Рішення № 3039664, 18.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.02.09 р. Справа № 33/212

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Закритого акціонерного товариства „Екологоохоронна фірма „Креома-Фарм” м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг” м. Донецьк

про стягнення сум інфляційної складової у сумі 4378грн.55коп., 3% річних у сумі 633грн.26коп., 2533грн.05коп. процентів за користування чужими коштами.

за участю представників сторін:

від позивача: Манько Р.М. за дов. №67/7-629 від 19.12.2008р.

від відповідача: Лищук І.В. за дов. від 15.01.2009р.

Суть спору: Закрите акціонерне товариство „Екологоохоронна фірма „Креома-Фарм” м. Київ звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг” м. Донецьк з позовом про стягнення суми боргу у розмірі 51819грн.68коп., суми пені у розмірі 3635грн.87коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору поставки №13 від 02.01.2008р., щодо сплати суми отриманих відповідачем лікарських засобів, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 51819грн.68коп. Згідно з п.6.2 договору поставки позивачем було нараховано суму пені у розмірі 3635грн.87коп.

У відзиві на позовну заяву від 20.01.2009р. відповідач заперечував проти позовних вимог посилаючись на ті обставини, що твердження позивача про невиконання договірних зобов’язань не підтверджені матеріалами справи, зокрема, у накладній №КФ-0000371 від 23.07.2008р. відсутнє посилання на спірний договір. Тому відсутні підстави для висновку, що постачання відбувалося саме в рамках договору №13 від 03.01.2008р; вимога про стягнення пені є необґрунтованою та незаконною внаслідок відсутності документального підтвердження порушеного зобов’язання.

21.01.2009р. на адресу суду надійшла заява №67/3-12 від 12.01.2009р., відповідно до якої позивач збільшив розмір позовних вимог на просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 51819грн.68коп., суму пені у розмірі 4623грн.16коп.

В-подальшому, 02.02.2008р. на адресу суду надійшла заява позивача №67/3-44 від 26.01.2009р. про зміну предмета позову.

В своїй заяві позивач вказує, що борг в сумі 51819грн.68коп. утворився внаслідок несплати відповідачем товару, поставленого за накладною №КФ-0000371 від 23.07.2008р., згідно вимог статті 692 Цивільного кодексу України.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано суми 3% річних у розмірі 641грн.78коп. та інфляційну складову в сумі 2567грн.12 коп. за період з 06.09.2008р. по 04.02.2009р.

Крім того, посилаючись на ст.8, ч.3 ст.692, ст.536, 1048 Цивільного кодексу України, позивач вимагає стягнути проценти за користування чужими грошовими коштами з 07.09.2008р. по 04.02.2009р. в сумі 2567грн.12коп.

У відзиві на позовну заяву від 04.02.2008р., з урахуванням змінених позовних вимог, відповідач повідомив, що 03.02.2009р. ТОВ „Донфармхолдінг” сплачено суму основного боргу у розмірі 51819грн.68коп. Крім цього надав заперечення щодо вимоги позивача про стягнення процентів за користування чужими коштами у розмірі 2567грн.12коп., оскільки саме ці проценти визначені ст. 625 Цивільного кодексу України у вигляді 3% річних, які позивач також нарахував та заявив до стягнення. Разом з тим зазначив, що розрахунок сум 3% річних та інфляційної складової здійснений з порушенням періодів прострочення платежу.

У судовому засіданні 18.02.2008р. представник позивача надав заяву від 18.02.2009р. про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача суми інфляційної складової у розмірі 4378грн.55коп., 3% річних у розмірі 633грн.26коп. та проценти за користування чужими коштами у розмірі 2533грн.05коп.

За приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач до прийняття рішення вправі зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи зазначене, суд прийняв заяву про зменшення розміру позовних вимог та спір розглядає з урахуванням цієї заяви.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Згідно видаткової накладної №КФ-0000371 від 23.07.2008р. відповідачу був поставлений товар (лікарські засоби) на загальну суму 51819грн.68коп.

З боку відповідача товар був прийнятий уповноваженою на ці дії особою, що підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю №603989 від 23.07.2008р. на отримання від ЗАТ „Екологоохоронна фірма „Креома-Фарм” м. Київ цінностей виданими на ім’я Бідюк Л.А.

Як вбачається зі змісту накладної №КФ-0000371 від 23.07.2008р. асортимент, кількість, вартість та строк оплати товару були узгоджені сторонами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися відносини з поставки товару, які врегульовані главою 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно накладної №КФ-0000371 від 23.07.2008р. строк виконання зобов’язання щодо оплати товару виник у відповідача 06.09.2008р.

Таким чином, на момент звернення до суду із позовом, обумовлене невиконанням відповідачем своїх обов’язків, у позивача існувало право вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 51819грн.68коп. з оплати поставленого товару.

Як встановлено судом, під час розгляду справи відповідачем сплачено суму основного боргу у розмірі 51819грн.68коп., внаслідок чого позивачем було зменшено розмір позовних вимог на суму основного боргу. Одночасно, за прострочення строку оплати товару позивач наполягав на стягненні з відповідача суми інфляційної складової у розмірі 4378грн.55коп., 3% річних у розмірі 633грн.26коп. та проценти за користування чужими коштами у розмірі 2533грн.05коп.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одночасно ст. 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вказувалось вище, позивач наполягає на стягненні з відповідача сум інфляційної складової за період з жовтня 2008р. по січень 2009р. у розмірі 4378грн.55коп. та 3% річних за період з 06.09.2008р. по 02.02.2009р. у розмірі 633грн.26коп.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок заборгованості 3% річних судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок, внаслідок нарахування 3% річних з 06.09.2008р., проте як прострочення з оплати товару починається з 07.09.2008р.

Перевіривши розрахунок, суд вважає, що розмір 3% річних за період з 07.09.2008р. по 02.02.2009р. складає 629грн.02коп., що підтверджений матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Також, підлягає задоволенню сума інфляційної складової за період з жовтня 2008р. по січень 2009р. у розмірі 4378грн.55коп.

Крім сум інфляційної складової та 3% річних, позивач просить суд стягнути з відповідача проценти за користування чужими коштами за період з 07.09.2008р. по 02.02.2009р. у розмірі 2533грн.05коп.

В обґрунтування вказаної вимоги посилається на ст.8, ст. 526, ст.536, ст.692, 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на отримання з позичальника процентів на суму позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок отримання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Проаналізувавши норми права, на які позивач посилається в обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами, суд дійшов висновку про їх невідповідність до відносин, які склались між сторонами, внаслідок чого не можуть бути враховані судом.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами за період з 07.09.2008р. по 02.02.2009р. у розмірі 2533грн.05коп.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, суд частково задовольняє позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Екологоохоронна фірма „Креома-Фарм” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг” м. Донецьк про стягнення з відповідача суми інфляційної складової у розмірі 4378грн.55коп., 3% річних у розмірі 633грн.26коп. та проценти за користування чужими коштами у розмірі 2533грн.05коп.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Екологоохоронна фірма „Креома-Фарм” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг” м. Донецьк про стягнення з відповідача суми інфляційної складової у розмірі 4378грн.55коп., 3% річних у розмірі 633грн.26коп. та проценти за користування чужими коштами у розмірі 2533грн.05коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг” (83059, м. Донецьк, вул. Складська, 3В, ЄДРПОУ 23602109) на користь Закритого акціонерного товариства „Екологоохоронна фірма „Креома-Фарм” м. Київ (03680, м. Київ, вул. Радищева, 3, ЄДРПОУ 23729293) суми інфляційної складової за період з жовтня 2008р. по січень 2009р. у розмірі 4378грн.55коп., 3% річних за період з 07.09.2008р. по 02.02.2009р. у розмірі 629грн.02коп., суму державного мита в розмірі 67грн.69коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 78грн.32коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

У задоволенні вимог про стягнення 3% річних у розмірі 4грн.24коп. та процентів за користування чужими коштами у розмірі 2533грн.05коп. відмовити.

В судовому засіданні від 18.02.2009р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя Новікова Р.Г.