Ухвала суду № 30397213, 13.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р.

справа № 2а-9712/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Шлай А.В. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Кязимовій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі №2а-9712/10/0870

за позовом: Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів», м.Запоріжжя

до: Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про: визнання нечинною вимоги про сплату боргу,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Фабрика делікатесних сирів» (далі ПП «Фабрика делікатесних сирів», позивач) звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя (далі УПФУ в Шевченківському районі, відповідач) про визнання нечинною вимоги про сплату боргу від 03.11.2010 року №Ю-2776.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р., та зазначав непогодження з визначеною у вимозі сумою недоїмки, сумою штрафних санкцій та пені. Позивач наполягав на тому, що не отримував рішення відповідача про нарахування штрафних санкцій та пені, підставою для чого є відповідне рішення про допущення страхувальником несвоєчасного перерахування чи неперерахування страхових внесків; тому вважає, що станом на 01.11.2010р. термін сплати фінансових санкцій та пені, за умови їх нарахування, не міг закінчитись. З урахуванням зазначеного, позивач наполягав на тому, що вимога від 03.11.2010 року №Ю-2776 є незаконною.

Постановою від 28.12.2010 року Запорізький окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні позовних вимог. При цьому суд визначився щодо правомірності вимоги Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 03.11.2010 року №Ю-2776. Суд також зазначав, що позивачем не надано доказів неправильності обчислення суми недоїмки та документів на підтвердження сплати суми фінансових санкцій за рішенням №910 від 06.10.2010р.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує судове рішення в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що судом не в повному обсязі з’ясовано обставини у справі та не враховано той факт, що згідно з розрахунком страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за календарний місяць, загальна сума нарахованих страхових внесків за вересень 2010р. становить 20481,08грн., яка підлягала сплаті до 20.10.2010р., після чого така сума стала недоїмкою. Апелянт вважає, що нарахування штрафу та пені на суму недоїмки у розмірі 20481,08грн. є незаконним, оскільки відповідного рішення позивач не отримував; тому у суду не було підстав вважати вимогу від 03.11.2010 року №Ю-2776 правомірною. Апелянт наполягає на скасуванні постанови суду як незаконної та прийнятті нового рішення, яким просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що позивач – ПП «Фабрика делікатесних сирів» - суб’єкт підприємницької діяльності, юридична особа (код ЄДРПОУ 32875438), зареєстрований в УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Порядок сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією «Про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України №21-1 від 19.12.2003р..

Відповідно до зазначеного законодавства на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в установлені строки та в повному обсязі.

Згідно з ст.18,19,20 пп.1 п.8 Розділу ХУ Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим законом.

Відповідно до п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Пунктом 12 ст.20 Закону встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Пунктом 8.2 Інструкції «Про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України №21-1 від 19.12.2003р. (далі по тексту – Інструкція), встановлено випадки, коли органи Пенсійного фонду надсилають вимогу про сплату недоїмки. До них відноситься такі випадки:

а)якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б)якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Отже, із тексту розділу 8 Інструкції вбачається, що у випадку якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, то органи Пенсійного фонду надсилають страхувальнику вимогу про сплату недоїмки.

З матеріалів справи вбачається, 13.10.2010 року позивачем до пенсійного органу надано звіт за вересень 2010 року про нарахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відповідно до якого сума страхових внесків, що підлягає сплаті за вересень 2010 року, становить 20481,08грн. (а.с.8). Станом на 01.11.2010р. позивач не сплатив узгоджену суму страхових внесків, утворилась заборгованість, що також не заперечується позивачем.

Матеріали справи також підтверджують прийняття відповідачем рішення про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків від 06.10.2010р. №910 у розмірі 42,66грн. та пені – 77,21грн. Рішення від 06.10.2010р. №910 отримано позивачем, що засвідчено підписом на повідомленні про вручення (а.с.27). Спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки, штрафу та пені) отримано 08.11.2010р.

Отже, доводи апелянта спростовані. Враховуючи зазначене, а також той факт, що апелянтом не оскаржується наявність заборгованості зі сплати страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010р., доказів сплати даної суми суду апеляційної інстанції не надано, окрім того, апелянтом не надано документів, що свідчать про неправильність обчислення суми недоїмки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначився щодо не доведеності позовних вимог. Суд прийняв законне та обґрунтоване рішення і підстав для його скасування не вбачається. Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції; апеляційна скарга задоволенню не підлягає; постанову суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195,196,198,200,205,206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі №2а-9712/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року у справі №2а-9712/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Л.П. Туркіна