Постанова № 30385037, 21.02.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/28313/12

Провадження № 2а/522/399/13

П О С Т А Н О В А

ІменемУКРАЇНИ

21 лютого 2013 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Погрібного С.О.,

за секретаря Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної адміністрації Одеської міської ради про скасування розпорядження про прийняття в експлуатацію реконструйованої квартири, за участі третьої особи ОСОБА_4,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, просить скасувати розпорядження ОСОБА_3 районної адміністрації Одеської міські ради № 2213 від 08.09.2006 року «Про прийняття в експлуатацію реконструйованої квартири № 35, розташованої в житловому будинку за адресою: площа Катерининська, 5, під нежитлове приміщення - клуб-кафе з улаштуванням фасадного входу». Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Третя особа на підставі договору купівлі-продажу придбала квартиру № 35 в будинку № 5 на Катерининській площі в м. Одесі загальною площею 41,3 кв.м. Декілька років тому, у дворі де мешкають позивачі ведеться будівництво і монтаж великої вентиляційної системи, прикріпленої безпосередньо до стіни житлового будинку. При цьому вентиляційні труби, що тягнуться з підвалу до рівня даху, проходять безпосередньо поряд з вікнами квартир, що створює незручності позивачам і порушує естетичний вид будівлі. 08.09.2006 року ОСОБА_3 районна адміністрація Одеської міської ради видала розпорядження № 2213 «Про прийняття в експлуатацію реконструйованої квартири № 35 розташованої в житловому будинку за адресою: площа Катерининська, 5, під нежитлове приміщення клуб-кафе з улаштуванням фасадного входу». На думку позивача, зазначене розпорядження ОСОБА_3 районної адміністрації є таким, що суперечить нормам діючого законодавства та таким, що порушує права позивачів, оскільки при проведенні реконструкції спірного приміщення не було отримано згоди всіх мешканців будинку.

Представник позивача у судове засідання зявився, позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа до суду не зявилася, про час та дату слухання справи була сповіщена належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторін, представлених письмових доказів.

28 січня 1995 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу придбала квартиру № 35 в будинку № 5 на Катерининській площі в м. Одесі, загальною площею 41,3 кв.м.

За договором дарування від 09 липня 2003 року ОСОБА_1 прийняла у дар квартиру під №1, що знаходиться в будинку під № 5 по площі Катерининській в м. Одесі.

За договорами купівлі-продажу від 28.03.1998 року, 09 березня 1998 року ОСОБА_2 є власником квартири № 6, що знаходиться в будинку під № 5 по площі Катерининській в м. Одесі.

Згідно рішення № 406 від 27.06.1995 року Виконавчим комітетом Жовтневої райради народних депутатів дозволено ОСОБА_5 реконструкцію квартири з використанням підвального приміщення, площею 68,76 м2 під підсобне приміщення.

Відповідно до рішення № 806 від 30.11.1995 року Виконавчого комітету Жовтневої райради народних депутатів затверджено реконструкцію АДРЕСА_1 з використанням підвального приміщення; житлову площу, займану ОСОБА_5, рахувати дві кімнати площею 41,3 кв.м., підсобну 80,26 кв.м., загальну 121,56 кв.м., зобовязано КП «ОМБТІ та РОН» видати свідоцтво про право власності на дві кімнати площею 41,1 кв.м., підсобну - 80,26 кв.м., загальну - 121,56 кв.м., замість правовстановлюючих документів.

Згідно розпорядження № 943 від 17 вересня 1999 року Жовтневої районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради затверджено робочий проект 17-98 реконструкції кв. № 35 з побудуванням прибудови під клуб-кафе в будинку № 5 по пл. Катерининській та дозволено ОСОБА_5 здійснити реконструкцію квартири АДРЕСА_2 згідно затвердженого проекту.

15.08.1999 року Жовтневою районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради ухвалено розпорядження № 1010, яким затверджено реконструкцію АДРЕСА_3, яким розраховано загальну площу квартири в 154,5 кв.м, 114,6 кв.м. - загальної, 39,9 кв.м. підсобної площі, та вирішено видати гр. ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на АДРЕСА_3.

Таким чином, як вбачається з наведених розпоряджень та рішень, ОСОБА_4 дозволено здійснювати реконструкцію належної їй квартири, використовуючи при цьому підвальне приміщення, площею 68,76 кв.м. під підсобне приміщення, що знаходиться у тому ж будинку, що і квартири позивачів.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартир у багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників не житлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Як вбачається з ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири на свій розсуд може здійснювати ремонт і зміни в квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушувати санітарно - технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Отже, виходячи із вищевикладених положень цивільного законодавства України, реалізація будівельної діяльності, в тому числі і проведення робіт, пов'язаних з реконструкцією приміщень, потребує не тільки розроблення та затвердження проектної документації, а і надання погодження осіб, прав яких стосуються такі будівельні роботи.

Втім, в матеріалах справи, серед документів, наданих відповідачем, що були підставами для ухвалення оскаржуваного рішення, відсутні докази щодо узгодження ведення будівництва та введення в експлуатацію спірних приміщень з позивачами та іншими мешканцями будинку, що вказує на невідповідність оспорюваного розпорядження чинному законодавству.

Судом додатково враховано, що при ухвалені розпорядження № 2213 від 08.09.2006 року ОСОБА_3 районною адміністрацією Одеської міської ради не надано належної уваги на те, що реконструкція квартири № 35, яка розташована в будинку № 5 по пл. Катериненській в м. Одесі, була проведена без згоди Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.

Згідно з п. 1.1. Наказу державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000 року дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення (далі - роботи з будівництва) є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт.

Стаття 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV, визначає, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Пункт 2, ч.1. ст. 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV, передбачає, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані отримувати в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.

Відповідно до п. 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року за № 76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, не допускається. Особа, яка здійснила самовільне переобладнання або перепланування зобов'язана за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Згідно приписів рішення виконавчого комітету Одеської міської ради про положення про архітектурно-містобудівну раду при управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради від 2005 року, передбачено, що містобудівна рада розглядає і дає рекомендації УАМ, іншим органам Одеської міської ради, замовникам (юридичним і фізичним особам) і розробникам проектної документації щодо її доопрацювання та затвердження, а саме: проектних пропозицій та техніко-економічних обґрунтувань на розміщення, проектування і будівництво об'єктів в історичній забудові, що має місцеву, регіональну, загальнодержавну (національну) чи світову цінність; у зонах, прилеглих до пам'ятників історії, культури та природи.

Пунктом 5.1. Положення про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень у м. Одесі, затвердженого у новій редакції рішенням Одеської міської ради № 2153-ХХШ від 17.04.2001 року встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до "Положення про державний архітектурно-будівельний контроль", затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 255 від 25.03.93 року, видає інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (інспекція ДАБК) при УАМ, на підставі погодженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації.

Пунктом 5.5. вищезазначеного Положення встановлено, що реконструкція приміщень, яка розпочата та проводиться без реєстрації в інспекції ДАБК та без дозволу на виконання будівельних робіт, вважається самочинним та не допускається усіма суб'єктами містобудування, органами державного управління, а також організаціями і підприємствами, що забезпечують фінансування.

Отже, третьою особою порушено значну кількість нормативно-правових актів у сфері містобудування.

Оскільки будинок № 5 на Катерининській площі в м.Одесі є пам'ятником архітектури, проект реконструкції квартири з пристроєм фасадного входу повинен був в обов'язковому порядку узгоджуватися з управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної держадміністрації.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем розпорядження ОСОБА_3 районної адміністрації Одеської міської ради № 2213 від « 8» вересня 2006 року «Про прийняття в експлуатацію реконструйованої квартири № 35, розташованої в житловому будинку за адресою: площа Катерининська, 5, під нежитлове приміщення клуб-кафе з улаштуванням фасадного входу» не відповідає критеріям правомірності дій субєкта владних повноважень, що визначені у п.п. 1, 3, 4, 5, 6, 8, ч. 3 ст. 2 КАС України, які визначають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; безсторонньо (неупереджено); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а тому підлягає безумовному скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи, що доводи, вказані позивачем ОСОБА_3 районною адміністрацією Одеської міської ради не спростовані, суду не надано належних й допустимих доказів щодо дотримання відповідачем чинних норм при постановлені спірного акту, суд вважає, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного розпорядження, з огляду на що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За правилом п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Керуючись ч. 3 ст. 2, ст. ст. 11, 69, 70, 71, 86, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, СУД

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної адміністрації Одеської міської ради про скасування розпорядження про прийняття в експлуатацію реконструйованої квартири задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження ОСОБА_3 районної адміністрації Одеської міської ради № 2213 від « 8» вересня 2006 року «Про прийняття в експлуатацію реконструйованої квартири № 35, розташованої в житловому будинку за адресою: площа Катерининська, 5, під нежитлове приміщення клуб-кафе з улаштуванням фасадного входу».

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частини рішення), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

21.02.2013