Постанова № 30380082, 02.04.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. Справа № 01/22-91

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Грязнов В.В. ,

судді Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" на рішення господарського суду Волинської області від 20.01.11р. у справі №01/22-91(колегія суддів у складі: головуюча суддя Якушева І.О., судді Пахолюк В.А., Костюк С.В.)

за позовом Фонду державного майна України

до 1) Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РегіСтар"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) ЗАТ Регідіс; 2)ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат"; 3) ТзОВ "Український промисловий банк"

за участю прокурора Волинської області

про розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" №КПП-444 від 01.06.04 р., повернення пакета акцій в державну власність, зобов`язання внести зміни до реєстру акціонерів, стягнення пені та штрафу

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача1 - не з`явився;

від відповідача2 - не з`явився;

від третіх осіб - не з`явився;

від органу прокуратури - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою, в якій просив розірвати договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" №КПП-444 від 01.06.2004р., укладений між Фондом державного майна України та ЗАТ "Волинський шовковий комбінат". Зобов'язати ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" повернути в державну власність пакет акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" кількістю 74 526 111 штук, що становить 51,76% статутного фонду ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат". Зобов'язати реєстратора - ЗАТ "Регідіс" внести зміни до реєстру акціонерів ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" в частині реєстрації права власності на пакет акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" кількістю 74 526 111 штук, що становить 51,76% статутного фонду ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" за державою в особі Фонду державного майна України. Стягнути з відповідача на користь Фонду державного майна України 807 980 грн. пені. Стягнути із ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" до Державного бюджету України 5 154, 88 тис. грн. штрафу.

Позивачем 31.01.2008р. подано до місцевого господарського суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с.1-2, т.2), в якій він просить стягнути 836 780 грн. пені.

В судовому засіданні 20.01.2011р. представник позивача уточнив вимоги, викладені в пунктах 6, 8 позовної заяви №10-23-7705 від 16.05.2007р. та просив зобов'язати реєстратора -ТзОВ «РегіСтар» внести зміни до реєстру акціонерів ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" в частині реєстрації права власності на пакет акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" кількістю 74 526 111 (сімдесят чотири мільйони шістсот п'ятсот двадцять шість тисяч сто одинадцять) штук, що становить 51,76 (п'ятдесят один та сімдесят шість сотих) % статутного фонду ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", за державою в особі Фонду державного майна України; стягнути з ПрАТ "Волинський шовковий комбінат" в доход Державного бюджету України 5764,823 тис. грн. штрафу.

Також у справу для необхідності захисту економічних інтересів держави в особі Фонду державного майна вступив прокурор.

В процесі судового розгляду відбулося перейменування відповідача-1 із Закритого акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство "Волинський шовковий комбінат",

Провадження у справі №01/22-91 ухвалами господарського суду від 28.02.2008р., 03.07.2008р., 01.10.2009р. зупинялось до вирішення господарським судом м. Києва пов'язаної з нею справи №7/397 за позовом ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» до Фонду державного майна України про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу пакету акцій ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» за конкурсом від 01.06.2004 року №КПП-444, укладеного між Фондом державного майна України та Закритим акціонерним товариством «Волинський шовковий комбінат», додаткового договору №66 від 10.02.2006р..

Ухвалою місцевого господарського суду від 09.12.2010р. до участі у розгляді справи на підставі ст.24 ГПК України залучено другого відповідача -ТзОВ «РегіСтар», який на підставі договору №061 від 18.09.2009р. веде реєстр власників іменних цінних паперів ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат».

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.01.11р. позов задоволено.

Розірвано договір купівлі-продажу від 01.06.2004р. №КПП-444 пакета акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", укладений між Фондом державного майна України та ЗАТ "Волинський шовковий комбінат".

Зобов'язано ПрАТ "Волинський шовковий комбінат" повернути в державну власність пакет акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" кількістю 74 526 111 (сімдесят чотири мільйони п'ятсот двадцять шість тисяч сто одинадцять) штук, що становить 51,76 (п'ятдесят один та сімдесят шість сотих) % статутного фонду ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат".

Зобов'язано реєстратора - ТзОВ «РегіСтар» внести зміни до реєстру акціонерів ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" в частині реєстрації права власності на пакет акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" кількістю 74 526 111 (сімдесят чотири мільйони п'ятсот двадцять шість тисяч сто одинадцять) штук, що становить 51,76 (п'ятдесят один та сімдесят шість сотих) % статутного фонду ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", за державою в особі Фонду державного майна України.

Стягнуто із ПрАТ "Волинський шовковий комбінат" на користь Фонду державного майна України 836 780 грн. пені.

Стягнуто із ПрАТ "Волинський шовковий комбінат" в доход Державного бюджету України 5 764 823 грн. штрафу.

Стягнуто із ПрАТ "Волинський шовковий комбінат" в доход Державного бюджету України 25 500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Волинської області відповідач-1 Приватне акціонерне товариство "Волинський шовковий комбінат" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду від 20.01.2011р. скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були невірно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом неправомірно відхилено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №7/397-45/114 за позовом ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" до Фонду Державного майна України" про визнання частково недійсним договору від 01.06.2004р. №КПП-444 купівлі-продажу пакету акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" за конкурсом та Додаткового договору від 10.02.2006р. №66 повністю. Тим самим, господарським судом порушено норми ст.79 ГПК України та позбавлено скаржника необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи.

Скаржник зазначає, що Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма 1-Б) ВАТ "Херсонський Бавовняний комбінат" за січень-грудень 2006р. станом на 01.07.2007р., як доказ накопичення з 01.07.2006р. нової простроченої заборгованості за податками та платежами перед бюджетом, Пенсійним фондом та із заробітної плати є неналежним доказом та не може братися до уваги, так як предметом даної справи є розірвання договору за невиконання зобов'язань. Отже, в даному випадку предметом розгляду можуть бути виключно документи ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", які були використані під час перевірки Фондом Державного майна України.

Господарським судом необґрунтовано відхилені докази скаржника, щодо звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання в зв'язку з неможливістю їх виконання.

Скаржник вказує, про неможливості виконання ним зобов'язань за договором купівлі-продажу пакету акцій №КПП-444 від 1.06.2004р. у зв'язку із порушенням ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.04.2004 року провадження у справі № 12/68-Б про банкрутство ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів

Також скаржник зазначає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів в рамках справи про банкрутство поширюється на погашення будь-якої заборгованості ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", яка виникла до порушення справи про банкрутство, незалежно від способів погашення такої заборгованості. Зазначає, що мораторій забороняє будь-яке погашення заборгованості ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", тобто - і самим Боржником, і будь-якими третіми особами на підставі правочинів - поручителями, гарантами, тощо. Вказує, що згідно Договору №КПП-444 на ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" покладено обов'язок погасити заборгованість ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" перед ВАТ "Укрексімбанк", бюджетом, Пенсійним фондом, відповідно мораторій на задоволення вимог кредиторів напряму поширюється на дані правовідносини.

Висновок господарського суду, що ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" був зобов'язаний сплатити всі борги ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" та вжити заходів для запобігання банкрутству комбінату не ґрунтується на положеннях Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарським судом без будь-якого обґрунтування відхилено посилання на рішення господарського суду Волинської області від 22.08.2005р. у справі №7/71-91, що є порушенням п.3 ст.84 ГПК України, згідно якої в мотивувальній частині рішення повинні зазначатись доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін.

Також, судом необґрунтовано відхилені докази щодо відсутності вини скаржника у невиконанні зобов'язань, визначених Договором №КПП-444, а саме: ухвала Луцького міськрайонного суду від 28.04.2006 року по справі № 2-2931/2006, ухвала господарського суду м. Києва від 17.03.2006 року по справі № 26/91 та рішення господарського суду м. Києва від 14.06.2006р. по справі №17/146.

Апелянт зазначає, що не прийняття господарським судом до уваги його доводів, що ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" не міг виконувати зобов'язання в силу наявності форс-мажорних обставин, суперечить вимогам чинного законодавства України.

Також вказує на те, що господарським судом неправомірно стягнуто з нього пеню та штраф за невиконання зобов`язань, які є не грошовими. Задоволення позовних вимог про стягнення штрафу в доларовому еквіваленті в сумі на день винесення рішення, а не на день подання позову суперечить п.4 ст. 55 ГПК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2011 року у справі №01/22-91 апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 12 квітня 2011 року.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду 12 квітня 2011 року відповідач Приватне акціонерне товариство "Волинський шовковий комбінат" подав клопотання про зупинення апеляційного провадження до вирішення пов'язаної з нею справи №7/397-45/114-33/35 про визнання недійсним спірного договору. Клопотання відповідача було задоволене.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2011 року апеляційне провадження у справі №01/22-91 зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №7/397-45/114-33/35.

25.03.2013 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшла заява позивача Фонду державного майна України про поновлення провадження у справі №01/22-91 у зв'язку з вирішенням пов'язаної з нею справи №7/397-45/114-33/35 Київським апеляційним господарським судом. В підтвердження цього позивач надав копію постанови від 27 лютого 2013 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. провадження у справі поновлено та слухання апеляційної скарги призначено на 02.04.2013р.

Представники сторін в судове засідання не з'явились. В установленому порядку були повідомлені про час і місце розгляду справи. Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без їх участі.

На адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшла телеграма від скаржника вих.№05 від 01.04.2013р., та клопотання від позивача вих.№23-4-238 від 01.04.2013р., в яких вони просять відкласти розгляд справи.

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду відмовляє в задоволенні даних клопотань з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.102 ГПК України - апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Апеляційна скарга прийнята до провадження ухвалою суду від 16.02.2011р., та призначена до розгляду на 12.04.2011р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р. апеляційне провадження було зупинено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. апеляційне провадження поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.04.2013р.

Двомісячний строк розгляду апеляційної скарги завершується 02.04.2013р..

Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України сторони не подавали клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги. Суд позбавлений права самостійно продовжити строк розгляду справи.

Дослідивши докази у справі Рівненський апеляційний господарський суд встановив:

01.06.2004 року між Фондом державного майна України як продавцем і ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" як покупцем було укладено договір купівлі - продажу №КПП-444 пакета акцій (надалі -договір, а.с.11-16, т.1)) ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" (надалі -ВАТ «ХБК») в кількості 74 526 111 акцій, що становить 51,76% статутного фонду ВАТ, за умовами якого, в редакції додаткового договору №66 від 10.02.2006р., на покупця покладено виконання ряду зобов'язань соціального, економічного, технологічного характеру.

10.02.2006р. сторонами підписано додатковий договір №66, яким внесено зміни і доповнення до договору №КПП-444.

Відповідач як покупець зобов'язався виконувати фіксовані умови конкурсу, визначені планом приватизації пакета акцій та Концепцією розвитку ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», зокрема:

- згідно з п.11.2. договору ( в редакції змін і доповнень, внесених додатковим договором №66 від 10.02.2006р.): погасити заборгованість ВАТ «ХБК» із заробітної плати перед його працівниками в сумі 2 483,3 тис. грн., у наступні строки: лютий 2006 року - 83,3 тис. грн., та з березня по червень 2006 року по 600 грн. щомісячно. У разі виникнення у період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р. заборгованості ВАТ із заробітної плати перед його працівниками, крім визначеної абзацом 1 пункту 11.2 цього договору покупець зобов'язується погасити цю заборгованість в термін до 01.07.2006р. Не допускати, починаючи з 01.07.2006, накопичення нової простроченої заборгованості із заробітної плати;

- згідно з абзацами 3 та 4 п.11.3. договору ( в редакції змін і доповнень, внесених додатковим договором №66 від 10.02.2006р.): у разі виникнення у період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р. заборгованості ВАТ за податками та платежами перед бюджетом, крім визначеної абзацом першим цього пункту, покупець зобов'язувався забезпечити погашення цієї заборгованості в термін до 01.07.2006р. Не допускати, починаючи з 01.07.2006р., накопичення нової простроченої заборгованості ВАТ за податками та платежами перед бюджетом;

- згідно з абзацами 3 та 4 п.11.5 договору ( в редакції змін і доповнень, внесених додатковим договором №66 від 10.02.2006р.): у разі виникнення в період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р. заборгованості ВАТ перед Пенсійним фондом, крім визначеної абзацом першим цього пункту, покупець зобов'язується забезпечити погашення цієї заборгованості в термін до 01.07.2006р. Не допускати, починаючи з 01.07.2006р., накопичення нової простроченої заборгованості ВАТ перед Пенсійним фондом;

- згідно з п.11.8. договору ( в редакції змін і доповнень, внесених додатковим договором №66 від 10.02.2006р.) : забезпечувати переробку ВАТ бавовняного волокна у таких обсягах: в 2006 році в обсязі не менше 5 тис. тонн на рік. У тому числі, за перше півріччя в обсязі не менше 1,4 тис. тонн, за друге півріччя в обсязі не менше 3,6 тис. тонн;

- згідно з п.11.16. договору ( в редакції змін і доповнень, внесених додатковим договором №66 від 10.02.2006р.): забезпечувати витрати на охорону праці не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції на рік.

Відповідно до ст.7 Закону України „Про приватизацію державного майна" до компетенції органів приватизації віднесено здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі - продажу державного майна. Враховуючи зазначене, Фонд державного майна наділений повноваженнями здійснювати контроль за виконанням умов договору.

На підставі ст.7 Закону України „Про приватизацію державного майна" позивачем було проаналізовано звітність ВАТ «ХБК» за 2006р. щодо виконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором.

В ході здійснення аналізу було встановлено невиконання відповідачем ряду зобов'язань.

Зокрема, за даними звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б) ВАТ за січень - грудень 2006 року станом на 01.01.2007р. у ВАТ «ХБК» була наявна прострочена кредиторська заборгованість перед бюджетом на суму 12 834 000 грн., зі страхування - на суму 27 637 000 грн., з оплати праці - на суму 2 013 000 грн.

Наведене свідчить про невиконання відповідачем зобов'язань щодо недопущення, починаючи з 01.07.2006р. накопичення нової простроченої заборгованості за податками та платежами перед бюджетом, перед Пенсійним фондом та із заробітної плати.

Крім цього, станом на 01.07.2006р. заборгованість ВАТ «ХБК» перед Пенсійним фондом складала 21 904,1 тис. грн., перед бюджетом - 9 453,9 тис. грн., із заробітної плати - 2 307,2 тис. грн.

Згідно з п.3 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", керуючись пунктом 17 договору, а також відповідно до наказу ФДМУ від 30.06.2006р. №1030 позивачем 25-27.07.2006 року проведено перевірку виконання умов договору, результати якої оформлено актом поточної перевірки (а.с.20-25, т.1).

В процесі перевірки встановлено, що зазначені вище зобов'язання відповідачем не виконано.

Зокрема, встановлено, що покупцем не виконано зобов'язання, передбачені пунктом 11.2 договору, в частині погашення заборгованості із заробітної плати в квітні-червні 2006 року щомісячно по 600 тис. грн. Кошти на рахунок ВАТ «ХБК» в обумовленому договором обсязі не перераховано. Всього дане зобов'язання не виконано на загальну суму 1800 тис.грн.

Відповідачем не виконано зобов'язання, передбачене абзацами 3 та 4 пункту 11.2. договору, оскільки в період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р. заборгованість ВАТ «ХБК» із заробітної плати перед працівниками зросла понад суму, зафіксовану в абзаці 1 пункту 11.2., на 507,2 тис. грн. Покупцем цю заборгованість до 01.07.2006р. не погашено.

Як встановлено господарським судом було виконано лише зобов'язання, визначене п. 11.2. договору щодо погашення заборгованості ВАТ «ХБК» із заробітної плати перед його працівниками в лютому 2006 року - на суму 83,3 тис. грн., в березні 2006 року - на суму 600 тис. грн., а всього на суму 683 300 грн.

Також відповідачем не виконано зобов'язання, передбачене абзацами 3 та 4 пункту 11.3 договору, а також абзацами 3 та 4 пункту 11.5 договору. За період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р. податковий борг ВАТ «ХБК» зріс на 1 085 000 грн. понад суму, зафіксовану в абзаці 1 цього пункту, і цю заборгованість в термін до 01.07.2006р. не погашено. Сума заборгованості перед Пенсійним фондом, що виникла у ВАТ «ХБК» за період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р., понад суму, зафіксовану в абзаці 1 цього пункту, склала 1 478 800 грн. і цю заборгованість в термін до 01.07.2006р. також не було погашено.

Крім цього, переробка бавовняного волокна у першому півріччі 2006 року не здійснювалась, що свідчить про невиконання покупцем умов, визначених п.11.8 договору.

Щодо зобов'язання, передбаченого пунктом 11.16. договору стосовно забезпечення витрат на охорону праці не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції на рік, то в ході перевірки документи, які б засвідчили його виконання, покупцем надано не було, що є порушенням вимог пункту 12 договору, за яким покупець зобов'язувався надавати Фонду державного майна України на його запити необхідні матеріали, відомості, документи щодо виконання умов договору, а також підтверджує невиконання цієї умови договору.

Невиконання відповідачем умов договору послужило підставою згідно з п.32 договору у встановленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакету акцій за актом приймання - передачі у державну власність протягом трьох робочих днів з моменту набрання чинності рішення суду, господарського суду.

Позивач за результатами перевірки виконання умов договору від 25-27.07.2006р. відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України надіслав відповідачу-1 претензію-пропозицію від 01.08.06 №10-23-10959 щодо розірвання договору в зв'язку з невиконанням його умов.

Відповідачем надано відповідь листом від 14.08.06 №968/8, в якому факт невиконання ним зобов'язань за договором не спростовується, проте наводяться аргументи, які, на його думку свідчать про відсутність підстав для розірвання договору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Спірні відносини між позивачем та відповідачем-1 виникли на підставі договору № КПП-444 купівлі-продажу пакету акцій ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат»за конкурсом в порядку приватизації державного майна.

Згідно зі ст. 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать, зокрема, акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.

Частиною 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що до договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Пунктом 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна ", відповідно до якого на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі- продажу у визначені строки.

Пунктом 9 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна», пунктом 133 Державної програми приватизації на 2000-2002р.р. передбачено, що у разі розірвання договору купівлі-продажу державного майна за рішенням суду у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань об'єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність.

Згідно з пунктом 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні поговору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем-1 умов договору купівлі-продажу пакету акцій №КПП-444 від 1.06.2004р. і зазначена обставина не спростована ним під час розгляду справи, допущені відповідачем-1 порушення передбачених договором зобов'язань є істотними, оскільки цілі договору, закріплені у фіксованих умовах конкурсу, визначені планом приватизації ВАТ та концепцією його розвитку, не досягнуті. Неналежне виконання відповідачем-1 умов договору купівлі-продажу є підставою для розірвання цього договору та повернення пакета акцій ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» в державну власність.

Доводи відповідача-1 про те, що він не мав можливості виконувати зобов'язання за договором, що звільняє його від відповідальності за порушення зобов'язань, судом апеляційної інстанції не беруться до уваги.

Згідно із статтею 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідачем зобов'язання, передбачені договором, не виконано і обставини справи засвідчують, що ним не вжито всіх залежних від нього заходів, передбачених законодавством, внаслідок чого він має нести відповідальність, передбачену договором та Законом України "Про приватизацію державного майна".

Заперечення відповідача-1 щодо неможливості виконання ним зобов'язань за договором купівлі-продажу пакету акцій №КПП-444 від 1.06.2004р. у зв'язку із порушенням ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.04.2004 року провадження у справі № 12/68-Б про банкрутство ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів не приймаються апеляційним судом до уваги з огляду на наступне.

У відповідності із ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

За зобов'язаннями, що виникли у відповідача-1 на підставі договору купівлі продажу №КПП-444 від 1.06.2004р., він не є кредитором ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», а ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» не є боржником відповідача-1 в розумінні ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому не можна погодитись з доводами відповідача-1 про поширення дії мораторію на виконання ним зобов'язань за договором купівлі-продажу пакету акцій №КПП-444 від 1.06.2004р.

Крім цього, стаття 3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зобов'язує засновників (учасників) юридичної особи, власників майна в межах своїх повноважень вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника.

Власником майна боржника державного чи приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника, може бути надана фінансова допомога в розмірі достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника.

Договір купівлі-продажу державного пакета акцій ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» було укладено 01.06.04р., а додаткову угоду до нього - 10.02.06р. (№ 66). Отже, ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» став акціонером (учасником) ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат».

ЗАТ «Волинський шовковий комбінат»як акціонер (учасник) ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», що володіє контрольним пакетом акцій товариства, був зобов'язаний вживати відповідних заходів щодо запобігання банкрутству ВАТ.

Вимоги кредитора в процедурі розпорядження майном можуть бути задоволені третьою особою в порядку, передбаченому ст. 528 Цивільного кодексу України. У цьому разі до третьої особи переходить права кредитора і застосовуються положення статей 512, 519 Цивільного кодексу України (розділ 5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Враховуючи наведене, відповідач-1 міг вживати відповідних заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів, зокрема, шляхом укладання з кредиторами ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» договорів відступлення права вимоги.

Щодо вимог кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, діюче законодавство з питань банкрутства не передбачає будь-яких обмежень по їх задоволенню.

За таких обставин відсутні підстави для обґрунтування неможливості виконання умов договору дією мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Висновки господарського суду Волинської області у рішенні від 22.08.2005р. по справі №7/71-91 не є фактами, які згідно із ст.35 ГПК України не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як на підставу, що звільняла його від виконання зобов'язань за договором купівлі - продажу №КПП-444 від 1.06.2004р. відповідач-1 посилається також на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 28.04.2006 року по справі №2-2931/2006 (а.с.48-49, т.3), якою виконуючому обов'язки голови правління ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» Кропиві О.А. було заборонено виконувати інвестиційні зобов'язання в рамках додаткового договору від 10.02.2006 року до договору купівлі - продажу пакету акцій №КПП-444 від 1.06.2004р. до моменту вирішення господарським судом м.Києва справи №17/146 за позовом АКБ СР «Укрсоцбанк»до ЗАТ «Волинський шовковий комбінат», Фонду державного майна України про визнання недійсним додаткового договору №66 від 10.02.2006р. до договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» за конкурсом від 01.06.2004р. № КПП-444.

З доводами відповідача-1 про те, що ухвала Луцького міськрайонного суду від 28.04.2006р. по справі №2-2931/2006 звільняла його від виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу пакету акцій №КПП-444 від 1.06.2004р. погодитись не можна, оскільки із змісту ухвали вбачається, що її було прийнято з метою забезпечення позову, тобто на певний строк, а саме - до моменту вирішення господарським судом м.Києва справи №17/146.

З матеріалів справи видно, що рішення у справі №17/146 було ухвалено господарським судом м.Києва 14.06.2006р. (а.с. 20-24, т.4).

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 28.04.2006р., скасовані ухвалою Луцького міськрайонного суду від 19.06.2006р. (а.с.32, т.4).

Отже, ухвала Луцького міськрайонного суду від 28.04.2006 року по справі №2-2931/2006 діяла лише в період з 28.04.2006р. по 19.06.2006р., що не перешкоджало відповідачу-1 виконувати зобов'язання в рамках додаткового договору від 10.02.2006 року до договору купівлі-продажу пакету акцій №КПП-444 від 1.06.2004р. після скасування заходів забезпечення позову.

Посилання відповідача-1 на те, що у нього і в подальшому не було підстав виконувати зобов'язання за договором №КПП-444 від 1.06.2004р. у зв'язку з тим, що 14.06.2006р. господарським судом м.Києва було прийнято рішення у справі №17/146, яким було визнано недійсним додатковий договір №66 від 10.02.2006р. до договору купівлі-продажу пакету акцій №КПП-444 від 1.06.2004р., необґрунтовані.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2006р. по справі №17/146 рішення господарського суду м.Києва від 14.06.2006р. було скасовано. А тому, враховуючи положення ч.5 ст.85 ГПК України, рішення господарського суду м.Києва від 14.06.2006р. не набрало законної сили.

Разом з цим, ухвалою Луцького міськрайонного суду від 28.04.2006 року по справі №2-2931/2006 зобов'язання в рамках додаткового договору від 10.02.2006р. до договору купівлі-продажу пакету акцій №КПП-444 від 1.06.2004р. було заборонено виконувати виконуючому обов'язки голови правління Кропиві О.А..

Зобов'язання покупця, передбачені договором №КПП-444 від 1.06.2004р., покладено на ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» як юридичну особу, суб'єкта господарювання, який повинен забезпечити їх виконання, а не виконуючий обов'язки голови правління відповідача особисто.

У відповідності із ч.1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів.

Згідно з п.п.15.4.1., п.п.15.4.3. п.15.4.Статуту ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» (нова редакція), затв. загальними зборами акціонерів протокол №3 від 30.08.2004р., зареєстрованого розпорядженням виконкому Луцької міської ради №169-РВ від 13.05.2002р. за №04051327Ю0060954 (а.с.31-47, т.1) виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління товариства на чолі з головою.

До складу правління входять також заступник голови правління та члени правління.

Рішення правління приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів правління.

Отже, заборона виконуючому обов'язки голові правління товариства Кропиві О.А. виконувати інвестиційні зобов'язання не унеможливлювала виконання товариством зобов'язань за договором.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2006 року по справі № 26/91 за позовом АКБ «Укрсоцбанк»до ФДМУ, ЗАТ «Волинський шовковий комбінат»про стягнення 6 559 000 грн. з метою забезпечення позову було накладено арешт на пакет акцій ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» в кількості 74526111 штук, що становить 51,76% статутного фонду товариства, а також на все рухоме і нерухоме майно ЗАТ «Волинський шовковий комбінат», що не позбавляло товариство можливості виконувати грошові зобов'язання за договором №КПП-444 від 1.06.2004р.

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду зазначає, що Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013р.по справі №7/397-45/114-33/35 за позовом Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" до Фонду державного майна України відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу №КПП-444 від 01.06.2004р., та додаткового договору №66 від 10.02.2006р. до договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат", укладені між Фондом державного майна України та Закритим акціонерним товариством "Волинський шовковий комбінат". Вказана Постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013р набрала законної сили.

Згідно з п.35 договору купівлі-продажу №КПП-444 від 1.06.2004р. (за нумерацією п.33, який є п.35 договору в силу п. 13 додаткового договору №66 від 10.02.2006р.) сторони звільняються від відповідальності за невиконання умов договору у випадку виникнення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили). Сторона, яка не може виконати умови договору через виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), повинна повідомити про це іншу сторону.

Проте, доказів, які б свідчили про те, що відповідач-1 повідомляв позивача про виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не подано.

Разом з цим як вбачається з матеріалів справи відповідач-1 подав лист Торгово-промислової палати України №1555/05-5 від 24.05.2006р. (а.с.53, т.3), в якому вона засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України.

Згідно з п.36 договору купівлі-продажу №КПП-444 від 1.06.2004р. (розділ договору «Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)» доповнено п.36 згідно з п.12 додаткового договору №66 від 10.02.2006р.) сторони звільняються від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) умов цього договору, якщо це невиконання (неналежне виконання) стало наслідком дій або актів державних органів, які забороняють або унеможливлюють виконання його умов. Належним підтвердженням таких обставин вважатиметься представлений покупцем продавцю відповідний висновок Торгово-промислової палати України.

Проте, згідно з п.3 ст.14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції, яка діяла станом на час надання відповіді ЗАТ «Волинський шовковий комбінат», Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні.

З наведеного випливає, що Торгово-промислова палати України не посвідчує факти форс-мажорних обставин на території України, які виникають із відносин не міжнародного характеру.

А тому судом не приймаються до уваги доводи відповідача-1 про те, що він не міг виконувати зобов'язання за договором №КПП-444 від 1.06.2004р. в силу наявності форс-мажорних обставин.

Разом з цим, слід зауважити, що наявність форс-мажорних обставин звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язання, а не від виконання самого зобов'язання.

Відповідач-1 також посилається на те, що ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» як акціонер ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» не міг виконати частину зобов'язань в силу відсутності відповідних прав та повноважень. Проте з такими доводами погодитись не можна.

З характеру правовідносин продавця - Фонду державного майна України та покупця - ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» за договором купівлі-продажу №КПП-444 від 1.06.2004р. вбачається, що мала місце приватизація - майнова угода між вказаними юридичними особами як суб'єктами приватизації, змістом якої є оплатне відчуження державного майна. Законодавство регулює даний вид угод як особливі угоди, які як окрема юридична категорія мають назву "Угоди приватизації" (ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна") і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. Саме таке визначення міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.07.1998 № 9-рп (справа щодо приватизації державного майна).

Невиконання або часткове невиконання умов договору купівлі-продажу державного майна регулюється нормами зобов'язального права, а відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Разом з цим, наявність контрольного пакета акцій давала позивачу право брати участь в управлінні товариства, в тому числі шляхом участі у загальних зборах, які вирішують важливі питання діяльності товариства.

Щодо доводів відповідача-1 щодо невідповідності умов договору купівлі-продажу пакету акцій №КПП-444 від 01.06.2004р. (в редакції змін і доповнень, внесених додатковим договором №66 від 10.02.2006р.) в частині пунктів 11.2., 11.3., 11.5. розділу «Обов'язки покупця»(щодо погашення заробітної плати та недопущення, починаючи з 1.07.2006р. накопичення нової простроченої заборгованості із заробітної плати; щодо погашення заборгованості зі сплати податків та платежів перед бюджетом; щодо погашення боргів ВАТ ««Херсонський бавовняний комбінат»перед Пенсійним фондом України) вимогам законодавства, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про їх необґрунтованість.

Пунктом 11 розділу «Обов'язки покупця»договору купівлі-продажу №КПП-444 від 01.06.2004р на покупця -ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" було покладено виконання фіксованих умов конкурсу, визначених планом приватизації пакета акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" та Концепцією розвитку підприємства ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат".

Згідно з п. 129 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" N 1723-ІП 18.05.2000р., до договору купівлі-продажу контрольного пакета акцій підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, включаються зобов'язання покупця, які були визначені умовами конкурсу щодо забезпечення певних показників діяльності (мінімального розміру доходів, надходжень до бюджетів тощо) підприємства.

В силу положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного майна»цілі, пріоритети та умови приватизації визначаються державною програмою приватизації, а тому доводи відповідача-1 щодо суперечності вимогам закону положень договору в частині визначення в договорі інвестиційних зобов'язань покупця не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку до договору включено зобов'язання покупця, які були визначені умовами конкурсу щодо забезпечення певних показників діяльності підприємства, про що прямо зазначено в п. 11 договору, що відповідає п. 129 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки.

Пункт 11.2. договору № КПП-444 від 01.06.2004р., який згідно з п. 2 додаткового договору № 66 від 10.02.2006р. викладено в іншій редакції, не суперечить Кодексу законів про працю України та Закону «Про оплату праці», оскільки ні Кодекс, ні Закон не містять положень щодо неможливості погодження в договорі купівлі-продажу пакету акцій умов щодо виплати та джерел погашення заборгованості по заробітній платі. Саме заборгованість по заробітній платі брав зобов'язання погасити відповідач-1 за п.11.2. договору.

Пункт 11.3. договору № КПП-444 від 01.06.2004р., який згідно з п. 2 додаткового договору № 66 від 10.02.2006р. викладено в іншій редакції, не суперечить Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки Закон не містить положень, які б забороняли погоджувати в договорі купівлі-продажу пакету акцій умови щодо погашення заборгованості за податками та платежами перед бюджетом.

Договір також не передбачає уступки Закритому акціонерному товариству «Волинський шовковий комбінат» податкового зобов'язання чи податкового боргу ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат". Зобов'язання у ЗАТ „Волинський шовковий комбінат" щодо її погашення виникли з договору саме по відношенню до самого ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат", а не перед податковим органом. Договір також не містить зобов'язань ЗАТ „Волинський шовковий комбінат" перед податковим органом, не регулює відносини платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пункт 11.5. договору № КПП-444 від 01.06.2004р., який згідно з п. 2 додаткового договору № 66 від 10.02.2006р. викладено в іншій редакції, не суперечить Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки Закон не містить положень, які б забороняли погоджувати в договорі купівлі-продажу пакету акцій умови про погашення простроченої заборгованості перед Пенсійним фондом.

Підставою розірвання договору купівлі-продажу № КПП-444 від 01.06.2004р. позивач називає також невиконання відповідачем зобов'язань, вказаних в пунктах 11.8., 11.16. договору. В цій частині договору на відповідача-1 покладено зобов'язання, які визначені планом приватизації, були передбачені у фіксованих умовах конкурсу. Нормативний акт, який би забороняв у випадку продажу пакета акцій товариства погоджувати покладення на покупця таких зобов'язань відсутній.

Та обставина, що в Інформаційному повідомленні про проведення конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», яке було опубліковане в додатку до «Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію» «Відомості приватизації» від 01.05.2004р. № 16 (304) не вказано про наявність в господарському суді Херсонської області справи про банкрутство ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», не звільняла відповідача-1 від виконання зобов'язань, взятих за договором № КПП-444 від 01.06.2004р.

Згідно з поясненнями позивача, відповідач-1 мав можливість ознайомитися із документами і відомостями про ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», оцінити його фінансово-економічний стан та прийняти рішення щодо участі у конкурсі та придбання акцій цього товариства, оскільки з ним як з потенційним покупцем було укладено договір про конфіденційність та надано пакет документації про конкурс з продажу, дозвіл на відвідання ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат».

У визначений в Інформаційному повідомленні термін відповідач-1 надав Фонду державного майна України підтверджуючі документи та конкурсні пропозиції для участі в конкурсі. Його було допущено до участі у конкурсі, за результатами якого визнано переможцем та укладено договір купівлі-продажу пакета акцій № КПП-444 від 01.06.2004р.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач-1 на час укладення договору купівлі-продажу пакету акцій був обізнаний про фінансово-економічний стан товариства.

Невиконання позивачем рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2007р. у справі №7/396 за позовом ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» до Фонду державного майна України про спонукання до виконання договірних зобов'язань, які випливають з попереднього договору від 10.08.2004р., зобов'язання вчинити дії по продажу пакета акцій в розмірі 25% + 1 акція статутного фонду ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», не давало відповідачу-1 права не виконувати умови договору №КПП-444 від 11.08.2004р. і не може бути підставою для відмови в позові про його розірвання.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 20 договору передбачено, що у разі порушення встановлених умовами цього договору строків та обсягів внесення грошових коштів, визначених пунктами 11.1., 11.2., 11.3., 11.4. та 11.5. договору, покупець сплачує пеню на користь ФДМУ в розмірі 0,1 відсотка вартості невнесених грошових коштів за кожний день прострочення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 умов, передбачених абзацами 1 та 2 пункту 11.2 договору, з нього слід стягнути 324 000 грн. пені, виходячи з розрахунку: 600 000 х 180x 0,1%+ 600 х 180x0,1% + 600 х 180 х 0,1% = 324 000 грн., де 600 000 грн. - сума заборгованості і із заробітної плати, яку мав погасити ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" в термін до 30.04.2006р., 31.05.2006р. та 30.06.2006р. відповідно; 180 днів - строк прострочення виконання зобов'язання із погашення заборгованості із заробітної плати, яку мав погасити покупець, із врахуванням вимог ст. 232 ГК України; 0,1 % - розмір пені, обумовлений п.20 договору, за неналежне виконання грошових зобов'язань, визначених пунктами 11.1., 11.2., 11.3., 11.4., 1.5. договору, від суми невиконаних грошових зобов'язань за кожний день прострочення.

У зв'язку з невиконання відповідачем-1 умов, передбачених абзацами 3 та 4 пункту 11.2 договору з відповідача-1 слід стягнути 91 296 грн. пені, виходячи з розрахунку: 507 200 х 180 х 0,1% =91 296,0 грн., де: 507 200 грн - сума заборгованості ВАТ із заробітної плати, що утворилася в період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р.; 180 днів - строк з 02.07.2006р. порушення виконання зобов'язання із погашення заборгованості ВАТ із заробітної плати, яка утворилася в період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р., та яка мала бути погашеною до 01.07.2006р., враховуючи вимоги ст.232 ГК України; 0,1 % - розмір пені, обумовлений п.20 договору, за неналежне виконання грошових зобов'язань, визначених пунктами 11.1., 11.2., 11.3., 11.4., 1.5. договору, від суми невиконаних грошових зобов'язань за кожний день прострочення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 умов, передбачених абзацами 3 та 4 пункту 11.3 договору з відповідача-1 слід стягнути 195 300 грн. пені, виходячи з розрахунку: 1 085 000 х 180 х 0,1% = 195 300 грн., де 1 085 000 грн. - сума заборгованості ВАТ за податками та платежами перед бюджетом, що утворилася в період з 01.01.2006р.по 01.07.2006р.; 180 днів - строк з 02.07.2006р. порушення виконання зобов'язання із погашення заборгованості за податками та платежами перед бюджетом, яка утворилася в період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р., та яка мала бути погашеною до 01.07.2006р., враховуючи вимоги ст.232 ГК України; 0,1 % - розмір пені, обумовлений п.20 договору, за неналежне виконання грошових зобов'язань, визначених пунктами 11.1., 11.2., 11.3., 11.4., 1.5. договору, від суми невиконаних грошових зобов'язань за кожний день прострочення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 умов, передбачених абзацами 3 та 4 пункту 11.5 договору, з відповідача-1 слід стягнути 226 184 грн. пені, виходячи з розрахунку: 1 478 800 х 180 х 0,1% = 226 184,0 грн., де 1 478 800 грн. - сума заборгованості ВАТ перед Пенсійним фондом, що утворилася в період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р.; 180 днів - строк з 02.07.2006р. порушення виконання зобов'язання із погашення заборгованості ВАТ перед Пенсійним фондом, яка утворилася в період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р., та яка мала бути погашеною до 01.07.2006р., враховуючи вимоги ст.232 ГК України; 0,1 % - розмір пені, обумовлений п.20 договору, за неналежне виконання грошових зобов'язань, визначених пунктами 11.1., 11.2., 11.3., 11.4., 1.5. договору, від суми невиконаних грошових зобов'язань за кожний день прострочення.

Отже, загальний розмір пені, яка підлягає до стягнення з відповідача за порушення встановлених умовами договору строків та обсягів внесення грошових коштів, передбачених пунктами 11.2., 11.3., 11.5. договору складає 836 780 грн. ( 324 000 грн. + 91 296 грн. + 195 300 грн. + 226 184 грн. = 836 780 грн. (розрахунок пені -а.с.3-4, т.2).

Відповідно до п.21 договору у разі розірвання договору у зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань, визначених пунктами 11.1., 11.2., 11.3., 11.4., 11.5. договору частково внесені кошти не повертаються, а в разі невнесення грошових коштів на день подання позову про розірвання цього договору відповідач сплачує до Державного бюджету України 10 відсотків загального обсягу грошових зобов'язань, визначених пунктами 11.1., 11.2., 11.3., 11.4., 11.5. договору.

Загальна сума грошових зобов'язань, визначених договором, виражених в гривнях, складає 2483,3 тис. грн.+ 8368,9 тис. грн. + 6559 тис. грн.+ 20425,3 тис. грн.+ 507,2 тис. грн.+ 1085 тис. грн.+ 1478,8 тис. грн.= 40 907,5 тис. грн., де:

2483,3 тис. грн. - сума грошових зобов'язань, передбачених абзацом 1 пункту 11.2. договору;

8368,9 тис. грн. - сума грошових зобов'язань, передбачених абзацом 1 пункту 11.3. договору;

6559 тис. грн. - сума грошових зобов'язань, передбачених абзацом 1 пункту 11.4. договору;

20425 тис. грн. - сума грошових зобов'язань, передбачених абзацом 1 пункту 11.5. договору;

507,2 тис. грн. - сума грошових зобов'язань, передбачених абзацом 3 пункту 11.2. договору, які виникли в зв'язку з появою заборгованості ВАТ із заробітної плати працівникам підприємства за період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р.;

1085 тис. грн. - сума грошових зобов'язань, передбачених абзацом 3 пункту 11.3. договору, які виникли в зв'язку з появою податкової заборгованості ВАТ за період 3 01.01.2006р. по 01.07.2006р.;

1478,8 тис. грн. - сума грошових зобов'язань, передбачених абзацом 3 пункту 11.5. договору, які виникли в зв'язку з появою податкової заборгованості ВАТ за період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р.

Загальна сума грошових зобов'язань, передбачених договором, виражених в доларах США, складає 2 107 201, 28 дол. США.

Отже, до стягнення з відповідача-1 за невиконання грошових зобов'язань, передбачених абзацом 1 пункту 11.2. договору, абзацом 1 пункту 11.3. договору, абзацом 1 пункту 11.4. договору, абзацом 1 пункту 11.5. договору, абзацом 3 пункту 11.2. договору, абзацом 3 пункту 11.3. договору, абзацом 3 пункту 11.5. договору підлягає 5764823 грн. штрафу, виходячи з розрахунку:

(40 907,5 тис. грн. + 2107,201 тис. дол. США х 7,9445 грн./дол.. США ) х 10%= 5764823 грн., де 7,9445 грн / дол.. США - офіційний курс гривні до долара США станом на 19.01.2011р. (розрахунок штрафу - а.с. 90, т.4 ).

Заперечення відповідача-1 щодо нарахування позивачем пені та штрафу, згідно з якими зобов'язання, за умовами договору, де вжито термін «забезпечити», не можна вважати грошовими, зводяться до помилкового тлумачення ним положень договору, за якими відповідач-1 зобов'язався забезпечити погашення заборгованості та не допускати накопичення нової простроченої заборгованості, а тому не приймаються судом до уваги.

Умови договору в цій частині містять конкретні розміри заборгованості, необхідні до погашення, що дозволяє вважати взяті відповідачем-1 зобов'язання грошовими.

Згідно з п.1 розд.2 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006р. №1000, реєстраторська діяльність передбачає виконання реєстратором таких функцій, зокрема, ведення системи реєстру, що включає: відкриття, ведення та закриття емісійного рахунку, особових рахунків емітента та зареєстрованих осіб; ведення облікових журналів, що входять до системи реєстру; облік документів, які є підставою для формування та внесення змін до системи реєстру; облік виданих, погашених та втрачених сертифікатів іменних цінних паперів; складання реєстрів власників іменних цінних паперів на дату обліку; унесення до системи реєстру змін у зв'язку із переходом права власності на іменні цінні папери; обтяження цінних паперів зобов'язаннями; внесення інформації про знерухомлені цінні папери.

Відповідно до п.17 розділу 7 цього Положення унесення до системи реєстру записів про перехід права власності на іменні цінні папери за рішенням суду здійснюється реєстроутримувачем.

Як встановлено судом ведення реєстру ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" на час розгляду справи здійснюється ТзОВ «РегіСтар»на підставі договору №61 від 18.09.2009р.

У зв'язку з цим вимога позивача про зобов'язання ТзОВ «РегіСтар» внести зміни до реєстру акціонерів ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" в частині реєстрації права власності на пакет акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" кількістю 74 526 111 штук, що становить 51,76 % статутного фонду ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", за державою в особі Фонду державного майна України є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Місцевий господарський суд правильно дійшов до висновку, що державне мито в розмірі 25500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. слід покласти відповідача-1.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волинський шовковий комбінат" на рішення господарського суду Волинської області від 20.01.11р. у справі №01/22-91 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 20.01.11р. у справі №01/22-91 залишити без змін.

3. Матеріали справи №01/22-91 повернути до господарського суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Тимошенко О.М.