Постанова № 30399061, 21.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2013 рокуСправа №827/32/13-а12 год. 57 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С.,

за участю: представника позивача, товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" - Мартинюк Олени Олександрівни, довіреність № 32/1/611 від 24.12.2012 року;

представника відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби, Ксенза Олексія Миколайовича, довіреність № 1873/9/10-0 від 14.09.2012 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000552200 від 21.12.2012 р., що винесене на підставі акту перевірки № 616/22-030/32782349 від 13.12.2012 р., про сплату податку на додану вартість в сумі 138 770,00 грн., в тому числі штрафні санкції у розмірі 27 754,00 грн., недійсним та його скасування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відшкодування позивачу наступними суб'єктами господарювання: ТОВ "Севастопольмаринсервис", ОК "Батилиман", ПАТ "Кримжелезобетон", витрат на утримання земельних ділянок в тому числі відшкодування орендної плати, не відноситься до послуг у розумінні статті 14 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим не може бути віднесена до об'єкту та бази оподаткування по податку на додану вартість.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.01.2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення в обґрунтування вимог, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у запереченнях, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, встановивши обставини у справі, дослідивши докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Встановлено, що з 16.11.2012 р. по 29.11.2012 року посадовими особами ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя на підставі наказів № 413 від 05.11.2012 р., № 449 від 29.11.2012 р. проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" (далі - ТОВ "ТК БСЗ "Металіст") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2012 р. та іншого законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 13.12.2012 року № 616/22-030/32782349.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ "ТК БСЗ "Металіст" вимог пункту 188.1 статті 188 Податкового Кодекс України, що виразилось у заниженні податкових зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 111066 грн., в тому числі: за листопад 2011 р. на суму 2428 грн., за грудень 2011р. на суму 24491 грн., за січень 2012 р. на суму 5784 грн., за лютий 2012 р. на суму 2428 грн., за березень 2012 р. на суму 7625 грн. за квітень 2012 р. на суму 15872 грн., за травень 2012 p. на суму 14564 грн., за червень 2012 р. на суму 12558 грн., за липень 2012 р. на суму 3000 грн., за серпень 2012 року на суму 6300 грн., та за вересень 2012 р. на суму 16016 грн.

На підставі акту від 13.12.2012 року № 616/22-030/32782349 прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000552200 від 21.12.2012 року, про збільшення ТОВ "ТК БСЗ "Металіст" суми грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 138 770,00 грн., в тому числі штрафні санкції у розмірі 27 754,00 грн.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як встановлено, між Севастопольською міською Радою та ТОВ "ТК БСЗ "Металіст" від 22.09.2011 р. укладено договори оренди земельних ділянок, а саме: відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.2011 р. № 1608 позивачу в оренду надана земельна ділянка загальною площею 0,5320 га;

- відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.2011 р. № 1606 позивачу в оренду надана земельна ділянка загальною площею 0,2762 га;

- відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.2011 р. № 1607 позивачу в оренду надана земельна ділянка загальною площею 0,5553 га;

- відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.2011 р. № 1609 позивачу в оренду надана земельна ділянка загальною площею 0,4214 га, які знаходиться за адресою: м. Севастополь, урочище Батіліман.

Відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.2011 р. № 1610 позивачу в оренду надана земельна ділянка загальною площею 1,0954 га;

- відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.2011 р. № 1605 позивачу в оренду надана земельна ділянка загальною площею 2,2478 га;

- відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.2011 р. № 1611 позивачу в оренду надана земельна ділянка загальною площею 0,5708 га;

- відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.2011 р. № 1604 позивачу в оренду надана земельна ділянка загальною площею 0,5094 га;

- відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.2011 р. № 1603 позивачу в оренду надана земельна ділянка загальною площею 1,5119 га;

- відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 13.09.2011 р. № 1610 позивачу в оренду надана земельна ділянка загальною площею 1,0954 га, які знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Строітельна.

Також, ТОВ "ТК БСЗ "Металіст" укладено угоди від 03.10.2011 р. з ТОВ "Севастопольмаринсервис", ВАТ "Кримжелезобетон", ОК "Батилиман" про відшкодування витрат по утриманню земельних ділянок.

Пунктом 1 зазначених угод передбачено обов'язок ТОВ "Севастопольмаринсервис", ВАТ "Кримжелезобетон", ОК "Батилиман" відшкодовувати ТОВ "ТК БСЗ "Металіст" орендну плату в розмірі, передбаченому відповідними договорами оренди земельних ділянок від 22.09.2011 р. укладених між ТОВ "ТК БСЗ "Металіст" та севастопольською міською Радою.

Відповідно до пункту 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 14.1.185 статті 14 Податкового кодексу України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Законодавцем з бази оподаткування бартерних операцій виключено лише суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальних послуг та енергоносіїв.

З аналізу наведених норм податкового законодавства виходить, що операції з компенсації витрат на утримання земельних ділянок у тому числі відшкодування сплати орендної плати включаються до бази оподаткування та є об'єктом оподаткування податку на додану вартість за виключенням операцій з компенсації таких витрат орендодавцю - бюджетній установі, які з 01.07.2012 р. не включаються до бази оподаткування та податком па додану вартість не оподатковуються.

Слід враховувати, що датою виникнення податкових зобов'язань - поставки послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) в оплату послуг, або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг.

Таким чином, незалежно від того, чи були укладені угоди про відшкодування витрат по утриманню земельних ділянок відповідно до договору оренди (суборенди) земельної ділянки, або нерухомості, або договору про спільну діяльність, у будь-якому випадку суми, отримані в рамках вказаних договорів відносяться до постачання послуг та відповідно до об'єкту оподаткування податку на додану вартість.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що перераховувати орендну плату за земельні ділянку, які перебувають у комунальній власності до місцевого бюджету повинен виключно орендар, який уклав з відповідним органом місцевого самоврядування договір оренди землі.

Отже, орендна плата на підставі угод від 03.10.2011 р. укладених позивачем з ТОВ "Севастопольмаринсервис", ВАТ "Кримжелезобетон", ОК "Батилиман" про відшкодування витрат по утриманню земельних ділянок комунальної власності не надходить безпосередньо до відповідного бюджету, а зараховується на банківський рахунок платника податку, тобто позивачу, тому вартість наданих послуг у межах зазначених угод є об'єктом оподаткування податком на додану вартість і підлягає оподаткуванню.

Відповідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у відповідності з вимогами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України надані належні та допустимі докази правомірності свого рішення. У свою чергу, позивачем не наведено достатніх доводів протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене, аналізуючи діюче законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, повний текст постанови складено та підписано 27.03.2013 р.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько