Постанова № 30380076, 01.04.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р. Справа № 5019/1611/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Мельник О.В. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - Чепелюк О.О. свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1037 від 24.10.2012р.;

Від відповідача - Дзюбак Є.Ф. дов. №181 від 29.11.2012р.; Мельничук І.В. дов. №175 від 22.11.2012р.;

Від третьої особи - не з'явився

Від органу прокуратури Рівненської області - Криворучко А.О. служ. посв. №001264 від 22.08.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Приватного сільськогосподарського підприємства "Шпанівське" на рішення господарського суду Рівненської області від 26.12.12 р. у справі №5019/1611/12 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Шпанівське"

до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Дубенського комбінату хлібопродуктів"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Подставкін Андрій Федорович

за участю Прокурора

про стягнення в сумі 749 479 грн. 50 коп.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Підприємство звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору №4, укладеного 5 липня 2012 року між позивачем та відповідачем, останньому було передано на зберігання зерно ріпаку першого класу в кількості 166551 кг. Оскільки Товариство здійснило переоформлення зазначеного зерна на Підприємця з порушенням встановленого законом та умовами договором порядку та за відсутності на це волі поклажодавця, завдавши таким чином позивачу збитків на загальну суму 749479 грн. 50 коп., останній, посилаючись на статті 316, 317, 319, 321, 936-963 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (далі - Закон), просив суд стягнути вищезазначену суму з відповідача.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2012 року у справі №5019/1611/12 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Шпанівське" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- рішення господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2012 року у справі №5019/1611/12 - скасувати;

- прийняти нове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Дубенського комбінату хлібопродуктів" код 30661922, на користь ПСП «Шпанівське» код 30661922, збитки спричинені втратою зерна ріпаку першого класу в кількості 166551 кг., в сумі 749479,50 грн..

В апеляційній скарзі ПСП «Шпанівське» посилається на ту обставину, що судом першої інстанції, а також відповідачем не вказано, які саме дії, пов'язані з переоформленням зерна на Фізичну особу-підприємця Подставкіна А.Ф. вчинив позивач, на підставі яких документів встановлено факт продажу зерна ріпаку третій особі, разом з цим судом було встановлено, що переоформлення зерна з позивача на Фізичну особу-підприємця Подставкіна Андрія Федоровича відбулося з порушенням законодавства, без оформлення між позивачем та відповідачем документів, передбачених чинним законодавством та договором.

Скаржник посилається на ту обставину, що станом на 31.07.2012 року позивачем покупцю на умовах передбачених Договором товар не передавався, відтак у покупця право власності на товар - зерно ріпаку не виникало. А тому законним власником зерна ріпаку, яке передано відповідачу згідно акту розрахунку, є позивач. Крім того, п.8.3. Договору №4 та п.2.6. Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 року №661, передбачено здійснення зерновим складом переоформлення зерна тільки після оплати наданих послуг, тому в зв'язку з невиконанням третьою особою своїх зобов'язань та з метою недопущення переоформлення, належного позивачу, зерна ріпаку на користь покупця, позивачем, до 30 липня 2012 року не було проведено на користь Відповідача оплати фактично наданих зерновим складом послуг .

Крім того апелянт зазначає, що між позивачем, відповідачем та покупцем не складався та не підписувався акт приймання-передавання зерна, в тристоронньому порядку (перший власник зерна, новий власник зерна і керівник зернового складу) як того вимагає п.2.4. Інструкції №661.

Також сторонами Договору №4 не видавався та не підписувався Акт-розрахунок на зерно передбачений п.3.13. Договору №4. Відтак, зерно позивача прийняте відповідачем на зберігання не вважається переоформленим на користь нового власника - Фізичної особи-підприємця Подставкіна Андрія Федоровича.

Оскільки позивачем, відповідачем та третьою особою не вчинено вказаних дій, та апелянт вважає, що підстав для здійснення переоформлення зерна ріпаку у відповідача не було, тому дії відповідача щодо переоформлення належного позивачу на праві власності зерна ріпаку на нового власника (Третя особа) - неправомірні та вчинені з порушенням Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», ст.ст. 316, 317, 319, 321, 936-955 Цивільного кодексу України, Інструкції № 661 та умов Договору.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник апелянта підтримує доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечує доводи апеляційної скарги, просить залишити без змін рішення місцевого господарського суду, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Прокурор, який вступив у справу на стадії апеляційного провадження заперечує доводи апеляційної скарги.

У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Подставкін Андрій Федорович, не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення останнього через адміністрацію слідчого ізолятора №24, м. Рівне (а.с.197-199 т.2).

Давши оцінку доказам у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 липня 2012 року між позивачем та Товариством був укладений договір складського зберігання зерна №4, за умовами якого останнє взяло на себе обов'язок прийняти на зберігання надані Підприємством олійні культури (зернові, зернобобові, круп'яні, олійні культури) врожаю 2012 року, надавати додаткові послуги відповідно до додатку № 1, що є невід'ємною частиною даного договору, та у встановлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором. (т. 1, а.с. 16-19).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Згідно з пунктом 1.6. договору зерновий склад гарантує, що він має зерносховище та сертифікат на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки.

Пунктом 15 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що зерновий склад - юридична особа, що має на праві власності зерносховище та сертифікат на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки.

На підтвердження того факту, що відповідач є зерновим складом, останній надав сертифікат № 5006 з терміном дії з 21 лютого 2012 року по 20 лютого 2013 року (т. 2, а.с. 11).

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладена між сторонами угода є договором зберігання зерна сертифікованим зерновим складом.

Частинами 1, 2 статті 24 Закону передбачено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

Згідно з положеннями частини 1 статті 26 Закону, підпункту 6.4.1. пункту 6.4. Наказу Міністерства аграрної політики України від 15 червня 2004 року № 228 "Про затвердження Технічного регламенту зернового складу" договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 936 ЦК України та частини 2 статті 26 Закону за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна.

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що приймання зерна здійснюється згідно з вимогами Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 року № 661.

Як передбачено пунктом 2.16. вищезазначеної Інструкції, сертифікований зерновий склад на підставі реєстру форми ЗХС-3 (ЗХС-4) оформляє одночасно з прийняттям зерна на зберігання складську квитанцію відповідно до Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року № 198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2003 року за № 605/7926. На бланку СК у графі "Примітка" вказують вид надходження зерна.

Відповідно до статті 937 ЦК України договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

За підпунктом 4.1.5 пункту 4.1. договору зерновий склад зобов'язаний видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання.

Згідно з пунктом 24 частини 1 Закону складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Складськими документами на зерно є складська квитанція, просте та подвійне складські свідоцтва (частина 1 статті 961 ЦК України, стаття 37 Закону).

Пунктом 1.7 Наказу Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року № 198 "Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно" встановлено, що при оформленні партії зерна складська квитанція виписується в обов'язковому порядку як первинний документ, що засвідчує кількість та якість прийнятого складом зерна. Зерновий склад зобов'язаний забезпечити наявність бланків складських документів на зерно.

Складська квитанція на зерно оформляється на підставі реєстрів товарно-транспортних накладних на партію прийнятого на зберігання зерна й видається власнику зерна в разі, коли власник зерна не вимагає видачі простого або подвійного складського свідоцтва на зерно. Складська квитанція на зерно не може передаватися іншим суб'єктам ринку зерна (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 Наказу Міністерства аграрної політики України від 15 червня 2004 року № 228 "Про затвердження Технічного регламенту зернового складу").

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Наказу Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року №198 "Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно" передбачено, що складська квитанція є документом, який видається зерновим складом при прийнятті кожної партії зерна на зберігання та заповнюється у двох примірниках. Підставою для видачі складської квитанції на зерно є угода про зберігання зерна, укладена між зерновим складом і поклажодавцем, та факт прийняття зерна на зберігання. Оригінал першого примірника складської квитанції вручається поклажодавцю. Оригінал другого примірника складської квитанції зберігається зерновим складом.

Виходячи з вимог чинного законодавства та умов договору вбачається, що на підтвердження факту прийняття зерна від поклажодавця на зберігання зерновим складом заповнюються складські квитанції у двох примірниках, один з яких вручається поклажодавцю.

Фактична вага продукції позивача, переданої на зберігання відповідачу, склала 166 551 кг, що підтверджується актом-розрахунком від 26 липня 2012 року №47 (т.1, а.с.60-61), та складськими квитанціями на зерно (т. 1, а.с. 52-56).

Факт прийняття зерновим складом спірного зерна у вищезазначеній кількості був визнаний і самими представниками сторін у судових засіданнях.

У той же час будь-яких доказів на спростування факту видачі відповідачем складських квитанцій, що підтверджують прийняття зерна на зберігання, сторонами не надано.

Відповідно до пункту 1.3 договору зерно, що доставляється на зберігання зерновому складу згідно з цим договором, є власністю поклажодавця. Зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим способом розпоряджатися зерном поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні, до закінчення строку зберігання, передбаченого договором, крім випадків, передбачених п. 4.2.5 даного договору.

Обов'язок відповідача щодо збереження зерна, переданого на зберігання, встановлений також в підпункті 4.1.6 пункту 4.1. договору.

Судом встановлено, що 26 липня 2012 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" було укладено довір поставки сільськогосподарської продукції № 3/ріпак, за умовами якого Підприємство зобов'язалося поставити, а покупець прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію - ріпак у кількості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.

На підставі вказаного договору 26 липня 2012 року відповідачем було виписано товариству з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" складську квитанцію №124 від 26 липня 2012 року (АУ № 953652) на вищезазначений ріпак в кількості 166551 кг (т. 2, а.с. 104).

Водночас судом встановлено, що 27 липня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" звернулося до відповідача листом №403 (т. 2, а.с. 113), в якому просило анулювати вищезазначену складську квитанцію на зерно №124 від 26 липня 2012 року (АУ № 953652) у зв'язку з розірванням укладеного з позивачем договору на купівлю вказаного ріпаку.

Дану складську квитанцію було анульовано відповідачем, а зерно повернуто власнику -Підприємству, що підтверджується відміткою на самій складській квитанції "Анульовано" (т. 2, а.с. 110), а також відповідним записом в реєстрі складських документів відповідача на зерно та зерна, прийнятого на зберігання № 124 (т.1, а.с.114-115).

Судом також встановлено, що 26 липня 2012 року уповноважені представники позивача та відповідача склали акт-розрахунок №47 (т. 1, а.с. 60-61), згідно з яким перевірили результати операцій із зерном ріпаку першого класу урожаю 2012 року на відповідність кількісних і якісних облікових даних, що відповідає підпункту 4.3.10 пункту 4.3 договору.

31 липня 2012 року між Підприємцем та позивачем було укладено договір №35/072012, за умовами якого останній зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити ріпак в кількості 166551 кг по ціні 4 650 грн. 00 коп. за 1м/т (т. 1, а.с. 21-23).

Цього ж дня Підприємство надало відповідачу лист на переоформлення зерна ріпаку в кількості 166551 кг на користь фізичної особи-підприємця Подставкіна Андрія Федоровича. У вказаному листі, підписаному керівником позивача, зазначено, що з дати переоформлення новий власник набуває право на переоформлене зерно, а попередній власник втрачає право на нього.

З матеріалів справи вбачається, що у цей же день відповідачем було видано наказ № 28 на переоформлення зерна з позивача на Підприємця.

Згідно з частиною 5 статті 24 Закону та пункту 11.3 Наказу Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року № 198 "Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно" видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи.

За статтею 35 Закону зерновий склад зобов'язаний з дотриманням процедури, зазначеної у договорі складського зберігання зерна, на першу вимогу володільця складського документа повернути йому зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк зберігання зерна ще не закінчився.

Відповідно до пункту 3.4, 3.5, 10.3, 10.4 Наказу Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року № 198 "Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно" при витребуванні зерна складська квитанція повертається поклажодавцем зерновому складу в обмін на документ, який посвідчує відвантаження зерна складом. На повернутій складській квитанції та на її другому примірнику, який зберігався на зерновому складі, проставляються відмітки "Погашено", про що робиться відповідний запис у Реєстрі складських документів на зерно. Погашені оригінали складських квитанцій та їх другі примірники зберігаються на зерновому складі протягом трьох років з дня їх погашення. Після видачі зерна власникам складських документів на зерно уповноважена особа зернового складу погашає прийняті складські документи на зерно написом "Погашено", вказує дату, прізвище, ініціали і ставить підпис. Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з Реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Інформація про погашення складських документів передається до державного (центрального) Реєстру складських документів на зерно згідно із статтею 45 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

З наявних у матеріалах справи копій та наданих відповідачем для огляду оригіналів квитанцій на зерно № 49, № 57 від 11 липня 2012 року, № 64 від 12 липня 2012 року, № 81 від 13 липня 2012 року та № 89 від 14 липня 2012 року вбачається що примірники даних складських документів позивача було погашено, про що відповідачем було зроблено відповідну відмітку.

За пунктом 3.1 договору від 31 липня 2012 року № 35/072012 розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахунку коштів в безготівковому порядку протягом 5 банківських днів з дати фактичного отримання товару.

Відповідно до пункту 4.1 договору поставка товару продавцем покупцю здійснюється за умовами елеватор, м. Дубно.

Згідно з пунктом 5.3 цієї угоди право власності на товар та ризики виникають у покупця в момент передачі товару покупцю, що фіксується накладною про прийняття товару або актом приймання-передачі товару.

30 липня 2012 року між Підприємцем та відповідачем укладено договір складського зберігання зерна № 44 та оформлено складську квитанцію на зерно № 142 від 31 липня 2012 року (т. 1, а.с. 57).

Судом встановлено, що 28 серпня 2012 року на виконання умов договору № 35/072012 Підприємцем оплачено позивачу частину вартості поставленого ріпаку на суму 49000 грн. 00 коп., що стверджується випискою з банку (т. 2, а.с. 17), постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 24 вересня 2012 року (т. 2, а.с. 38-39), а також поясненнями третьої особи від 2 листопада 2012 року (т. 2, а.с. 40).

Разом з тим, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідачем не було дотримано порядку переоформлення зерна на нового власника (зокрема, не підписано трьохсторонній акт приймання-передавання зерна, акт - розрахунок на дату переоформлення зерна тощо), у зв'язку з чим останній не мав необхідного обсягу повноважень на переоформлення зерна ріпаку, який є власністю позивача. Крім того, у позивача було відсутнє волевиявлення на передачу належного йому зерна новому власнику. За таких обставин позивач просив стягнути з відповідача збитки в розмірі вартості 166551 кг ріпаку, що за розрахунком Підприємства складає 749 479 грн. 50 коп.

У пунктах 3.10-3.14 договору від 5 липня 2012 року № 4 сторонами було погоджено порядок переоформлення зерна.

Так, відвантаження або переоформлення зерна проводиться в кількості та за якістю в межах класу, груп стандартами, що зазначені в складському документі на зерно, виданому при прийманні зерна на зберігання за мінусом втрат, пов'язаних з природними втратами та втратами при поліпшенні якості зерна.

Зерновий склад зобов'язаний видати поклажодавцю акт-розрахунок, в якому проводиться розрахунок втрат, пов'язаних з природними втратами та втратами при поліпшенні якості зерна, що належить поклажодавцю, обраховує втрати і зменшення в межах норм відповідно до п. 1.10. Інструкції.

Наказ на відвантаження зерна оформляє зерновий склад після надання поклажодавцем або його представником за довіреністю письмової заяви про відвантаження або переоформлення зерна, оригіналів складських документів та довіреності. Оформлення документів на відвантаження зерна проводиться в присутності поклажодавця або його представника, уповноваженого довіреністю. Наявність документа, що засвідчує особу представника, є обов'язковою.

Зерно вважається переоформленим зерновим складом з моменту підписання сторонами акта-розрахунку та складського документа.

Пунктом 2 розділу V Наказу Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 року № 661 "Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах" також врегульовано порядок переоформлення зерна від одного власника іншому.

Зокрема, переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника.

При переоформленні зерна ВТЛ зернового складу надає бухгалтерії аналізу картку з відміткою "переоформлення".

Якість зерна визначається на дату переоформлення і відповідає якості, що склалася в партії на момент переоформлення та зареєстрована в журналі форми №ЗХС-49 "переоформлення".

До заяви додаються складські документи і доручення, видається наказ керівника зернового складу (форма №16), складається акт приймання-передавання зерна, який підписується в тристоронньому порядку (перший власник зерна, новий власник зерна і керівник зернового складу), оформляється договір складського зберігання зерна з новим власником.

Обсяг переоформленого зерна визначається актом-розрахунком, який складається підприємством на момент переоформлення, після чого новому власнику видаються переоформлені складські документи. Процедура переоформлення відображується в особовому рахунку власника зерна в книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма №36 з відміткою "переоформлення"). Відповідно вносяться зміни в звіт форми № ЗХС-37.

З наведеного вбачається, що переоформлення зерна від одного власника іншому супроводжується оформленням заяви про переоформлення зерна, акту-розрахунку, акту приймання-передавання зерна, наказу тощо.

Крім того, сторони в договорі визначили обов'язки поклажодавця, пов'язані з переоформленням зерна.

Так, при відвантаженні або переоформленні зерна позивач зобов'язаний надати зерновому складу лист - клопотання, в якому повідомити про строк, спосіб і обсяг отримання зерна, що буде відвантажуватися, переоформлюватися (підпункт 4.3.7 пункту 4.3. договору).

За 5 днів до зазначеної дати відвантаження або переоформлення поклажодавець зобов'язаний надати зерновому складу складські документи, провести остаточні розрахунки за фактичні обсяги наданих послуг (підпункт 4.3.8 пункту 4.3 договору), забезпечити при відвантаженні або переоформленні зерна присутність уповноваженого представника (підпункт 4.3.9 пункту 4.3 договору), а також не менш, ніж за 5 днів до відвантаження або переоформлення зерна, провести із зерновим складом звірку кількості і якості зерна, що зберігається (підпункт 4.3.10 пункту 4.3 договору).

З наявних матеріалів справи вбачається, що переоформлення зерна з позивача на Підприємця відбулося з порушенням вимог підзаконних нормативно-правових актів.

Зокрема, під час переоформлення зерна між позивачем, відповідачем та новим власником в порушення пункту 2 розділу V Наказу Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 року № 661 "Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах" не було підписано трьохсторонній акт приймання-передавання зерна.

Також судом встановлено, що акт-розрахунок, складений сторонами 26 липня 2012 року, тобто за п'ять днів до дня переоформлення спірного зерна на Підприємця.

Водночас згідно з підпунктом 4.3.10 пункту 4.3 укладеного між сторонами договору на позивача було покладено обов'язок не менш ніж за 5 днів до відвантаження або переоформлення зерна провести із зерновим складом звірку кількості і якості зерна, що зберігається.

З пояснень представника відповідача та постанови СДСБЕЗ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 24 вересня 2012 року, вбачається, що 1 серпня 2012 року керівник Підприємства з'явився до зберігача, де подав лист на переоформлення належного позивачу зерна в кількості 166551 кг на Підприємця.

Відповідно до вимог чинного законодавства керівник суб'єкта господарювання виступає від імені юридичної особи на підставі установчих документів та діє без довіреності.

Відтак, під час переоформлення зерна з Підприємства на третю особу приймав участь безпосередньо керівник позивача, який діє від імені юридичної особи без довіреності.

Для з'ясування питання про наявність у позивача підстав для стягнення з відповідача збитків, завданих недотриманням останнім порядку переоформлення зерна на нового власника, та відсутністю у нього необхідного обсягу дієздатності щодо права розпорядження зерном ріпаку, належного на праві власності позивачу, судом досліджено фактичні обставини, пов'язані з волевиявленням позивача щодо відчуження ріпаку Підприємцю.

Як зазначалося вище, 31 липня 2012 року між позивачем (продавець) та Підприємцем укладено договір № 35/072012, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити ріпак в кількості 166 551 кг по ціні 4 650 грн. 00 коп. за 1м/т.

Судом встановлено, що даний договір підписаний повноважними представниками сторін і на час розгляду даної справи не був визнаний недійсним або розірваний у встановленому законом порядку.

Також встановлено, що керівником позивача було подано зберігачу лист від 31 липня 2012 року на переоформлення зерна - ріпаку в кількості 166551 кг на користь Підприємця, згідно з яким з дати переоформлення новий власник право на переоформлене зерно набуває, а попередній власник право на нього втрачає.

Позивач від третьої особи отримав в рахунок часткової оплати вартості ріпаку за вищезазначеним договором грошові кошти в розмірі 49 000 грн. 00 коп.

Як вбачається із пояснень директора позивача, викладених у заяві (повідомленні) про злочин, що подана до СДСБЕЗ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області, 31 липня 2012 року між позивачем та Підприємцем було укладено договір № 35/072012. Згідно з листом на переоформлення ріпаку, останній було переоформлено на Подставкіна Андрія Федоровича. Однак розрахунки за поставлений товар останній провів не у повному обсязі, від своїх зобов'язань щодо виконання зазначеного договору відмовляється, пояснень щодо здійснення оплати уникає.

24 вересня 2012 року від керівника позивача до СДСБЕЗ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області надійшла заява про вирішення майнових спорів з фізичною особою-підприємцем Подставкіним Андрієм Федоровичем виключно в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим у порушенні кримінальної справи відмовлено, про що винесено постанову від 24 вересня 2012 року.

З наведеного вбачається, що позивач не тільки визнав факт переоформлення зерна ріпаку на Підприємця, а й вчинив дії, пов'язані з виконанням договору № 35/072012 від 31 липня 2012 року - отримав грошові кошти в якості часткової оплати за поставлений ріпак в сумі 49 000 грн., що підтверджується банківською випискою.

Усе наведене свідчить про наявність договірних відносин між позивачем та третьою особою щодо купівлі-продажу спірного зерна ріпаку та спростовує твердження Підприємства про те, що останнє не мало волевиявлення на його передачу новому власнику.

Окремо необхідно зазначити, що твердження Позивача, що відповідно до п.5.3 Договору №35/072012 передбачено, що право власності на товар та ризики виникають у покупця в момент передачі товару покупцю, який фіксується накладною про приймання товару або Актом приймання - передачі товару суперечить листу Позивача про переоформлення зерна.

Оскільки, позивач лист про переоформлення адресував безпосередньо філії ПАТ «ДПЗКУ» «Дубенський КХП», а договір №35/072012 Позивачем укладено із Подставкіним А.Ф. і умови зазначеного договору відомо виключно сторонам договору, тому для ПАТ «ДПЗКУ» в особі філії ПАТ «ДПЗКУ» «Дубенський КХП» юридичне значення має лист на переоформлення зерна №30, Інструкція №661 та Положення.

Судова колегія погоджується з відповідачем, що у відповідності до Договору складського зберігання зерна Філією ПАТ «ДПЗКУ» «Дубенський КХП» було складено Акт - розрахунок та на підставі листа Позивача про переоформлення здійснено переоформлення ріпаку із видачею складської квитанції ФОП Подставкіну А.Ф.

Таким чином, акт приймання - передавання зерна, який складається у тристоронньому порядку, не є обов 'язковим.

Аналогічна судова практика міститься у Постанові Вищого господарського суду України від 02.03.2010 р. по справі №9/81, де встановлено судом, що Відповідач здійснив правомірно переоформлення зерна на підставі письмової заяви поклажодавця, підписаної керівником та скріпленої його печаткою, довіреності і складської квитанції.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що хоча у діях відповідача виявлено порушення, пов'язані з порядком переоформлення зерна на нового власника, однак зазначені дії не призвели до настання негативних майнових наслідків позивача.

Позивач, реалізуючи намір щодо відчуження зерна ріпаку, вчинив дії, пов'язані з його переоформленням на фізичну особу - підприємця Подставкіна А.Ф., який у свою чергу, розрахунків у повному обсязі за придбане зерно не провів.

Отже, саме внаслідок невиконання фізичною особою - підприємцем Подставкіним Андрієм Федоровичем зобов'язань за договором поставки №35/072012 від 31.07.2012 року позивач не отримав повної вартості проданого ріпаку.

За таких обставин, позивачем не доведено причинно - наслідкового зв'язку між заподіяними збитками та діями відповідача, оскільки позивач відчужив насіння ріпаку третій особі - фізичній особі - підприємцю Подставкіну А.Ф.

Зважаючи на відсутність усіх елементів складу правопорушення, зокрема причинно -наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, підстави для покладення відповідальності на відповідача за заподіянні позивачу збитки відсутні.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні, скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Шпанівське" на рішення господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2012 року у справі №5019/1611/12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 26 грудня 2012 року у справі №5019/1611/12 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5019/1611/12 повернути до господарського суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.