Рішення № 30386184, 03.04.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: №22-ц-790-1202-2013 р. Гол. 1 інст. Калмикова Л.К.

Справа № 2-2010-1239-2012 доповідач Ларенок В.І.

Категорія: договірні.

Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 квітня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Ларенка В.І.

суддів : Міненкової Н.О., Бородіна М.М.

при секретарі: Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору про намір укласти договір купівлі-продажу, стягнення грошової суми і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми ,-

в с т а н о в и в:

23.02.2011 року позивачка ОСОБА_2 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору про намір укласти договір купівлі-продажу, стягнення суми.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 18.07.2009 року вона підписала договір про надання послуг з ТОВ «АН «Квартал», відповідно до якого ТОВ «АН «Квартал» зобов'язалося їй надати послугу по пошуку нерухомості (квартири) для придбання у власність.

20.07.2009 року між нею, як покупцем, та ОСОБА_3, як продавцем, був укладений договір про намір укласти договір купівлі-продажу двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1.

Для забезпечення зобов'язань, взятих на себе продавцем по договору про намір укласти договір купівлі-продажу, покупець в момент підписання цього договору передала продавцю грошову суму в розмірі 7 900 грн., що еквівалентна 1 000 доларів США на стан 20.07.2009 року курсу обміну валют в обмінних пунктах м. Харкова - 7,90 грн. за один долар США.

Згідно вказаного договору продавець зобов'язався у строк до 20.10.2009 року підписати договір купівлі-продажу вказаної квартири з позивачем, але 20.10.2009 року у зв'язку неготовністю у відповідача належних документів для оформлення продажу квартири, додатковою угодою були перенесені строки заключення договору купівлі-продажу до 20.11.2009 року. Всупереч змісту вказаного договору відповідач не виконав своє зобов'язання перед нею, так як досі не оформив документи на продаж квартири.

Згідно п.4 договору про намір укласти договір купівлі-продажу від 20.07.2009 року у разі невиконання зобов'язань, взятих на себе продавцем, він сплачує покупцю суму, вказану в п. 2.2.2., тобто 7 900 грн. і неустойку у розмірі 7 900 грн..

Відповідач відмовляється сплачувати грошову суму, передану йому згідно договору наміру укласти договір купівлі-продажу та неустойку за невиконання свого зобов'язання, а тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь 15 800 грн. та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечував, звернувся у суд з зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_2 на його користь упущену вигоду у розмірі 47 955 грн.

Він посилався на те, що ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання купити в нього квартиру за 43 500 доларів США., однак саме вона відмовилася від виконання зобов'язань за договором про намір укласти договір купівлі-продажу, так як вона знайшла собі квартиру за нижчу ціну. Він в свою чергу продовжуючи реалізовувати намір на продаж своєї квартири у зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від укладання договору купівлі-продажу квартири, 17 лютого 2010 року уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу квартири. Сума договору склала 300 000 грн., що по курсу валют на 17.02.2010 року склала 37 500 доларів США. Упущена вигода в даному випадку складає різницю між сумою наміру і сумою продажу квартири.(43 500 - 37 500 = 6 000 доларів США).

Рішенням Дергачівського районного суду Харківськох області від 24 грудня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено і ОСОБА_2 і ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні її позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Наводить ті ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції.

ОСОБА_3 рішення суду не оскаржує.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційній скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою ОСОБА_2 не додано до матеріалів справи доказів, які би доводили її позовні вимоги.

Однак судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2009 року між позивачкою, як покупцем, та ОСОБА_3, як продавцем, був укладений договір про намір укласти договір купівлі-продажу двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1..

Договір нотаріально засвідчений не був (а.с. 6).

Для забезпечення зобов'язань, взятих на себе продавцем по договору про намір укласти договір купівлі-продажу, покупець в момент підписання цього договору передала продавцю грошову суму в розмірі 7 900 грн., що еквівалентна 1 000 доларів США на стан 20.07.2009 року курсу обміну валют в обмінних пунктах м. Харкова - 7,90 грн. за один долар США.

Згідно вказаного договору продавець зобов'язався у строк до 20.10.2009 року підписати договір купівлі-продажу вказаної квартири з позивачем, але 20.10.2009 року у зв'язку неготовністю у відповідача належних документів для оформлення продажу квартири, додатковою угодою були перенесені строки договору купівлі-продажу до 20.11.2009 року (а.с. 7).

Всупереч змісту вказаного договору відповідач не виконав своє зобов'язання перед позивачкою, та й не міг це зробити, тому що не оформив документи на продаж квартири. Відповідач зміг оформити та отримати в КП «Харківське МБТІ» витяг з реєстру прав власності на квартиру тільки 28.01.2010 року, після реєстрації рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.12.2009 року по справі про визнання за ним права власності на квартиру, яку він мав намір 20.11.2009 року продати позивачці. Ці обставини підтверджуються копією рішення суду (а.с. 71-72) та листом директора КП «ХарМіськБТІ» (а.с.111).

Тобто відповідач у визначений строк не міг укласти договір купівлі-продажу й не міг виконати свої обов'язки по договору про наміри від 20.07.2009 року. Явка чи неявка позивача до нотаріуса 20.11.2009 року не мала ніякого значення й не може служити підставою у відмові в її позовних вимог про повернення авансу у сумі 7 900 грн. в зв'язку з неспроможністю відповідача виконати свої обов'язки у встановлений строк, як це передбачено ст. 693 ЦК України.

Згідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплачених товарів або повернення суми попередньої оплати.

Суд на це уваги не звернув, та й помилково зробив висновок про те, що позивачка ОСОБА_2 не надала доказів на підтвердження позовних вимог в частині того, що з вини ОСОБА_3 не було укладено договір купівлі-продажу.

Статтею 570 ЦК України передбачено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Однак при цьому переданий позивачкою у рамках договору про намір укладання договору купівлі-продажу квартири аванс у сумі 7 900 грн. відповідно до ст. 570, 571 ЦК України - не може визнаватися завдатком й мати наслідки завдатку при порушенні відповідачем зобов'язання по укладанню до 20.11.2009 року договору купівлі-продажу квартири.

А тому судова колегія вважає правильним задовольнити позовні вимоги тільки в частині стягнення 7 900 грн. як авансу.

Що ж стосується позовних вимог про стягнення 7 900 грн. в якості неустойки, то ці вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з того, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, не є завдатком, а вона вважається авансом. Виходячи з наведеного, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 7 900 грн. як суму авансу та судові витрати. В інший частині позовних ОСОБА_2 вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 грудня 2012 року змінити, скасувавши його в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору про намір укласти договір купівлі-продажу, стягнення грошової суми .

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору про намір укласти договір купівлі-продажу, стягнення грошової суми - задовольнити частково.

Розірвати договір про намір укласти договір купівлі-продажу квартири від 20.07.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7 900 грн. як суму внесеного авансу, та 114 грн. судових витрат.

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: