Постанова № 30396081, 25.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 р. Справа № 805/2591/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Автомікс» про стягнення заборгованості у розмірі 14776,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Антрацитівська об’єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби, звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Автомікс» про стягнення заборгованості з плати за землю у загальному розмірі 14776,97 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 14.02.2013 року податковий борг відповідача з плати за землю складає 14776,97 грн.

Вищевказана заборгованість утворилась внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми податкових зобов’язань, які були визначені ним у податкових деклараціях № 2338 від 30.03.2012 року та №2339 від 30.03.2012 року.

Позивач також вказує на те, що ним були вжиті заходи щодо погашення податкового боргу відповідача, а саме: відповідачу була направлена податкова вимога № 19 від 25.06.2012 року, на загальну суму 4558,59грн.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автомікс» податкову заборгованість з плати за землю у розмірі 14776,97 грн.

Через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача, згідно якої він наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ніяких заперечень та клопотань до суду не надав.

Приймаючи до уваги, що всі особи які беруть участь у справі не прибули у судове засідання та належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає визнання адміністративного позову до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 13 січня 1999 року виконавчим комітетом Ворошиловської районної ради м. Донецька, ідентифікаційний код юридичної особи 30278090, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи. Згідно повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку № 12 від 14.02.2013 року, відповідач перебуває на обліку в Антрацитівській об’єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що відповідачем надано до Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (вх. №2338 від 30.03.2012 року,) за звітний період – 2012 рік, рядком 13 якої відповідачем нарахована орендна плата за землі державної або комунальної власності на 2012 рік усього у розмірі 13711,68 грн., у тому числі по строку сплати 30.11.2012 року у сумі 202,82 грн., по строку сплати 30.12.2012 року у сумі 1523,52 грн., по строку сплати 30.01.2013 року у сумі 1523,52 грн.

Також відповідачем надано до Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (вх. №2339 від 30.03.2012 року,) за звітний період – 2012 рік, рядком 13 якої відповідачем нарахована орендна плата за землі державної або комунальної власності на 2012 рік усього у розмірі 25138,08 грн., у тому числі по строку сплати 30.09.2012 року – 1052,91 грн., по строку сплати 30.10.2012 року – 2793,12 грн., по строку сплати 30.11.2012 року - 2793,12 грн., по строку сплати 30.12.2012 року - 2793,12 грн., по строку сплати 30.01.2013 року – 2094,84 грн.

Позивачем виставлена відповідачу податкова вимога № 19 від 25 червня 2012 року, згідно якої станом на 25 червня 2012 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями становить 4558,59 грн. Вищезазначена податкова вимога була направлена на юридичну адресу відповідача, але до позивача повернувся поштовий конверт з відміткою «вибув», у зв’язку з чим позивачем був складаний акт про неможливість вручення податкової вимоги № 6 від 03.07.2012 року.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 25 червня 2012 року (дата формування податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв’язку з чим податкова вимога № 19 від 25 червня 2012 року є чинною.

Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість з орендної плати за землю у загальному розмірі 14776,97 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок суми податкового боргу.

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з орендної плати за землю та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача загальної суми податкового боргу у розмірі 14776,97 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 –162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Антрацитівської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Автомікс» про стягнення заборгованості у розмірі 14776,97 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автомікс» (ЄДРПОУ 30278090) суму боргу з плати за землю у розмірі11527 (одинадцять тисяч п’ятсот двадцять сім) грн. 11 коп. по Краснокутській с/раді Антрацитівського району Луганської області до місцевого бюджету р/р 33218812700091, код платежу 13050200, банк ГУ ДКСУ в Луганський області, МФО 804013, код отримувача 37983403, отримувач Антрацитівське УДКСУ Луганської області; суму боргу з плати за землю у розмірі 3249 (три тисячі двісті сорок дев’ять) грн. 86 коп. по Червонополянській с/раді Антрацитівського району Луганської області до місцевого бюджету р/р 33215812700102, код платежу 13050200, банк ГУ ДКСУ в Луганський області, МФО 804013, код отримувача 37983403, отримувач Антрацитівське УДКСУ Луганської області.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.