Вирок № 30385111, 28.03.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2013 рокуСправа №607/4130/13-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

Головуючого: Берегуляка Ф.Г.

за участю секретаря: Гніданика А.Р.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Покутинці, Віньковецького району, Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, приватного підприємця, освіта середня-спеціальна, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.359 КК України (в редакції 2010 року), за участю сторін кримінального провадження:

прокурора : Стадника В.О.

обвинуваченого: ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 у жовтні 2011 року, з метою незаконного придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, усвідомлюючи, що їх придбання без спеціального дозволу в Україні заборонене чинним законодавством, у всесвітній мережі Інтернет знайшов пропозицію щодо купівлі в Китайській Народній Республіці електронних пристроїв у вигляді канцелярських ручок з вмонтованими відео-аудіо записуючими пристроями, що призначені для негласного отримання інформації.

Обвинувачений ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи ліцензій на провадження господарської діяльності з торгівлі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації, в порушення п. 13 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-111 від 01.06.2000, п. 1.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації, затверджених спільним наказом Державного комітету України з регуляторної політики та підприємництва і Служби безпеки України № 92/669 від 10.10.2006, та п. 7 Переліку видів майна, що не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з використанням власної портативної персональної електронної обчислювальної машини, розташованої за місцем проживання в АДРЕСА_1, у всесвітній мережі Інтернет, на сайті за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, у розділі «міні камери», незаконно замовив у невстановленої особи в Китайській Народній Республіці чотири спеціальних технічних засоби негласного отримання інформації у вигляді ручок канцелярських з вмонтованими прихованими відео-аудіо записуючими пристроям, оплатив їх вартість на суму 29,9 доларів США через свій картковий валютний рахунок НОМЕР_1, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» та повідомив продавцеві своє прізвище, ім'я та адрес проживання для їх доставки в Україну.

Незаконно придбані обвинуваченим ОСОБА_1 товари, що на його переконання призначалися для негласного отримання інформації, 04.11.2011 року надійшли з Китайської Народної Республіки в Україну у міжнародному поштовому відправленні № КВ 377017178 НК, та були виявлені співробітниками Київської регіональної митниці під час проведення митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до висновку експерта придбанні обвинуваченим ОСОБА_1 чотири електронні прилади у вигляді канцелярських ручок мають ознаки спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації -використання побутового предмета як засобу камуфляжу відео-аудіо записуючого пристрою, максимальне зменшення вхідного отвору для об'єктиву мікрокамери з метою його маскування, маскування місця знаходження акустичного отвору мікрофону.

Однак, через непрацездатність вказаних чотирьох електронних приладів у вигляді канцелярських ручок вони до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації не відносяться.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1, виконав усі дії, які вважав необхідними для незаконного придбання чотирьох спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації у вигляді ручок канцелярських з вмонтованими прихованими відео та аудіо записуючими пристроями, проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.1 ст.359 КК України( в редакції 2010 року)- закінчений замах на незаконне придбання чотирьох спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

01 березня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Тернопільської області з питань нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби юристом першого класу Стадником В.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №22013210000000001 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні прокуратури Тернопільської області за адресою: м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4 каб. 6 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст.15, ч.1 ст.359 КК України(в редакції 2010 року), обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення у виді штрафу в розмірі 3400(три тисячі чотириста) гривень, тобто 200 неоподатковуваних доходів громадян та отримана згода обвинуваченого на його призначення. Обвинувачений ОСОБА_1 також зобов'язався в строк до 04.04.2013 року повністю відшкодувати процесуальні витрати за проведення під час досудового розслідування судово-технічної експертизи №27 від 29.01.2013 року в сумі 244 гривні 56 копійок.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений ОСОБА_1 не заперечив проти затвердження угоди. Прокурор та обвинувачений просять затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст.359 КК України(в редакції 2010 року) в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від яких потерпілих немає.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.359 КК України.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної між старшим прокурором прокуратури Тернопільської області з питань нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби юристом першого класу Стадником В.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на незаконне придбання чотирьох спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а тому його дії кваліфікує за ч.2 ст. 15, ч.1 ст.359 КК України(в редакції 2010 року),за якою належить призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Речові докази: накладну № 03998….219118 від 04.11.2011 року, другий примірник накладної № 03998….219118 від 04.11.2011 року, акт про проведення митного огляду товарів від 04.11.2011 року, акт про взяття проб і зразків товарів від 19.12.2011 року, другий примірник акту про взяття проб і зразків товарів від 19.12.2011 року, оболонку міжнародного поштового відправлення № RB377017178 НК, виписку про рух коштів на валютному рахунку ОСОБА_1, відкритому в ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 04.09 до 30.11.2011 року - зберігати при матеріалах кримінальної справи; чотири ручки канцелярських з прихованими відеокамерами( в комплекті з USB кабелями) - знищити.

У кримінальному провадженні проведено судово-технічну експертизу № 27 від 29.01.2013 року за яку із обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності до ч. 2 ст.124 КПК України слід стягнути в користь Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБ України( р/р 31253272211213 в ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 20001993) процесуальні витрати в сумі 244 грн. 56 коп. на відшкодування витрат за проведення експертизи залученим стороною обвинувачення експертом спеціалізованої державної експертної установи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 01 березня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Тернопільської області з питань нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби юристом першого класу Стадником Віталієм Олеговичем та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 22013210000000001.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст.359 КК України( в редакції 2010 року) та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 01 березня 2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 3 400(три тисячі чотириста) гривень в доход держави.

Речові докази: накладну № 03998….219118 від 04.11.2011 року, другий примірник накладної № 03998….219118 від 04.11.2011 року, акт про проведення митного огляду товарів від 04.11.2011 року, акт про взяття проб і зразків товарів від 19.12.2011 року, другий примірник акту про взяття проб і зразків товарів від 19.12.2011 року, оболонку міжнародного поштового відправлення № RB377017178 НК, виписку про рух коштів на валютному рахунку ОСОБА_1, відкритому в ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 04.09 до 30.11.2011 року - зберігати при матеріалах кримінальної справи; чотири ручки канцелярських з прихованими відеокамерами( в комплекті з USB кабелями) - знищити.

Зобов»язати обвинуваченого ОСОБА_1 в строк до 04 квітня 2013 року оплатити в користь Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України (р/р 31253272211213 в ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 20001993) процесуальні витрати в сумі 244 грн. 56 коп. за проведення судово-технічної експертизи № 27 від 29.01.2013 року.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.349 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяФ. Г. Берегуляк