Постанова № 30397529, 05.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року 12:02Справа № 808/13/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі Урсуленко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Вініченко С.В. (дов. №18-65 від 24.12.2012 року)

Прошина С.В. (дов. №18-71 від 24.12.2012 року),

від відповідача: Маріхін К.В. (дов. №91/10-010/4 від 10.12.2012 року), -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (далі - позивач, ПАТ «ЗЗФ») до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000820026 від 17.12.2012, винесене відповідачем та стягнути з державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 107,30 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки перевірки про порушення позивачем пп. б. п. 176.2 ст.176, Податкового кодексу України, а саме подання податкової звітності (форма №1-ДФ) з недостовірними відомостями та помилками за 1 та 2 квартали 2011 року на підставі якого було прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1,00 за штрафними санкціями є необґрунтованими, оскільки позивачем у передбачені Податковим кодексом України терміни подавалися уточнюючі розрахунки податкової звітності форми №1-ДФ, в яких виправлені помилки, самостійно виявлені платником податків, а відтак відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов з підстав, зазначених у позовній заяві та прохали суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, пояснюючи, що перевіркою встановлено, що ПАТ «ЗФЗ» було надано податкову звітність за формою №1 ДФ за період І, II квартал 2011р. з недостовірними відомостями та помилками. На підставі зазначеного прохав суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З 29.11.2012 по 03.12.2012 головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового супроводження підприємств кольорової металургії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності за формою №1ДФ за І, ІІ квартал 2011 року ПАТ «ЗЗФ» за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків, а саме податкової звітності за формою №1ДФ за І, ІІ квартал 2011 року.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «ЗЗФ» було надано по строку податкову звітність за формою №1ДФ за період І, II квартал 2011 року з недостовірними відомостями та помилками: сума нарахованого доходу; сума виплаченого доходу; ідентифікаційних номерів найманих працівників.

За наслідками виправлення помилок, а саме: сум нарахованого та виплаченого доходу, внесення змін до ідентифікаційних номерів найманих працівників, - ПАТ «ЗЗФ» були подані уточнюючі розрахунки податкової звітності (форми №1ДФ) за податкові періоди: за І квартал 2011 року - 05.08.2011 року № 9005895558; за II квартал 2011 року - 09.11.2011 року № 9010540832.

За результатами проведеної камеральної перевірки відповідачем був складений акт №529/26-0/00186542 від 03.12.2012. Акт перевірки підписано головою правління та головним бухгалтером позивача із запереченнями.

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення пп. «б» п. 176.2 ст. 176. Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010. Відповідальність за яке передбачена п. 119,2 ст. 119 Податкового кодексу України.

06.12.2012 позивачем подані заперечення до акту №529/26-0/00186542 від 03.12.2012, в яких зазначено, що висновки акту перевірки не відповідають положенням діючого законодавства, що не були прийняті до уваги.

Внаслідок розгляду заперечень та на підставі матеріалів перевірки відповідачем оформлено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000820026 від 17.12.2012 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та /або сплаченого податку.

Згідно зі статтею 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, в тому числі, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Стаття 51 Податкового кодексу України визначає порядок подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам.

Так, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Відповідно до пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Правила та порядок складання та подання податкових розрахунків затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».

Так, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Надається він до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за податковою адресою фізичної особи - податкового агента. Він може бути наданий органу державної податкової служби в електронній формі за добровільним рішенням податкового агента.

Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють, з обов'язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) - однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.

Пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно із п. 70.1. статті 70 ПК України Центральний орган державної податкової служби формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2 розділу І «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників, податку, і сум утриманого з них податку» затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» останній визначає порядок заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України. Дія даного Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Відповідно до п .п. 3.1.4 п. 3.1 Порядку у формі № 1ДФ зазначається податковий номер юридичної особи - податкового агента, податковий номер або серія та номер паспорта фізичної особи - податкового агента (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), яка подає розрахунок.

Отже, після подання податковими агентами податкової звітності за формою 1ДФ відомості щодо фізичних осіб підлягають розміщенню в Державному реєстрі, можуть надаватися у встановленому порядку уповноваженим органам та використовуватись ними для прийняття відповідних рішень.

Відповідальність за податкові правопорушення в частині неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку передбачена пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

Положеннями статті 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи, що п.119.2 ст.192 Податкового кодексу України відповідальність встановлена за сам факт подання податкової звітності з недостовірними відомостями ( який підтверджується матеріалами справи), то доводи позивача про порушення при проведенні перевірки та складанні відповідачем акту перевірки, судом не прийняті до уваги.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно; 6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючі те, що позивачем за І, ІІ квартал 2011 року відомості щодо нарахованого (виплаченого) доходу на користь платника податків були подані не в повному обсязі, а також те, що уточнюючі розрахунки були подані позивачем після спливу строку для подання податкової звітності за І, ІІ квартал 2011 року, суд вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача на підставі п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України штраф у розмірі 1,00 грн., а тому спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов