Постанова № 30397060, 26.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

15:35 год.

26 березня 2013 року справа № 814/570/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представників позивача: Чорного А.М., Омельчука Є.М.,

представника відповідача: Сенік С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТОВ "Крон Ч та К", вул. І. Франка, 31/В, м. Миколаїв, 54000

доДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Артема, 1-А, м. Миколаїв, 54001

провизнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.13 р. № 0000092300, № 0000102300 керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Податкове повідомлення рішення від 24 січня 2013 р. № 0000092300 визнати протиправним і скасувати в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 608,0 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 152,0 грн., податкове повідомлення рішення від 24 січня 2013 р. № 0000102300 визнати протиправним і скасувати в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 487,0 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 122,0 грн.

3. В решті адміністративного позову відмовити.

4. Відшкодувати ТОВ "Крон Ч та К" судовий збір в сумі 16,34 грн. з Державного бюджету України, шляхом його безспірного списання з рахунку ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15:35 год.

26 березня 2013 року справа № 814/570/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представників позивача: Чорного А.М., Омельчука Є.М.,

представника відповідача: Сенік С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТОВ "Крон Ч та К", вул. І. Франка, 31/В, м. Миколаїв, 54000

доДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Артема, 1-А, м. Миколаїв, 54001

провизнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.13 р. № 0000092300, № 0000102300 В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Крон Ч та К" (далі - позивач, Товариство) до державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 січня 2013 р. № 0000092300 і № 0000102300.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на безпідставну оцінку ДПІ укладених ним правочинів, як нікчемних та фактичне отримання товару і послуг від таких контрагентів, як ТОВ "Восток-Сервіс-Миколаїв", ТОВ "БК Київбудмонтаж" і ТОВ "Соборное-1".

Відповідач позов не визнав, подав заперечення (а. с. 91-94), в яких вказав на те, що перевіркою Товариства встановлений безтоварний характер його господарських операцій з ТОВ "Восток-Сервіс-Миколаїв" і ТОВ "БК Київбудмонтаж", що і стало підставою для прийняття оскаржених рішень.

Оскільки відповідач, який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову, відповідно до ст. 71 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на нього покладається обов'язок доказування правомірності свого рішення.

Вирішуючи спір між сторонами, суд враховує наступне.

В грудні 2012 р. ДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Восток-Сервіс-Миколаїв" за березень, квітень, липень, вересень, листопад 2010 р., з ТОВ "Соборное-1" за лютий 2012 р., з ТОВ "БК Київбудмонтаж" за березень, квітень, липень 2011 р. та наступними контрагентами-покупцями. Результати перевірки оформлені актом від 9 січня 2013 р. № 3/22-00/13849441 (далі - акт перевірки) (а. с. 147-176).

Як зазначено у висновку акту перевірки, позивачем порушені наступні норми законодавства:

- ст. 5 п. 5.1., п. 5.2. пп. 5.2.1., п. 5.3. пп. 5.3.9. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення, ст. 44 п. 44.1., ст. 138 п. 138.1., п. 138.2, ст. 139 п. 139.1. пп. 139.1.9. Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. ст. 203, 215, 216, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств, на загальну суму 85545,0 грн.;

- ст. 7 п. 7.4. пп. 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення спірних правовідносин, ст. 44 п. 44.1., ст. 198 п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6., ст. 201 п. 201.1., п. 201.4., п. 201.6., п. 201.10. ПК України, ст. ст. 203, 215, 216, 234 ЦК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), який підлягав сплаті до бюджету, на загальну суму 72193,0 грн.;

- ст. 138 п. 138.1., п. 138.2., ст. 139 п. 139.1. пп. 139.1.9., ст. 185 п. 185.1., ст. 187 п. 187.1., ст. 188 п. 188.1., ст. 198 п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6., ст. 201 п. 201.1., п. 201.4., п. 201.6., п. 201.10. ПК України, ст. ст. 203, 215, 234 ЦК України, в результаті чого завищено собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 49302,40 грн. та податковий кредит на суму 9860,48 грн. з вартості робіт (послуг), отриманих від ТОВ "Соборное-1" та завищено доходи та податкові зобов'язання з ПДВ з ТОВ "Запорізький тепло-енерго проект".

Як пояснив представник відповідача та підтверджується наданим ДПІ розрахунком (а. с. 136), грошові зобов'язання та штрафні санкції з приводу порушень під час здійснення господарських операцій позивача із ТОВ "Соборное-1" і ТОВ "Запорізький тепло-енерго проект" не нараховувались, а тому суд не розглядає висновки акту перевірки в цій частині, оскільки вони не потягли за собою нарахування спірними рішеннями податків та застосування штрафів, а тому не відносяться до предмету доказування в даній адміністративній справі.

На підставі висновку акту перевірки 24 січня 2013 р. ДПІ були прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- № 0000092300, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 85545,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 153,0 грн.;

- № 0000102300, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 72193,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 5485,0 грн. (а. с. 30-31).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 4 січня 2010 р. позивач уклав із ТОВ "Восток-Сервіс-Миколаїв" договір № 0301/10 поставки товару, за умовами якого придбав у вказаного контрагента засоби індивідуального захисту (респіратори, рукавички, гумові чоботи) (а. с. 194).

Відповідач зробив висновок про відсутність реальної поставки товару від ТОВ "Восток-Сервіс-Миколаїв" до позивача тільки на підставі того, що серед постачальників останнього суб'єкта господарювання мається ТОВ "Де-Лонга", яке, на думку ДПІ, має ознаки фіктивності. Ці обставини зафіксовані актом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Восток-Сервіс-Миколаїв" (а. с. 100-105).

З цього приводу суд зазначає, що сам по собі факт наявності серед постачальників контрагента позивача підприємств з ознаками фіктивності, не означає "автоматичного" порушення вимог податкового законодавства позивачем.

Крім того, щоб стверджувати про відсутність поставок товару по ланцюгу ТОВ "Де-Лонга" - ТОВ "Восток-Сервіс-Миколаїв" - позивач, ДПІ повинна була встановити тотожність товару, який переміщувався за цим ланцюгом, інакше кажучи, відповідач повинен був довести суду, що товар, який позивач придбав у ТОВ "Восток-Сервіс-Миколаїв" і фактичне отримання якого відповідачем заперечується, останнє придбало саме у ТОВ "Де-Лонга", але ані акт перевірки позивача, ані акт перевірки ТОВ "Восток-Сервіс-Миколаїв" таких даних не містять.

За клопотанням позивача, суд допитав в якості свідка директора ТОВ "Восток-Сервіс-Миколаїв" ОСОБА_4, який підтвердив, що між ним та позивачем був укладений договір поставки товару, згідно якого позивачу поставлялись засоби індивідуального захисту працівників.

Враховуючи вищенаведене і зважаючи, що окрім доводу про наявність в ланцюгу постачальників ТОВ "Восток-Сервіс-Миколаїв" підприємства з ознаками фіктивності - ТОВ "Де-Лонга", відповідач не надав суду інших доказів на підтвердження його висновку про безтоварний характер правочину позивача із ТОВ "Восток-Сервіс-Миколаїв", а встановлені судом обставини справи такий висновок ДПІ спростовують, суд знаходить заперечення відповідача в цій частині безпідставними, а тому грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 608,0 грн. та ПДВ в сумі 487,0 грн., а також штрафні санкції в розмірі 152,0 грн. і 122,0 грн. відповідно, нараховані Товариству, суд знаходить протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

В той же час, суд приходить до висновку, що ДПІ надала вірну правову оцінку господарським взаємовідносинам позивача із ТОВ "БК Київбудмонтаж".

Так, 6 січня 2011 р. позивач уклав із ТОВ інженерний центр "Енергомаш" договір субпідряду № 209/01-11, за яким Товариство зобов'язувалось здійснити монтажні роботи енергетичного обладнання з реконструкції енергоблоку № 7 Бурштинської ТЕС (а. с. 177-186).

В свою чергу, позивач 5 березня, 6 квітня і 1 липня 2011 р. уклав із ТОВ "БК Київбудмонтаж" договори підряду, за якими останнє підприємство повинно було виконати роботи із теплової ізоляції електрофільтру (а. с. 63-68).

Представник позивача Чорний А.М., який є засновником і директором Товариства, на запитання суду щодо обставин укладення договору із ТОВ "БК Київбудмонтаж" пояснив, що він особисто ніколи не бачив директора ТОВ "БК Київбудмонтаж", від імені контрагента діяв представник, в повноваженнях якого позивач не пересвідчився. Саме представнику позивач передавав підписані документи і від нього ж отримував підписані договори та бухгалтерську документацію.

В укладених позивачем договорах із ТОВ "БК Київбудмонтаж", а також довідках про вартість будівельних робіт, актах приймання виконаних будівельних робіт та податкових накладних, директором ТОВ "БК Київбудмонтаж" зазначено ОСОБА_5

Допитаний в якості свідка в рамках досудового слідства у кримінальній справі, ОСОБА_5 пояснив, що весною 2011 р. придбав ПП "Будівельна компанія АТР Груп", але повністю заперечив свою причетність до господарської діяльності ТОВ "БК Київбудмонтаж" (а. с. 96-98, 108-120).

Відповідно до ст. 201 п. 201.1. ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 р. № 969, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696, чинного на час складання ТОВ "БК Київбудмонтаж" податкових накладних (березень, квітень і липень 2011 р.) (а. с. 69-70, 83), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

З урахуванням того, що особа, чий підпис стоїть на податкових накладних - ОСОБА_5, заперечив свою причетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ "БК Київбудмонтаж", в тому числі і щодо підписання документів від імені цього суб'єкта господарювання, суд вважає, що в такому випадку податкові накладні не можуть вважатись первинним документом, який надає право позивачу на формування податкового кредиту.

Стаття 2442 КАС України, встановлює обов'язковість судових рішень Верховного Суду України. Зокрема у ній зазначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

5 березня 2012 р. Верховний Суд України прийняв постанову, в який виклав таку правову позицію: "У ході розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Фенстер-Омега" та ТОВ "Любомир-1", податкові накладні яких стали підставою для формування ТОВ "Нафта" податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненнями невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.".

Таким чином, позивач безпідставно відніс до податкового кредиту суми ПДВ, які зазначені в податкових накладних виписаних ТОВ "БК Київбудмонтаж", відповідно, суми податку на прибуток підприємств - 84937,0 грн. та ПДВ - 71706,0 грн., а також штраф -1,0 грн. і 5363,0 грн., нараховані ДПІ позивачу з приводу його правовідносин із ТОВ "БК Київбудмонтаж", скасуванню не підлягають, у зв'язку із чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 94 ч. 3 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач, надавши платіжне доручення № 1176 від 31 січня 2013 р. документально підтвердив судові витрати у виді судового збору в розмірі 1633,76 грн. (а. с. 2). З урахуванням часткового задоволення позову, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу в розмірі 16,34 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Податкове повідомлення рішення від 24 січня 2013 р. № 0000092300 визнати протиправним і скасувати в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 608,0 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 152,0 грн., податкове повідомлення рішення від 24 січня 2013 р. № 0000102300 визнати протиправним і скасувати в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 487,0 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 122,0 грн.

3. В решті адміністративного позову відмовити.

4. Відшкодувати ТОВ "Крон Ч та К" судовий збір в сумі 16,34 грн. з Державного бюджету України, шляхом його безспірного списання з рахунку ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова у повному обсязі складена

29 березня 2013 р.

Суддя А. О. Мороз