Рішення № 3039663, 18.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.02.09 р. Справа № 23/217

За позовом: Малого приватного підприємства “Сплав-плюс” м. Луганськ до відповідача: Комунального підприємства “Вода Донбасу” м. Донецьк

про стягнення 102 371,2 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Рева О.О., Маркевич М.Л. – за довіреностями

Від відповідача: Козігон С.В., Ляховець О.В. – за довіреностями

СУТЬ СПОРУ:

Справа слухалась 22.01.2009р. В засіданні оголошувалась перерва до 12.02.2009р. В засіданні, яке відбулось 12.02.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 18.02.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, мале приватне підприємство “Сплав-плюс” м. Луганськ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, комунального підприємства “Вода Донбасу” м. Донецьк, 88 613,80 грн. боргу, 12 228,79 грн. пені та 1 528,61 грн. річних. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати у т.ч. і 10 237 грн. витрат на надання правової допомоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 11-08-380т від 09.07.2008р. стосовно оплати вартості поставленого листового сталевого прокату за накладною № СД001273 від 28.07.2008р.;

- оплату відповідачем платіжним дорученням № 3393 від 07.11.2008р. лише 85 000 грн.;

- направлення відповідачу листа-вимоги від 12.11.2008р., яку він отримав 12.11.2008р.;

- ст.ст. 15, 16, 509, 526, 527, 610-612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Відповідач вимоги позивача визнав частково тому, що: борг в сумі 88 613,8 грн. перераховано позивачу платіжними дорученнями № 416 від 05.01.2009р. та № 39 від 13.01.2009р.; річні складають суму 1 528 грн. 59 коп., а пеня – 12 121,81 грн.; до початку судового засідання ціна позову зменшилась, що впливає на витрати використані на послуги адвоката; оплата з послуги з правової допомоги були здійснені фізичній особі – підприємцю Реві О.О., а не адвокату Реві О.О. Крім того, відповідач заявив суду клопотання про зменшення розміру стягуваної з нього пені на 90% і відмовити позивачу у задоволенні його вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, обґрунтовуючи це клопотання збитковістю відповідача, важливістю його діяльності для регіону Донбасу та безпідставним завищенням витрат на правову допомогу.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір № 11-08-380т купівлі-продажу прокату сталевого листового від 09.07.2008р. (далі – договір № 11-08-380т) згідно якого, продавець (позивач) зобов’язався передати у власність прокат сталевий листовий (далі – товар), згідно зі специфікацією, а покупець (відповідач) – оплатити його вартість (п. 1.1 договору). Умовами цього договору було також передбачено, що:

- загальна сума договору становить 5 594 053,73 грн. у тому числі і податок на додану вартість (далі – ПДВ);

- оплата здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів з моменту одержання кожної партії товару (п. 3.1 договору);

- договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008р. (п. 6.1 договору);

- у випадку порушення покупцем визначеного строку оплати товару до нього можуть бути застосовані штрафні санкції у розмірі 2-ї облікової ставки НБУ за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

Представник відповідача Литвинов М.О., який діяв за довіреністю серії ЯПВ від 25 липня 2008р., за накладною № СД00-1273 від 28.07.2008р. отримав від позивача товар на загальну суму 173 613,8 грн. Позивач стверджує, що відповідач оплатив йому у листопаді 2008р. лише 85 000 грн. боргу. Відповідач фактично підтвердив цю інформацію, але зазначив, що у січні 2009р. сплатив решту суми. Платіжними дорученнями № 416 від 05.01.2009р. та № 39 від 13.01.2009р. відповідач (його відособлені підрозділи) перерахував позивачу 88 613,8 грн. Тому суд припиняє провадження у справі щодо стягнення суми боргу у зв’язку з відсутністю предмету спору. Судові витрати в цій частині суд покладає на відповідача, оскільки гроші перераховані після подання позову до суду.

У відповідності до норм ст. 625 ЦК суд стягує з відповідача на користь позивача річні в сумі 1 528,59 грн. В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю.

Згідно ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України (далі – ГК) позивач нарахував відповідачу пеню на суму 12 228,79 грн. У зв’язку зі специфікою діяльності відповідача і значення для регіону Донбасу та збитковістю цього підприємства, та зважаючи на приписи ст. 233 ГК та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), суд зменшує розмір пені яка підлягає до стягнення і стягує з відповідача на користь позивача 9 000 грн. пені. В решті вимог, щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє, але судові витрати стягує у повному обсязі з заявленої суми пені.

У відповідності до норм ст. 44 ГПК судові витрати складаються у тому числі і з витрат на оплату послуг адвоката. Договір № 01/09-12 про надання юридичних послуг від 09.12.2008р. був укладений між фізичною особою – підприємцем Рева Оксана Олегівна та позивачем. Платіжним дорученням № 1383 від 16.12.2008р. позивач перерахував фізичній особі-підприємцю Реві О.О. 10 237 грн., зазначивши у графі цього доручення “призначення платежу” – “оплата за послуги з правової допомоги згідно договору № 01/09-12 від 09.12.2008р.” Пані Рева Оксана Олегівна є і адвокатом і фізичною особою – підприємцем і як підприємець надає послуги у сфері права. Укладаючи договір про надання юридичних послуг п. Рева О.О. діяла як підприємець за що і отримала від позивача відповідну оплату. Доказів того, що п. Рева О.О., діючи саме як адвокат, надавала свої послуги позивачу, суду не подано. Тому суд, зважаючи на приписи ст. 44 ГПК відмовляє позивачу у задоволенні його вимог, щодо стягнення з відповідача 10 237 грн. правової допомоги.

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 216, 230, 231, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 43, 44, 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (м. Донецьк, вул. Артема, 85, р/р 26000301796023 у філії філії ГУ ПІБ України у Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00191678) на користь малого приватного підприємства “Сплав-плюс” (м. Луганськ, вул. Краснодонська, 1 “з”, р/р 26008959676598 в філії ЗАТ “Перший український Международний банк” м. Луганська, МФО 304966, ЄДРПОУ 32139051) – 1 528 грн. 59 коп. річних, 9 000 грн. пені, 1 023 грн. 71 коп. витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі щодо стягнення 88 613 грн. 80 коп. боргу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя