Рішення № 30391002, 28.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.02.13 р. Справа № 905/377/13-г

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю.

Розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Маріупольгаз", м. Маріуполь

про стягнення 3% річних в сумі 417,26 грн., пені в сумі 1882,78 грн., інфляційних в сумі 544,80 грн.

за участю представників:

від позивача: Халіна А.О. - за довір. від 16.03.2012 р. № 14-351

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Маріупольгаз», м. Маріуполь про стягнення 3% річних в сумі 417,26 грн., пені в сумі 1882,78 грн., інфляційних в сумі 544,80 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу природного газу № 14/2034/11 від 30.09.2011 р. з додатковою угодою № 1 від 30.09.2011 р., додатковою угодою № 2 від 14.10.2011 р., додатковою угодою № 3 від 31.01.2011 р., акти приймання-передачі газу від 31.10.2011 р., 30.11.2011 р., 31.12.2011 р., 31.01.2012 р., 29.02.2012 р., 31.03.2012 р., 30.04.2012 р., 31.05.2012 р., 30.06.2012 р., 31.07.2012 р., 31.08.2012 р., 30.09.2012 р., 31.10.2012 р. правовстановлюючі документи тощо.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував. Надав заперечення до позовної заяви, в яких зазначив, що позивачем пропущений строк позовної давності відносно стягнення пені нарахованої за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором № 14/2034/11 від 30.09.2011 р. у листопаді - грудні 2011 р., в зв'язку з чим просив суд застосувати положення Цивільного кодексу України стосовно спливу строку позовної давності та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині. Також вказав, що позивачем невірно зазначено у розрахунку пені та 3 % річних період їх нарахування.

22.02.2013 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання від 19.02.2013 р. № 58-юр про відкладення розгляду справи призначеного на 28.02.2013 р. в зв'язку з участю представника відповідача в іншому судовому процесі в Київському апеляційному господарському суді 27.02.2013 р.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладання розгляду справи у зв'язку з наступним. Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи з положень статей 28, 32-34 ГПК України, п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р., в матеріалах справи відсутні докази неможливості сторін забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представників відповідача. Також, відповідач не посилався на необхідність надати суду додаткові докази як на підстави для відкладення судового розгляду на іншу дату.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

30.09.2011 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Маріупольгаз" (Покупець) укладено договір про купівлю-продаж природного газу № 14/2034/11 (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого продавець - позивач по справі зобов'язується передати у власність покупцю - відповідачу по справі у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, в тому числі блочних (модульних) котелень, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.11.1 Договору, даний договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, і діє у частині реалізації газу з 01.10.2011 р. до 31.12.2012 р. включно, а в частині проведення розрахунків - до повного погашення заборгованості.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Порядок та умови передачі газу визначені сторонами розділом 3 Договору.

Пунктом 3.3. договору визначено, що приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Ціна газу узгоджена сторонами в розділі 5 Договору.

Порядок та умови проведення розрахунків визначені сторонами в розділі 6 договору. Так, відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.2 Договору).

Пунктом 6.5. сторони погодились, що сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується сторонами як погашення заборгованості покупця перед продавцем за минулі періоди за цим договором. У випадку відсутності простроченої заборгованості за цим договором сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватись продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.

Позивач свої зобов'язання за Договором у жовтні 2011 р. - жовтні 2012 р. виконав належним чином, поставив відповідачу газ згідно умов Договору.

Факт отримання відповідачем природного газу підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2011 р. за жовтень 2011 р., 30.11.2011 р. за листопад 2011 р., 31.12.2011 р. за грудень 2011 р., 31.01.2012 р. за січень 2012 р., 29.02.2012 р. за лютий 2012 р., 31.03.2012 р. за березень 2012 р., 30.04.2012 р. за квітень 2012 р., 31.05.2012 р. за травень 2012 р., 30.06.2012 р. за червень 2012 р., 31.07.2012 р. за липень 2012 р., 31.08.2012 р. за серпень 2012 р., 30.09.2012 р. за вересень 2012 р., 31.10.2012 р. за жовтень 2012 р.

Вказані акти прийому-передачі природного газу підписані та скріплені печаткою відповідача без зауважень та заперечень.

У відповідності з п. 6.2 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати отриманого у спірний період газу своєчасно не виконав, отриманий газ своєчасно не оплатив, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості природного газу в жовтні 2011 р. - жовтні 2012 р. позивач звернувся до суду та просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Маріупольгаз" інфляційні в сумі 544,80 грн., 3 % річних в сумі 417,26 грн., пеню в сумі 1882,78 грн.

Відповідно до ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 7.2. договору закріплює, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивач з посиланням на п. 7.2. договору нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до розрахунку розмір пені становить:

- за листопад 2011 р. - 234,25 грн. за період з 10.12.2011 р. по 27.12.2011 р.;

- за грудень 2011 р. - 193,27 грн. . за період з 10.01.2012 р. по 18.01.2012 р.

- за січень 2012 р. - 141,82 грн. за період з 10.02.2012 р. по 27.02.2012 р.

- за лютий 2012 р. - 945,74 грн. за період з 10.03.2012 р. по 05.04.2012 р.

- за березень 2012 р. - 367,71 грн. за період з 10.04.2012 р. по 09.05.2012 р.

- за жовтень 2012 р. - 9,15 грн. за період з 10.11.2012 р. по 19.11.2012 р.

Відповідач повідомив, що позивачем пропущений строк позовної давності відносно стягнення пені нарахованої за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором № 14/2034/11 від 30.09.2011 р. у листопаді - грудні 2011 р.

Разом з цим згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (ч. 1,5 ст. 261 ЦК України).

Згідно квитанції про поштове відправлення та опису вкладення у цінний лист зі штемпелем поштової установи від 11.01.2013 р. позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені за порушення зобов'язань за листопад 2011 р. - жовтень 2012 р. 11 січня

2013 р.

Оскільки строк виконання зобов'язання за договором № 14/2034/11 за листопад 2011 р. та грудень 2011 р. було порушено ПАТ «Маріупольгаз» 11.12.2011 р. та 11.01.2012 р. відповідно (на наступний день після невиконання умов п. 6.2 договору щодо остаточного розрахунку до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу), суд дійшов висновку, що строк позовної давності сплив лише для стягнення пені за порушення зобов'язання за листопад 2011 р.

Судом перерахована сума пені, яка підлягає стягненню, з урахуванням приписів діючого законодавства та умов Договору (за період з 11.01.2012 р. по 19.11.2012 р.), з урахуванням вихідних днів 11.12.2011 р., 11-12.02.2013 р., 11.03.13 р. та 11-12.08.2013 р. на які припадає останній строк сплати відповідачем плати за отриманий природний газ (10 число місяця). Пеня, згідно здійсненого судом перерахунку складає 1513,76 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 1513,76 грн.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій сумі задоволенню не підлягають в зв'язку з безпідставністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції за період жовтень 2011 р. - лютий 2012 р. та 3% річних за період з 10.11.2011 р. по 19.11.2012 р.

Відповідно до розрахунку позивача індекс інфляції становить 544,80 грн., 3% річних - 417,26 грн.

Відповідач в своїх запереченнях, посилаючись на п. 5 ст. 254 ЦК України зазначив, що в наданому позивачем розрахунку не враховується що строк оплати (10 число місяця) за листопад 2011 р. та січень, лютий, липень та жовтень 2012 р. припадає на вихідний день.

Разом з тим, пунктом 5 ст. 254 Цивільного кодексу України встановлено наступне: якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом перерахована сума 3% річних та інфляційних, яка підлягає стягненню, з урахуванням приписів діючого законодавства та умов Договору (за період з 10.11.2011 р. по 19.11.2012 р.).

3% річних згідно здійсненого судом перерахунку з урахуванням вихідних днів 11.12.2011 р., 11-12.02.2013 р., 11.03.13 р. та 11-12.08.2013 р. на які припадає останній строк сплати відповідачем за отриманий природний газ (10 число місяця) та складають 380,50 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 380,50 грн.

Інфляційні згідно здійсненого судом перерахунку складають 544,80 грн. за період грудень 2011 р. - березень 2012 р. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 256, 258, 509, 526, 530, 549, 551, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Нац?іональної акціонерної компа?нії «Нафтогаз України», м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Маріупольгаз", м. Маріуполь про стягнення 3% річних в сумі 417,26 грн., пені в сумі 1882,78 грн., інфляційних в сумі 544,80 грн. задовольнити частков?о.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Маріупольгаз" (87515, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 16, код ЄДРПОУ 03361135) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) інфляційні в сумі 544,80 грн., 3% річних в сумі 380,50 грн., пеню в сумі

1513,76 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1475,09 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому засіданні 28.02.2013 р.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2013 р.

Суддя Бокова Ю.В.