Рішення № 30382460, 29.03.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1914/13-ц

Провадження № 2/344/2639/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

26 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Бабій О.М.

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

за участі представника позивача по довіреності від 25.02.2013 року Кіцул Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат по оплаті судового збору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором №126 від 07.02.2008 року в сумі 14 581 грн. 81 коп. та судових витрат, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 отримала у позивача кредит в розмірі 16 200 грн. з терміном погашення до 07.03.2011 року, зі сплатою 25% річних за користування кредитними коштами. Внаслідок неналежної сплати відповідачем ОСОБА_3 процентів за користування кредитом та погашення кредиту станом на 01.02.2013 року за відповідачем ОСОБА_3 наявна заборгованість в загальній сумі 14 581 грн. 81 коп., в тому числі 6 991 грн. 98 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 7 589 грн. 83 коп. - заборгованість по нарахованих штрафних санкціях. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як поручителі згідно договорів поруки відповідають по зобов'язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів наведених в позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та конвертом, який повернувся у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Причину неявки суду не повідомили. Враховуючи положення ч. 5 ст. 74 ЦПК України суд вважав належним повідомлення відповідачів про розгляд справи.

З урахуванням думки представника позивача про можливість розгляду справи у відсутності відповідачів та положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права банку на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителів.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту/

07 березня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», в подальшому назву якого змінено на ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 126 (а.с.10-11), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредитні ресурси в розмірі 16 200 та зобов'язавсь повернути кредит до 05.03.2011 року. Пунктом 1.1. кредитного договору (а.с.10) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 25 % річних та пунктом 1.6. визначено порядок такої сплати, порядок нарахування та строки сплати процентів за користування кредитом, відповідно до яких позичальник зобов'язався проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 450 грн. та сплачувати проценти нараховані банком до 01 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після отримання кредиту. Останню сплату процентів та кредиту здійснити не пізніше 07.03.2011 року.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач систематично порушував умови, передбачені цим договором щодо своєчасності та повноти внесення коштів за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 126 від 07.03.2008 року.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Згідно п. 5.2 кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та/або процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,20% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем станом на 01.02.2013 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 126 від 07.03.2008 року, відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_3 за кредитними зобов'язаннями в розмірі 14 581 грн. 81 коп., в тому числі 6 991 грн. 98 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 7 589 грн. 83 коп. - заборгованість по нарахованих штрафних санкціях.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

В забезпечення належного виконання зобов'язання по кредитному договору №126 від 07.03.2008 року, між банком та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 07.03.2008 року укладено договори поруки (а.с.12-13, 14-15) відповідно до яких в п. 1.1. поручителі зобов'язались перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне виконання боржником зобов'язань за наведеним кредитним договором. У зв'язку з чим, поручителі за вимогою банку повинні нести солідарну з позичальником ОСОБА_3 відповідальність.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом п. 4.1 договорів поруки, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором та відповідно до п. 4.2 порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язань по кредитному договору не пред'явить вимог до поручителів.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За таких обставин у позивача виникло право пред'явити вимогу до поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про виконання основного зобов'язання боржника ОСОБА_3 щодо повернення кредиту, починаючи з 07 березня 2011 року, та протягом наступних шести місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем пред'являлись вимоги до поручителів ОСОБА_4 ОСОБА_5 про виконання основного зобов'язання 09.03.2011 року, тобто протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання - 07.03.2011 року (а.с.16 зв.).

Однак, відповідно до п. 6.1 Договорів поруки, будь-які повідомлення, які направляються сторонами одна одній в рамках цього Договору, повинні бути здійснені в письмовій формі та будуть вважатися наданими належним чином, якщо вони надіслані листом на замовлення або доставлені особисто на адресу сторін. Повідомлення можуть також направлятись по факсу, при цьому такі повідомленя мають попередній характер і повинні бути підтверджені належним чином відповідно до положень цього пункту договору.

Доказів належного повідомлення поручителів, згідно п. 6.1. Договору, представником позивача суду не надано.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителів.

Таким чином, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 126 від 07.03.2008 року в розмірі 14 581 грн. 81 коп. тільки з боржника (позичальника) ОСОБА_3.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат по оплаті судового збору слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача ОСОБА_3 також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 252, 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 551 ч.3, 554, 559 ч.4, 611, 612, 1050 ч. 2, 1054 ч. 1, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат по оплаті судового збору задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 в користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», місцезнаходження якого м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, буд. № 19, МФО 336503, код ЄДРПОУ 09336500 - 14 581,81 гривень (чотирнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят одну гривню 81 копійок) заборгованості за кредитним договором № 126 від 07 березня 2008 року, укладеним між ВАТ «Державний ощадний банк України», в подальшому назву якого змінено на ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 і 229,40 гривень витрат по оплаті судового збору.

В решті вимог позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29 березня 2013 року.

Суддя Бабій О.М.