Ухвала суду № 30394427, 03.04.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/205/236/13 Головуючий у 1 інстанції - Скрипник К.О.

Справа № 22-ц/774/3646/2013р. Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія -27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2013 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Дерев`янка О.Г., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2013 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання кредитного договору удаваним та про визнання його таким, що був укладений в національній валюті у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А:

06 листопада 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду із вказаною позовною заявою, за якою просив звернути стягнення на будинок № 323 по вул. Комунарівській в м. Дніпропетровську шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, та інших дій необхідних для продажу предмету іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNK0GK00000019 від 27.03.2007 року в розмірі 114 508,48 доларів США, що складає суму 914 922,79 грн. та на підставі договору іпотеки № DNK0GK00000019 від 30.03.2007 року; виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, який є предметом іпотеки; стягнути з відповідача судові витрати, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором отримав у позивача кредит у сумі 49 998 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.03.2022 року. У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 16.10.2012 року має заборгованість - 114 508,48 доларів США. Зазначені зобов'язання за вказаним договором забезпечено договором іпотеки укладеного між позивачем та відповідачем. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 252 489,90 грн.

05 лютого 2013 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредитного договору удаваним та про визнання його таким, що був укладений в національній валюті, укладеного 27.03.2007 року між ним та закритим акціонерним товариством комерційного банку "ПриватБанк".

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2013 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 та повернуто його позивачу з усіма доданими до нього документами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про прийняття до розгляду зустрічного позову, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви, районний суд виходив з того, що спільний розгляд первісного та зустрічного позовів є не доцільним, оскільки вони виникають з різних правовідносин, керуючись ст. 123 ЦПК України.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 123 ЦПК України, ч.1 - відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті; ч.2 - зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову; ч.3 - вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічний позов - є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.

Умовами пред'явлення зустрічного позову є: а) взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, з огляду на те, що вони виникають з одних правовідносин; б) доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, якщо:

- вимоги за позовами можуть зараховуватися;

- задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Про об'єднання зустрічного та первісного позову суд виносить ухвалу, яка не підлягає оскарженню, оскільки не перешкоджає розглядові цивільної справи.

Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.

Відповідач має право пред'явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання (частина перша статті 123 ЦПК), а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду (частина перша статті 34 ЦПК).

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.

Відповідно до вимог статті 123 ЦПК України за пред'явленим зустрічним позовом суд вирішує питання про можливість його прийняття та можливість об'єднання в одне провадження з первісним позовом з урахуванням зазначених підстав у частині 2 цієї статті та згідно з положеннями ч.1 ст. 126 ЦПК України.

Судова колегія встановила і це підтверджується матеріалами справи, що ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2012 року відкрито провадження у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення та призначено попереднє судове засідання 25 грудня 2012 року(а.с.48). Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2012 року призначена справа до розгляду у зв'язку із закінченням проведення попереднього судового засідання (а.с.52).

Таким чином, ОСОБА_1 звернувшись до суду із зустрічним позовом 05.02.2013 року після закінчення проведення попереднього судового засідання, порушив правила пред'явлення такої позовної заяви.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини первісного позову про звернення стягнення на підставі договору іпотеки та зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним регулюються різними нормами права та не випливають з одних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підставами для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції є додержання вимог закону судом першої інстанції.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду, яка постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та апеляційна скарга з наведених мотивів підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.304,307, п.1 ч.1 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2013 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді колегії