Рішення № 30389907, 25.03.2013, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 2108/5241/2012

Провадження № 2/654/142/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2013 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Охтень А.А.,

при секретарі Данилевич В.П.,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Голопристанського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Грандфінресурс» про захист прав споживачів та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, вказуючи, що 17.09.2012 року між нею та ПП «Грандфінресурс» був укладений договір № 214031 про надання послуг з метою отримання грошової позики в сумі 150000,00 грн. на умовах діяльності програми «ОСОБА_2 Україна». На виконання зобов'язань перед укладенням договору вона за вимогою адміністратора сплатила на користь відповідача 10500 грн., та в подальшому нею були сплачені 375,00 грн. адміністративних витрат та 833,33 грн. як щомісячний чистий внесок. Загалом сума сплачених нею коштів на користь відповідача складає 11708,33 грн. Виконуючі вказані зобовязання, позивачка мала надію отримати позику, однак цього не сталося. Вважає, що при укладенні договору відповідач увів її в оману відповідно до обставин, які мають істотне значення, оскільки не зрозуміло, що є предметом договору, - товар (будь-яке майно) чи грошові кошти. Крім цього, за текстом договору передбачена тільки особиста відповідальність позивача за несвоєчасне внесення коштів та не передбачена відповідальність ПП «Грандфінресурс» за ненадання позики; відсутні строки її сплати. В звязку з цим, на думку позивача, укладений нею договір містить в собі ознаки пірамідальної схеми, а також вчинений з використанням нечесної підприємницької практики, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» означає недійсність такого правочину. На підставах застосування наслідків недійсності нікчемного правочину просить стягнути з відповідача на свою користь сплачені нею кошти в сумі 11708,33 грн. та стягнути судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав по вищезазначеним підставам та пояснив суду що, позивач звертається до суду за захистом свого права в порядку захисту прав споживача, оскільки його права як споживача послуг були порушені. Відповідач займаючись нечесною підприємницькою діяльністю, а саме здійснюючи свою діяльність на базі пірамідальної схеми, ввів його в оману і не надав обіцяних під вигідний відсоток коштів. Наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача ПП «Грандфінресурс» в судове засідання не з'явився, однак надав суду письмові заперечення на позовну заяву, згідно яких заперечував проти задоволення позову при цьому зазначивши, що 17.09.2012 року між ПП «Грандфінресурс» та позивачем було укладено договір про вчинення певних юридичних дій спрямованих на отримання позики за програмою «ОСОБА_2 Україна». Відповідно до ст. 2 указаного Договору позивач зобов'язався сплатити адміністративний платіж та своєчасно щомісячно сплачувати загальний платіж, який складається з чистого внеску та адміністративних витрат. Також позивачу було відомо, що підприємство гарантує йому право на отримання позики за умови, що він виконає всі зобов'язання, які випливають з угоди. Отже кінцевим результатом укладеної угоди з учасником програми є отримання права на кошти, за умови дотримання ними передбачених Договором умов. Всього позивачем було сплачено 11708,33 грн. Таким чином вона погоджувалася та використовувала механізм передбачений угодою з метою придбання товару до моменту складання позовної заяви. Також зазначив, що зі сторони відповідача не було порушено умов договору. Діяльність ПП «Грандфінресурс» не є пірамідальною схемою, програма «ОСОБА_2 Україна» є накопичувальною системою, яка асоціюється з кругообігом. Позивача не було введено в оману, вона добровільно прийняла обов'язки учасника за договором, її ніхто не примушував, ні чинив ніякого тиску, вона перебувала в здоровому глузді, усі умови діяльності відповідача, його права та обов'язки, а також права та обов'язки самого позивача були викладені в Договорі, з умовами якого позивач погодився. Таким чином оскаржуваний правочин відповідає загальним засадам законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутності представника відповідача ПП «Грандфінресурс», який не зявився.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши письмові заперечення представника відповідача ПП «Грандфінресурс», дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 17.09.2012 року між ОСОБА_1 та ПП «Грандфінресурс» укладено договір № 214031, предметом якого є надання особі послуг з адміністрування системи за програмою «ОСОБА_2 Україна», з метою отримання грошової позики в сумі 150 000,00 грн.

Згідно п.1.1. вищевказаного Договору адміністратор за згодою учасника зобов'язується вчинити від імені та за рахунок клієнта певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, в тому числі: сформувати реєстр учасників, організувати та здійснити оплату товару на користь учасника.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 Договору учасник системи, в день підписання договору сплачує одноразовий платіж та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу; своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачує загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого Адміністратор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрати, що є платою за послуги Адміністратора з організації діяльності програми.

Із умов програми «ОСОБА_2 Україна» (додаток № 2 до Договору) вбачається, що дозвіл, який надається адміністратором, є правом на отримання товару, на підставі якого адміністратор проводить оплату товару, організовує його передачу у власність учасника або надає відповідну суму в позику. Дозвіл надається учаснику за результатами асигнаційного заходу. При цьому фонд групи - це сума чистих внесків, сплачених учасниками, що витрачаються на їх користь і знаходяться на спеціальному рахунку адміністратора в банківській установі.

На виконання умов договору № 211976 від 17.09.2012 року ОСОБА_1 сплатила 11708,33 грн., що складається з суми одноразового платежу в розмірі 10500 грн., а також щомісячні платежі, які складаються з суми чистого внеску та адміністративних послуг: 11.10.2012 року у розмірі 833,33 грн. та 375 грн., що підтверджується наданими суду квитанціями, та не заперечується відповідачем.

Із умов договору вбачається, що ОСОБА_1 сплачувала зазначені кошти не за сам товар, тобто гроші, які вона мала намір отримати у позику, а за дозвіл отримати позику. Передбачувана позика сплачується із коштів учасників групи і ні договір, ні умови програми «ОСОБА_2 Україна» не передбачають залучення власних коштів товариства.

Відповідно до частин 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

ОСОБА_4 встановив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає зокрема у введені в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, тобто відповідач здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди групи з придбання товару формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами є реалізацією діяльності пірамідальної схеми. В звязку з цим в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт нікчемності договору укладеного 17.09.2012 року між сторонами справи, оскільки його недійсність прямо встановлена вищезазначеним законом.

Враховуючи, що при укладені договору ПП «Грандфінресурс» діяло недобросовісно, внаслідок здійснення нечесної підприємницької практики, яка полягає у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, позивачем було сплачено внески на загальну суму 11708,33 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суд вважає, що позивачу було завдано матеріальної шкоди на зазначену суму, а тому вона підлягає відшкодуванню, а позов задоволенню.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача в обґрунтування своїх заперечень, оскільки умови спірного договору є несправедливими та непрозорими, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві, та враховує положення ч.3 ст.5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» згідно якої, надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа, а відповідачем не надано доказів того, що на час укладення договору з ОСОБА_1 ПП «Грандфінресурс» було кредитною установою і мало відповідну ліцензію.

При вирішенні спору, щодо спірних правовідносин між сторонами, суд враховує правову позицію Верховного Суду України щодо застосування вимог ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», визначену в постанові від 23.05.2012 року у справі за № 6-35цс12.

Щодо вимоги позивача про стягнення на свою користь судових витрат, суд вважає, що в цій частині слід відмовити, оскільки матеріали справи не містять документального підтвердження їх понесення.

Крім цього на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи що позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору і позов задоволено в повному обсязі суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ПП «Грандфінресурс» на користь держави суму судового збору у розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 11, 57-60, 203, 212-215 ЦПК України ст.ст. 203, 215, 229, 230 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «Грандфінресурс» про захист прав споживачів та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (р.р. 26004962483522 в ПАО «ПУМБ» м. Київ, МФО 322755 ЄДРПОУ 31469012) на користь ОСОБА_1 (75600, Херсонська область, Голо пристанський район, сю Новософіївка) вул. Лермонтова буд 17, грошові кошти в сумі 11708 (одинадцять тисяч сімсот вісім) гривень 33 коп.

В іншій частині вимог відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (р.р. 26004962483522 в ПАО «ПУМБ» м. Київ, МФО 322755 ЄДРПОУ 31469012) на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

ОСОБА_2