Постанова № 30377605, 19.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4299/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року о 15 год. 54 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Каркоц А.В. (по довіреності)

представника відповідача - Попов Д.В. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Дорлідер» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Приватне підприємство «Дорлідер» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби №0003112301 від 26.06.2012 року, №0003122301 від 26.06.2012 року в частині нарахування зобов'язань у сумі 172446 грн., у тому числі за основним платежем 137957 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 34489 грн.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві та уточненнях до позову (Том ІІІ, аркуші справи 30-31), оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Аркадос», суми доходів від операцій відображались позивачем в податковому та бухгалтерському обліку згідно діючого законодавства, а тому висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно, а тому вони підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (Том І, аркуші справи 87-91), оскільки позивач неправомірно формував об'єкт оподаткування податком на прибуток та неправомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість по операціям з контрагентом ПП «Аркадос», а тому податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині позовних вимог з наступних підстав.

Приватне підприємство «Дорлідер» зареєстровано 26.03.2004 року як юридичну особу Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №279794 та знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби (Том І, аркуші справи 9, 22).

Позивач є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва №464336 (Том І, аркуш справи 23), основними видами діяльності якого за КВЕД є будівництво доріг і автострад, виробництво неметалевих мінеральних виробів, будівництво житлових і нежитлових будівель, вантажний автомобільний транспорт, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (Том І, аркуш справи 10).

Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби на підставі направлень №83/22, №86/22, №87/22, 84/16, №85/16, №88/17, №90/17, №89/19 від 19.04.2012 року, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних, у період з 19.04.2012 року по 05.06.2012 року проведено планову виїзну перевірку ПП «Дорлідер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №430/22/32863396 від 12.06.2012 року (Том І, аркуші справи 25-70).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПП «Дорлідер», зокрема, п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку приватних підприємств», п. п. 14.1.13, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п. п. 138.8, 138.10 ст. 138, п. 6 Підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у 2011 році на суму 335642 грн., п. п. 7.2.3 п. 7.2, п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у сумі 165236 грн.

На підставі виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення №0003112301 від 26.06.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 335642 та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 грн., №0003122301 від 26.06.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 165236 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 39435 грн. (Том І, аркуші справи 7, 8).

Предметом спору, з урахуванням уточнень до позову та письмових пояснень (Том ІІ, аркуш справи 26, Том ІІІ, аркуші справи 30-31), є правомірність нарахування позивачу грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 335642 та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0003112301 від 26.06.2012 року, грошового зобов'язання по податку на додану вартість в частині нарахування 172446 грн., у тому числі за основним платежем 137957 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 34489 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0003122301 від 26.06.2012 року.

Як вбачається з акту перевірки та наданих пояснень представника відповідача підставою для висновку щодо заниження позивачем податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року стало неправомірне формування валового доходу при здійсненні ремонту доріг за бюджетні кошти, не включення до складу інших доходів суму безповоротної фінансової допомоги, не віднесення до витрат суми фактично повернутої фінансової допомоги, неправомірне формування амортизаційних відрахувань.

Підставою для висновку про заниження позивачем податку на додану вартість і завищення податкового кредиту за травень 2010 року стало заниження ПП «Аркадос» податкових зобов'язань по операціям з позивачем, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Аркадос» 21.10.2010 року та проведення процедури банкрутства, наявність акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси №1485/23-4/36610920 від 20.09.2010 року «Про неможливість проведення перевірки ПП «Аркадос» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податковий кредит за березень, квітень, травень, червень 2010 року», яким встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність підприємства за місцезнаходження та ознаки нікчемності угод з контрагентами за період березень, квітень, травень, червень 2010 року (Том І, аркуші справи 137-142).

Суд вважає позовні вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби №0003122301 від 26.06.2012 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 172446 грн. (за основним платежем 137957 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 34489 грн.) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням, виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому, датою виникнення права платника податку на податковий кредит є перша з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закон України №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року).

Згідно із п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що між ПП «Дорлідер» та ПП «Аркадос» укладено договір №82 від 30.04.2010 року (Том І, аркуші справи 105-106), за яким ПП «Аркадос» передає, а ПП «Дорлідер» приймає товар - бітум, мазут, дизельне пальне, на умовах взаємозаліку, який передається сторонами Договору відповідно накладним, підписаним представниками сторін. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання його умов.

На виконання умов договору ПП «Аркадос» здійснило поставку ПП «Дорлідер» зазначеного товару та виписало позивачу податкові накладні №278 від 05.05.2010 року, №284, 285 від 07.05.2010 року, №289 від 11.05.2010 року, №290 від 12.05.2010 року, №294 від 13.05.2010 року, №300 від 19.05.2010 року, які були внесені в реєстр отриманих податкових накладних та в травні 2010 року включені до податкового кредиту (Том І, аркуші справи 107-109, 116-121, 127-134).

На підтвердження поставки товару суду надано видаткові накладні №148 від 05.05.2010 року, №284, 285 від 07.05.2010 року, №289 від 11.05.2010 року, №290 від 12.05.2010 року, №294 від 13.05.2010 року, №300 від 19.05.2010 року (Том І, аркуші справи 110-115) та виписку по рахунку 631, оприбуткування отриманого від ПП «Аркадос» товару на складі (Том І, аркуші справи 123-125).

На підтвердження оплати за отриманий товар позивачем надано виписки по рахункам (Том І, аркуші справи 135-136), транспортування товару здійснювалось ПП «Аркадос», що підтверджується товарно-транспортними накладними (Том І, аркуші справи 150-156).

На підтвердження наявності у ПП «Дорлідер» виробничих потужностей та складських приміщень позивачем надано договір оренди цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: Старокиївське шосе 21 км. 30 «а» та складається з будівель, складів, складів паливно-мастильних матеріалів, асфальтозмішувальної установки, заправки, автотранспорту, крану, грейдерів, тощо (Том І, аркуші справи 178-188)

Поставлений товар приймався уповноваженою особою ПП «Дорлідер», якій згідно журналу реєстрації виданих довіреностей надано повноваження на отримання товару (Том ІІ, аркуші справи 8-10).

Також, позивач надав до суду Сертифікати та паспорти відповідності отриманих паливно-мастильних матеріалів усім обов'язковим вимогам ДСТУ (Том ІІ, аркуші справи 11-19).

На підтвердження здійснення в травні 2010 року ремонту доріг та використання придбаних у ПП «Аркадос» матеріалів позивачем надано договори підряду на виконання таких робіт з ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ», ТОВ «МЕГАЛАЙН», ТОВ «НОВОЛОГ», кошториси, договірні ціни, відомості використаних ресурсів, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних ремонтних робіт, тощо (Том І, аркуші справи 157-177, 189-147).

Таким чином, позивачем надано первинні документи в підтвердження реальності здійснення господарської операції з ПП «Аркадос», до яких податковий орган не мав зауважень під час проведення перевірки та під час розгляду справи в суді.

Посилання на розбіжності в базах автоматичного співставлення між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями ПП «Аркадос», як на підставу для позбавлення позивача права на податковий кредит не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки позивач не може відповідати за дії контрагента, якщо доведе реальність здійснення господарських операцій первинними документами. Зазначена правова позиція підтверджується рішеннями Верховного суду України та Європейського суду з прав людини.

Як вбачається з акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №1485/23-4/36610920 від 20.09.2010 року, ПП «Аркадос» на момент здійснення операцій з позивачем було діючим підприємством та мало свідоцтво платника податку на додану вартість, а тому посилання відповідача на анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість та визнання банкрутом ПП «Аркадос» після здійснення операцій з позивачем не свідчать про нікчемність цих операцій.

Щодо висновку про нікчемність угод між позивачем та ПП «Аркадос» в силу закону, слід зазначити, що такий висновок є необґрунтованим, оскільки відповідно до ст. 228 ЦК України правочин є нікчемним, якщо він порушує публічний порядок, тобто був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, проте доказів в обґрунтування нікчемності правочину податковий орган не надав.

З огляду на викладене, позивач довів суду здійснення операцій з ПП «Аркадос», а податковий орган зробив висновок щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачем без належного обґрунтування такої позиції.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0003112301 від 26.06.2012 року, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 335642 та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 грн., суд вважає його правомірним та таким, що не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Однією з підстав нарахування позивачу грошового зобов'язання по податку на прибуток стало неправомірне формування валового доходу по операціям з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення Ульяновка - Миколаїв та доріг в м. Одесі на підставі договору №2 про закупівлю робіт за державні кошти від 06.06.2011 року з Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради та договору №55 від 18 жовтня 2011 року з Службою автомобільних доріг у Миколаївській області (Том ІІ, аркуші справи 31-37, 100-104).

Так, ПП «Дорлідер» не віднесло до складу доходу за 4 квартал 2011 року дохід у сумі 7716722 грн. з виконання робіт по договору №55 від 18.10.2011 року з Службою автомобільних доріг у Миколаївській області, та не віднесло до складу доходу за 3, 4 квартали 2011 року дохід у сумі 6250000 грн. по договору №2 від 06.06.2011 року з Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради, оскільки оплата за рахунок бюджетних коштів не була проведена.

Відповідно до п. п. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Проте, відповідно до п. 1 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України розділ ІІІ цього Кодексу (податок на прибуток підприємств) застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року.

Згідно із п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Таким чином, позивачем порушено вимоги п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України та не віднесено до складу доходу вартість робіт по вищезазначеним договорам на загальну суму 13966722 грн. по даті їх фактичного виконання.

Крім того, позивачем невірно сформовані показники Декларацій «Інші доходи» за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року.

Так, відповідно до п. 14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Проте, позивачем при нарахуванні відростків умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець звітного періоду невірно визначено розмір облікової ставки НБУ.

Також, у позивача станом на 31.12.2011 року по рахунку 631 обліковується кредиторська заборгованість по підприємствам ПП «Лідер Плюс» та ТОВ «Вестком Н», які ліквідовані, а тому не можливо здійснити розрахунок за отримані товари/послуги.

Відповідно до п. 14.1.13 ст. 14, п. п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги це, зокрема, товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості. При цьому, інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості.

Таким чином, в порушення зазначених вимог Податкового кодексу України позивачем не включено до складу інших витрат суми безповоротної фінансової допомоги по операціям з ПП «Лідер Плюс» та ТОВ «Вестком Н».

Відповідно до п. 138.4, п. 138.6, 138.8, 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного

мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Суд погоджується з висновком податкового органу, викладеними в акті перевірки позивача (стор. 14-16 акту перевірки) що в порушення зазначених норм Податкового кодексу України позивачем не включено до складу витрат вартість придбаних послуг/товарів прямо пов'язаних з виконанням робіт з ремонту доріг Миколаївської області і м. Одеси та невірно розраховані амортизаційні відрахування.

Слід зазначити, що на валові витрати мала вплив операція з повернення 25.05.2011 року фінансової допомоги в сумі 1920200 грн., яка з метою запобігання збитковості в податковому обліку ПП «Дорлідер» не віднесена до валових витрат в 2 кварталі 2011 року.

Зазначена фінансова допомога була отримана відповідно до угоди №01/11 від 24.01.2011 року та віднесена до складу валових доходів в 1 кварталі 2011 року.

Проте, відповідно до п. п. 135.5.5 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України у разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Крім того, згідно із п. 6 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року. Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Під час перевірки позивачем було надано інвентаризацію основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів, яка була здійснена на підставі наказу директора ПП «Дорлідер» №09 від 29.03.2011 року з метою нарахування амортизації з 1 квітня 2011 року, відповідно до якої вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку, а тому виділяти тимчасову податкову різницю в окремий об'єкт у позивача не має підстав.

Проте в порушення п. 6 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України позивачем після проведення інвентаризації основних засобів невірно обчислено суму та віднесено до складу інших витрат тимчасові податкові різниці.

Відповідно до ст. 138 Податкового кодексу України амортизаційні відрахування відносяться до витрат.

ПП «Дорлідер» нарахувало за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року амортизаційні відрахування в сумі 3864675 грн., проте нарахуванню підлягають амортизаційні відрахування в сумі 3524951 грн.

Слід зазначити, що представник позивача в судовому засіданні не зміг обґрунтувати підстави незгоди з висновками податкового органу про заниження податку на прибуток і підстави визнання податкового повідомлення рішення №0003112301 від 26.06.2012 року неправомірним та не надав будь-яких доказів в обґрунтування неправомірності висновків податкового органу, проте представнику позивача неодноразово пропонувалось надати такі докази та обґрунтувати позицію з цього приводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, оскільки позивачем надано всі первинні документи в підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, податкове повідомлення-рішення №0003122301 від 26.06.2012 року в частині нарахування зобов'язань в сумі 172446 грн. підлягає скасуванню.

Разом з цим, суд вважає обґрунтованими доводи Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про неправомірність формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та, як наслідок, його заниження у розмірі 335642 грн., а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби №0003112301 від 26.06.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 335642 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 грн. є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

керуючись ст.ст. 69-71, 94, 118, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Дорлідер» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби №0003112301 від 26.06.2012 року, №0003122301 від 26.06.2012 року в частині нарахування зобов'язань у сумі 172446 грн., у тому числі за основним платежем 137957 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 34489 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби №0003122301 від 26.06.2012 року в частині нарахування зобов'язань в сумі 172446 грн., у тому числі за основним платежем 137957 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 34489 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19 березня 2013 року.

Суддя Л.І. Свида

.