Постанова № 30395693, 01.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року Справа № 5023/3827/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А. (доповідач у справі) Саранюка В.І. Хрипуна О.О.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р. у справі № 5023/3827/12 господарського суду Харківської областіза позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в Харківській областідоПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк"простягнення 43 729,51 грн.за участю представників:

позивача: Яроцький Я.А.

відповідача: не з'явився

в с т а н о в и в :

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства (надалі - "ПАТ") "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", про стягнення 43 729,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено умови ст. 7 договору № 104 від 01.10.2009 р., укладеного між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", та вимоги Інструкції з виплати пенсій особам, звільненим з військової служби та деяким іншим особам установами ВАТ "Ощадбанк", затвердженої постановою правління ВАТ "Ощадбанк" від 28.12.2006 р. № 129. Як наслідок, безпідставно здійснено виплату коштів в сумі 43 729,51 грн., які за період з 01.07.2007 р. по 30.11.2011 р. були перераховані на пенсійне забезпечення фізичній особі Цимай Зої Іванівни (надалі - Цимай З.І.), проте, в силу ст.ст. 25, 26, 346 ЦК України, ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", вже їй не належали, у зв'язку з тим, що Цимай З.І. не зареєстрована в м. Харкові та Харківській області та виїхала на постійне місце проживання до Австрії.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.11.2012 р. (суддя Буракова А.М.) в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що грошові кошти в сумі 43 729,51 грн., перераховані позивачем до виплати пенсіонеру Цимай З.І. за період з 01.07.2007 р. по 30.11.2011 р., фактично виплачені відповідачем останньому, тобто вийшли з його розпорядження, відповідач не є пенсіонером, який отримав надмірно сплачені суми пенсії. Також суд першої інстанції зазначав, що за наявності належним чином оформленої довіреності, відповідач не може обмежувати права свого клієнта на розпорядження належними йому коштами; що сам факт нарахування пенсії громадянці Цимай З.І. за період з 01.07.2007 р. по 30.11.2011 р. не підтверджує, що таке нарахування та виплата відбулись з вини відповідача, а також вказував на відсутність належних доказів в підтвердження факту виїзду Цимай З.І. на постійне місце проживання до Австрії.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р. (судді Здоровко Л.М., Плахов О.В., Шутенко І.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення; стягнуто з ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 43 729,51 грн., а до Державного бюджету України - судові витрати.

Позиція суду апеляційної інстанції обґрунтована доведеністю наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, що стало підставою для стягнення з нього на користь позивача збитків в розмірі 43 729,51 грн. Підставою для скасування рішення господарського суду першої інстанції стало неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р., а рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2012 р. залишити в силі.

Позиція, викладена в касаційній скарзі, мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" з 01.01.2007 р. функції з призначення і виплати пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" передано органам Пенсійного фонду України.

Стаття 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції від 03.04.2007 р.) також унормовує, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Пенсії пенсіонерам силових міністерств і відомств, відповідно до ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплачуються через установи Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за місцем їх фактичного проживання, незалежно від реєстрації місця проживання.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2009 р. між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (Фонд) та ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління AT "Ощадбанк" (Банк) укладено договір № 104, відповідно до якого банк виконує функції виплати пенсій пенсіонерам з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), допомоги на поховання та недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю зазначених пенсіонерів, а також одноразової грошової допомоги членам сімей померлих пенсіонерів, що виплачується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 (із змінами та доповненнями) та інші допомоги і виплати.

На виконання умов договору відповідач здійснював виплату пенсії за віком громадянці Цимай Зої Іванівні.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, виплата пенсійних коштів громадянці Цимай З.І. з 01.07.2007 р. по 30.11.2011 р. здійснювалась її довіреній особі Мурашковській З.І. на підставі повідомлень від 01.02.2005 р. та від 23.03.2007 р., які фактично є довіреностями відповідно до приписів п. 7.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ 12.11.2003 р. № 492.

Також, судами було встановлено, що за відомостями адресно-довідкового бюро Управління МВС України в Харківській області Цимай З.І. була знята з обліку 20.06.2007 р.

Статтею 7 розділу 4 договору № 104 від 01.10.2009 р. передбачено обов'язок установи Банку у разі, якщо суми пенсії одержуються з поточного рахунку за довіреністю більше як один рік або не одержуються більше як один рік, не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, повідомляти про це письмово головне управління Фонду.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Аналогічне положення міститься в ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсіонерів покладено обов'язок повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Як було встановлено судами, нараховані позивачем до виплати пенсіонеру Цимай З.І. за період з 01.07.2007 р. по 30.11.2011 р. пенсійні кошти фактично виплачені відповідачем останньому, тобто вийшли з його розпорядження.

Враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, а також той факт, що відповідач не є особою, яка отримала надміру сплачені суми пенсії, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. З огляду на дане, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність позовних вимог.

В той же час, посилання суду апеляційної інстанції на наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення як підстави для стягнення з останнього 43 729,51 грн. завданих позивачу збитків є помилковим з огляду на наступне.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

При цьому, збитками, згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи дані норми законодавства, а також загальні правила відшкодування шкоди, необхідною є наявність протиправної поведінки суб'єкта, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), а також причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою. Саме ці обставини і є, в першу чергу, предметом доказування у даній справі.

Проте, наявність в діях відповідача всіх складових цивільного правопорушення апеляційним господарським судом, які задовольнив позовні вимоги саме в порядку статті 623 ЦК України, не досліджувалась.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що положення ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на які, зокрема, посилався суд апеляційної інстанції, визнано неконституційними згідно рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. у справі № 1-32/2009. Проте, зазначене залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції при встановленні ним факту втрати пенсіонером Цимай З.І. права на отримання пенсії за період з 01.07.2007 р. по 30.11.2011 р.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції прийнято постанову із порушенням ч. 1 ст. 104 ГПК України.

В той же час, судом першої інстанції в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р. у справі № 5023/3827/12 скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2012 р. у справі № 5023/3827/12 залишити в силі.

Головуючий суддяО. Кролевець СуддіВ. Саранюк О. Хрипун