Рішення № 30389902, 28.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.13 р. Справа № 5006/8/165/2012

Господарський суд Донецької області у колегіальному складі:

Головуючого судді Бокової Ю.В., судді Сгара Е.В., судді Демідової П.В.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»,

м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дрогомирецького Миколи Івановича, м. Одеса

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Волянського Олександра Володимировича, м. Шепетівка

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Погорєлова Василя Івановича, м. Харків

про: стягнення 25500,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дрогомирецький Микола Іванович: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Волянський Олександр Володимирович: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Погорєлов Василь Іванович: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»,

м. Донецьк про стягнення 25500,00 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.12.2012 р. до участ?і у справі залучено третю особ?у, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дрогомирецького Миколу Іва?новича, м. Одеса, третю особу, яка не заявляє самостійних в?имог на предмет спору на сторо?ні позивача - Волянського Олександра Володимировича, м. Шепетівка, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Погорєлова Василя Івановича, м. Харків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір добровільного страхування наземного транспорту № 3103-а/09к-07 від 28.10.2009 р., довідку ДАЇ

№ 8526059., постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 24.12.2009 р. по адміністративній справі № 3-13676/09, звіт від 14.12.2009 р. № 1173, страховий акт від 29.01.2010 р. № 3103-а/09к-07-1, розрахунок суми страхового відшкодування, платіжне доручення від 01.02.2010 р. № 295, посвідчення водія КІА № 516060, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВНС 114339, заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 18.09.2012 р. № РГ/3103/10/5, рахунок-фактуру

№ СФ-0000193 ві?д 11.12.2009 р., правовстановлюючі документи тощо.

03.01.2013 р. на адресу суду від Голосіївського районного суду м. Києва надійшла копія постанови від 24.12.2009 р. по адміністративній справі № 3-13676/09 щодо притягнення до ад?міністративної відповідальності Погорєлова Василя Іванови?ча.

11.01.2013 р. та 22.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору з доданими до неї документами, що були витребувані судом, просив розгляд справи провести без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

12.03.2013 р. на адресу суду від Голосіївського районного управління МВС України у м. Києві надійшов лист № 53/1682 від 07.03.2013 р., в якому зазначено, що автомобіль мар?ки «Toyota Camry», державний номер ВН011РР було знято з обліку Державтоінспекції для реалізації та видано транзитний номерний знак АК8592.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 06.02.2013 р. було призначено колегіальний розгляд справи: головуючий суддя Бокова Ю.В., суддя Сгара Е.В., суддя Риженко Т.М.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 28.03.2013 р. в зв'язку з відпусткою судді Риженко Т.М. було змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Бокова Ю.В., суддя Сгара Е.В., суддя Демидова П.В.

Відповідач до жодного з судових засідань не з'явився, відзиву не надав, хоча п?овідомлявся про судові засід?ання належним чином шляхом св?оєчасного надсилання ухвал з?а адресою визначеною у якості? місцезнаходження за матеріа?лами справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без пояснення причин належним чином повідомленого відповідача і не надання ним певних документів у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та ст. 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

04.12.2009 р. о 01 год. 45 хв. на перехресті вул. Володимиро-Дибідської та

вул. Боженка у м. Київ, у зв'язку з порушенням Погорєловим Василем Івановичем Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Toyota Camry», державний номер АК8592, що належить Дрогомирецькому Миколі Івановичу, під керуванням Волянського Олександра Володимировича та автомобіля марки «Skoda», державний номер АХ6065ВМ, що належить Погорєлову В.І, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Дані факти засвідчені в довідці про дорожньо-транспортну пригоду № 8526059. В довідці ДАЇ № 8526059 зазначено, що в момент дорожньо-транспортної пригоди власник Драгомирецький М.І. знаходився в автомобілі. Таким чином, в момент ДТВ Волянський О.В. керував транспортним засобом «Toyota Camry», транзитний номер АК8592 на законних підставах.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.12.2009 р. по справі

№ 3-13676/09 Погорєлова В.І. було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. на користь держави.

Таким чином, винною у скоєнні ДТП особою, згідно матеріалів справи, в тому числі постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 24.12.2009 р. по справі є Погорєлов В.І.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Дрогомирецьким Миколою Івановичем було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів

№ 3103-а/09к-07 від 28.10.2009 р. (далі по тексту - Договір).

Строк дії Договору з 29.10.2009 р. до 28.10.2010 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль марки «Toyota Camry», державний номер ВН011РР був застрахованим.

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача).

Об'єктом страхування є, в тому числі, автомобіль «Toyota Camry», державний номер ВН011РР.

Водночас слід зазначити, що згідно листа Голосіївського районного управління МВС України у м. Києві № 53/1682 від 07.03.2013 р., автомобіль марки «Toyota Camry», державний номер ВН011РР було знято з обліку Державтоінспекції для реалізації та видано транзитний номерний знак АК8592.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що автомобіль марки «Toyota Camry» з транзитним номерним знаком АК8592, який був пошкоджений в ДТП 04.12.2009 р. та автомобіль марки «Toyota Camry», державний номер ВН011РР є ідентичним транспортним засобам, який є об'єктом страхування за договором добровільного страхування транспортних засобів № 3103-а/09к-07 від 28.10.2009 р.

Абзацом 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Преамбулою Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до частини 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до звіту від 14.12.2009 р. № 1173 вартість матеріального збитку, що визначена як сума вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відновлюваного ремонту автомобілю марки «Toyota Camry», державний номер ВН011РР становить 24151,54 грн. (у т.ч. ПДВ).

Згідно з рахунком-фактури № СФ-0000193 від 11.12.2009 р., вартість ремонту автомобілю марки «Toyota Camry», державний номер ВН011РР склала 32768,00 грн.

Відповідно до страхового акту від 29.01.2010 р. № 3103-а/09к-07-1, зазначена подія була визнана страховою та сума страхового відшкодування (сума виплати) склала 25600,60 грн.

На підставі договору добровільного страхування наземного тра?нспорту № 3103-а/09к-07 від 28.10.2009 р., страхового акту від 29.01.2010 р. № 3103-а/09к-07-1, рахунку-фактури № СФ-0000193 від 11.12.2009 р., здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 25600,60 грн. на користь ФОП Боровському С.І., що підтверджується платіжними дорученнями № 295 від 01.02.2010 р.

Таким чином, внаслідок настання ДТП, на підставі Договору та на підставі заяви про виплату страхового відшкодування страховик по Договору - позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 25600,60 грн.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ст. 1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

04.12.2009 р. о 01 год. 45 хв. за адресою: м. Київ, вул. Боженка, 66, у зв'язку з порушенням Погорєловим Василем Івановичем Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Toyota Camry», транзитний номер АК8592, що належить Дрогомирецькому Миколі Івановичу, під керуванням Волянського Олександра Володимировича та автомобіля марки «Skoda», державний номер АХ6065ВМ, що належить Погорєлову В.І, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вина Погорєлова В.І. підтверджена матеріалами адміністративної справи № 3-13676/09.

Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що ДТП сталося саме з вини Погорєлова В.І.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність Погорєлова В.І. була застрахована в ПрАТ «Міська страхова компанія», на підставі полісу серії ВС № 9257739, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 25500,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Отже, на момент скоєння ДТП відносно автомобілю марки «Skoda», державний номер АХ6065ВМ, існував діючий поліс.

Посилаючись на той факт, що автомобіль марки «Skoda», державний номер АХ6065ВМ, яким керував Погорєлов В.І. було застраховано у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Міська страхова компанія», позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в сумі 25500,00 грн. Проте, відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, кошти не перерахував.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що діяла у спірний період) - далі Закон, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до позивача по справі, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право регресного позову до страховика (відповідача по справі), який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВС № 9257739 розмір франшизи встановлений в сумі 0,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 25500,60 грн.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33,35, 43, 44, 49, 82-85, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк про стягнення 25500,00 грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»,

м. Донецьк (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрьська, б. 111, код ЄДР?ПОУ 30244124) на? користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Братська, 14, р/р № 26503253730311 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 20474912) шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу в розмірі 25500,60 грн., суд?овий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 28.03.2013 р. проголошено та підписано повний текст рішення.

Головуючий суддя Бокова Ю.В.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Демідова П.В.