Ухвала суду № 30390597, 02.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1027/6406/12 Головуючий у І інстанції Зуй Т.С.Провадження № 22-ц/780/1727/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 02.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

01 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Воробйової Н.С.,

суддів - Верланова С.М., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Костецького М.М. про відмову у відкритті виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просив скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 07 грудня 2012 року та зобов'язати відділ державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління Київської області вжити передбачені законом заходи для відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-630/2010 від 31 травня 2010 року.

Вимоги скарги обґрунтував тим, що постановою головного державного виконавця від 07 грудня 2012 йому відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-630/2010 від 31 травня 2010 року на підставі п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у виконавчому листі індивідуального ідентифікаційного номеру боржника. Заявник вважає дану постанову неправомірною, а тому просив його скаргу задовольнити.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення його скарги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 збитків, заподіяних злочином не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено обов'язкове зазначення у виконавчому листі індивідуального ідентифікаційного номеру, тому ВДВС Фастівського міськрайонного управління юстиції обгрунтовано відмовив у відкритті виконавчого провадження.

Однак, такий висновок зроблено судом без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін та без належної оцінки наданих ними доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що 31 травня 2010 року ОСОБА_2 Фастівським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист №2-630/2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 збитків, заподіяних злочином, вчиненого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у сумі 2 600 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 2 720 грн. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання три роки.

3 грудня 2012 року ОСОБА_2 подав вказаний виконавчий лист до ВДВС Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області на примусове виконання.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області від 07 грудня 2012 року було відмовлено ОСОБА_2 у відкритті виконавчого провадження через невідповідність виконавчого документа ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у зв'язку з відсутністю у виконавчому документі індивідуального ідентифікаційного номера боржника.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції статті, яка діяла на час видачі виконавчого документу (31 травня 2010 року), у виконавчому документі повинно бути зазначено найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Тобто, даною статтею такі реквізити виконавчого документу як індивідуальний ідентифікаційний номер боржника не є обов'язковими і зазначаються лише за наявності.

Однак вказані вимоги закону та обставини справи залишилися поза увагою суду першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_2

Відповідно до вимог ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2013 року скасувати, передати питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді