Ухвала суду № 30387596, 03.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1881/13 Головуючий у 1 інстанції: Бобрович В.І.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів : Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

при секретарі: Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою

Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району м.Запоріжжя на ухвалу судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 лютого 2013 року про визнання заяви Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району м.Запоріжж про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по оплаті за послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води неподаною і повернення заявнику ,-

ВСТАНОВИЛА:

28 січня 2013 року Концерн «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району м.Запоріжжя (надалі - Концерн «МТМ») звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по оплаті за послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 січня 2013 року а заява залишена без руху і заявнику надано строк для усунення її недоліків тривалістю 5 днів, починаючи з дня отримання ухвали.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 лютого 2013 року заяву визнано неподаною та повернуто заявникові.

Зобов'язано управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м.Загюріжжя Запорізької області (ЄДРПОУ 38025372) повернути Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району м.Запоріжжя, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Адмірала Ушакова, . буд.251, (р/р №26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) - судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп. по платіжному дорученню №577 від 22 січня 2013 року, який перераховано на р/р 31213206700004, код банку 813015, одержувач - державний бюджет Заводського району, код 38025372. банк одержувача ГУДКСУ у Запорізькій області, призначення платежу - судовий збір, код 37408369.

Концерн «МТМ» звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу судді скасувати і зобов'язати Заводський суд м. Запоріжжя відкрити наказне провадження за заявою Концерну «МТМ» про видачу судового наказу відносно ОСОБА_3

Судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп. покласти на ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної

скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

У відповідності до ст.98 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, в який подається заява;

2) ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.

До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

До заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

До неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

У відповідності до ст.121 ЦПК України суддя , встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не оплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє угоду, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху і надає йому строк для усунення недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 121 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року « Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» заява про видачу судового наказу за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 98 ЦПК, а в разі неналежного оформлення заяви чи несплати судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу. До заяви, яка подається представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження, згідно зі статтею 42 ЦПК.

У разі подання заяви про видачу судового наказу особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, у заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Судовий збір за вимогами про видачу судового наказу становить 50 відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження. Положення ЦПК про наказне провадження не містять заборони щодо вирішення питання про відстрочку та розстрочку судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати у разі подання відповідної заяви (стаття 82 ЦПК).

За змістом статті 98, пункту 2 частини третьої статті 100, статті 103 ЦПК до заяви про видачу судового наказу додаються оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника. На такі документи поширюються вимоги статей 58 і 59 ЦПК щодо належності та допустимості доказів.

У відповідності до п.1ч.1 ст.100 ЦПК України суддя повертає заяву про видачу судового наказу , у разі якщо заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу.

Визнаючи заяву неподаною і повертаючи її Концерну «МТМ», суддя в ухвалі від 21 лютого 2013 року виходив з того, що заявником її недоліки не були виправлені протягом 5 днів, починаючи з дня отримання ухвали суду від 29 січня 2013 року про залишення заяви без руху.

Проте з таким висновком судді погодитись не можна, він не узгоджується з вимогами закону та матеріалами справи.

Залишаючи заяву без руху, суддя в ухвалі від 29 січня 2013 року послався на те, що при зверненні з заявою про видачу судового наказу Концерном «МТМ» допущені недоліки. Так, зазначивши адресу боржника ОСОБА_3: АДРЕСА_1, заявник не надав доказів про місце реєстрації боржника, тобто, довідки з місця її проживання.

Крім того, суддя зазначив, що з довідки про нарахування суми заборгованості за комунальні послуги, вона нараховувалась на трьох осіб, але заява про видачу судового наказу пред'явлена лише до однієї особи, тобто не визначено коло осіб,права яких зачіпляються.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.1-2) заявник у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.98 ЦПК України зазначив ім'я (найменування) заявника та боржника, місце проживання боржника ОСОБА_3 : АДРЕСА_1, надавши до заяви про видачу судового наказу договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, який боржник власноручно підписала, підтвердивши правильність зазначення у ньому даних про свою особу: прізвище, ім'я, по батькові та адресу проживання.

У відповідності з ч.6 ст.100 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.

У разі якщо за результатами розгляду отриманої судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд повертає стягувачу заяву про видачу судового наказу.

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Зазначеною нормою ЦПК України передбачений саме обов'язок судді не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звернутися до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи- боржника.

Не взявши до уваги зазначені вимоги цивільного судочинства, суд безпідставно поклав на заявника не передбачені законом обов'язки.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разi солiдарного обов'язку боржникiв (солiдарних боржникiв) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково

або в повному обсязi як вiд усiх боржникiв разом, так i вiд будь-кого з них окремо. Однак з урахуванням тих обставин, що вимоги, за якими видаються судовi накази, мають бути безспiрними, i що наказне провадження є спрощеним порядком розгляду справи, що не передбачає повiдомлення сторiн та залучення заiнтересованих осiб, у випадку стягнення у наказному провадженнi заборгованостi з солiдарних боржникiв, воно може бути звернено лише на того з боржникiв, з яким укладено письмовий договiр.

У відповідності до зазначеного вище договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води сторонами, які його уклали є: Концерн «МТМ» (Виконавець) та ОСОБА_3 (Споживач).

Пунктом 4 договору передбачено, що суб'єктами користування послугами являються власник (наймач, орендар) квартири ОСОБА_3 та три члени її сім'ї.

Однак, як вбачається з п.п.1 п.17 договору зобов'язання по оплаті послуг в установлений договором строк покладається лише на споживача, а не на членів його сім'ї.

Судовий наказ може бути виданий щодо вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (ст.96 ЦПК).

Заявник намагається у суді відшкодувати заборгованість за несплачені послуги теплопостачання та гарячу воду, що в сфері розумінь житлово-комунальних та комунальних послуг.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ст.19,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

За ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем житлово-комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

Між Концерном та ОСОБА_3 укладений договір про надання послуг опалення та постачання гарячої води.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ст..510 ЦК).

За змістом ст.1 Закону, ОСОБА_3 є споживачем (а.с.10).

Саме споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні-послуги (ст.20 Закону).

В такому разі, заявник правильно вибрав особу, яка має відповідати за невиконання умов договору на який він посилається в заяві про видачу судового наказу.

Зважаючи на це, у суду була можливість за наявності інших умов, необхідних для розгляду справи, розглянути по суті заявлені заявником вимоги.

З матеріалів справи також вбачається, що на виконання ухвали судді Концерн сплатив судовий збір (а.с.7).

Компенсація судових витрат вирішується судом першої інстанції в порядку ст.79,89 ЦПК, що вказує на безпідставність аргументів скарги з цього питання.

За таких обставин, судова колегія приходить висновку, що ухвала судді районного суду, як постановлена з порушенням процесуальних норм, підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району м.Запоріжжя задовольнити. частково.

Ухвалу судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 лютого 2013 року про визнання заяви Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району м.Запоріжж про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по оплаті за послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води неподаною і повернення заявнику скасувати і справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

судді: