Рішення № 3039630, 18.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.02.09 р. Справа № 21/253

Позивач: Відкрите акціонерне товариство “Стахановський завод феросплавів” м. Стаханов

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 1 600,34грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Сердюкова К.О. – юр.

відповідача: Манерова Ю.В. – юр.

ВАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”: не з’яв.

Відкритим акціонерним товариством “Стахановський завод феросплавів” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (руда марганцева), відправленого позивачу 17.06.08р. за залізничною накладною на групу вагонів № 47005958 у напіввагоні № 53560421 у сумі 1 600,34грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагону на станцію призначення з ознаками розкрадання під час перевезення перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційним актом. Нестача, на його думку, виникла у зв’язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

- вантаж завантажено засобами вантажовідправника без участі залізниці;

- відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправник повинен нести відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у залізничній накладній;

- позивачем безпідставно розрахунок ціни позову зроблений виходячи із ціни, за якою продукція була придбана у посередника, у той час як залізниця повинна нести відповідальність виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

Розгляд справи закінчено 18.02.2009р.

Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалась перерва до 15-00год. 18.02.2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

17.06.08р. Відкрите акціонерне товариство “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” по залізничній накладній на групу вагонів № 47005958 у 8-ми напіввагонах, у тому числі № 53560421, відвантажило позивачу руду марганцеву. За даними накладної вага нетто вантажу у зазначеному вагоні 69,0 т.

Вантажоодержувач є покупцем вантажу за спірною відправкою згідно договору №44 від 24.03.2008р., укладеним з ТОВ “Ресурс”. Відкрите акціонерне товариство “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” відвантажило продукцію на виконання договору поставки № 293 від 26.12.2007р., укладеного з ЗАТ компанія “Приват Інтертрейдінг” і листа останнього № РМ-015 від 29.09.2008р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурс” є постачальником продукції позивачеві, ціна якої згідно рахунку-фактури № МР-1Б-16-СЗФ від 17.06.08р. – 497,62грн. за 1 тону без ПДВ. Відкрите акціонерне товариство “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” є постачальником продукції ЗАТ компанія “Приват Інтертрейдінг”, ціна якої згідно рахунку-фактури № 861 від 17.06.08р. – 492,20грн. за 1 тону без ПДВ.

На станцію призначення вагони за залізничною накладною на групу вагонів № 47005958 прибули 20.09.08р. На вимогу вантажоодержувача на підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж у напіввагоні № 53560421 видавався з перевіркою його маси представниками станції Стаханов Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт від 21.06.08р. БИ 566164/17, згідно з яким:

· навантаження у вагоні нерівномірне, нижче бортів на 1000-1300 мм, вантаж не маркований;

· зважування вагону проводилося на 130 т вагонних тензометричних вагах одержувача, приписаних до залізниці, з зупинкою і розчепленням два рази, нестача виявилася при кожному переважуванні;

· вага нетто зважування вантажу 64,94 т (брутто 86,74 т, тари з брусу 21,8 т), нестача вантажу складає 4,06 т проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписано: з боку залізниці – начальником станції, двома прийомоздавальниками; з боку одержувача – начальником вантажної служби.

Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість 2,68 т руди марганцевої (з урахуванням норми недостачi 2%), яка з урахуванням ПДВ складає 1 600,34грн.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджено, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 1 582,92грн. із розрахунку: 2,68 т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 590,64грн. (вартість 1т руди, зданої до перевезення + ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі 1 582,92грн.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів” (м. Стаханов Луганської області, п/р 26003130026039 у ЗАО КБ “Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186513) 1 582,92грн. основного боргу (вартість нестачі), 100,88грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 116,72 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Виконала:

Тел.381-91-18