Рішення № 30380378, 25.03.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/8/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.13 Справа № 908/409/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон.Пак», 83059, м. Донецьк, вул. пр. Ілліча, 90а

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат», 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова , буд. 175

про стягнення 26 175,12 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Шевченко І.Л. директор наказ №138-к від 02.09.2002

від відповідача: Ніколаєнко Д.В. представник довіреність б/н від 05.02.2013

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон.Пак», м. Донецьк до відповідача Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат», м. Мелітополь про стягнення 26 175,12 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.01.2013 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 25.02.2013. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 25.03.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на підставі договору №623 від 13.12.2010 позивачем поставлено продукцію на загальну суму 28 638,76 грн. Відповідач в порушення зобов'язань по договору щодо розрахунків оплату здійснив частково. Станом на 20.11.2012 заборгованість складає 24 304,00 грн. За несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачеві нараховано 1557,86 грн. пені, 312,30 грн. 3% річних.

Відповідач позов не визнав, письмовий відзив не надав.

В судовому засіданні 25.03.2013 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.

Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання зазначивши, що підстави для укладення мирової угоди та відкладення розгляду справи відсутні.

Судом в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено у зв'язку з безпідставністю.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

13.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дон.Пак» - продавець (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Мелітопольський м'ясокомбінат» - Покупець (в подальшому назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський м'ясокомбінат», відповідач у справі) підписано договір №623, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю гофропродукцію - товар, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Загальна кількість товару визначається та узгоджується сторонами на підставі попередніх заявок Покупця. Вартість партії товару визначається сторонами та зазначається у рахунку.

Згідно з п. 2.1. договору, відвантаження товару Покупцеві здійснюється протягом 7 робочих днів після отримання 100% передплати на розрахункових рахунок Покупця.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що Покупець зобов'язується внести 100% передплату на розрахунковий рахунок Продавця; в разі відвантаження товару без передплати, Покупець зобов'язався сплатити всю суму протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження.

На виконання умов договору на підставі видаткової накладної №РН-244 від 26.07.2012 відповідачеві поставлено продукцію на загальну суму 28 638,76 грн.

Продукція отримана представником відповідача Синициним А.Є. на підставі довіреності №Дов-002303 від 25.07.2010.

Для оплати поставленого товару виставлено рахунок-фактуру №СФ-244 від 26.07.2010 на суму 28 638,76 грн.

Відповідачем отриманий товар оплачений частково на суму 4333,80 грн., а саме: 2000,00 грн. - 20.08.2012р.; 1033,80 грн. - 11.09.2012р.; 1000,00 грн. - 17.09.2012р.; 300,00 грн. - 12.11.2012р., про що свідчать надані банківські виписки. Заборгованість на день вирішення спору в суді становить 24 304,96 грн.

18.10.2012 позивач звернувся до відповідача з листом №570 з вимогою погасити заборгованість. Відповіді на лист не надано, заборгованість не погашена.

Відповідачем претензії щодо якості товару не пред'являлися.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів оплати за отриманий товар, позивачем надано докази на підтвердження отримання товару відповідачем, що останнім не заперечується, суд вважає заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1557,86 грн. за період з 05.08.2012р. по 23.01.2013р. окремо за кожним періодом з урахуванням часткової оплати та 312,30 грн. 3% річних за період з 05.08.2012р. по 23.01.2013р. також окремо за кожним періодом з урахуванням часткової оплати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.4 договору, за несвоєчасну оплату товару Продавцем стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування сум та встановлено, що розрахунок є помилковим та при перерахунку заявлених до стягнення сум пені та 3 річних їх розміри є більшими ніж заявлено позивачем до стягнення, заяви про збільшення розміру позовних вимог від позивача не надходило, у зв'язку з чим за результатами перевірки розрахунків стягненню підлягають саме заявлені до стягнення сума пені в розмірі 1557,86 грн. та 312,30 грн. 3% річних.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон.Пак», м. Донецьк до відповідача Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат», м. Мелітополь Запорізька область про стягнення 26 175,12 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» 72319 Запорізька область м. Мелітополь вул. Кірова буд. 175 код ЄДРПОУ 00443513 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон.Пак» 83059 м. Донецьк вул. пр. Ілліча 90а код ЄДРПОУ 30393697 суму основного боргу в розмірі 24 304 (двадцять чотири тисячі триста чотири) грн. 96 коп., пеню в розмірі 1557 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 86 коп., 3% річних в розмірі 312 (триста дванадцять) грн. 30 коп., 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 01.04.2013р.