Постанова № 30399028, 21.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2013 р. № 12584/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

суддів: Бадюкова С.Ю., Волкової Л.М.

при секретарі судового засідання - Пузовікової К.І.

за участю:

представників позивача - Шамілової Л.Ш., Уханова С.В.

представника відповідача - Сокуренко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Західної міжрайонної державної податкової інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Державної виконавчої служби України Відділу примусового виконання рішень Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, треті особи Акціонерне товариство закритого типу "Гея", Публічне акціонерне товариство "Зембанк" про зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної виконавчої служби України (надалі відповідач 1), Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (надалі відповідач 2), третя особа: Акціонерне товариство закритого типу «Гея», в якому, просить суд:

- зняти арешт з рухомого майна АТЗТ «Гея» (код 14103904), накладеного ДВС України постановою про арешт майна боржника та оголошеннч заборони на його відчуження від 21.12.2011р., що перебуває у податковій заставі Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС відповідно акту опису № 12 від 27.02.2012р.;

- зняти арешт з рухомого майна АТЗТ «Гея» (код 14103904), накладеного Червонозаводським відділом державної виконавчої служби Харківському міського управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.12.2011р., що перебуває у податковій заставі Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС відповідно акту опису № 12 від 27.02.2012р.

В обрунтування позовних вимог позивач вказав, що на обліку позивача як платник окремих видів податків перебуває підприємство АТХТ «Гея», яке має податковий борг у розмірі 593.780, 01 грн., у т.ч. пеня на суму 16.581, 87 грн. По підприємству описані активи у податкову заставу відповідно акту опису № 12 від 27.02.2012р. на суму 271.776, 5 грн. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2011р. по справі № 2а- 3743/11/2070 задоволений позов ДПІ у Ленінському районі м. Харкова до АТЗТ «Гея» та надано дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 260.207, 15 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Після набрання вказаної постанови законної сили, ДПІ здійснювало реалізацію описаного майна в рахунок погашення боргу АТЗТ «Гея». Майно відповідно акту опису № 12 від 27.02.2012р. занесено у податкову заставу, про що 06.08.2009р. за № 8946344 внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Однак, при проведенні останнього аукціону виставлене на продажу майно реалізувати не вдалося, у зв'язку з тим, що постановою ДВС України від 21.12.2011р. накладено арешт на майно АТЗТ «Гея» та заборонено відчуження будь - якого майна, яке належить підприємству. Спірна постанова ДВС України винесена на підставі рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2011р. по справі 42/339-10.

Позивач стверджує, що в порушення ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» ДВС України згідно постанови від 21.12.2011р. було накладено арешт на майно боржника - АТЗТ «Гея» та як вбачається з запису № 41 розширенованого витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна» 07.12.2011р. Червонозаводським ВДВС Харківського МУЮ накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Позивач також ствреджує, що має вищій пріоритет зареєстрованого обтяження описанного майна, однак на теперішній час ДПІ позбавлена можливості реалізувати описане майно та погасити борг АТЗТ «Гея», у зв'язку з чим податкова інспекція звернулася з даним позовом до суду.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позов, посилаючись на викладені в ньому обставини, просили суд прийняти рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідач 1 - Державна виконавча служба України, позов не визнала. Правом надати письмові заперечення на позов не скористався.

У судовому засіданні представник відповідача вказав, що вважає позовні вимоги Західної МДПІ необгрунтованими, оскільки дії ДВС України під час здійснення виконавчих дій цілком правомірні, вчинені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідач 2 - Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції позов не визнав. У письмових запереченнях на позов вказав, що на примусовому виконанні в відділі знаходиться зведене виконавче провадження щодо стягнення з АТЗТ «Гея» боргів. Дії державного виконавця відділу під час здійснення виконавчих дій по вказаному провадженню, зокрема винесення спірної постанови про арешт рухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.12.2011р. цілком правомірні, вчинені з дотриманням вимог чинного законодавства. Право звернення заставодержателя в суд щодо скасування арешту на заставлене майно, що передбачено п. 4 ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження», встановлюється тільки для цивільно - правового залогу, а ні для податкового, і тому посилання позивача на згадано норму, на думку відповідача, є помилковим. Окрім того, ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження» не містить обов'язку зняття арешту з майна, яке перебуває у податковій заставі.

Під час судового розгляду справи представник відповідача 2 підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, наполягав, що немає обгрунтованих підстав для задоволення позову.

Третя особа - Акціонерне товариство закритого типу «Гея», повноважного представника до суду не направила, про дату, час та місце розгляду справи товариство було повідомлено судом належним чином. За таких обставин, суд вважає, що справа підлягає вирішенню на підставі наявних в ній доказів, оскільки з огляду на приписи ст.8 Конституції України недобросовісна правова поведінка третьої особи, яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень на позов, заслухавши пояснення учасників процесу, що прибули у судове засідання, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Частиною 2 статті 19 конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача з огляду на приписи ч. 3 ст. 2 КАС України, суд приходить до наступного:

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), котрі відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, крім іншого, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження"примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

З аналізу викладених вище норм права, суд приходить до висновку, що виконавче провадження являє собою сукупність дій державного виконавця, спрямованих на примусове виконання, зокрема, рішень судів. Суд зазначає, що державним виконавцем вчиняються дії з примусового виконання, крім іншого, саме рішення судів.

З аналізу вказаних норм Закону, вбачається, що стягувач завертається до державного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду. Виконавчий документ, зокрема, виконавчий лист, що виданий судом, є підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню саме рішення суду.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що на обліку в Західній міжрайонній податковій інспекції м. Харкова Харківської області ДПС, яка є правонаступником ДПІ у Леніському районі м. Харкова, знаходиться підприємство - АТЗТ «Гея» як платник окремих видів податків, а саме: по орендній платі за землю. За підприємством рахується податковий борг у розмірі 593.780, 01 грн., у т.ч. пеня на суму 16.581, 87 грн.

Як вбачається з акту опису майна № 12 від 27.02.2012р., по підприємству описані активи на суму 271.776, 5 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2011р. у справі № 2а-3743/11/2070 задоволений позов ДПІ у Ленінському районі м. Харкова до АТЗТ «Гея» та надано дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 260.207, 15 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Після набрання вказаної постанови законної сили, ДПІ здійснювало реалізацію описаного майна в рахунок погашення боргу АТЗТ «Гея».

Майно відповідно акту опису № 12 від 27.02.2010р. занесено у податкову заставу, про що внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 8946344.

Разом з тим, при проведенні останнього аукціону було з'ясовано, що виставлене на продажу майно реалізувати не можливо, оскільки постановою ДВС України від 21.12.2011р. накладено арешт на майно АТЗТ «Гея» та заборонено відчуження будь - якого майна, яке належить підприємству. Спірна постанова ДВС України винесена на підставі рішення господарського суду Харківської області від 11.04.2011р. по справі 42/339-10.

Вирішуючи спір суд відзначає, що відповідно до ст. 88 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає, в тому числі у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Пунктом 3.1 Порядку застосування податкової застави органом державної податкової служби, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 11.10.2011р. за № 1273т встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з складанням акту опису майна.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, накладається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансовї політики.

Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту заставленого майна.

Проте, в порушення вказаних вище вимог закону, ДВС України спірною постановою від 21.12.2011р. накладено арешт на майно боржника - АТЗТ «Гея», та як вбачається з запису Розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 07.12. 2011р. Червонозаводським ВДВС харківського МУЮ накладено арешт на на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтряжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважно право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації, якщо право притримання не було зареєстроване, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач - Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС має вищий пріоритет зареєстрованого обтяження описаного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачами не дотримано порядок примусового виконання судового рішення, у зв'язку з чим позов слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Державної виконавчої служби України Відділ примусового виконання рішень, Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, треті особи Акціонерне товариство закритого типу "Гея", Публічне акціонерне товариство "Зембанк" про зняття арешту - задовольнити.

Зняти арешт з рухомого майна АТЗТ „Гея" (код 14103904), накладений ДВС України постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.12.2011р., що перебуває у податковій заставі у Західній МДШ м. Харкова Харківської області ДПС відповідно акту опису № 12 від 27.02.2012 року.

Зняти арешт з рухомого майна АТЗТ „Гея" (код 14103904), накладений Червонозаводським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.12.2011р., що перебуває у податковій заставі у Західній МДШ м. Харкова Харківської області ДПС відповідно акту опису № 12 від 27.02.2012 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 26 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Панченко О.В.

Судді Бадюков С.Ю.

Волкова Л.М.