Рішення № 30389926, 25.03.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" березня 2013 р. Справа № 3/5007/1460/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання : Павліченко Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Паламарчук О.А. - предст. за дов. б/н від 20.05.12р. , Ляшенко Р.В. - предс. за дов. б/н від 01.04.2012 року

від третьої особи: Войдевич О.А. - представник Державної екологічної інспекції у Житомирській області за довіреністю №2016/8 від 01.08.12 р.

прокурор: Дереча І.В. - прок., посв. №101540 ( в засіданні суду 15.03.13р.) Чумаченко А.А. - старший прокурор відділу прок-ри м. Житомира, посв. №011382, дійсне до 24.10.17р. ( в засіданні суду 25.03.13р. )

В засіданні суду 07.03.13 року оголошувалась перерва до 11.03.13 року та до 25.03.13 року в порядку ст. 77 ГПК України

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Прокурора Чуднівського району в інтересах держави в особі Галіївської сільської ради (с. Галіївка, Чуднівський район, Житомирська область) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" (с. Галіївка, Чуднівський район, Житомирська область) про стягнення 696566,55 грн. збитків

21 грудня 2012 року прокурор Чуднівського району звернувся з позовом в інтересах Галіївської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" про стягнення збитків в сумі 696566,55 грн., завданих навколишньому природному середовищу внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

В обгрунтування позову прокурор посилався на встановлений факт забору відповідачем у період з 01.07.11р. по 06.10.11р. підземних вод кількістю 20,950 тис. куб. м та поверхневих вод з русла річки Тетерів кількістю 7,170 тис. куб.м за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, зафіксований в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, складеному у період з 21-28.12.2011 року держінспектрорами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Житомирській області. Розмір збитків обгрунтовано прокурором Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушень, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв , порушення правил їх експлуатації , затвердженою наказом Держкомітетом України по водному господарству від 29.12.2001р. за № 290. Процесуальну самостійність позивача Галіївської сільської ради обгрунтовано змістом ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Ухвалою від 26 грудня 2012 року господарським судом до участі у справі залучено Державну екологічну інспекцію у Житомирській області в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

До початку розгляду справи по суті сторони не скористались правом на зміну предмету або підстав позову та на подання зустрічного позову.

Прокурором, в ході розгляду справи, позовні вимоги підтримано з підстав, зазначених у позові.

Позивач в особі Галіївської сільської ради позовні вимоги підтримує, просить суд розглядати справу без участі уповноваженого представника (а.с.36 Т.1 ).

Державна екологічна інспекція в Житомирській області позовні вимоги підтримує з підстав, зазначених прокурором у позовній заяві № 06-27/1288 вих. 12 від 03.12.2012р., просить суд їх задовольнити ().

У відзиві на позов відповідач заперечував з наступних підстав: у період з 15.05.11року по 06.10.11 року товариство було вторинним водокористувачем відповідно до укладеного договору від 01.05.11р. і отримувало воду через ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.Ф.Мазуркевича" , в межах виділених йому лімітів , а відтак не зобов'язано було мати спеціальний дозвіл; жодних збитків державі не було заподіяно , оскільки воду було використано для визначених цілей, обсягах та у визначеному виробництві; зазначений спір належить до адміністративної юрисдикції. У зв'язку з цим просить у позові відмовити або припинити провадження, оскільки спір не підлягає розгляду у господарських судах ( а.с. 104, 117 Т.2).

В ході вирішення спору учасники судового процесу подавали додаткові письмові пояснення по суті вимог та заперечень, а також додаткові докази, як на свій розсуд, так і на вимогу суду.

Так, в додаткових письмових поясненнях по суті спорі відповідач звертає увагу на те, що третьою особою в третьому абзаці третьої сторінки акту перевірки підтверджено, що товариство у третьому кварталі 2011 року відбирало воду в межах виділених йому лімітів, що спростує факт порушення природоохоронного законодавства у спірний період ( а с. 62 Т.3).

В порядку ст. 30 ГПК України для дачі пояснень по суті спору в засідання суду викликався державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Лисюк В.Д. В порядку ст. 38 ГПК України були витребувані необхідні суду докази (письмові пояснення) у Чуднівської МДПІ та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області.

За клопотанням учасників судового процесу від 26.02.13 року господарським судом продовжено строк вирішення спору, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України на 15 календарних днів по 11.03.2013 року включно.

З врахуванням конкретних обставин цієї справи, спір вирішено у строк більший, ніж передбачено ст. 69 ГПК України, однак з дотриманням критеріїв розумності строку, визначених у практиці Європейського суду з прав людини ( п. 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі «Макаренко проти України», п. 27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України", ухвала у справі "Малицька - Васовська проти Польщі" (від 5 квітня 2001 року, N 41413/98).

Учасникам судового процесу в засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення про відмову у позові.

Заслухавши прокурора, уповноважених представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції в Житомирській області від 16.12.2011року № 110-В у період з 21 по 28 грудня 2011 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Галіївський маслозавод" ( а. с. 59-61 Т.1).

За результатами перевірки держінспекторами третьої особи Осадчим П.Є. та Лисюком В.Д. складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства , у якому, серед іншого, відображено таке:

- ТОВ "Галіївський маслозавод" здійснюється забір води з поверхневого та підземного горизонту з метою водопостачання на господарсько - питні, виробничі та власні потреби - з двох артезіанських свердловин ( №1 (164) глибина 96 м , місцезнаходження - територія підприємства, № 2 (2169) глибина 100м, місцезнаходження - вул. Заводська, село Галіївка); водозабезпечення виробничих технологічних потреб підприємства (охолодження обладнання , підживлення системи оборотного водопостачання ) - зі ставка в руслі р. Тетерів;

- в період з 15.05.2011р. по 06.10.2011 року ТОВ "Галіївський маслозавод" здійснювало забір води за відсутності дозволу на спеціальне водокористування;

- відповідно до дозволу на спеціальне водокористування № 72-Ж, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області 07.10.11року з терміном дії до 07.10.2014 року ТОВ "Галіївський маслозавод" дозволено забір води з підземних горизонтів в об'ємі не більше 80,500 тис. куб.м/рік, 220,55 куб.м/добу та з поверхневих водойм - не більше 565, 101 тис. куб.м/рік, 1548,22 куб.м/добу;

- по формі статистичної звітності 2-ТП (водгосп) товариство прозвітувалося за 3 квартал 2011 року про те, що з підземного горизонту було забрано води в об'ємі 20,4 тис. куб.м , проти дозволених - 80,500 тис. куб.м/рік та з ставка в руслі р. Тетерів в об'ємі 6,670 тис. куб. м., проти дозволених - 565,101 тис. куб. м/рік;

- первинний облік води, що забирається з поверхневих та підземних водонасосних горизонтів здійснюється за допомогою водовимірювальних приладів типу (WP-Dynamic 50 та WI-100) із записами в журналах не встановленої форми , чим не виконано умови дозволу на спец.водокористування в частині постійно вести облік забраної води та скиду стічних вод по встановлених формах (ПОД-11, ПОД -12);

- правовстановлюючі документи на земельну ділянку під орендованим цілісним майновим комплексом (об'єкт оренди - артсвердловина №1 (164)) та під санітарно- захисною зоною артсвердловини № 2 (2169) - не подано;

- таким чином, перевіркою встановлено порушення ст.ст. 44 та 49 Водного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про охорону природного навколишнього середовища" та наказу Держкомстату № 264 від 27.07.98р., оскільки ТОВ "Галіївський маслозавод": 1) в період з 15.05.2011р. по 06.10.2011р. здійснювало забір води за відсутності дозволу на спецводокористування; 2) не вело первинного обліку води , що забирається з поверхневих та підземних водонасосних горизонтів; 3) не виконувало в повному обсязі умови дозволу на спецводокористування; 4) не подало правовстановлюючі документи на земельну ділянку на якій знаходиться орендований ЦМК (об'єкт оренди - артсвердловина №1 (164)) та санітарно-захисна зона артсвердловини № 2 (2169).

З Актом перевірки ознайомлений та один примірник акту отримав директор ТОВ "Галіївський маслозавод" С.І. Луцюк, про що свідчить підпис останнього. Однак дата одержання акта не зафіксована ( а.с. 8-10 Т.1).

На підставі Акту перевірки третьою особою складено припис від 28.12.11 року № 319/4 , у якому, серед іншого, приписано відповідачу надати до 28.01.12 року правовстановлюючі документи на земельну ділянку під орендованим цілісним майновим комплексом та під санітарно- захисною зоною свердловини № 2 (2169) та довідку щодо кількості забраної води в період з 15.05.11р. по 06.10.11р. ( а.с. 47 Т.3).

На виконання припису третьої особи, відповідач супровідним листом від 27.01.12р. № 27/01-12 надав правовстановлюючі документи на земельну ділянку на якій знаходиться орендований ЦМК (об'єкт оренди - артсвердловина №1 (164)) та санітарно-захисна зона артсвердловини № 2 (2169) на 8 аркушах ( а.с. 105 Т. 2).

Окрім того, відповідач надав довідку щодо кількості забраної води від 27.01.12р. № 16/1 за період з 01.07.11р. по 06.10.11р. за підписом директора товариства Луцюка С.І. (а.с. 46 Т.3).

Листом за вих. № 562215 від 02.03.2012 року третя особа повідомила відповідача про те, що у наданій довідці вказана кількість забраної води без зазначення одиниць виміру. Крім того, дані про кількість забраної води в довідці не відповідають даним, зазначеним у формах статзвітності 2-ТП (водгосп) , які подавалися товариством за 3 та 4 квартали 2011 року ( а.с 45 Т.3).

На запит третьої особи , відповідач листом від 15.03.12року надав інформацію про кількість забраної та використаної води у період з 01.07.11р. по 06.10.11 року з річки Тетерівка - 7,17 тим. куб.м та підземного горизонту - 20,95 тис. куб м. У примітці обумовлено, що при обрахуванні вищевказаних даних використовувалися форми 2 -ТП (водгосп) ( а.с. 15 Т.1).

В ході вирішення спору судом встановлено , що лист товариства від 15.03.12року, іменований третьою особою довідкою від 15.03.2012року, підписано не директором ТОВ "Галіївський маслозавод" Луцюком С.І., а фізичною особою Паламарчуком О.А. ( представник відповідача у судовому процесі ) ( а.с. 89 Т.2)

23.07.12року за вих. №№ 1541/5 та 1542/5 третьою особою на адресу відповідача надіслано претензії № 55-13/5 та № 56-14/5 про сплату збитків в сумі 481 323,15 грн. за самовільний забір води з підземних горизонтів та в сумі 215243,40 грн. за самовільний забір поверхневої води у період з 01.07.11р. по 06.10.11р. із додатками - розрахунками розміру збитків .

Розрахунок розміру збитків за самовільний забір води з підземних горизонтів на загальну суму 481 323,15 грн. розраховано третьою особою в наступний спосіб :

- за період з 01.07.11р. по 07.08.11р. за формулою З с.в. = W х Тар. Х 5 пункту 6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків , заподіяних державі внаслідок порушень правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації", затвердженої наказом Держкомітету України по водному господарству 29.12.2001року за № 290 ( далі за текстом - Методика № 290), де W - об'єм води, що використаний без дозволу на спецводокористування визначено в розмірі 10 300 куб.м за даними довідки товариства від 15.03.12р. , Тар. - ставка збору за спеціальне використання води, встановлена ст. 325 ПК України в розмірі 43,11 грн./100 куб. м ; розмір збитків за самовільний забір води - 22201,65грн.;

- за період з 08.08.11р. по 06.10.11 року за формулою З с.в. = W х Тар. Х 100 пункту 9 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків , заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. за № 389 в редакції наказу Мінпроприроди України від 30.06.2011р. за № 220 ( далі за текстом - Методика № 389) , де W - об'єм води, що використаний без дозволу на спецводокористування визначено в розмірі 10 650 куб. м за даними довідки товариства від 15.03.12р, Тар. - ставка збору за спеціальне використання води, встановлена ст. 325 ПК України в розмірі 43,11 грн./100 куб.м ; розмір збитків за самовільний забір води - 459121,50 грн. ( а.с. 11-12 Т.1).

Розрахунок розміру збитків за самовільний забір поверхневої води з річки Тетерівка на загальну суму 215243 грн. розраховано третьою особою в наступний спосіб :

- за період з 01.07.11р. по 07.08.11 року за формулою З с.в. = W х Тар. Х 100 пункту 9 Методики № 389, де W - об'єм води, що використаний без дозволу на спецводокористування визначено в розмірі 3400куб.м за даними довідки товариства від 15.03.12р, Тар. - ставка збору за спеціальне використання води, встановлена ст. 325 ПК України в розмірі 30,02 грн./100 куб.м ;

- за період з 08.08.11р. по 06.10.11 року за аналогічною формулою пункту 9 Методики № 389, де W - об'єм води, що використаний без дозволу на спецводокористування визначено в розмірі 3770куб.м за даними довідки товариства від 15.03.12р, Тар. - ставка збору за спеціальне використання води, встановлена ст. 325 ПК України в розмірі 30,02 грн./100 куб.м. ( а.с. 13-14 Т.1).

Судом встановлено, що відповідач подав до Житомирського обласного управління водних ресурсів 13. 10.11 року та 27.01.2012 року звіти про використання води за 3 квартал 2011 року, що охоплює спірний період з 01.07.11 року по 30.09.11 року та за 4 квартал 2011 року, що охоплює спірний період з 01.10.11 року по 06.10.11 року за встановленими формами № 2-ТП (водгосп) ( а с. 55 Т.1).

У звіті про використання води за 3 квартал 2011 року відповідачем заповнено рядок 11 таблиці 1 у графі "Б" ( назва джерела) якого зазначено - річка Тетерівка, у графі "В" ( коди типу джерела та підприємства) - 20/Чор. Дніпра, у графі "Г" ( коди водного об'єкту) - 955/325 , у графі "2" ( забрано або одержано від початку року, всього) - 6, 670 , з розбивкою забраного об'єму води за кожний місяць кварталу - 2,9 ( липень), 2,1 (серпень), 1,67 ( вересень).

У рядку 13 таблиці 1 у графі "Б" (назва джерела) зазначено - підземний горизонт, у графі "В" (коди типу джерела ( підприємства ) та водного об'єкту ) зазначено 60/ Чор. Дніпра, 955/325 , у графі 2 "забрано або одержано від початку року" - 20,4 з розбивкою забраного об'єму води за кожний місяць кварталу - 8,7 ( липень), 6,8 (серпень), 4,9 ( вересень).

У графі 8 таблиці 1 форми "ліміт використання" рядки 11 та 13 заповнено цифрою "0" ( а. с. 55 Т.1).

У звіті про використання води за 2011 рік у рядку 11 таблиці 1 у графі "Б" (назва джерела) зазначено - річка Тетерівка, у графі "В" (коди типу джерела ( підприємства ) та водного об'єкту) зазначено 20/ Чор. Дніпра, 955/325 , у графі 2 "забрано або одержано від початку року" - 13,02 з розбивкою забраного об'єму води за кожний місяць кварталу - 2,70 ( жовтень), 1,95 (листопад), 1,70 ( грудень). У графі 8 таблиці 1 форми "ліміт використання" рядок 11 заповнено цифрами "567,101".

У рядку 13 таблиці 1 у графі "Б" (назва джерела) зазначено - підземний горизонт, у графі "В" (коди типу джерела ( підприємства ) та водного об'єкту ) зазначено 60/ Чор. Дніпра, 955/325 , у графі 2 "забрано або одержано від початку року" - 27,13 з розбивкою забраного об'єму води за кожний місяць кварталу - 2,83 ( жовтень), 2,10 (листопад), 1,80 ( грудень). У графі 8 таблиці 1 форми "ліміт використання" рядок 13 заповнено цифрами "80,500" ( а. с. 56 Т.1).

Судом встановлено, що на дату подання звіту про використання води за 3 квартал 2011 року відповідачу вже було видано дозвіл на спеціальне водокористування № 72-ж з терміном дії з 07.10.11 року до 07.10.14р. (а.с. 77 -97 Т.1).

У п. 4 дозволу № 72-ж зазначено: а) джерело постачання : за допомогою двох артезіанських свердловин з підземного водонасосного горизонту . Код -60 Чер.Днепр 955325; ставок в руслі р. Тетерівка . Код 40 Чер. Днепр 95532.

У п.п. в) п.5 дозволу № 72-ж зазначено: водозабір : артсвердловина № 1 (164) глибиною 96 м, артсвердловина №2 (2169), глибиною 100м; поверхневий водозабір - зі ставка в руслі р. Тетерівка. Забір поверхневих вод здійснюється за допомогою насосної станції, де встановлено 2 насоси марки К 290/30 та К-90/30.

У п.п. г) п. 5 дозволу № 72-ж зазначено: водовимірювальна апаратура відсутня. Облік забору води ведеться по продуктивності насосного обладнання і часу його роботи.

У п. п. а) п.6 дозволу № 72-ж зазначено: забір свіжої води з поверхневих водойм не більше 561,101 тис. куб.м /рік, 1548,22 куб.м /добу та з підземних горизонтів не більше 80,500 тис. куб.м./рік, 220,55 куб.м/добу.

У п. п. к) п.6 дозволу № 72-ж зазначено: водовимірювальна апаратура на артсвердловинах та насосній станції - відсутня. Облік забору води ведеться по продуктивності насосного обладнання і часу його роботи.

У п. 14 дозволу № 72-ж (засоби обліку води, що забирається і скидається (тип і марка водовимірювальних пристроїв та місце їх встановлення) зазначено: облік забору води ведеться по продуктивності насосного обладнання і часу його роботи.

У п. 15 дозволу № 72-ж ( заплановані заходи по охороні і раціональному використанню води ) зазначено: встановити водовимірювальну апаратуру на заборі води з артсвердловин до 31.12. 2012 року (а.с. 87 Т.1).

В межах вирішення цього спору з врахуванням доводів відповідача про вторинність водокористування у період з 15.05.11р. по 06.10.11року, судом встановлено, що дозвіл на спеціальне водокористування від 01.04.2008 року № 72-Ж з терміном дії до 01.04.2014 року було надано ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.Ф.Мазуркевича. Згідно пояснювальної записки , що міститься у цьому дозволі джерелами водопостачання товариства є : підземний водозабір - три власні артсвердловини ( №164 (1), № 2169 (2) та № 2393 (3) , поверхневий водозабір - зі ставка в руслі річки Тетерівка. З обох джерел вода подається насосними станціями на виробництво та іншим споживачам ( населенню с. Галіївка). Житомирський облводгосп дозволив відкритому акціонерному товариству із загальної кількості забраної води з підземних горизонтів (артсвердловин) передавати лише на потреби житлових будинків (населенню) в об'ємі 4,3 тис. куб. м/рік або 11,8 куб.м./добу ( а. с. 7-92 Т.2)

Судом встановлено, що у розрахунку розміру збитків за самовільний забір води з підземних горизонтів та поверхневих вод державним інспектором Лисюкок В.Д., що проводив перевірку відповідача додатково зазначено про те, що за 1 півріччя 2011 року відповідно до статзвітності 2-ТП (водгосп) товариство сплачувало за користування підземною та поверхневою водою, а також звітувалося як ВАТ "Галіївський завод ім. Мазуркевича" ( а.с. 12 Т.1).

У зв'язку з цим, судом встановлено, що ВАТ "Галіївський завод ім. Мазуркевича" ( код ЄДРПОУ 00445363) самостійно сплатило збір за спеціальне використання водних ресурсів за 2011 рік на загальну суму 140401,88 грн. , в тому числі, в лютому місяці - 17587,00 грн., травні - 51166,88 грн., в червні - 2000,00 грн., в липні -3000,00 грн. ( а с. 116 Т.2). Окрім того, відкрите акціонерне товариство самостійно звітувалося за 2011 рік по формі 2-ТП (водгосп) та податковою декларацією збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод ( а.с. 75, 81, 100-109 Т.3

Відповідач ТОВ "Галіївський маслозавод" ( код ЄДРПОУ 37107815) самостійно сплатило збір за спеціальне використання водних ресурсів за 2011 рік на загальну суму 119142,22 грн. , в тому числі, в листопаді місяці -107727,62 грн., в грудні - 11414,60 грн. ( а.с. 116 Т.2). Загалом розмір зобов'язання зі сплати зазначеного збору за 2011 рік у податковій декларації визначено товариством у п'ятикратному розмірі як за понадлімітне використання води в загальній сумі 121302,57 грн. , з яких 25469,04 грн. - за використання поверхневих вод, 95833,53 грн. - за використання підземних вод ( а с. 75, 77 Т.3).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази сукупно відповідно до ст.ст. 4-7 та 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Насамперед, доводи відповідача про непідвідомчість цього спору господарському суду судом відхиляються на підставі п. 6 Постанови Пленуму ВГСУ 24.10.2011 N 10 " Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам " із наступними змінами та доповненнями).

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу визначаються за загальними правилами ст.ст. 1166 та 1187 ЦК України, з врахуванням особливостей, передбачених, спеціальними законами ( Роз'яснення ВАСУ N 02-5/215 від 01.04.94 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди ( в редакції Рекомендацій Президії Вищого господарського суду N 04-5/239 від 29.12.2007 ( далі по тексту - Роз'яснення).

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 69 України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статті 111 Водного кодексу України шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Ообов'язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв'язку між ними покладається на позивача. Оскільки вина у вчиненні правопорушення презюмується, обов'язок її спростування покладається на відповідача (п. 1.6 Роз'яснення ВАСУ N 02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища " із наступними змінами та доповненнями).

Відсутність або ж недоведеність хоча б одного елемента складу цивільного правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

Так, статтею 1 Водного кодексу України, серед іншого, передбачено, що використання води - це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції.

Забір води з водного об'єкта для використання здійснюється за допомогою технічних пристроїв або без них. Ліміт використання води - граничний обсяг використання води, який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування. Ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.

Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюються шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування ( ст. 25 Водного кодексу України).

Згідно ст. 42 ВК України водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів загальне та спеціальне.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

У статті 44 Водного кодексу також обумовлено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно статті 43 цього Кодексу водокористувачі мають право, зокрема, передавати для використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах.

Однак у статті 45 Кодексу зазначено, що права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, можуть бути обмежені органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування або в оренду. Права вторинних водокористувачів можуть бути обмежені первинними водокористувачами за погодженням з органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування.

У статті 66 Водного кодексу України визначено, що під час користування водними об'єктами для промислових потреб водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених умов спеціального водокористування, екологічних вимог, а також вживати заходів щодо зменшення витрат води (особливо питної).

З врахуванням вище викладеного судом відхиляються доводи відповідача про наявність в останнього статусу вторинного водокористувача спеціального водокористування у період з 15.05.11 року по 06.10.11 року відповідно до укладеного договору від 01.05.11р. із ВАТ «Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича» , оскільки відкрите акціонерне товариство мало право лише з підземного водозабору (трьох власних артсвердловин ( №164 (1), № 2169 (2) та № 2393 (3) передавати питну воду на потреби житлових будинків (населенню) в об'ємі 4,3 тис. куб. м/рік або 11,8 куб.м./добу. Товариство взагалі не мало права передавати в користування будь-якому суб'єкту господарювання для промислових потреб чи на потреби житлових будинків технічну воду зі ставка русла річки Тетерівка ( а. с. 7-92 Т.2). Слід зазначити, що в ході перевірки відповідачем не було подано договору від 01.05.11р. із ВАТ «Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича» для його вивчення державними інспекторами третьої особи на предмет підтвердження статусу вторинного водокористувача.

Окрім того, предметом Акту перевірки був не тільки забір поверхневих та підземних вод, але й скид зворотних вод товариства у поверхневі води по трьом випускам. У частині 5 ст. 42 Водного кодексу України зазначено, що вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Тобто, скид зворотних вод у водні об'єкти вторинні водокористувачі вправі здійснювати або на умовах, що встановлюються із первинним водокористувачем, або на підставі отриманого ними дозволу на спеціальне водокористування. У договорі надання послуг водопостачання від 01.05.11 року йдеться лише про те, що первинний водокористувач надаватиме відповідачу послуги з водопостачання ( забору води з водних об'єктів) , однак про послуги щодо прийняття зворотних вод відповідача в його системи - ні. Тому, мнимість укладеного договору від 01.05.11 року є очевидною.

Доводи відповідача в цій частині спростовуються судом також із тих підстав, що у звіті про використання води за 3 квартал 2011 року графу 8 таблиці 1 форми «ліміт використання» у рядках 11 та 13 заповнено цифрою "0" , чим визнано відсутність будь - яких встановлених лімітів , в тому числі, тих, що бути передбачені у 2011 році для ВАТ «Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича». Сплата відповідачем збору за спеціальне водокористування у п'ятикратному розмірі як це передбачено пунктом першим ст. 327 Податкового кодексу України за 3 квартал 2011 року є наслідком відсутності у нього дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, про що прямо зазначено у пункті 3 цієї статті.

Одночасно господарський суд приймає до уваги вимоги п.2 ст. 326 ПК України про те, що збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів ( ст. 326.10)

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному розмірі.

Судом встановлено, що у 3 кварталі 2011 року облік забраної води з підземних горизонтів (артсвердловин № 1 (164) та №2 (2169) та з поверхневих вод ( зі ставка в руслі р. Тетерівка) відповідачем водовимірювальними приладами не здійснювався. Докази про те, що фактичний обсяг забору води у спірний період вівся по продуктивності насосного обладнання і часу його роботи, або за іншими критеріями, у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідачем до державної статистичної звітності за 3 квартал 2011 року ( форми 2-ТП (водгосп) внесено недостовірні відомості про фактичні об'єми забраних та використаних підземних ( 20,4 тис. куб.м) та поверхневих вод ( 6,670 тис. куб.м) . У зазначену статистичну звітність внесено також недостовірні дані про джерело поверхневого водопостачання, оскільки зазначено "річка Тетерівка, код 20/Чор. Дніпра, 955/325) , тоді як фактичний водозабір здійснювався з іншого джерела "ставок в руслі р. Тетерівка, код 40 Чер. Днепр 95532).

Відповідачем не надано жодних мотивованих пояснень підставам неподання під час перевірки правовстановлюючих документів на земельну ділянку на якій знаходиться орендований ЦМК (об'єкт оренди - артсвердловина №1 (164)) та санітарно-захисна зона артсвердловини № 2 (2169) та подання їх вже лише на виконання припису. Тоді як згідно ст. 23 Кодексу України про надра землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Все вище викладене доводить наявність у відповідача вини у вчиненні правопорушення у сфері природоохоронного законодавства при використанні водних ресурсів та протиправність його поведінки.

Однак в ході вирішення цього спору суд вважає недоведеними два складових елементи цивільного правопорушення : розмір шкоди ( збитків) та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та таким розміром шкоди (збитків), що визначений за цим позовом.

Як зазначено у. п.1.3 Роз'яснення ВАСУ N 02-5/744 від 27.06.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища "( із наступними змінами та доповненнями) до позовної заяви повинен бути доданий обгрунтований розрахунок суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.

Розмір заподіяних збитків за цим позовом грунтується виключно на документах, оформлених третьою особою у справі.

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію у Житомирській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.11р. № 136, державна екологічна інспекція в області здійснює державний нагляд (контроль) , зокрема, за дотримання умов виданих дозволів, лімітів забору і використання води, дотримання правил ведення водокористувачами первинного обліку кількості вод, що забираються із водних об'єктів, обсягів використання водних ресурсів, їх обліку й д о с т о в і р н о с т і з в і т н и х д а н и х про о б с я г и в и к о р и с т а н о ї в о д и. Для виконання покладених на неї завдань державна екологічна інспекція має, зокрема, право проводити перевірки, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та пред'являти претензії.

Згідно ч. 10 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності "від 05.04.2007 № 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, о г л я д т е р и т о р і й або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також б у д ь - я к и х д о к у м е н т і в чи п р е д м е т і в, якщо це передбачено законом.

Окрім того, згідно ч.1 ст. 8 цього Закону орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, п і д ч а с з д і й с н е н н я д е р ж а в н о г о нагляду (контролю) має право: відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону. В свою чергу, згідно ст. 11 цього Закону суб'єкт господарювання п і д ч а с з д і й с н е н н я державного нагляду (контролю) зобов'язаний надавати зазначені зразки, пояснення тощо.

Судом встановлено, що під час перевірки у період з 21-28 грудня 2011 року державним інспекторам третьої особи Осадчому П.Є. та Лисюку В.Д. відповідачем були надані для вивчення звіти про використання води за 3 та 4 квартали 2011 року форми 2-ТП (водгосп) та дозвіл на спеціальне водокористування № 72-Ж. Аналіз зазначених документів знайшов своє відображення в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства , про що вже судом зазначено.

Однак державними інспекторами третьої особи д о с т о в і р н і с т ь з в і т н и х д а н и х відповідача про о б с я г и в и к о р и с т а н о ї в о д и у 3 кварталі 2011 року не перевірено, чим не дотримано вимог Положення про державну екологічну інспекцію в області, ст. 25 Водного кодексу України та Інструкції щодо заповнення форми N 2-ТП (водгосп) , затвердженій наказом Держкомстату України 30.09.1997 N 230 у якій, серед іншого, зазначено, що звіт складається на основі первинної документації (журнали обліку по формах ПОД-11, ПОД-13), а також за даними відомчої форми звітності.

Подання недостовірних статистичних даних для проведення державних статистичних спостережень та незабезпечення належного стану первинного обліку, як визначено в Інструкції є порушенням порядку ведення Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України ( стаття 186-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення ).

Факти порушення вимог водного законодавства, що призвели до збитків, як це передбачав п.4.2 Методики № 290 ( втратила чинність 22.07.11 року), мали бути встановлені уповноваженими посадовими особами органів Держводгоспу України при проведенні перевірок, а за змістом п. 1.3 Методики, також і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Згідно Методики N 389 державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Як зазначено у п. 9.2 Методики № 389 із змінами , внесеними наказом N 220 від 30.06.2011 року фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Як встановлено судом при визначенні розміру збитків за самовільне використання відповідачем води з підземних горизонтів у період з 01.07.11 року по 06.10.11 року державний інспектор Лисюк В.Д. керувався роз'ясненням Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища від 18.08.11 року № 212-8/272ф стосовно застосування Методики № 389 , у зв'язку із внесенням до неї змін наказом Мінприроди України від 30.06.2011 № 220, що набрав чинності з 08.08.2011 року ( а.с 51 Т.1). Тому, ним для розрахунку взято два періоди : з 01.07.11р. по 07.08.11 р. за Методикою № 290 та з 08.08.11 р. по 06.10.11р. за Методикою № 389.

Однак державним інспектором Лисюком В.Д. не було враховано, що у цьому роз'ясненні не йшлося про Методику № 290, яка втратила чинність 22 липня 2011 року, а виключно про Методику № 389.

Відповідно необгрунтованим слід вважати застосування за період з 01.07.11р. по 07.08.11р. Формули З с.в. = W х Тар. Х 5 пункту 6 Методики № 290 при розрахунку розміру збитків за самовільний забір води з підземного горизонту.

Окрім того, державним інспекторам третьої особи в ході перевірки та вивчення змісту дозволу № 72-ж стало відомо, що водозабір з підземного водонасосного горизонту здійснюється відповідачем за допомогою артсвердловини № 1 (164) глибиною 96 м та артсвердловини №2 (2169) глибиною 100м, водовимірювальна апаратура на яких та насосній станції - відсутня. Облік забору води ведеться по продуктивності насосного обладнання і часу його роботи. Встановити водовимірювальну апаратуру на заборі води з артсвердловин відповідача у дозволі було зобов'язано до 31.12. 2012 року (а.с. 87 Т.1).

Однак в Акті перевірки зафіксовано, що первинний облік води, що забирається з поверхневих та підземних водонасосних горизонтів здійснюється за допомогою водовимірювальних приладів типу (WP-Dynamic 50 та WI-100) При цьому, не конкретизовано, якого типу вимірювальні прилади, в якій кількості, коли та в якому місці встановлені для обліку забору поверхневих вод та з підземного горизонту.

У письмових поясненнях , підтверджених документально , відповідач повідомив, що водовимірювальний прилад типу WP-Dynamic 50, заводський номер 110186703, з початковими показниками 000007 куб.м введений в експлуатацію та омпломбований 20 жовтня 2011 року на артсвердловині № 2 ( 2169). Того ж дня було заведено журнал обліку води ( а с. 88-97 Т.2). Відповідно, на артсвердловині №164 (1) вимірювальний прилад на час винесення рішення у справі так і не встановлено ( а.с 88-92 Т.2).

Довідка товариства від 15.03.12 року про кількість забраної води з підземного водонасосного горизонту у 3 кварталі та за шість днів 4 кварталу 2011 року не є належним засобом доказування, оскільки , по-перше, грунтується на недостовірній статистичній звітності форми 2-ТП (водгосп) та не підписана керівником товариства Луцюком С.І.

Отже показник формули W - об'єм води у повному обсязі грунтується на недостовірних даних.

Розрахунок збитків щодо самовільного забору відповідачем поверхневих вод також є необгрунтованим, з наступних підстав. По-перше, у ньому зазначено, що забір води взято з річки Тетерівка , а в Акті перевірки зазначено, що забір води здійснюється із ставка в руслі річки Тетерів. За даними Галіївської сільської ради в межах села протікає 1 річка Тетерівка загальною протяжністю 3,8 км, а не річка Тетерів ( а.с. 44 Т.1). У дозволі № 72-ж зазначено, що поверхневий водозабір здійснюється зі ставка в руслі р. Тетерівка ( код водного об'єкта 40/ Чер. Днепр /95532), а в частині дозволу , що визначає гранично допустимі скиди речовин у водний об'єкт із зворотними водами по випусках, додатково зазначено, що ставок в руслі річка Тетерівка є правою притокою р. Тетерів ( а.с. 92 Т.1). Більш повну характеристику ставка надано у дозволі на спецводокористування ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича", згідно якої ставок є технічним, об'єм води у водосховищі 160 тис. куб.м, площа зеркала 80 тис. кв.м. ( а.с. 64 Т.2). Таким чином, державними інспекторами в Акті перевірки достовірно не зафіксовано з якої водойми здійснювався відповідачем самовільний забір поверхневої води ( з річки Тетерівка , зі ставка в руслі річки Тетерівка , чи зі ставка в руслі річки Тетерева).

Окрім того, державним інспекторам в ході перевірки та вивчення змісту дозволу № 72-ж стало відомо, що поверхневий водозабір зі ставка в руслі р. Тетерівка здійснюється за допомогою насосної станції, де встановлено 2 насоси марки К 290/30 та К-90/30., однак водовимірювальна апаратура відсутня. Облік забору води ведеться по продуктивності насосного обладнання і часу його роботи.

У дозволі № 72-Ж також зазначено, що облік води здійснюється за показниками виробничої потужності. В Акті перевірки зазначений факт взагалі не знайшов свого відображення, а лише міститься посилання на довідку товариства про початок виробничої діяльності з 15.05.11р.

У письмових поясненнях , підтверджених документально , відповідач повідомив, що водовимірювальний прилад типу WI-100, заводський номер 10801294, з початковими показниками 000001х10 куб.м введений в експлуатацію та омпломбований в насосній станції для забору поверхневих вод з ставка в руслі р. Тетерівка 22 жовтня 2011 року. Того ж дня було заведено журнал обліку води ( а с. 88-97 Т.2).

Довідка товариства від 15.03.12 року судом до уваги не приймається.

Таким чином, показник формули W - об'єм поверхневої води, що використана відповідачем без дозволу на спецводокористування у 3 кварталі та за шість днів 4 кварталу 2011 року також у повному обсязі грунтується на недостовірних даних.

Інший показник формули Тар - тариф за поверхневі води в розмірі 30, 02 грн./100 куб. м. не відповідає розміру збору, що діяв у період з 01.07.11р. по 06.10.11 року згідно ст. 325 ПК України.

Законом України від 22 грудня 2011 року № 4235-VI „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» змінено ставку збору за спеціальне використання водних ресурсів басейну річки Дніпра, включаючи притоки всіх порядків на північ від міста Києва (Прип'яті та Десни), включаючи місто Київ з 26,97грн. /100 куб. м. на 30,02 грн. /100 куб. м. , який набрав чинності з 01.01.12 року.

Однак відсутність належним чином доведеного розміру показника формули W - об'єм використаної поверхневої води унеможливлює здійснення перерахунку розміру збитків за правильним тарифом - 29,66/100 куб.м. (розмір збору за спеціальне водокористування поверхневими водами у 2011 році).

Таким чином, прокурор , визначений ним позивач - Галіївська сільська рада та третя особа, залучена до участі у спорі на їх стороні не довели, що протиправна поведінка відповідача призвела саме до такого розміру збитків, як визначений у позові. Слід зауважити, що відповідач у відповідях на претензію звертав увагу третьої особи на те, що якщо підприємством не здійснювався первинний облік забраної води, то неможливо вирахувати дійсну кількість забраної води , оскільки цілком можливо , що підприємством забрано набагато менше води або вона взагалі не забиралась із підземних горизонтів чи поверхневих водних об'єктів. Однак зазначені заперечення залишені третьою особою без належної уваги.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обгрунтованість своїх вимог та заперечень належними та допустимими засобами доказування ( ст. 34 ГПК України).

Недоведеність позовних вимог є підставою для відмови у позові.

Стосовно розподілу судового збору.

Відповідно до п.4.6 Постанови ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі повної відмови в позові прокурора судовий збір стягується з визначеного ним позивача, за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

У п. 2.5 Роз'яснення ВАСУ N 02-5/744 від 27.06.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища "( із наступними змінами та доповненнями) зазначено, що право звернення до суду спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та громадських об'єднань, яке передбачено Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" , не виключає можливості подання позовів про стягнення шкоди, завданої довкіллю, органами місцевого самоврядування, які мають власні самоврядні повноваження. Таке право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах статей 13, 142, 145 Конституції України, пункту "б" статті 47, статей 15, 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" .

Тому процесуальний статус Галіївської сільської ради як позивача за цим позовом є правильним.

Однак орган місцевого самоврядування не приймав будь-якої участі у спірних правовідносинах та фактично за цим позовом є стягувачем грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

Господарський суд на підставі частини 2 ст. 49 ГПК України покладає судовий збір на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій та встановленою в судовому порядку виною.

Керуючись ст.ст. 4-3,4-7, 33,43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові прокурора Чуднівського району відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" ( 13251, вул. Заводська, буд. 20, село Галіївка Чуднівського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 37107815) - 13 991, 33 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України ( доходний рахунок 31214206783002, МФО 811039, Банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 380357260).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03 квітня 2013 року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу , 2 прок. Чуднівськ. р-ну ( рек.) , 3 - прок. м. Житомира ( в книзі нарочним) , 4- позивачу Галіївській сільській раді (Чудн. р-н, с . Галіївка, вул. Мазуркевича, 20) (рек.) , 5- відповідачу ТОВ "Галіївський маслозавод" (13251, Житомирська обл., Чуднівськиц р-н, с. Галіївка, вул. Заводська, 20) ( на вимогу нарочним) , 6 - Державній екологічній інспекції у Житомирській області ( вул. Черняхівського 12а, м. Житомир) ( на вимогу нарочним)