Ухвала суду № 30396242, 25.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 року м. Київ К-19709/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009

та постанову Господарського суду Львівської області від 02.06.2008

по справі №25/128А

за позовом Приватного підприємства «Нова реальність»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

про визнання недійсною та скасування першої податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Нова реальність» звернулось до суду з позовом про визнання недійсною та скасування першої податкової вимоги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 04.04.2008 № 1/328.

Постановою Господарського суду Львівської області від 02.06.2008, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009, позов задоволено; визнано нечинною та скасовано спірну податкову вимогу, з мотивів протиправності її прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Нова реальність», складено акт № 958/15-2/20832688 від 24.03.2008, в якому зафіксовані порушення пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1991 № 166.

На підставі результатів проведеної перевірки, 21.12.2007 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 29829/10/23-2 про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість у розмірі 26 818,25 грн.

04.02.2008 ПП «Нова реальність» подало до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, згідно якого направило наявну суму переплати в рахунок зменшення податкового боргу, в зв'язку з чим станом на 04.02.2008 у позивача був відсутній борг з податку на додану вартість.

04.04.2008 відповідач направив на адресу позивача першу податкову вимогу № 1/328, відповідно до змісту якої, станом на 04.04.2008 сума податкового боргу підприємства за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість становить 26 690,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно зі ст. 5 цього Закону передбачено, що податкове зобов'язання може бути узгоджене: або самостійно платником податків у податковій декларації; в такому випадку податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня подання такої декларації; або у порядку апеляційного узгодження - у випадку донарахування податкових зобов'язань контролюючим органом за наслідками документальної перевірки платника податків - на підставі податкового повідомлення-рішення; в такому випадку податкове зобов'язання вважається узгодженим по закінченню процедури апеляційного чи судового узгодження податкового зобов'язання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, сума в розмірі 26 690,75 грн. визначена в податковій вимозі від 04.04.2008 № 1/328 не є узгодженим податковим зобов'язанням.

Враховуючи викладене, за відсутності у позивача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 26 690,75 грн. станом на момент прийняття спірної податкової вимоги - 04.04.2008, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про неправомірність її прийняття.

Зважаючи на вищезазначене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 та постанову Господарського суду Львівської області від 02.06.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний З оригіналом згідно Помічник судді М.І. Головачова