Рішення № 3039815, 16.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.02.09 р. Справа № 23/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АТО” с. Міньківка

про стягнення 91 081,98 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Лантух О.В. - директор

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 10.02.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 16.02.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Тридента Агро” м. Київ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “АТО” с. Міньківка, 77 056,89 грн. боргу, 1 165,35 грн. пені, 145,36 грн. річних, 1 155,85 інфляційних та 11 558,53 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу № 52 від 13.02.2008р. стосовно оплати поставленого товару за видатковими накладними №№РН-СЛ00041 від 04.03.2008р., РН-СЛ00047 від 12.03.2008р., РН-СЛ000123 від 07.04.2008р., РН-СЛ00238 від 24.04.2008р.; РН-СЛ00341 від 15.05.2008р., РН-СЛ00440 від 28.05.2008р., РН-СЛ00554 від 24.07.2008р.;

- оплату відповідачем вартості отриманого ним товару лише в сумі 60 000 грн.;

- договір № 225/12/08 від 08.12.2008р. про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт за яким працівник ТОВ “Незалежна юридична компанія” Сербан В.Ф. здійснював юридичне обслуговування позивача за що позивач сплатив цій компанії 3 900 грн. адвокатських витрат;

- ст.ст. 509, 526, 610, 612, 625, 655 Цивільного кодексу України (далі – ЦК);

- ст.ст. 20, 230-232 Господарського кодексу України (далі – ГК).

Відповідач вимоги позивача визнав лише в сумі 76 056,89 грн., пояснивши, що платіжним дорученням № 30 від 30.01.2009р. було додатково сплачено 1 000 грн. Решту вимог відповідач відхилив оскільки: позивач поставив відповідачу товар без одержання 30 % вартості товару в строк до 15.03.2009р.; позивач відіслав відповідачу декілька факсограм про зміну своїх банківських рахунків, не одержавши на це згоди відповідача.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір № 52 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 13.02.2008р. (далі – договір № 52) згідно якого, продавець (позивач) зобов’язався поставити покупцю (відповідачу) товар, а останній – оплатити його вартість (п.п. 1.1 та 1.2 договору). Умовами цього договору також встановлено, що:

- асортимент товару його кількість ціна визначаються у додатках та/або накладних, що є невід’ємною частиною цього договору (п. 2.1 договору);

- оплата товару проводиться наступним чином: 30% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15.03.2008р., 70% - в строк до 15 листопада 2008р. (п. 5.3 договору;

- за прострочення виконання зобов’язання покупець зобов’язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 2-ї облікової ставки НБУ за кожен день прострочки (п. 8.2 договору);

- за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі 15% від вартості неоплаченого товару (п. 8.4 договору).

Сторонами цього договору підписані додатки № 1, № 2 та № 3 до договору № 52 де визначено асортимент, кількість та ціна товару.

Представник відповідача отримав від позивача товар на загальну суму 137 056,89 грн., що підтверджується видатковими накладними №№РН-СЛ00041 від 04.03.2008р., РН-СЛ00047 від 12.03.2008р., РН-СЛ000123 від 07.04.2008р., РН-СЛ00238 від 24.04.2008р.; РН-СЛ00341 від 15.05.2008р., РН-СЛ00440 від 28.05.2008р., РН-СЛ00554 від 24.07.2008р., довіреностями і відзивом на позов. Позивач стверджує, що відповідач сплатив йому лише 60 000 грн. боргу. Відповідач подав суду платіжне доручення № 30 від 30.01.2009р., яке засвідчує, що відповідач сплатив ще 1 000 грн. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача 76 056, 89 грн. боргу. В решті вимог позивача щодо стягнення боргу суд провадження у справі припиняє у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на нібито порушення позивачем умов договору щодо відпуску товару, не отримавши 30 % вартості товару, оскільки договір не містить заборони дострокового виконання зобов’язання, що давало позивачу право здійснювати поставку (ст. 531 ЦК).

Не приймає суд до уваги і посилання відповідача на факсограми позивача про зміну банківських реквізитів тому, що відповідач не довів, що він оплатив борг на будь-який відомий йому рахунок позивача.

Згідно ст.ст. 216, 230, 231 ГК та п. 8.2 договору з відповідача на користь позивача стягується пеня на суму 1 162, 17 грн. за період з 16.11.2008р. по 08.12.2008р. В решті вимог щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє, оскільки позивач помилково використав дані, що у 2008 було 365 днів – було 366 днів.

Згідно ст. 625 ЦК з відповідача стягується 145, 27 грн. річних та 1 155, 85 грн. інфляційних за листопад 2008р. В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю з мотивів аналогічних стягненню пені.

У відповідності до ст.ст. 216, 230, 231 ГК та п. 8.4 договору з відповідача стягується штраф в сумі 11 558, 53 грн.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України однією зі складових судових витрат є оплата послуг адвоката. За договором № 225/12/08 про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 08.12.2008р., послуги позивачу надавав не адвокат Сербан В.Ф., а ТОВ “Незалежна юридична компанія”. Тому позивач перерахував 3 900 грн. не адвокату п. Сербан В.Ф., а ТОВ “Незалежна юридична компанія”. У даному випадку п. Сербан В.Ф. у цьому договорі представляв не себе безпосередньо, як адвоката, а юридичну особу. Зважаючи на викладене суд відмовляє позивачу у стягненні 3 900 грн. послуг.

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 216, 230, 231, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 531, 625, 692 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 43, 44, 49, п. 11 ч. 1 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “АТО” (с. Міньківка, Артемівський район, р/р 26008190701830 в Артемівській філії ДОФ АКБ УСБ м. Донецьк, МФО 334011, ЄДРПОУ 24316185) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Триденна Агро” (м. Київ, вул. Ямська, 28а, п/р 26009100280101 в ЗАТ “Сведбанк Інвест” м. Київ, МФО 320650, ЄДРПОУ 25591321) – 76 056 грн. 89 коп. боргу, 1 162 грн. 17 коп. пені, 145 грн. 27 коп. річних, 1 155 грн. 85 коп. інфляційних, 11 558 грн. 53 коп. штрафу, 910 грн. 81 коп. витрат на сплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі стосовно стягнення 1 000 грн. боргу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Повернути позивачу з Державного бюджету України зайво стягнене державне мито в сумі 39 грн. 19 коп., перераховане платіжним дорученням № 9052 від 19.12.2008 на суму 950 грн.

Суддя