Постанова № 30395825, 01.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року 810/1013/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Контакт"доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут-Контакт" (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2012 № 0008951502.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено висновки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту - ТОВ "Егіда Віта" у складі ціни за придбаний товар. На думку податкового органу, позивач не мав права формувати податковий кредит, оскільки не підтверджено документами зазначеними п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство не погоджується із висновками Акта камеральної перевірки від 19.10.2012 №128/1502/38098147, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач стверджує, що після виконання господарських зобов'язань за договорами купівлі-продажу ним було отримано від ТОВ "Егіда Віта" податкові накладні. У зв'язку з тим, що податкові накладні не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Добробут-Контакт" подано до Податкового органу скаргу, в якій зазначалось про порушення постачальниками порядку реєстрації податкових накладних.

Разом з тим, при проведенні камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року відповідачем не було враховано факту наявності скарги на контрагента позивача та зроблено помилковий висновок про завищення суми податкового кредиту. На думку позивача подана ним скарга є підставою для включення сум до податкового кредиту, тому оскаржуване податкове-повідомлення рішення має бути скасовано.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

01 квітня 2013 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, але про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Добробут-Контакт" зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 24.02.2012, що підтверджується випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серія ААВ № 158865.

Відповідно до матеріалів справи 20.06.2012 між ТОВ "Добробут-Контакт" та ТОВ "Егіда Віта" укладено договір поставки №58.

На підтвердження виконання господарських зобов'язань за договором поставки №58 ТОВ "Егіда Віта" виписано податкові накладні №252 від 31.08.2012 на суму 426665,43 грн., в т.ч. ПДВ - 66869,29 грн., №251 від 31.08.2012 на суму 326078,67, в т.ч. ПДВ - 51106,54 грн., №231 від 06.08.2012 на суму 39000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6117,65 грн.; видаткові накладні №ЕВ-0000227 від 06.08.2012 на суму 39000,00 грн., №ЕВ-0000247 від 31.08.2012 на суму 426665,43 грн., №ЕВ-0000246 від 31.08.2012 на суму 326078,67 грн.

На підтвердження оплати за поставлений товар позивачем надано належним чином завірену копію виписки з банківського рахунку.

21.09.2012 позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість №39545 з додатком № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту" за серпень 2012 року, з додатком № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" за серпень 2012 року та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року, в яких зазначається, що до податкового кредиту включені податкові накладні №252 від 31.08.2012, №251 від 31.08.2012, №231 від 06.08.2012.

Так, в додатку № 8 до декларації позивачем вказано, що ТОВ "Егіда Віта" не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №252 від 31.08.2012, №251 від 31.08.2012, №231 від 06.08.2012.

Як стверджує позивач в адміністративному позові, відповідач ніяким чином не відреагував на дану скаргу.

19.10.2012 на підставі п. 200.10 ст. 200, ст. 76 Податкового кодексу України посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2012 року ТОВ "Добробут-Контакт", за результатами якої складено Акт від 19.10.2012 №128/1502/38098147 (далі - Акт перевірки).

При проведені перевірки показників податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року № 39545 від 21.09.2012, реєстрів видаткових та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних за період 01.08.2012 по 31.08.2012 податковим органом встановлено, що ТОВ "Добробут-Контакт" включені до податкового кредиту податкові накладні №252 від 31.08.2012, №251 від 31.08.2012, №231 від 06.08.2012, виписані ТОВ "Егіда Віта", що згідно додатку 8 до декларації з ПДВ за серпень 2012 року не підтверджені документами зазначеними п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 124087 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2012 № 0008951502, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Добробут-Контакт" з податку на додану вартість на 155190,00 грн., в тому числі за основним платежем - 124087,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 31022,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Порядок формування податкового кредиту регламентований ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, даною нормою встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У пункті 198.2. цієї статті вказано, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

У пункті 198.6 вказаної норми містяться обмеження, які полягають в наступному, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Тобто, підставою для формування податкового кредиту є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Як зазначалось вище, покупцю продавцем - ТОВ "Егіда Віта" по взаємовідносинах згідно з договором поставки від 20.06.2012 №58 були надані оригінали податкових накладних №252 від 31.08.2012, №251 від 31.08.2012, №231 від 06.08.2012.

Податковий орган не вказав зауважень щодо відповідності вказаних податкових накладних встановленим чинним податковим законодавством вимогам, а лише встановив, що зазначені податкові накладні не зареєстровані продавцями у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацами першим та другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Судом встановлено, що податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ "Егіда Віта" №252 від 31.08.2012 на суму 426665,43 грн., в т.ч. ПДВ - 66869,29 грн., №251 від 31.08.2012 на суму 326078,67, в т.ч. ПДВ - 51106,54 грн., №231 від 06.08.2012 на суму 39000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6117,65 грн. підлягають обов'язковій реєстрації, оскільки сума ПДВ по даним податковим накладним перевищує 10 тисяч гривень.

В абзаці восьмому пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зазначено, що порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

Разом з тим, позивачем було встановлено, що податкові накладні від ТОВ "Егіда Віта" №252 від 31.08.2012, №251 від 31.08.2012, №231 від 06.08.2012 не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв'язку з чим позивач 21.09.2012 разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2012 року подав додаток № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", що не заперечується відповідачем.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац дев'ятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Саме виходячи з даної норми, Податковий орган встановив завищення Товариством податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 124087,00 грн.

Водночас, відповідно до абзаців одинадцять та дванадцять п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було включено шляхом подання декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Егіда Віта" суму в розмірі 124087,00 грн. на підставі податкових накладних №252 від 31.08.2012, №251 від 31.08.2012, №231 від 06.08.2012.

Так як зазначені податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, для отримання права на формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, вказаних у цих податкових накладних, ТОВ "Добробут-Контакт" подало на постачальника заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток №8).

Фактична сплата сум податку на додану вартість, визначених у податкових накладних, які включені до складу податкового кредиту, підтверджена випискою з банківського рахунку, копія якого міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 124087,00 грн. на підставі податкових накладних №252 від 31.08.2012, №251 від 31.08.2012, №231 від 06.08.2012, а тому висновки податкового органу про порушення ТОВ "Добробут-Контакт" п. 198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість в серпні 2012 року на суму 124087,00 грн., є необґрунтованими та неправомірними.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірності своїх дій, та, відповідно, прийнятого рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Контакт" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 24.10.2012 № 0008951502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-Контакт" сплачений судовий збір у розмірі 1551 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 09 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.