Постанова № 30376467, 28.03.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року

Справа № 803/555/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Карпилівка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області (далі – УПФ в Ківерцівському районі) звернулося з позовом до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Карпилівка» (далі – СГ ЗАТ «Карпилівка») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 6 372,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» СГ ЗАТ «Карпилівка» не відшкодувало Управлінню Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів “б”- “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” відповідно до списку виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у сумі 6 372,38 грн. з жовтня 2012 року по лютий 2013 року. Просить стягнути з СГ ЗАТ «Карпилівка» на користь УПФ в Ківерцівському районі Волинської області заборгованість з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року у сумі 6 372,38 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Представник позивача подав суду письмове клопотання від 28.03.2013 року в якому просить проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, заперечення на позов не надав, хоча повістка була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання, проте поштове відправлення повернулося 22.03.2013 року на адресу суду із відміткою відділення поштового зв’язку «адресат відсутній», тобто зазначена повістка про виклик до суду не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 ст.128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв’язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному об’ємі з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Таким чином, даний публічно-правовий спір підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Згідно вимог статті 8 Закону України від 05.11.1991 р. № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (надалі - Закон України № 1788-XII) виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни.

Частиною 3 статті 15 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закон України № 1058-IV) встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до частини 4 пункту 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закон України № 400/97-ВР) для платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”- “з” статті 13 Закону України № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку.

Пунктом “в” статті 13 Закону України № 1788-XII встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

З матеріалів справи вбачається, що з жовтня 2012 року по лютий 2013 року УПФ в Ківерцівському районі було фактично витрачено на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту “в” статті 13 Закону України № 1788-XII 3-м особам, які працювали у СгЗАТ «Карпилівка», 6 372,38 грн.

Згідно пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2001р. за № 64/8663, (надалі –Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.9. Інструкції № 21-1 встановлено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункти 6.2, 6.4 Інструкції № 21-1).

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Проте, всупереч статті 2 Закону України № 400/97-ВР відповідачем не вжито заходів для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв’язку з чим у відповідача виникла перед УПФ в Ківерцівському районі заборгованість по сплаті цих платежів з жовтня 2012 року по лютий 2013 року у сумі 6 372,38 грн.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що заборгованість сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Карпилівка» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягає стягненню у судовому порядку на користь УПФ в Ківерцівському районі Волинської області.

Керуючись статтями 11,17,35,71,158,160,163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, статтей 8, 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та статті 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Карпилівка» на користь Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області заборгованість по витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у сумі 6 372 (шість тисяч триста сімдесят дві) гривні 38 копійок за період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 02 квітня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф.Костюкевич