Вирок № 30386161, 02.04.2013, Золочівський районний суд Харківської області

Справая № 622/111/13-к

1-кп/622/11/2013

ВИРОК

іменем України

02.04.2013 року Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Шабас О.С.,

за участі секретарів Цилюрик Т.А.,Попової В.М.,

прокурорів Кришталь С.В., Клочко Н.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Золочів Харківської області кримінальне провадження №12012220310000122 від 10.12.2012р. відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Уди, Золочівського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, якому 12.12.2012р. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та який до затримання проживав за адресою АДРЕСА_1

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2012 року у проміжок часу між 21:00 та 23:35 годиною ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив умисне вбивство ОСОБА_4 за наступних обставин.

Так перебуваючи за місцем свого проживання на кухні у будинку за вказаною адресою, ОСОБА_1 разом зі своїм батьком ОСОБА_5 та родичем ОСОБА_4 розпивав спирті напої. Окрім них у домоволодінні знаходилась співмешканка ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та дві малолітні доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_5 через деякий час вийшов в іншу кімнату, а ОСОБА_6 увійшла до кухні та звернулася до ОСОБА_1 з проханням допомогти їй по господарству, на що останній відповів їй відмовою та вона пішла. Присутній під час даної розмови ОСОБА_4 зробив зауваження ОСОБА_1, та на цьому ґрунті між ними виникла сварка, в ході якої вони висловлювали в адрес один одного нецензурні образи, розмовляли на підвищених тонах. По мірі розвитку конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_1 виник умисел спрямований на вбивство ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, та діючи потай від ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в цей час знаходились в іншій кімнаті будинку, один раз з середньою силою вдарив ОСОБА_4 по обличчю, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді синця на носі. Після чого взяв зі столу ніж, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечного наслідку у вигляді смерті ОСОБА_4 і свідомо бажаючи настання такого наслідку, наніс останньому один удар ножем в життєво важливий орган - голову, спричинивши тим самим тілесне ушкодження у вигляді різаної рани в області підборіддя. ОСОБА_1, усвідомивши, що своїми діями він не досяг бажаного результату, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на вбивство ОСОБА_4, наніс останньому один удар ножем в область грудної клітини, де розташований життєво важливий орган - серце, спричинивши тим самим тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення на лівій передній бічній поверхні грудної клітини, проникаючого в ліву плевральну порожнину, пошкоджуючого нижню частку лівої легені, серцеву сумку і лівий шлуночок серця, від якого ОСОБА_4 помер на місці. ОСОБА_1, вважаючи, що ним виконані всі дії необхідні для реалізації умислу на вбивство, зник з місця скоєння злочину.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав частково, заперечував наявність умислу на вбивство ОСОБА_4 та нанесення йому ударів в обличчя ножем та кулаком. Так, ОСОБА_1 пояснив суду, що дійсно ввечері 09 грудня 2012 року на кухні свого дому, за вказаною у вироку адресою: АДРЕСА_1, він разом із своїм батьком ОСОБА_5 та родичем ОСОБА_4, якого сам запросив, розпивав спиртні напої. Згодом батько пішов спати, а до кухні увійшла його співмешканка ОСОБА_6, яка попросила допомогти нарубати дров. ОСОБА_1 їй відмовив, та вона пішла, з цього приводу присутній ОСОБА_4 зробив йому зауваження. ОСОБА_1 обурила така реакція ОСОБА_4, та він відповів йому, щоб той командував у себе в дома, так між ними розпочалася сварка. Вони стали висловлюватися на підвищених тонах, та ОСОБА_4 став намагатися схопити обвинуваченого «за грудки», ОСОБА_1 помітивши ніж на кухонному столі машинально його схопив, та бажаючи налякати ОСОБА_4 виставив руку з ножем, в той час останній втративши рівновагу та нахилився на ніж. Після цього ОСОБА_4 відхилився та ОСОБА_1 побачив, що в нього футболці червона пляма, та зрозумів що він вдарив його ножем. ОСОБА_1 розуміючи, що поранення може бути серозним намагався зупинити кровотечу, та наказав ОСОБА_6, що увійшла до кухні, викликати швидку допомогу. Після цього ОСОБА_4 ще встиг висловити на адресу ОСОБА_1 нецензурну образу, промовив, що він відповість за вчинене та помер. В той час ОСОБА_1 на мобільний телефон подзвонили та запропонували підробіток, він повідомивши батька та співмешканку, що йде на роботу, не дочекавшись карети швидкої допомоги пішов з дому. Під час судових дебатів ОСОБА_1 визнав свою провину у повному обсязі, щиро розкаявся, просив пробачення у потерпілої та своєї родини. Просив при призначенні йому покарання, врахувати, що в нього на утриманні двоє малолітніх дітей.

Перевіривши зібрані по справі докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні вбивства ОСОБА_4, окрім повного визнання вини, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка у судовому засіданні пояснила суду, що загиблий ОСОБА_4 доводиться їй сином, обвинувачений їй доводиться двоюрідним братом. 09 грудня 2012 року, до них додому приходив ОСОБА_1, забрати м'ясо, а ввечері її син на запрошення обвинуваченого пішов до нього додому, та не повернувся. Вночі разом із співробітниками міліції до неї приїздила ОСОБА_6 яка повідомила, що ОСОБА_1 підрізав її сина та ОСОБА_6 помер. Між обвинуваченим та загиблим ніколи не виникало конфліктів;

- показаннями свідка ОСОБА_11, яка у судовому засіданні пояснила суду, що обвинувачений це її брат, а потерпіла доводиться їй двоюрідною сестрою. 10 грудня 2012 року їй о пів шостої години ранку зателефонувала сестра Іна, яка плакала та повідомила, що або ОСОБА_1 або їх батько зарізали в них вдома ОСОБА_6, та він помер. Вона приїхала до районного відділу міліції, згодом її попросили надати характеристику брата. Свого брата вона може охарактеризувати, як спокійну добру людину, гарного батька. Разом зі своїм батьком ОСОБА_1 виховував двох доньок, оскільки їх мати позбавлена батьківських прав. В даний час у органах опіки та піклування вона оформлює прийомну родину для дітей брата, діти зараз перебувають разом із нею. Вона разом з ОСОБА_6 опікується дітьми, діти називають її мамою;

- показаннями свідка ОСОБА_6, яка у судовому засіданні пояснила суду, що з обвинуваченим вона проживає однією родиною, без реєстрації шлюбу, у будинку батька ОСОБА_1, вони разом виховують доньок. Загиблого вона знала, він раніше приходив у гості до них додому. У неділю 09 грудня 2012 року до них до дому прийшов ОСОБА_4, він разом з її чоловіком ОСОБА_1 та свекром сиділи на кухні. Потім свекор пішов. Вона попросила чоловіка нарубати дрова, він їй відмовив, та вона пішла до сараю. Звідси вона чула, що вони між собою голосно розмовляли, через деякий час повернувшись побачила чоловіка, та ОСОБА_4, в якого була рана, з якої йшла кров. Чоловік був дуже схвильований та повідомив, що він «щось зробив з ОСОБА_6». Вони, щоб зупинити кровотечу приклали до рани вологий рушник, чоловік попросив викликати швидку, повідомив що йому треба на роботу та пішов. Коли приїхала швидка, вони зафіксували смерть ОСОБА_4, а вона поїхала разом із співробітниками міліції повідомити потерпілу. В даний час вона разом із ОСОБА_11 опікується дітьми чоловіка;

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка у судовому засіданні пояснила суду, що обвинувачений доводиться племінником її чоловіка, як і потерпіла. Півшостої годину ранку 09 грудня 2012 року їй зателефонувала потерпіла ОСОБА_3 та згодом прийшла до неї, плачучи повідомила, що її сина ОСОБА_6 зарізали. Загиблого та обвинуваченого вона охарактеризувала як добрих та чуйних людей, які завжди їй допомагали по господарству. Між ними ніколи не виникало конфліктів;

- показаннями свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні пояснив суду, що обвинувачений доводиться йому сином, а загиблий двоюрідним онуком. 09 грудня 2012 року син та ОСОБА_4 прийшли до них додому, де вони втрьох розпивали спиртні напої, згодом він пішов вкладати дитину. З іншої кімнати, він чув як між сином та загиблим розпочалася сварка, під час якої ОСОБА_4 занадто галасливо виловлювався на адресу сина. Почувши крик - «викликайте швидку допомогу», він зайшов до кухні де побачив сина та пораненого, скривавленого ОСОБА_4 Син попросив викликали швидку допомогу, але до її приїзду ОСОБА_4 помер. Ніж, що лежав на полу, він поклав на стіл. Син, повідомивши, що йому необхідно на роботу пішов з дому. Бажаючи вберегти сина, він прибулим співробітникам міліції, спочатку намагався повідомити, що це він вбив ОСОБА_4, але останні його викрили та він зізнався;

- показаннями свідка ОСОБА_13, яка у судовому засіданні пояснила суду, що вона є фельдшером швидкої допомоги Золочівської ЦРЛ, 09 грудня 2012 року о 23:35 годині вона у складі бригади карети швидкої допомоги прибула на виклик у будинок АДРЕСА_1 на ножове поранення. ОСОБА_11 викликала жінка, яка представилася прізвищем ОСОБА_5. Прибувши їх зустріла жінка, що здійснювала виклик, у будинку крім неї ще був чоловік та двоє дітей, у кімнаті вони виявили труп хлопця, в якого було ножове поранення в області серця. На питання хто це зробив, жінка повідомила, що це її свекор.

- Даними, що містяться у протоколі огляду місця події (з ілюстративним матеріалом) - домоволодіння АДРЕСА_1 від 10.12.2012р., яким зафіксована обстановка в зазначеному домоволодінні, а також факт виявлення та вилучення ножа зі слідами речовини, схожої на кров (т. 1 а.с. 4-17);

- даними, що містяться у протоколі затримання ОСОБА_1 від 10.12.2012 р., в ході якого на останньому виявлені і вилучені светр та брюки зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров (т. 1 а.с.29-33);

- даними, що містяться у протоколі слідчого експерименту від 12.12.2012р., (проведення якого зафіксовано на відео носій - диск) в ході якого ОСОБА_1 в присутності понятих на місці розповів про обстановку та механізм спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_4 (т. 1 а.с.58-61, 62);

- даними, викладеними у довідці та в протоколі пред'явлення речей для впізнання від 31.01.2013 року, в ході проведення якого за участі ОСОБА_1 та в присутності понятих він вказав на ніж, за допомогою якого спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 97, 92-96);

- висновком експерта № 156-зл/12 від 29.01.2013 р., відповідно до якого на трупі ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в області підборіддя, синця на носі, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, колото-різаного поранення на лівій передній-бічній поверхні грудної клітини, проникаючого в ліву плевральну порожнину, пошкоджуючого нижню частку лівої легені, серцеву сумку і лівий шлуночок серця, яке має ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Причиною смерті ОСОБА_4 стало колото-різане поранення грудної клітини, яке ускладнилося виливом крові в ліву плевральну порожнину (гемоторакс 3000 мл) і гострою крововтратою (т. 1 а.с.110-112);

- висновком експерта № 1/156-зл/12/13 від 29.01.2013 р., відповідно до якого колото-різане поранення на лівій передній-бічній поверхні грудної клітини утворилося в результаті одноразової дії гострокінцевого односторонньо-гострого клинка колючо-ріжучого знаряддя, що має обушок з шириною на рівні занурення близько 2 см і довжиною не менш 10 см. Таким знаряддям міг бути і ніж, представлений на експертизу. Різана рана в області підборіддя утворилася в результаті одноразової дії знаряддя, що має ріжучі властивості. Таким знаряддям міг бути і ніж, представлений на експертизу. Колото-різане поранення на лівій передній-бічній поверхні грудної клітини ОСОБА_4 могло утворитися за обставин і при механізмі, на які посилається підозрюваний ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту за його участю (т. 1 а.с. 119-121);

- висновком експерта №46-Ц від 25.01.2013 р. відповідно до якого на кухонному ножі, який був вилучений під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 виявлені сліди крові людини, яка може походити від ОСОБА_4(т. 1 а.с.138-142);

- висновком експерта №198-И від 26.01.2013 р. відповідно до якого на брюках, вилучених під час затримання ОСОБА_1 виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 161-162);

- висновком експерта №199-И від 26.01.2013 р. відповідно до якого на светрі, вилученому під час затримання ОСОБА_1 виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_4 (т.1 а.с.170-171);

- висновком експерта №204-И/13 від 18.01.2013 р. відповідно до якого кров ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемагглютиніном анті-В (т. 1 а.с. 199);

- висновком експерта №205-И/13 від 31.01.2013 р. відповідно до якого кров від трупу ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемагглютиніном анті-А, на рушнику, вилученому в ході огляду місця події виявлена кров, походження якої від ОСОБА_4 не виключається (т. 1 а.с. 179-183);

- висновком експерта №250-Ая/13 від 30.01.2013 р. відповідно до якого у ОСОБА_1 на час огляду ніяких тілесних ушкоджень, а також слідів не мається;

- копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (т. 1 а.с.91).

Приймаючи до уваги, що в ході судового розгляду було доведено, що ОСОБА_1 нанесено кілька ударів ОСОБА_4, два з яких ножем у життєво важливі органи, суд вважає доведеним факт наявності умислу саме на спричинення смерті загиблому. Таким чином, суд вважає вину ОСОБА_1 у скоєнні вбивства ОСОБА_4 доведеною у повному обсязі та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне противоправне заподіянні смерті іншій людині.

При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог положень ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відповідно до положень ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, наявність обтяжуючої та пом'якшуючих покарання обставин, а також дані про особу обвинуваченого.

При вивчені особи обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено, що він не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні та самостійно виховує двох малолітніх дочок 2008 та 2009 року народження (т. 1 а.с.217-221).

Судом, відповідно до положень ст. ст. 67, 66 КК України, встановлено в якості обставини, що обтяжує покарання - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, в якості обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття.

За таких обставин суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим призначає покарання у вигляді позбавлення волі. Одночасно, беручи до уваги ставлення ОСОБА_1 до того, що сталося, а саме обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття та наявність у нього на утриманні двох малолітніх дітей, не дивлячись на наявність обтяжуючої покарання обставини, вважає можливим призначити покарання у мінімальних межах санкції статті, за якою він засуджується, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для його виправлення та адекватним вчиненому злочину.

Цивільний позов потерпілою не заявлений, процесуальні витрати по справі відсутні. Доля речових доказів повинна бути вирішена відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати з моменту фактичного затримання тобто з 10 грудня 2012 року, зарахувавши в строк відбуття покарання період досудового перебування під вартою та період тримання під вартою під час розгляду провадження в суді.

Речові докази: кухонний ніж, 8 відрізків липкої стрічки, два рушники, светр, штани, футболка, шкарпетки, зразки крові ОСОБА_1, що знаходяться в камері зберігання речових доказів СУ ГУМВС України в Харківській області, після набранням вироку законної сили - знищити.

До набранням вироком законної сили залишити ОСОБА_1 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку суду. Вручити копію вироку негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Шабас О. С.