Постанова № 30396945, 29.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2013 року № 813/374/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря - Гуменюк В.М.,

за участю представника позивача Почкіної О.М., представника відповідача Кармелюка Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання дій щодо проведення позапланової перевірки протиправними та незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2011р. №0002372300/19622, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» (далі-Товариство) звернулося з позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова (далі-ДПІ) та просить визнати дії ДПІ щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р. протиправними та незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011р. №0002372300/19622. Позов обґрунтовує тим, що в порушення вимог п.73.1 ст73 та п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, податковим органом проведена спірна перевірка без надіслання обов'язкового запиту за результатами якої складено акт від 27.07.2011р., у якому ДПІ безпідставно прийшло до висновку про заниження валових доходів в сумі 1 047 788,00грн. з підстав реалізацією Товариством земельної ділянки за ціною, яка значно нижча експертної оцінки. Проте з такими висновками не погоджується з тих підстав, що ДПІ не було взято до уваги, що земельні ділянки, які придбавались Товариством за звичайними цінами та загальна сума придбання становила 334 076,00грн., а продаж таких земельних ділянок був вчинений за ціною 394 100,00грн., що відповідає звичайним цінам, які склалися на ринку ідентичних товарів. Окрім того, ДПІ не досліджувалось жодних обставин та не перевірялось будь-яких документів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові та додаткових обґрунтуваннях позовних вимог. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у заперечення та зазначив, що під час проведення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р. ДПІ встановлено заниження валових доходів в сумі 1 047 788,00грн. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.04.2010р., згідно якого Товариство (Продавець) продало, а ОСОБА_3 (Покупець) купив земельну ділянку за ціною 394 100,00грн., проте така значно нижча експертної оцінки, яка становить 1 381 864,00грн. Окрім того, одержана Товариством від Компанії «PCC SE» сума безповоротна фінансова допомога, яка згідно за договором між сторонами надавалась для сплати втрат сільськогосподарського виробництва за земельні ділянки площею 9,9089 га, була використана не за цільовим призначенням. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» зареєстроване 16.12.2005р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 16.12.2005р. №14151020000000080, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.02.2006р. за №33. На момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ. В період що перевірявся було платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова проведено позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р. на підставі постанови прокуратури Старосамбірського району Львівської області від 06.05.2011р. на підставі п.п.78.1.11 Податкового кодексу України, за результатами якої ДПІ прийшла до висновку про порушення Товариством вимог п.4.1, п.4.3 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. №283 із змінами та доповненнями, в наслідок чого занижено у ІІ кварталі 2010 році податок на прибуток на суму 261 947,00грн., що відображено в акті перевірки від 27.07.2011р. №1295/219/33981329.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011р. №0002372300/19622, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 261 947,00грн. основного платежу та 65 486,75грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням та порядком проведення перевірки Товариство звернулося до суду за захистом порушених прав.

Щодо порушення вимог п.73.1 ст73 та п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України при проведенні перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 ПК України.

Відповідно до п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Оскільки перевірка Товариства не проводилась в порядку п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а в порядку п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України на підставі постанови прокуратури Старосамбірського району Львівської області від 06.05.2011р., а відтак надіслання обов'язкового запиту чинним законодавством не передбачено.

Щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови прокуратури Старосамбірського району Львівської області від 06.05.2011р., ДПІ в порядку п.п.78.1.11 Податкового кодексу України проведена позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р.

В акті перевірки зазначено, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.04.2010р. Товариство (Продавець) продало, а ОСОБА_3 (Покупець) купив земельну ділянку за ціною 394 100,00грн. Згідно п.2.3 Договору, відповідно до відомостей, викладених у висновку про експертну грошову оцінку ділянки, який виданий ТзОВ НВП «ГАЛГЕО» від 09.04.2010р., ринкова вартість земельної ділянки, що продається становить 1 381 864,00грн. Отже, Товариством реалізовано земельні ділянки за ціною 394 100,00грн., тобто за ціною нижчою від експертної грошової оцінки. Фактична сума доходу від операції з землею повинна становити 1 047 788,00грн. (різниця між експертною оцінкою та витратими понесеними на придбання земельних ділянок). Окрім того, одержана Товариством від Компанії «PCC SE» сума безповоротна фінансова допомога, яка згідно за договором між сторонами надавалась для сплати втрат сільськогосподарського виробництва за земельні ділянки площею 9,9089 га, була використана не за цільовим призначенням.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Водночас п. 86.9 цієї ж статті ПК України та п.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 передбачають, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

При цьому пункт 86.9 статті 86 ПК України, чинний на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не передбачав будь-яких винятків для прийняття податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду в залежності від характеру чи кваліфікації розслідуваного суспільно небезпечного діяння.

Ця норма не містить застережень, що призначення такої перевірки повинно бути пов'язано із вчиненням злочинів за конкретно визначеними статтями КК України або з конкретно визначеним предметом вчиненого злочину. Ця норма не містить також вказівки, що певна кримінальна справа повинна бути порушена відносно конкретного платника податків, що перевіряється, або посадових осіб підприємства, щодо якого призначена податкова перевірка.

У даному випадку, при застосуванні цієї норми має значення факт призначення слідчими органами перевірки стосовно конкретного платника податків, за результатами якої платнику може бути розраховано грошове зобов'язання.

Із зазначеною нормою кореспондується норма закріплена у п.58.4 ст.58 ПК України відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Аналізуючи норми чинного законодавства та встановлені обставини у справі суд зауважує, що оскільки перевірку Товариства призначено відповідно до кримінально-процесуального закону, то в силу положення пункту 86.9 статті 86 ПК України акт від 27.07.2011р. №1295/219/33981329, на підставі якого ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011р. №0002372300/19622, є доказом в кримінальній справі на підставі якого заборонено виносити податкове повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Слід зазначити, що якщо встановлені факти порушення податкового законодавства за наслідком проведеної перевірки Товариства знайдуть відображення в обвинувальному вироку з кримінальної справи чи постанові про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин, то з врахуванням вимог п.86.9 ПК України ДПІ вправі винести відповідні податкові повідомлення-рішення. До набрання чинності обвинувальним вироком або до винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами статус матеріалів перевірки та висновків ДПІ, проведеної з підстав, установлених пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, визначається кримінально-процесуальним законом. До цього моменту відповідні матеріали не можуть слугувати самостійною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень.

Якщо ж за результатами розгляду кримінальної справи не буде підтверджено фактів порушення податкового законодавства (будь-якими особами, не лише підсудними), то результати податкової перевірки, проведеної в межах відповідного розслідування, не можуть будуть використані для винесення податкових повідомлень рішень.

У відповідних випадках податковий орган не позбавлений права провести іншу позапланову документальну перевірку (зустрічну тощо), виявити самостійно відповідні порушення і винести податкове повідомлення рішення без посилання на матеріали перевірок, здійснених в межах кримінально-процесуального законодавства.

Таким чином, податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки проведеної на підставі п. 78.1.11 ПК України, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України.

Так як перевірка Товариства проведена на підставі постанови прокуратури Старосамбірського району Львівської області від 06.05.2011р. в порядку п.п.78.1.11 п. 78.1 78 ПК України в рамках порушеної відносно посадових осіб управління держкомзему у Старосамбірському районі кримінальної справи, а статус висновків органу державної податкової служби, викладених в акті перевірки, визначається Кримінальним процесуальним кодексом України, ДПІ відповідно до п. 86.9 ст. 89 ПК України повноважень на прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду не має.

Відомостей про те, що станом на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було прийнято судове рішення по кримінальній справі, яке набрало законної сили, сторонами суду не надано, а відтак ДПІ не було передбачених ПК України підстав для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки ДПІ при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення не враховано вимоги п. 86.9 ст. 89 ПК України, не дотримано вимоги ст.2 КАС України та винесено таке передчасно, а відтак його слід визнати протиправним та скасувати.

Суд вважає неприпустимим досліджувати господарські операції Товариства, оскільки висновки суду можуть вплинути на результати розслідування кримінальної справи, в рамках якої була призначена перевірка Товариства.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» 2 294,00грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 60, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011р. №0002372300/19622.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» 2 294,00грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 03.04.2013 року.

Суддя Шинкар Т.І.