Ухвала суду № 30396729, 06.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2013 р. м. Київ К-12122/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника відповідача - Герасименка Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2010 року

у справі №2-а-11081/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства заводу «Керамзит»

до Державної податкової інспекції у місті Вінниці

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство завод «Керамзит» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Вінниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 вересня 2008 року № 0000822200.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Вінниці № 0000822200 від 09 вересня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 81355,00 грн. Повернуто з Державного бюджету України на користь ВАТ заводу «Керамзит» 3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2010 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Вінниці, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні відповідач заявив усне клопотання про заміну ДПІ у м. Вінниці її правонаступником - Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ № 098953 від 16 березня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила замінити ДПІ у м. Вінниці її правонаступником - Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Вінниці провела позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ заводу «Керамзит» з питання дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні розрахунків по контракту № 01/03 від 03 вересня 2007 року, укладеному з нерезидентом - «Lias Vintirov, lehky stavebni material k.s.» (Чеська Республіка), за результатами якої був складений акт № 2157/2202/05513419 від 28 серпня 2008 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при проведенні розрахунків по контракту № 01/03 від 03 вересня 2007 року, укладеному з нерезидентом - «Lias Vintirov, lehky stavebni material k.s.» (Чеська Республіка).

09 вересня 2008 року ДПІ у м. Вінниці на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0000822200, яким на підставі статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосувала до ВАТ заводу «Керамзит» штрафні (фінансові) санкції у сумі 81355,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 14 травня 2008 року у справі № 304ч/2007 позовні вимоги ВАТ заводу «Керамзит» до «Lias Vintirov, lehky stavebni material k.s.» (Чеська Республіка) були задоволені частково, що є позитивним вирішенням спору на користь позивача, у зв'язку з чим нарахування позивачу пені за несвоєчасне та неповне надходженні робіт по виготовленню експертної документації та/або повернення попередньої оплати по контракту № 01/03 від 03 вересня 2007 року відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є протиправним.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 вересня 2007 року між «Lias Vintirov, lehky stavebni material k.s.» (підрядник) та ВАТ заводу «Керамзит» (замовник) був укладений договір на виконання робіт № 01/03, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується у відповідності та на умовах, визначених даним договором, виконати в інтересах замовника роботу - провести професійну експертну оцінку сучасного стану виробничого підприємства, яке належить ВАТ заводу «Керамзит», та розробити і виготовити для замовника у письмовому вигляді та на електронному носії відповідні пропозиції та рекомендації щодо реконструкції та технічної модернізації підприємства (стаття 1.1 розділу 1 договору) (т.1 арк. справи 19-22).

12 вересня 2007 року між «Lias Vintirov, lehky stavebni material k.s.» (підрядник) та ВАТ заводу «Керамзит» (замовник) був укладений додаток № 1 до договору № 01/03 від 03 вересня 2007 року, відповідно до умов якого сторони узгодили: статтю 1.4 договору викласти в наступній редакції: «Замовник одночасно зобов'язується з метою створення умов для належного та своєчасного виконання підрядником зобов'язань, що витікають із цього договору: a) забезпечити особам, визначеним підрядником для виконання робіт згідно даного договору, включно із субпідрядниками, поіменно зазначеними у цьому договорі, огляд підприємства в об'ємі, який необхідний для цих осіб, який буде направлений, зокрема, на стан будівельних об'єктів, технологічного оснащення та його стан, стан інфраструктури заводу, джерело сировини; b) передати особам підрядниками матеріали на їх вимогу, необхідні для належного виконання зобов'язань підрядника, а саме: креслярську документацію всього заводу, документацію і стан джерел енергії, зразки сировини для її лабораторного тестування. Зобов'язання замовника, вказані в статті 1.4 та пункті b) договору, будуть виконані під сам особистого візиту осіб підрядника на підприємство.»; статтю 2.1 договору викласти в наступній редакції: «Підрядник зобов'язується відвідати підприємство з метою його огляду у об'ємі, вказаному в статті 1.4 пункт а) даного договору, та надалі з метою прийняття матеріалів у об'ємі, вказаному статті 1.4 пункт b) даного договору, в період його присутності на заводі до 10 вересня 2007 року.»; статтю 2.2 договору викласти в наступній редакції: «Підрядник зобов'язується провести професійну експертизу та розробити пропозиції у об'ємі, вказаному в статті 1.2 пункти від а) до b) даного договору, та передати їх замовнику не пізніше, ніж через 30 календарних днів, рахуючи від дня, наступного після дня підписання цього договору обома сторонами.». (т.1 арк. справи 23-24)

19 вересня 2007 року ВАТ завод «Керамзит» перерахувало на рахунок «Lias Vintirov, lehky stavebni material k.s.» 50000,00 Євро в якості попередньої опади и послуг підрядника.

03 жовтня 2007 року «Lias Vintirov, lehky stavebni material k.s.» направив кур'єрською поштою DHL розроблені «Інвестиційні наміри реконструкції керамзитного заводу», датоване 27 вересня 2007 року, яке було вручене 05 жовтня 2007 року уповноваженій особі позивача (т.1 арк. справи 27), а один екземпляр вручив особисто Голові правління ВАТ заводу «Керамзит» 12 жовтня 2007 року.

12 листопада 2007 року ВАТ завод «Керамзит» направив «Lias Vintirov, lehky stavebni material k.s.» претензійний лист № 755, в якому повідомив підрядника про неналежне виконання ним його зобов'язань за договором № 01/03 від 03 вересня 2007 року, зокрема, вимог пунктів b.2, b.3 статті 1.2 розділу 1 договору, та запропонував підряднику у строк до 20 листопада 2007 року надати всі матеріали, які стосуються пунктів b.2, b.3 статті 1.2 розділу 1 договору.

У зв'язку з невиконанням підрядником вимог, викладених у претензійному листі, позивач 12 грудня 2007 року звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, який постановою від 13 грудня 2007 року прийняв справу за № 304ч/2007 за позовом ВАТ завод «Керамзит» до «Lias Vintirov, lehky stavebni material k.s.» про зобов'язання виконати зобов'язання за договором № 01/03 від 03 вересня 2007 року у повному обсязі (т.1 арк. справи 28), а рішенням від 14 травня 2008 року позовні вимоги (з урахуванням уточнень від 18 січня 2008 року) задовольнив частково: зобов'язав «Lias Vintirov, lehky stavebni material k.s.» негайно після отримання цього рішення виплатити ВАТ заводу «Керамзит» 25000,00 Євро та 1726,87 Євро у відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, іншій частині позову відмовив (т.1 арк. справи 32-38).

Зокрема, в мотивувальній частині рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі № 304ч/2007 від 14 травня 2008 року вказано, що підставою для часткового задоволення позовних вимог у розмірі 25000,00 Євро слугували суперечливість позицій сторін, а також часткове визнання позивачем виконаної роботи відповідачем, а також зважаючи на принцип змішаної вини.

11 липня 2008 року ВАТ завод «Керамзит» повідомив ДПІ у м. Вінниці про те, що станом на 01 липня 2008 року погашена прострочена дебіторська заборгованість згідно договору № 01/03 від 03 вересня 2007 року, укладеного з «Lias Vintirov, lehky stavebni material k.s.», до якого були додані копія виписки Укрпромбанку за 24 червня 2008 року про надходження коштів у сумі 26726,87 Євро та копія акту виконаних робіт на суму 25000,00 Євро (т.1 арк. справи 92).

За змістом частини 1 статті 1 та частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, мають бути здійснені в строк, що не перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Зі змісту частини 4 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) убачається, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

За змістом пункту 2 статті 32 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Проте, суди попередніх інстанцій обставинам щодо часткового задоволення Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України позовних вимог ВАТ завод «Керамзит» у справі № 304ч/2007 належної правової оцінки не дали, тоді як зазначені обставини є предметом доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом, оскільки терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, щодо частини незадоволених позовних вимог поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2010 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід урахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна