Ухвала суду № 30384540, 01.04.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/538/13-ц Провадження № 22-ц/795/886/2013 Головуючий у I інстанції -Галич А. І. Доповідач - Позігун М. І.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: Позігуна М.І.

суддів: Губар В.С., Шемець Н.В.

при секретарі: Летуті Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на судовий наказ Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2011 року та ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2013 року про залишення без задоволення заяви про скасування судового наказу у справі за заявою комунального підприємства «Прилукижитлобуд» Прилуцької міської ради Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

в с т а н о в и в:

Судовим наказом Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2011 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Прилукижитлобуд» Прилуцької міської ради Чернігівської області заборгованість за теплову енергію в сумі 1680 грн. 37 коп. та вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 21 лютого 2013 року було залишено без задоволення заяву ОСОБА_1, ОСОБА_1 про скасування зазначеного судового наказу від 21 жовтня 2011 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_1 просять скасувати судовий наказ Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2011 року та ухвалу від 21 лютого 2013 року.

Незаконність судових рішень апелянти обґрунтовують невідповідністю висновків суду щодо наявності підстав для видачі судового наказу та відсутності підстав для відмови в задоволенні заяви про скасування судового наказу вимогам закону та фактичним обставинам справи, згідно яких між сторонами (стягувачем та боржником) наявний спір про право, що унеможливлювало видачу судового наказу.

В обґрунтування наявності спору про право апелянти посилалися на відсутність між сторонами договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, укладеного відповідно до вимог п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», а також на відсутність самого факту надавання таких послуг.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статей 95 та п.3 ч.1 ст. 96, 105 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за розглядом вимог, зокрема, про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу подати заяву про його скасування.

Як встановлено судом, у жовтні 2011 року КП «Прилукижитлобуд» Прилуцької міської ради звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1680 грн. 37 коп. за період з квітня 2008 року по червень 2011 року, але в мотивувальній частині заяви про видачу судового наказу зазначалося, що заборгованість за надані послуги станом на червень 2011 року складала не 1680 грн. 37 коп., а 1444 грн. 72 коп.

21 жовтня 2011 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області було видано судовий наказ про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача 1680 грн.37 коп. заборгованості за теплову енергію.

19 лютого 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_1 подали до місцевого суду письмові пояснення та заяву про скасування судового наказу, обґрунтовуючи заяву незаконністю судового наказу (а. с. 26, 28).

Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1, ОСОБА_1 про скасування судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення заяви, оскільки ніяких доказів неправомірності прийняття наказу заявники не надали, а у судовому засіданні заявники повідомили, що ними частково виплачена сума заборгованості за виданим наказом, тобто вони визнали його.

Проте, даний висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи і не відповідає вимогам закону.

Проте, судом не враховано, незважаючи на заявлену вимогу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, наявних розбіжностей щодо розміру заборгованості, 21 жовтня 2011 року видав судовий наказ про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_1 на користь заявника 1680 грн. 37 коп. заборгованості за теплову енергію, а не за послуги з утримання будинку та прибудинкової території згідно заявлених вимог.

Проте, судом не враховано, що КП «Прилукижитлобуд» заявлено вимогу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а судовий наказ видано про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_1 на користь заявника 1680 грн. 37 коп. заборгованості за теплову енергію, а не за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а також наявних розбіжностей щодо розміру заборгованості, відсутності в матеріалах справи належних і допустимих доказів наявності між сторонами договірних правовідносин щодо надання послуг, їх обсягу.

Зазначені обставини, виходячи з роз'яснень, викладених в п.9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року „Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" свідчать про наявність між сторонами спору про право, що згідно вимог п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України було підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, а відповідно і підставою для скасування виданого судового наказу з роз'ясненням стягувачу права на звернення до суду з позовом за вирішенням цивільно-правового спору.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, судовий наказ Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2011 року та ухвала суду від 21 лютого 2013 року - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 312 ч.1 п.2, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Судовий наказ Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2011 року та ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2013 року скасувати.

Роз'яснити, що заявлені комунальним підприємством «Прилукижитлобуд» Прилуцької міської ради Чернігівської області вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Стягнути з комунального підприємства «Прилукижитлобуд» Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_2 114 грн. 70 коп. в рахунок повернення суми сплаченого судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: