Постанова № 30390342, 02.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 25» березня 2013 р. Справа №5023/6026/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П.,суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участі представників сторін:

позивач - Ободовська Н.С., довір. від 04.01.2013 року,

відповідач - Новосельцев В.І., довір. від 24.04.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №766 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2013 року у справі №5023/6062/12

за позовом Харківської обласної спілки споживчих товариств, м. Харків,

до Підприємства Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок», м. Первомайський,

про скасування постанови, визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року Харківська обласна спілка споживчих товариств звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, прийнятих судом до розгляду, просить суд визнати незаконним та скасувати Рішення Правління Харківської Облспоживспілки № 49 від 24.02.2010 року, викладене у формі Постанови; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02.08.2010 року (зареєстрований в реєстрі за №2767), укладений між Харківською Обласною Спілкою Споживчих Товариств та Підприємством Харківської Облспоживспілки "Первомайський ринок"; застосувати наслідки недійсності угоди, повернувши сторони у первісний стан, шляхом скасування (анулювання) за Підприємством Харківської облспоживспілки "Первомайський ринок" державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вулиця Космонавта Комарова, будинок 1-А, а саме: будівлю критого ринку літ. А-1, цегла, загальною площею 680,50 кв.м., будівлю літ. Б-1, черепашник, загальною площею 168,00 кв.м. та поновлення за Харківською облспоживспілкою права власності та внесення запису в державний реєстр прав про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: будівлю критого ринку літ. А-1, цегла, загальною площею 680,50 кв.м., будівлю літ. Б-1, черепашник, загальною площею 168,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вулиця Космонавта Комарова, будинок 1-А.; в рахунок застосування наслідків визнання угоди недійсною зобов'язати Підприємство Харківської облспоживспілки "Первомайський ринок" повернути Харківській обласній спілці споживчих товариств отримане за договором купівлі - продажу від 02.08.2010 року майно, а саме: будівлю критого ринку літ. А-1, цегла, загальною площею 680,50 кв.м., будівлю літ. Б-1, черепашник, загальною площею 168,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вулиця Космонавта Комарова, будинок 1-А.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.02.2013 року у справі №5023/6026/12 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено. Визнано недійсним Рішення Правління Харківської облспоживспілки, викладене у формі постанови № 49 від 24.02.2010 року. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, будівлі критого ринку літ. "А-1", цегла, загальною площею 680,50 кв. м., будівлі літ. "Б-1", черепашник, загальною площею 168,00 кв. м., розташованої: Харківська обл., м. Первомайський, вул. Комарова Космонавта, буд. 1-А, укладений між Харківською обласною спілкою споживчих товариств та Підприємством Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок» від 02.08.2010 року, зареєстрований в реєстрі за №2767. Скасовано державну реєстрацію права власності Підприємства Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок» на нерухоме майно: будівлю критого ринку літ. "А-1", цегла, загальною площею 680,50 кв. м., будівлю літ. "Б-1", черепашник, загальною площею 168,00 кв. м., що розташовані: Харківська обл., м. Первомайський, вул. Комарова Космонавта, буд. 1-А. Визнано за Харківською обласною спілкою споживчих товариств право власності на нерухоме майно: будівлю критого ринку літ. "А-1", цегла, загальною площею 680,50 кв. м., будівлю літ. "Б-1", черепашник, загальною площею 168,00 кв. м., що розташовані: Харківська обл., м. Первомайський, вул. Комарова Космонавта, буд. 1-А , про що внести відповідний запис про державну реєстрацію в державний реєстр прав. Зобов'язано Підприємство Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок» повернути Харківській обласній спілці споживчих товариств майно: будівлю критого ринку літ. "А-1", цегла, загальною площею 680,50 кв. м., будівлі літ. "Б-1", черепашник, загальною площею 168,00 кв. м., що розташовані за адресою: Харківська обл., м. Первомайський, вул. Комарова Космонавта, буд. 1-А. Стягнуто з Харківської обласної спілки споживчих товариств на користь Підприємства Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок» 49300,00грн. одержаних за договором купівлі-продажу від 02.08.2010р. (зареєстрований в реєстрі за № 2767). Стягнуто з Підприємства Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок» на користь Харківської обласної спілки споживчих товариств 3122,00грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Підприємства Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок» на користь державного бюджету України 731,19грн. судового збору.

Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2013 року у справі №5023/6026/12 змінити:

- У задоволенні вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.08.2010 року (зареєстрований в реєстрі за №2767), укладений між Харківською Обласною Спілкою Споживчих Товариств та Підприємством Харківської Облспоживспілки «Первомайський ринок» відмовити;

- У задоволенні вимог про скасування державної реєстрації права власності Підприємства Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок» на нерухоме майно: будівлю критого ринку літ. "А-1", цегла, загальною площею 680,50 кв. м., будівлю літ. "Б-1", черепашник, загальною площею 168,00 кв. м., що розташовані: Харківська обл., м. Первомайський, вул. Комарова Космонавта, буд. 1-А. відмовити;

- У задоволенні вимоги про визнання за Харківською обласною спілкою споживчих товариств право власності на нерухоме майно: будівлю критого ринку літ. "А-1", цегла, загальною площею 680,50 кв. м., будівлю літ. "Б-1", черепашник, загальною площею 168,00 кв. м., що розташовані: Харківська обл., м. Первомайський, вул. Комарова Космонавта, буд. 1-А , та внесенні відповідного запису про державну реєстрацію в державний реєстр прав відмовити;

- У задоволенні вимоги про зобов'язання Підприємства Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок» повернути Харківській обласній спілці споживчих товариств майно: будівлю критого ринку літ. "А-1", цегла, загальною площею 680,50 кв. м., будівлі літ. "Б-1", черепашник, загальною площею 168,00 кв. м., що розташовані за адресою: Харківська обл., м. Первомайський, вул. Комарова Космонавта, буд. 1-А відмовити;

- Стягнення з Харківської обласної спілки споживчих товариств на користь Підприємства Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок» 49300,00грн. одержаних за договором купівлі-продажу від 02.08.2010р. (зареєстрований в реєстрі за № 2767) скасувати;

- Стягнення з Підприємства Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок» на користь Харківської обласної спілки споживчих товариств 3122,00грн. витрат по сплаті судового збору скасувати;

- Стягнення з Підприємства Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок» на користь державного бюджету України 731,19грн. судового збору скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи при прийнятті оскаржуваного рішення.

Зокрема, апелянт вважає, що місцевим господарським судом не в повній мірі з'ясовано обсяг цивільної дієздатності Голови правління Харківської облспоживспілки як особи, яка вчинила правочин з відчуження нерухомого майна Харківської обласної спілки споживчих товариств.

Окрім того, на думку скаржника, затвердження Радою Облспоживспілки річних звітів Правління і балансів Облспоживспілки та висновків до них ревізійної комісії за 2010 рік і 2011 рік, в яких відображено й наслідки вчинення договору купівлі-продажу від 02.08.2010 року, свідчить про схвалення Харківською обласною спілкою споживчих товариств вказаного договору купівлі-продажу.

Від Харківської обласної спілки споживчих товариств до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №2537 від 22.03.2013 року), де позивач просить суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

До судового засідання, яке відбулося 25.03.2013 року, з'явились позивач та відповідач, які підтримали свої вимоги та заперечення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з абз. 2 п. 1 вступної частини Статуту Харківської облспоживспілки відносини, пов'язані зі створенням і діяльністю Обласної споживспілки, регулюються законами України "Про кооперацію", "Про споживчу кооперацію", іншими законодавчими актами України та нормативними документами Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки).

Відповідно до п.31 Статуту позивача виконавчо-розпорядчим органом Харківської облспоживспілки є колегіальний орган - Правління, який відповідальний перед З'їздом та Радою Облспоживспілки. Правління спрямовує поточну організаційну, господарську і соціальну діяльність Облспоживспілки.

Підпунктом г) п.32 Статуту визначені повноваження Правління щодо укладання угод, видання доручень від імені та у справах Облспоживспілки.

Підпунктом о) п.32 Статуту передбачено, що Правління здійснює повноваження щодо володіння, користування та розпорядження майном Облспоживспілки, у тому числі право продажу основних засобів (крім продажу підприємств (єдиних майнових комплексів) та (або) корпоративного права на підприємства Облспоживспілки), їх безоплатну передачу юридичним і фізичним особам, надання в оперативну оренду, заставу або позику, обмін і безкоштовне використання за умови делегування таких повноважень Правлінню з'їздом Облспоживспілки. Рішення з цих питань підлягає затвердженню Радою Облспоживспілки.

Пунктом 44 Статуту визначено, що Облспоживспілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном. Вона реалізує права власника через свої органи управління (з'їзд споживчої кооперації області, раду, правління) відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством України та статутом. З'їзд, як вищий орган управління споживчої кооперації області, приймає відносно майна Облспоживспілки будь яке рішення, що не суперечить чинному законодавству. З'їзд може передати право володіння, користування та розпорядження майном Облспоживспілки Раді або Правлінню Облспоживспілки. Рада Облспоживспілки має право передати такі ж права Правлінню Облспоживспілки, в тому числі право продажу основних засобів, їх безоплатну передачу юридичним і фізичним особам, надання в оперативну оренду, заставу або позику, обмін і безкоштовне користування, з наступним затвердженням рішення Радою Облспоживспілки. У разі надання цього права Правлінню Облспоживспілки його рішення щодо продажу об'єктів основних засобів Облспоживспілки і її підприємств, передачі, надання позики, безоплатного тимчасового користування, здачі в оперативну оренду, передачі в заставу основних засобів Облспоживспілки і її підприємств членам споживчих товариств, підприємствам, організаціям, установам, іншим фізичним і юридичним особам, попередньо погоджується з Правлінням Укоопспілки стосовно основних засобів Облспоживспілки, включаючи основні засоби, які обліковуються на балансах її підприємств, інших суб'єктів господарювання, та підлягають затвердженню Радою Облспоживспілки.

Відповідно до п.1.2. Положення про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України, затвердженого постановою шостих зборів Ради Укоопспілки сімнадцятого скликання, положення є нормативним актом Укоопспілки, обов'язковим для виконання споживчими товариствами, споживспілками, їх підприємствами (об'єднаннями), іншими суб'єктами господарювання системи Центральної спілки споживчих товариств (Укоопспілки).

Відповідно до п.1.4 Положення про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України володіння, користування і розпорядження основними засобами здійснюють вищі органи управління споживчих товариств і споживспілок або уповноважені ними органи згідно з законодавством України, нормативними актами Укоопспілки та статутами споживчих товариств і споживспілок.

П. 5.3 вищезазначеного Положення визначено, що продаж майна здійснюється за рішенням вищого органу управління споживчого товариства, споживспілки або уповноваженого ним органу, а будівель і транспортних засобів іноземного виробництва (за винятком виробництва країнами - учасниками СНД), крім того, за попередньою згодою (постановою): правління Кримспоживспілки, облспоживспілки стосовно майна споживчих товариств, райспоживспілок, включаючи майно, яке обліковується на балансі їх підприємств, Правління Укоопспілки стосовно майна Кримспоживспілки, облспоживспілок, інших членів Укоопспілки, включаючи майно, яке обліковується на балансі їх підприємств.

П.п. б) п. 5.4 вищезазначеного Положення передбачено перелік документів, що надаються до клопотання про надання попередньої згоди (постанови) на продаж будівель, транспортних засобів іноземного виробництва (за винятком виробництва країнами-учасниками СНД) додаються документи: економічне обґрунтування причин та мети продажу, перелік об'єктів основних засобів із зазначенням назви, місця розташування, інвентарних номерів, року введення в експлуатацію, вартісних показників (первісна вартість, нарахований знос, балансова (залишкова) вартість), копії свідоцтва про право власності та документів на землекористування, копія протоколу комісії споживчого товариства, споживспілки про визначення стартової ціни продажу. У клопотанні зазначаються цілі, на які будуть спрямовані кошти від продажу.

Пунктом 4 Статуту позивача, визначено, що Облспоживспілка на добровільних засадах входить до складу Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), виконує зобов'язання членів спілки, визначених її статутом та має право вільного виходу з неї.

Відповідно до п.40 Статуту, Харківській облспоживспілці належить на праві власності, як юридичній особі, майно, необхідне для здійснення статутних завдань. Об'єктами права власності Облспоживспілки є майнові комплекси, будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, сировина і матеріали, грошові кошти, цінні папери та інше майно виробничого, соціального, культурного призначення, продукти інтелектуальної і творчої праці відповідно до цілей її діяльності. Об'єкти права власності Облспоживспілки можуть перебувати у спільному володінні Облспоживспілки, райспоживспілок, споживчих товариств, що входять до її складу, облспоживспілок, Укоопспілки, а також підприємств, організацій інших форм власності і фізичних осіб (членів споживчих товариств та інших громадян); їх частка у майні визначається взаємними угодами.

Відповідно до п. 10 Статуту позивача будь-яке рішення, що зачіпає майнові права члена Облспоживспілки, може бути прийняте тільки за його згодою та у порядку передбаченому законодавством України і нормативними актами Укоопспілки з майнових прав і взаємовідносин.

Тобто, Правління Харківської облспоживспілки, як виконавчо-розпорядчий колегіальний орган, повинно дотриматись порядку прийняття рішення щодо продажу спірного майна, що передбачений п.44 Статуту Харківської облспоживспілки і норм Положення про громадське майно (основні засоби) та погоджувати своє рішення щодо продажу спірного майна з Центральною спілкою споживчих товариств (Укоопспілкою).

24.02.2010р. Правлінням Харківської Облспоживспілки винесено постанову №49, якою постановлено провести внутрісистемний продаж, з розстроченням платежу, будівлі критого ринку А-1, будівлі Б-2, які розташовані за адресою м. Первомайський, вул. Комарова Космонавта 1-а підприємству Облспоживспілки "Первомайський ринок".

Матеріали справи не містять будь-яких даних щодо попереднього погодження з Правлінням Укоопспілки рішення Правління Харківської Облспоживспілки щодо продажу спірного майна, також відсутні дані щодо затвердження Радою Облспоживспілки Постанови Правління Облспоживспілки №49 від 24.02.2010 року, на підставі якої здійснено продаж майна за спірним договором купівлі-продажу, як того передбачають наведені положення п.44 Статуту Правління та Положення про громадське майно (основні засоби).

02.08.2010 р. між Харківською Облспоживспілкою (позивач, Продавець) та Підприємством Харківської Облспоживспілки "Первомайський ринок" (відповідач, Покупець) було укладено договір купівлі-продажу будівлі критого ринку літ. "А-1", цегла, загальною площею 680,50 м2, та будівлі літ. "Б-1", черепашник, загальною площею 168,00 м2, що знаходяться за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Комарова Космонавта, буд. 1-А, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гончаренко Н.Ю., за реєстрований в реєстрі № 2767.

У п.1 Договору зазначено, що цей продаж вчинено відповідно до Постанови Правління Харківської облспоживспілки № 49 від 24.02.2010р.

Продаж будівлі критого ринку літ. "А-1", та будівлі літ. "Б-1", що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Комарова Космонавта, буд. 1-А, зареєстровано у Державному реєстрі правочинів, про що свідчить відповідний Витяг, наявний в матеріалах справи.

Відповідно до п.4 договору купівлі-продажу від 02.08.2010 року, продаж зазначеної в договорі нежитлової будівлі здійснено за 85359,65 (вісімдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень 65 копійок) гривень, без ПДВ, які Покупець зобов'язується сплатити Продавцю частинами шляхом перерахування на його розрахунковий рахунок у банківській установі відповідно до графіку, що є невід'ємною частиною цього договору. Останній платіж має бути проведено не пізніше 30 серпня 2015 року, на що Продавець дає свою згоду. Розрахунок проводиться з урахуванням ПДВ.

На виконання умов укладеного Договору, відповідачем перераховано на поточний рахунок позивача 49300,00грн., що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи банківськими виписками. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за спірним Договором складає 53131,58грн.

Пунктом 5. Договору визначено, що передача об'єкту купівлі-продажу здійснюється за актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору і складається сторонами протягом п'яти робочих днів укладання і нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Пунктом 6. Договору сторони домовилися, що право власності на нерухоме майно виникає у Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору та його державної реєстрації.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, керувався ст.ст. 1, 207, 208 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 92, 203, 215, 216, 236, 317, 319, 321, 346 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що Правління Харківської облспоживспілки, не було наділене повноваженнями щодо розпорядження спірним майном без надання згоди на його продаж Центральною спілкою споживчих товариств.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства. Така позиція ґрунтується на наступному.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правові підстави визнання недійсним правочину регулюються чинним Цивільним кодексом України, та саме недодержання загальних вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину можуть бути підставою для звернення особи з вимогою про визнання правочину недійсним та за наявності доведення позивачем такої обставини такі правочини можуть бути визнані судом недійсними.

В п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Також, вказаною статтею встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом.

Згідно абз.3 п.1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зазначені положення Цивільного кодексу України узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Досліджуючи умови договору купівлі-продажу, колегія суддів вбачає що спірні об'єкти нерухомості були відчужені на підставі постанови Правління Харківської облспоживспілки №49 від 24.02.2010 року (п. 1 Договору купівлі-продажу від 02.08.2010 року, яким передбачено, що продаж вчинено відповідно до Постанови Правління Харківської облспоживспілки №49 від 24.02.2010 року).

Відповідно до вищезазначених положень статуту Харківської облспоживспілки (п.п.32, 44), Правління Харківської облспоживспілки, як виконавчо-розпорядчий колегіальний орган, повинно було погодити своє рішення щодо продажу спірного майна з Центральною спілкою споживчих товариств (коопспілкою), тобто дотриматись порядку прийняття рішення щодо продажу спірного майна, що передбачений п.44 Статуту Харківської облспоживспілки і Положенням про громадське майно (основні засоби) та затвердити Радою Облспоживспілки Постанову Правління Облспоживспілки №49 від 24.02.2010 року.

Матеріали справи не містять будь-яких даних щодо попереднього погодження з Правлінням Укоопспілки рішення Правління Харківської Облспоживспілки щодо продажу спірного майна, також відсутні дані щодо затвердження Радою Облспоживспілки Постанови Правління Облспоживспілки №49 від 24.02.2010 року, на підставі якої здійснено продаж майна за спірним договором купівлі-продажу, як того передбачають наведені положення п.44 Статуту Правління.

Таким чином, Правління Харківської облспоживспілки, відповідно до вимог вищезазначеної постанови, при укладенні спірного договору не було наділене повноваженнями щодо розпорядження спірним майном без надання згоди на його продаж Центральною спілкою споживчих товариств.

Отже, необґрунтованим є твердження апелянта про те, що місцевим господарським судом не у повній мірі з'ясовано обсяг цивільної дієздатності Голови правління Харківської облспоживспілки як особи, яка вчинила правочин з відчуження нерухомого майна Харківської облспоживспілки.

Тому рішення Правління, викладене у формі постанови №49 від 24.02.2010 року є таким, яке прийнято з порушенням внутрішнього корпоративного порядку і без відповідної згоди Укоопспілки на продаж спірного майна.

Оскільки Харківська Облспоживспілка при укладенні договору не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, це є підставою для визнання такого договору недійсним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив вимоги позивача про визнання недійсним рішення Правління Харківської облспоживспілки, викладеного у формі Постанови №49 від 24.02.2010 року та визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі критого ринку літ. "А-1", цегла, загальною площею 680,50 м2, та будівлі літ. "Б-1", черепашник, загальною площею 168,00 м2, що знаходяться за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Комарова Космонавта, буд. 1-А, укладеного між Харківською Облспоживспілкою та Підприємством Харківської Облспоживспілки "Первомайський ринок".

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Окрім того, статтєю 208 Господарського кодексу України встановлено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача про застосування наслідків недійсності угоди, повернувши сторони у первісний стан, шляхом скасування (анулювання) за Підприємством Харківської облспоживспілки "Первомайський ринок" державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вулиця Комарова Космонавта, будинок 1-А, а саме: будівлю критого ринку літ. А-1, цегла, загальною площею 680,50 кв.м., будівлю літ. Б-1, черепашник, загальною площею 168,00 кв.м. та визнання за Харківською облспоживспілкою права власності та внесення запису в державний реєстр прав про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: будівлю критого ринку літ. А-1, цегла, загальною площею 680,50 кв.м., будівлю літ. Б-1, черепаштик, загальною площею 168,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вулиця Комарова Космонавта, будинок 1-А.; в рахунок застосування наслідків визнання угоди недійсною зобов'язати Підприємство Харківської облспоживспілки "Первомайський ринок" повернути Харківській обласній спілці споживчих товариств отримане за договором купівлі - продажу від 02.08.2010 року майно, а саме: будівлю критого ринку літ. А-1, цегла, загальною площею 680,50 кв.м., будівлю літ. Б-1, черепашник, загальною площею 168,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вулиця Комарова Космонавта, будинок 1-А обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, застосовуючи наслідки визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, будівлі критого ринку літ. "А-1", загальною площею 680,50 кв. м., будівлі літ. "Б-1", загальною площею 168,00 кв. м., розташованої: Харківська обл., м. Первомайський, вул. Комарова Космонавта, буд. 1-А, зареєстрованого в реєстрі за №2767, місцевий господарський суд правомірно визнав за необхідне стягнути з Харківської обласної спілки споживчих товариств на користь Підприємства Харківської облспоживспілки "Первомайський ринок" 49300,00грн., одержані в якості оплати за договором.

Окрім іншого, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що затвердження Радою Облспоживспілки річних звітів Правління і балансів Облспоживспілки та висновків до них ревізійної комісії за 2010 та 2011 роки, в яких відображено сплату відповідачем і приймання позивачем коштів за договором купівлі-продажу, свідчить про схвалення Харківською обласною спілкою споживчих товариств вказаного договору купівлі-продажу від 02.08.2010 року, що в свою чергу свідчить про дійсність цієї угоди. В обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на ст. 241 Цивільного кодексу України.

Однак, колегія суддів критично ставиться до такої позиції апелянта та зазначає, що затвердження Радою Облспоживспілки річних звітів Правління і балансів Облспоживспілки та висновків до них ревізійної комісії, на які посилається апелянт як на доказ схвалення спірного договору купівлі-продажу, не є по суті схваленням або затвердженням договору ані за формою, ані за замістом.

Положеннями 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п. 9.2. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.).

Згідно п. 24 Статуту Харківської обласної спілки споживчих товариств Рада Облспоживспілки заслуховує звіти про діяльність Правління і баланс Облспоживспілки, ревізійної та робочих комісій Облспоживспілки, дає оцінку їх роботі; затверджує річні звіти Правління і баланс Облспоживспілки та висновки до них ревізійної комісії.

Метою такого заслуховування звітів про діяльність і баланс Облспоживспілки є не перевірка (схвалення, погодження здійснених угод), а подальше складення кошторису на утримання апарату товариства. При цьому, окремі угоди та їх результати повноважним органом товариства не розглядаються.

Окрім того, в повноваженнях Ради Облспоживспілки, визначених в Статуті, не значаться погодження або схвалення правочинів щодо відчуження майна. Тобто, заслуховуючи звіти, Рада не має повноважень щодо будь-якого схвалення укладених договорів.

Тому, суд апеляційної інстанції не приймає позицію апелянта щодо заслуховування звітів про діяльність і баланс Облспоживспілки як доказ схвалення Облспоживспілкою спірної угоди.

Будь-яких інших фактів, що свідчили б про схвалення або затвердження договору купівлі-продажу, відповідачем не надано.

До того ж, обставина, на яку посилається апелянт, в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, взагалі не доведена.

Відповідач не надав взагалі жодного документу, що свідчив би про затвердження Радою Облспоживспілки річних звітів Правління і балансів Облспоживспілки та висновків до них ревізійної комісії за 2010 та 2011 роки.

При цьому, Підприємство Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок» не скористалось своїми процесуальними правами як сторони у господарській судовій справі, визначені в ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не заявляв клопотань щодо витребування відповідних доказів.

Наявні в матеріалах справи банківські виписки про сплату відповідачем на виконання умов укладеного Договору 49300,00грн., не є доказом схвалення цієї угоди Харківською обласною спілкою споживчих товариств.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно поклав витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3122,00грн. на відповідача. Окрім того, при зверненні позивача з позовом до суду він не сплатив судовий збір за вимоги немайнового характеру в розмірі, якій встановлено Законом України "Про судовий збір", у зв*язку з чим суд першої інстанції вірно визнав за необхідне недоплачену суму судового збору в розмірі 731,19грн. стягнути з відповідача на користь державного бюджету України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає що господарський суд Харківської області правомірно здійснив розподіл судових витрат, що відповідає ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2013 року у справі №5023/6026/12 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права при повному з'ясуванні обставин справи, що не дає підстав для його скасування.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2013 року у справі №5023/6026/12 без змін.

Повна постанова складена 01.04.2013 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.