Рішення № 30391595, 21.03.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 106/9139/2012Головуючий суду першої інстанції:Шилова О.М. Головуючий суду апеляційної інстанції:Сіротюк В. Г.

РІШЕННЯ

"21" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСіротюка В.Г. СуддівРошка М.В., Хмарук Н.С., При секретаріКутелія Я.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до комунального підприємства «Житловик-2» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою комунального підприємства «Житловик-2» на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

05 вересня 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до КП «Житловик-2» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 03 вересня 2009 року під час дощу стався розрив пластикового з'єднання труби водостоку з чавунним випуском, що знаходиться на технічному поверсі над її квартирою, у зв'язку з чим сталося залиття квартири позивачки.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 до КП «Житловик-2» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволені частково.

Стягнуто з КП «Житловик-2» користь ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної, завданої залиттям квартири суму матеріальної шкоди в розмірі 9 209 грн., моральної шкоди в розмірі 3 000 грн., витрати пов'язані з ремонтом телевізора в сумі 400 грн., вартість хімчистки килима в сумі 248 грн. 75 коп., витрати пов'язані з транспортуванням телевізора в сумі 40 грн. 07 коп., витрати пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 3 685 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1 650 грн., а всього 18 232 грн. 82 коп.

Зобов'язано КП «Житловик-2» своїми силами та за свої кошти відновити електропостачання в квартирі АДРЕСА_1, яка належить на праві власності позивачці ОСОБА_6 в приміщеннях прихожої № 1; кухні № 4; туалету суміщеного № 3; в житловій кімнаті № 5 відновити напругу в одній розетці.

В іншій частині позову ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Не погодившись з названим судовим рішенням, КП «Житловик-2» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга КП «Житловик-2» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних правових підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав вважати право позивача порушеним.

Такі висновки суду першої інстанції по суті є правильними, однак з помилковим застосуванням матеріального та процесуального права до зобов'язальних правовідносин, стягнення моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 03 вересня 2009 року під час дощу була залита квартира № 76, яка знаходиться на дев'ятому поверсі (верхньому поверсі будинку над яким розташований технічний поверх) будинку АДРЕСА_1, власником якої є позивачка ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 січня 2007 року (арк. справи 1-4, 7).

Факт залиття квартири позивачки підтверджується її письмовою заявою на ім'я начальника КП «Житловик-2», актом, складеним комісією КП «Житловик-2» та іншими документами наявними у матеріалах цивільної справи, зокрема, також і змістом судової будівельно-технічної експертизи № 100 від 10 грудня 2012 року (арк. справи 8, 9, 10-12, 13, 14, 59-60, 65-76).

Відповідно до частини четвертої статті 611 Цивільного кодексу у разі порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Судом встановлено, що відповідач КП «Житловик-2» на підставі рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 475 від 26 вересня 2003 року є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 (арк. справи 45, 46-48).

Згідно умов укладеного 28 листопада 2007 року між позивачкою та відповідачем договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових території, а саме, пунктів 4.1.3., 4.1.4., 4.1.5., 6.1.1. балансоутримувач зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинку, приміщень; своєчасно проводити підготовку житлового будинку та його технічного обладнання до експлуатації у осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічний стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, застосовувати заходи відносно ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг в строки, передбачені договором та діючим законодавством; балансоутримувач несе відповідальність за порушення умов цього Договору, вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, Правил утримання будинків та прибудинкових територій (арк. справи 5-6).

Пунктом 4.5.4. Правил утримання будинків та прибудинкових територій та пунктом 1.1.18.2. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд передбачено, що внутрішні водостоки з дахів повинні безперебійно відводити дощові і талі води. При огляді внутрішніх водостоків необхідно перевіряти, зокрема, надійність і правильність кріплення стояків і водовідвідних трубопроводів; закріплення водостічних труб, колін, воронок.

З метою встановлення причин залиття квартири позивачки та визначення розміру завданої майнової шкоди у зв'язку з цим залиттям, ухвалою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено експертам ПП «Юг-Експерт», згідно висновків якої, причиною залиття квартири АДРЕСА_1, яке мало місце 03 вересня 2009 року послужив розрив пластикового з'єднання труби водостоку з чавунним випуском (арк. справи 65-77).

Внаслідок цього залиття, позивачці було завдано майнову шкоду у зв'язку з чим за висновками судової будівельно-технічної експертизи № 100 від 10 грудня 2012 року вартість ремонтно-відновлювального ремонту квартири ОСОБА_6 складає 9 209 грн. (арк. справи 76), а відтак відповідно до частини четвертої статті 611 Цивільного кодексу України названа сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, саме по мотивам порушення відповідачем встановленого договором від 28 листопада 2007 року зобов'язання.

За висновками цієї ж судової експертизи встановити розмір та вартість відновлювального ремонту електричної проводки в квартирі позивачки не уявляється можливим у зв'язку з відсутністю схем розташування внутрішніх електричних мереж квартири АДРЕСА_1.

Крім того, на усунення наслідків залиття квартири позивачка також, зокрема, понесла витрати пов'язані з ремонтом телевізора та його транспортуванням, а також витрати щодо хімчистки пошкодженого килима, які повинні бути відшкодовані відповідачем за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України.

Зазначені висновки суду щодо обставин про завдану шкоду позивачці з вини відповідача є за змістом обґрунтованими.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо наявності підстав для звільнення його від цивільної відповідальності за мотивами впливу непереборної сили не можуть бути прийняті до уваги з наступних правових підстав.

Положеннями частини першої статті 617 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до цієї статті, непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується зовнішньою до діяльності сторін обставиною, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити (стихійні лиха - землетрус, повінь, пожежі та соціальні явища - війни, страйки, акти владних органів тощо), а відтак дощ, який мав місце 03 вересня 2009 року в місті Євпаторія за своєю суттю не є непереборною силою та підставою для звільнення особи, що порушила зобов'язання від відповідальності.

Колегія суддів вказуючи на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права виходить з такого.

Згідно пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, яка діяла на час завдання позивачці матеріальної шкоди у зв'язку з затопленням її квартири, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Приписами частини третьої статті 10 та частинами першою та четвертою статті 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали цивільної справи не містять та позивачкою суду не надано будь-яких об'єктивних доказів які б підтверджували завдання моральної (немайнової) шкоди, заподіяної саме небезпечними для її життя і здоров'я діями або бездіяльністю відповідача у зв'язку з залиттям квартири.

Зі змісту укладеного 28 листопада 2007 року між позивачкою та відповідачем договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових території встановлено, що такого виду відповідальності як відшкодування споживачеві моральної шкоди, його умовами також не передбачено.

Враховуючи встановлені по справі обставини, відсутні правові підстави для застосування пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, яка діяла на час завдання позивачці матеріальної шкоди у зв'язку з затопленням її квартири, до спірних правовідносин та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_6 моральної шкоди.

Аналогічне розуміння застосування матеріального закону міститься в рішеннях Верховного Суду України від 28 травня 2008 року по цивільній справі № 6-19455св07 та від 08 лютого 2012 року по цивільній справі № 6-2205вов10.

Апеляційний суд зазначає і на наступне.

Приписами частини другої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач, зокрема, саме до початку розгляду судом справи по суті має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов. Вказана норма спрямована на усунення зловживання процесуальним правом на зміну підстав або предмету позову.

Зміст та направленість норм процесуального закону вказують на те, що позов у цивільному процесі - це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості отримати певне матеріальне благо.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що лише у судовому засіданні суду першої інстанції 18 січня 2013 року представником позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подано письмову заяву, яка за своїм змістом та суттю свідчить про зміну предмету позову, зокрема, в ній ставиться питання щодо зобов'язання відповідача поновити напругу в розетках та освітлення квартири № 76 силами працівників КП «Житловик-2» (арк. справи 126).

Такі дії представника позивачки відповідно до Цивільного процесуального кодексу України не породжують юридичних наслідків і не дають підстав для висновку щодо порушеного права позивачки за змістом цієї поданої заяви.

Положення названої статті процесуального закону передбачають, що зміна предмету позову можлива лише до того моменту, коли суд почне проголошувати позовну заяву.

На ці вимоги процесуального закону, суд першої інстанції розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог та ухвалюючи рішення уваги не звернув.

Згідно пункту 4 частини першої статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 88, 303, 304, пунктом 2 частини першої статті 307, пунктом 4 частини першої статті 309, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Житловик-2» задовольнити частково.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_6 до комунального підприємства «Житловик-2» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Житловик-2» (ЄДРПОУ - 32518945, МФО - 324010, розрахунковий рахунок № 26003485321952, «Укрсоцбанк» м. Сімферополь) на користь ОСОБА_6 у відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири суму матеріальної шкоди в розмірі 9 209 (дев'ять тисяч двісті дев'ять) гривень; витрати пов'язані з ремонтом телевізора в сумі 400 (чотириста) гривень та його транспортуванням в сумі 40 (сорок) гривень 07 копійок; вартість хімчистки килима в сумі 248 (двісті сорок вісім) гривень 75 копійок; витрати пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3 685 (три тисячі шістсот вісімдесят п'ять) гривень та витрати на правову допомогу в сумі 1 650 (одна тисяча шістсот п'ятдесят) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Житловик-2» (ЄДРПОУ - 32518945, МФО - 324010, розрахунковий рахунок № 26003485321952, «Укрсоцбанк» м. Сімферополь) в дохід держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

М. Рошка В. Сіротюк Н. Хмарук