Постанова № 30393051, 14.03.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р. Справа№ 5011-9/11238-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Гончарова С.А.

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від позивача: Олексін С.С. дов. № б/н від 21.06.2012 року

від відповідача 1: Степанов С.М. дов. № б/н від 15.10.2012 року

від відповідача 2: Пеньківський М.В. дов. № б/н від 14.03.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллонж»

на рішення Господарського суду м. Києва від 09.01.2013 року (підписано - 14.01.2013р.)

у справі №5011-9/11238-2012 (суддя - Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллонж»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріна-К»

2) Відкритого акціонерного товариства «Завод КІНАП»

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллонж" (надалі -ТОВ "Аллонж") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К"(надалі -ТОВ "Аріна-К") про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Сила Закону"від 22.05.2008 р. у справі №3/2008 було скасоване рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2010 р. у справі №22/228, залишеним без зміни постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2011 р., а тому підстави для володіння ТОВ "Аріна-К"спірними приміщеннями відпала, у зв'язку з чим позивач просить витребувати у ТОВ "Аріна-К": нежиле приміщення площею 2658,00 кв. м, що становить 67/1000 частин (від майнового комплексу пл. 39709,40 кв. м), нежиле приміщення площею 403,80 кв. м, що становить 1/100 частин (від майнового комплексу пл. 39709,40 кв. м), нежиле приміщення площею 5386,65 кв. м, що становить 136/1000 частин (від майнового комплексу пл. 39709,40 кв. м), розташовані за адресою: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160, та визнати за ТОВ "Аллонж"право власності на такі приміщення.

01.11.2012 р. через відділ канцелярії господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив:

1. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К" (ЄДРПОУ 35149633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллонж" (ЄДРПОУ 32486856) нежилі приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. "Б"): 1поверх - площею 458, 1- кв. м., частина 2 поверху - площею 318, 30 кв. м., 3 поверх -0 площею 454, 30 кв. м., 4 поверх - площею 454, 90 кв. м., 5 поверх - площею 455, 80 кв. м., 6 поверх - площею 457,90 м2, підвал - площею 58,70 м2. Загальною площею 2 658,00 м2, що становить 67/1000 частин (від майнового комплексу пл. 39709,40 м2), розташоване за адресою: 04073,м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160.

2.Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К" (ЄДРПОУ 35149633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллонж" (ЄДРПОУ 32486856) нежилі приміщення 1-го поверху (літ. Б' виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня): приміщення 10 пл. - 296,9 кв. м, приміщення 9 пл. - 18,10 кв. м ,приміщення 4 пл. - 88,80 м2. Загальною площею 403,80 м2, що становить 1/100 частин (від майнового комплексу 39709,40 м2), розташоване за адресою: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160.

3.Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К" (ЄДРПОУ 35149633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллонж" (ЄДРПОУ 32486856) нежилі приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б'): І поверх - площею 621,90 м2, II поверх - 1077,10 м2, III поверх -площею 1142,35 м2, IV поверх - площею 1033,0 м2, V поверх - площею 1115,70 м2, технічний поверх - площею 396,60 кв. м. Загальною площею 5386,65 кв. м , що становить 136/1000 частин (від майнового комплексу пл. 39709,40 м2), розташоване за адресою: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160.

4.Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К" (ЄДРПОУ 35149633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллонж" (ЄДРПОУ 32486856) нежилі приміщення ІІ-го поверху заводоуправління (в літ. А): частина приміщення № 1 (групи приміщень № 1) - площею 5,65 м2, приміщення № 5-а - площею 10,10 м2. Загальною площею 15,75 м2, що становить 4/10000 частин (від майнового комплексу площею 39709,40 кв. м, розташоване за адресою: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160.

5. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллонж" (ЄДРПОУ 32486856) право власності на нежилі приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б): І поверх - площею 458,10 м2, частина II поверху - площею 318,30 м2, III поверх - площею 454,30 м2, IV поверх - площею 454,90 м2, V поверх - площею 455,80 кв. м , VI поверх - площею 457,90 кв. м , підвал - площею 58,70 кв. м .Загальною площею 2658,00 м2, що становить 67/1000 частин (від майнового комплексу пл. 39709,40 м2), розташоване за адресою: 04073,м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160.

6.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллонж" (ЄДРПОУ 32486856) право власності на нежилі приміщення 1-го поверху (літ. Б' виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня): приміщення 10 пл. - 296,9 м2, приміщення 9 пл. - 18,10 м2, приміщення 4 пл. - 88,80 м2. Загальною площею 403,80 м2, що становить 1/100 частин (від майнового комплексу 39709,40 м2), розташоване за адресою: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160.

7.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллонж" (ЄДРПОУ 32486856) право власності на нежилі приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б'): І поверх - площею 621,90 м2, II поверх - 1077,10 м2, III поверх - площею 1142,35 м2, IV поверх - площею 1033,0 м2, V поверх - площею 1 115,70 м , технічний поверх - площею 396,60 кв. м . Загальною площею 5386,65 кв. м, що становить 136/1000 частин (від майнового комплексу пл. 39709,40 кв. м ), розташоване за адресою: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160.

8.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллонж" (ЄДРПОУ 32486856) право власності на нежилі приміщення ІІ-го поверху заводоуправління (в літ. А): частина приміщення № 1 (групи приміщень № 1) - площею 5,65 м2, приміщення № 5-а - площею 10,10 кв. м. Загальною площею 15,75 кв. м, що становить 4/10000 частин (від майнового комплексу площею 39709,40 м2, розташоване за адресою: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160, яку у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було прийнято місцевим господарським судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р. до участі у справі в якості співвідповідача в порядку ст. 24 ГПК України залучено ВАТ "Завод КІНАП".

14.11.2012 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач додатково просив витребувати у ВАТ "Завод КІНАП" на користь ТОВ "Аллонж"(ЄДРПОУ 32486856) нежиле приміщення виробничого корпусу №1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б'): ІІІ поверху -площею 88,25 кв.м., що розташоване за адресою: 04073,м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160, а також визнати право власності за ТОВ "Аллонж"на таке приміщення.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.01.2013 року у справі № 5011-9/11238-2012 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллонж" відмовлено повністю. Визнано недійсними з моменту укладання:

- договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (нежилого приміщення 1-го поверху (в літ. Б -виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня: приміщення 10 площею - 296,9 м2, приміщення 9 площею 18,1 м2, приміщення 4 площею 88,8 м2, загальна площа відчужуваних приміщень 403,8 м2, що становить 8/1000 частин (від майнового комплексу площею 48 432,9 м2), які розташовані за адресою: м. Київ вул. Фрунзе, 160), укладений 31.03.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Завод КІНАП"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллонж";

- договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (нежилого приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б'): I поверх - площею 621,9 м2, II поверх -площею 1 077,1 м2, III поверх -площею 1230,6 м2, IV поверх -площею 1033,0 м2, V поверх -площею 1 115,7 м2 , технічний поверх -площею 396,6 м2 ; загальна площа відчужуваних приміщень 5 474,9 м2, що становить 113/1000 частин (від майнового комплексу площею 48 432,9 м2 ), які розташовані за адресою: м. Київ вул. Фрунзе, 160), укладений 21.07.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Завод КІНАП"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллонж";

- договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (нежилого приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б'): I поверх - площею 458,1 м2, II поверх -площею 451,9 м2, III поверх -площею 454,3 м2, IV поверх -площею 454,9 м2, V поверх -площею 455,8 м2 , VI поверх -площею 457,9 м2 , підвал -площею 58,7 м2 загальна площа відчужуваних приміщень 2 791,6 м2, що становить 58/1000 частин (від майнового комплексу площею 48 432,9 м2), які розташовані за адресою: м. Київ вул. Фрунзе, 160), укладений 21.07.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Завод КІНАП"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллонж";

- договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (нежилого приміщення заводоуправління (в літ. А), II-го поверху: приміщення 1 -площею 29,6 м2, приміщення 2 -площею 157,3 м2, (групи приміщень №1) - площею 186,9 м2, та приміщення 5 а - площею 10,1 м2. Загальна площа відчужуваних приміщень становить 197,00 м2, що становить 4/100 частин (від майнового комплексу площею 48 432,9 м2), які розташовані за адресою: м. Київ вул. Фрунзе, 160), укладений 24.10.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Завод КІНАП"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллонж".

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано відсутністю підстав для витребування на користь ТОВ "Аллонж" спірних нежитлових приміщень та визнання права власності користь ТОВ "Аллонж"на такі приміщення, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що укладені між ВАТ "Завод КІНАП"та ТОВ "Аллонж" договори купівлі-продажу не відповідають вимогам чинного на момент їх укладання законодавства та у відповідності до приписів п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України визнанні судом недійсними.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 09.01.2013 року у справі № 5011-9/11238-2012, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. № 5011-9/11238-2012 від 27.02.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 5011-9/11238-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст.. ст..4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-9/11238-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Гончарова С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року апелянту було відновлено строк для подачі апеляційної скарги та порушено по ній провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Гончаров С.А. та призначено розгляд скарг на 14.03.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 09.01.2013 року у справі № 5011-9/11238-2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 09.01.2013 року у справі № 5011-9/11238-2012.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2006 р., 21.07.2006 р. та 24.10.2006 р. між ВАТ "Завод КІНАП"(продавець) та ТОВ "Аллонж"(покупець) було укладено договори купівлі-продажу нежилих приміщень (надалі -"Договори"), відповідно до умов яких продавець продав, а покупець купив нежилі приміщення загальною площею 8 867,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 160.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Сила Закону"від 22.05.2008 р. у справі №3/2008 позовні вимоги ВАТ "Завод КІНАП"до ТОВ "Аллонж"задоволено повністю, визнано недійсними з моменту укладення Договори, визнано за ВАТ "Завод КІНАП"право власності на об'єкти нерухомого майна -нежилі приміщення загальною площею 8 867,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 160.

На підставі вказаного рішення 14.01.2010 р. між ВАТ "Завод КІНАП"(продавець) та ТОВ "Аріна-К"(покупець) було укладено договори купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 160.

Внаслідок укладення між ВАТ "Завод КІНАП"та ТОВ "Аріна-К" договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.01.2010 р., Комунальним підприємством Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна було зареєстроване право власності ТОВ "Аріна-К"на спірне нерухоме майно, що підтверджується матеріалами справи.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2010 р. у справі №22/228, залишеним без зміни постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2011 р., рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Сила Закону"від 22.05.2008 р. у справі №3/2008 скасоване повністю.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що справи про визнання договорів недійсними підвідомчі господарським судам України, а тому Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Сила Закону" неправомірно прийняте оскаржуване рішення.

Спір у справі стосується наявності підстав для витребування спірного майна у власність ТОВ "Аллонж", а також наявності права власності ТОВ "Аллонж" на таке майно.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2 статті 20 Господарського суду України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з положеннями статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами ст. 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви підставою набуття права власності на нежилі приміщення загальною площею 8 867,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 160, позивач зазначає укладення між ним та ВАТ "Завод КІНАП" договорів купівлі-продажу.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем 2 заперечується дійсність таких правочинів та не визнається право власності ТОВ "Аллонж" на спірні нежитлові приміщення.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);

- правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203)

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ „Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-ІУ), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІУ „Про оренду землі" (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Проаналізувавши укладені між ВАТ «Завод КІНАП» та ТОВ «Аллонж» договори купівлі-продажу нежилих приміщень від 31.03.2006 року, від 21.07.2006 року, від 21.07.2006 року та від 24.10.2006 року, колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції про невідповідність даних договорів положенням цивільного законодавства з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з положеннями статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно матеріалів справи договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 31.03.2006 р. від імені ТОВ "Аллонж" підписаний генеральним директором Ражиком Вадимом Петровичем.

Проте на момент укладення вказаного правочину виконувати повноваження генерального директора у відповідності до наказу від 27.03.2006 р. про відпустку генерального директора Ражика В.П. на період з 28.03.2006 р. по 29.04.2006 р., було доручено директору Васіну П.К.

З урахуванням вищенаведених обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, про невідповідність договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 31.03.2006 р. положенням ст.ст. 92, 203 Цивільного кодексу України, у зв'язку з відсутністю у генерального директора ТОВ «Аллонж» Ражика В.П., на момент укладання спірного договору, повноважень представляти законні інтереси вказаного підприємства.

Відповідно до ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України створення та відкликання виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю є виключною компетенцією загальних зборів товариства.

Пунктом 3 статті 99 Цивільного кодексу України встановлено, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи договори купівлі-продажу нежилих приміщень від 21.07.2006 р. та 24.10.2006 р. від імені покупця (ТОВ "Аллонж") підписані генеральним директором Самборською Ольгою Миколаївною.

В той же час, рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Аллонж" від 03.05.2006 р. скасовано у повному обсязі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Аллонж"від

28.04.2006 р. про звільнення Ражика Вадима Петровича з посади генерального директора Товариства та обрання генеральним директором Товариства Самборської О.М; поновлено Ражика Вадима Петровича на посаді генерального директора Товариства та звільнено з посади генерального директора Товариства Самборську О.М.; скасовано та визнано нечинними усі рішення, акти, накази, повноваження та довіреності, прийняті органами управління або посадовими особами Товариства на підставі рішень зборів учасників від 28.04.2006 р.; заборонено органам управління та посадовим особам, працівникам Товариства провадити будь-які дії на виконання рішень зборів учасників від 28.04.2006 р., та визнано такі дії нечинними.

Відповідно до ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Згідно ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Також, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Аллонж" від 03.05.2006 р. звільнено Ражика В.П. з посади генерального директора Товариства, ліквідовано посаду генерального директора та дирекцію як орган товариства, утворено новий одноосібний виконавчий орган - директора Товариства; директором ТОВ "Аллонж" обрано Васіна П.К.

Отже, прийняття зборами учасників як вищим органом ТОВ "Аллонж" зазначеного рішення є необхідною та достатньою правовою підставою для підтвердження факту припинення повноважень Самборської О.М. на посаді генерального директора ТОВ "Аллонж"з 03.05.2006 р., а відтак укладення нею від імені товариства Договорів купівлі-продажу нежилих приміщень від 21.07.2006 р. та 24.10.2006 р. є неправомірним.

З огляду на наведені обставини, на момент укладання договорів купівлі-продажу нежилих приміщень від 21.07.2006 р. та 24.10.2006 р. у гр. Самборської О.М. були відсутні повноваження на вчинення дій від імені ТОВ "Аллонж", а отже вчинені правочини суперечать загальним вимогам, встановленим ст. 203 Цивільного кодексу України та є недійсними.

Посилання відповідача на наступне схвалення сторонами укладених договорів як на відсутність правових підстав для визнання таких договорів недійсними, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Проте дана норма Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки нею врегулюваний випадок наявності у представника ТОВ "Аллонж" певних повноважень та можливі наслідки їх перевищення.

Натомість, на момент укладення оспорюваних договорів, у представників ТОВ "Аллонж", якими підписані такі правочини від імені товариства (Ражик В.П. та Самборська О.М.), взагалі були відсутні будь-які повноваження на представництво інтересів підприємства та вчинення дій від його імені, що у свою чергу унеможливлює застосування наведеної норми цивільного законодавства до спірних відносин.

Частиною 1 статті 161 Цивільного кодексу України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Відповідно до п.п. д) п. 8.2.14. Статуту ВАТ "Завод КІНАП" операції про передачу під заставу, надання в оренду, продаж і відчуження іншим способами майна Товариства, балансова вартість якого не перевищує 10 % підсумку балансу, мають бути погоджені Спостережною радою, а якщо балансова вартість перевищує 10% підсумку балансу то такі угоди мають бути затверджені Загальними зборами.

Із матеріалів справи вбачається, що сума загального балансу ВАТ "Завод КІНАП" станом на 01.01.2006 р. складала 13 776 500,00 грн.,

Відчуження майна в цивільному праві є будь-які дії особи, внаслідок вчинення яких така особа у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такій особі.

Загальна вартість майна, яке підлягала відчуженню за договорами, складає 2 086 340,84 грн., що становить 15,1442 % від загальної суми балансу ВАТ "Завод КІНАП". Укладання таких Договорів здійснювалось на підставі рішень Спостережної ради, що є порушенням положень п.п. д) п. 8.2.14. Статуту ВАТ "Завод КІНАП".

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення про відчуження нежитлових приміщень у відповідності до положень статуту та приписів законодавства повинно було вирішуватись виключно загальними зборами акціонерів ВАТ "Завод КІНАП", що у свою чергу свідчить про недійсність укладених договорів купівлі-продажу нежилих приміщень від

31.03.2006 р., 21.07.2006 р. та 24.10.2006 р. за відсутності відповідних рішень загальних зборів товариства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України якщо у вирішенні спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то господарський суд повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині (п. 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 14.07.2004 р. №01-8/1270, п. 2 роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 р. №02-5/111, постанови Верховного Суду України від 09.12.2003 р. у справі №32/206 та від 20.01.2004 р. у справі №8/113-2003).

Із матеріалів справи вбачається, що передумовою виникнення спору є існування договорів купівлі-продажу нежилих приміщень від 31.03.2006 р., 21.07.2006 р. та 24.10.2006 р., укладених між ВАТ "Завод КІНАП"та ТОВ "Аллонж", а тому з огляду на їх суперечність законодавству, є підстави для визнання таких договорів недійсними в межах даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Тобто, правочин, визнаний судом недійсним не створює правових наслідків.

З урахуванням того, що передумовою виникнення спору є наявність договорів купівлі-продажу нежилих приміщень від 31.03.2006 р., 21.07.2006 р. та 24.10.2006 р., укладених між ВАТ "Завод КІНАП" та ТОВ "Аллонж", суперечливість яких положення цивільного законодавства достовірно було встановлено під час розгляду даної справи,, колегія судді вважає за правомірне визнання судом першої інстанції за власної ініціативи у відповідності до приписів ст. 83 ГПК України недійсними з моменту укладення між ВАТ "Завод КІНАП"та ТОВ "Аллонж" договорів купівлі-продажу нежилих приміщень від 31.03.2006 р., 21.07.2006 р. та 24.10.2006 р.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність законних підстав для витребування на користь ТОВ "Аллонж" спірних нежитлових приміщень та визнання права власності користь ТОВ "Аллонж"на такі приміщення.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллонж» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 09.01.2013 року по справі № 5011-9/11238-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 5011-9/11238-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Смірнова Л.Г.

Гончаров С.А.