Вирок № 30385123, 29.03.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2013 рокуСправа №607/3673/13-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

Головуючого: Берегуляка Ф.Г.

за участю секретаря: Малко Н.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Залісці, Збаразького району, Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, студента ТЦПТУ № 1, освіта початкова середня, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.300, ч.2 ст. 301 КК України, за участю сторін кримінального провадження:

прокурора : Ороновського С.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 на початку 2010 року перебуваючи в комп'ютерному клубі в м. Бережани, Тернопільської області допомогою комп'ютера на веб-сайті «http://vk.com» створив особисту сторінку з метою знайомства з друзями та подальшого спілкування з ними.

В подальшому, користуючись своєю власною сторінкою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинувачений ОСОБА_1 з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, усвідомлюючи, що користувачі мережі Інтернет на сайті «http//vк.соm», мають вільний доступ до його сторінки, в грудні 2012 року на власній сторінці за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2,з метою подальшого перегляду як ним так і іншими користувачами мережі Інтернет, розмістив відеофайл порнографічного характеру під назвою «Доклад школьници 11» на якому відображаються сцени статевих відносин між чоловіком та жінкою відвертого порнографічного характеру.

Продовжуючи свої дії, обвинувачений ОСОБА_1 в грудні 2012 року, з метою розповсюдження відеопродукції, що пропагує культ насильства та жорстокості, на власній сторінці за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою подальшого перегляду як ним так і іншими користувачами мережі Інтернет, розмістив відеопродукцію, що пропагує культ насильства та жорстокості, а саме фільми «Пила: игра на выживание», «Пила II», «Пила III», «Пила IV», «Пила V», які відповідно до рішення №3 від 28 травня 2009 року Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі не відповідають вимогам чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, оскільки пропагують культ насильства та жорстокості, і не можуть розповсюджуватися та демонструватися на території України.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.300 КК України - розповсюдження відеопродукції, що пропагує культ насильства та жорстокості, за ч.2 ст.301 КК України - розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру.

28 лютого 2013 року між старшим прокурором прокуратури м. Тернополя молодшим радником юстиції Сарахманом А.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12013210010000228 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні прокуратури м. Тернополя за адресою: м. Тернопіль, бульв. Шевченка, 7 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.300, ч. 2 ст.301 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_1 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме: за ч.2 ст. 300 КК України у виді штрафу в розмірі 1700(одна тисяча сімсот) гривень, за ч.2 ст.301 КК України у виді штрафу в розмірі 1800(одна тисяча вісімсот) гривень. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворо покарання більш суворим, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 визначити у виді штрафу в розмірі 1800(одна тисяча вісімсот) гривень та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений ОСОБА_1 не заперечив проти затвердження угоди. Прокурор та обвинувачений просять затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні також просять вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.300, ч. 2 ст.301 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим згідно із ст. 12 КК України є злочинами невеликої та середньої тяжкості, від яких потерпілих немає.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкціям статтей обвинувачення. При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, його молодий вік, сімейний стан-був позбавлений батьківського піклування та стан його здоров»я.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної між старшим прокурором прокуратури м. Тернополя молодшим радником юстиції Сарахманом А.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_1 здійснював розповсюдження відеопродукції, що пропагує культ насильства та жорстокості, а тому його дії кваліфікує за ч.2 ст. 300 КК України, а також здійснював розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру, а тому його дії кваліфікує за ч.2 ст. 301 КК України, за якими належить призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

По справі проведено комплексну комп»ютерно-технічну та мистецтвознавчу експертизу № 1-202/203/13 від 26.02.2013 року за яку із обвинуваченого

ОСОБА_1 у відповідності до ч. 2 ст.124 КПК України слід стягнути в користь НДЕКЦ УМВСУ в Тернопільській області код 24524727 р/р 31256272210463, банк УДК в Тернопільській області МФО 838012 процесуальні витрати в сумі 367 грн. 75 коп. на відшкодування витрат за проведення експертизи залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної експертної установи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 лютого 2013 року між старшим прокурором прокуратури м. Тернополя молодшим радником юстиції Сарахманом Андрієм Михайловичем та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013210010000228.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 301, ч.2 ст.300 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28 лютого 2013 року покарання:

-за ч.2 ст.300 КК України- штраф в розмірі 1700(одна тисяча сімсот) гривень в доход держави;

-за ч.2 ст.301 КК України- штраф у розмірі 1800(одна тисяча вісімсот) гривень в доход держави.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно обвинуваченому ОСОБА_1 визначити покарання у виді штрафу в розмірі 1800(одна тисяча вісімсот) гривень в доход держави.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ УМВСУ в Тернопільській області код 24524727 р/р 31256272210463, банк УДК в Тернопільській області МФО 838012 процесуальні витрати за проведення комплексної комп»ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи № 1-202/203/13 від 26.02.2013 року в сумі 367 грн.75 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.349 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного

дня після ухвалення.

Головуючий суддяФ. Г. Берегуляк Копія вірна:

Вирок не набрав законної сили.

Суддя підпис