Ухвала суду № 30373010, 26.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8369/12/0170/11

26.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" - Кабанцов Роман Олександрович, довіреність № 4-2013 від 01.01.13

представник відповідача, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 27.11.12 по справі № 2а-8369/12/0170/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" (вул. Кримська 7, смт. Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97501)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000174300 від 11.07.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» судові витрати у розмірі 22146 (двадцять дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2012 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 26.02.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні заперечення.

Представник відповідача у судове засідання 26.02.13р. не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» з питань дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «А-Ліра» за періоди з 01.02.2012р. до 29.02.2012р. та з 01.04.2012р. до 30.04.2012р.

За результатами перевірки складено акт №34/41-20/32417960 від 19.06.2012 р. (а.с.12-32), у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» вимог п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «А-Ліра» за лютий 2012 на 726126,46грн., за квітень 2012р. на 2113696,20грн.

В акті зазначено, що угода між ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» з ПП «А-Ліра» є нікчемною внаслідок того, що така угода не спрямована на реальне настання правових наслідків, неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, у ПП «А-Ліра» відсутні достатні трудові та матеріальні ресурси, виробнича база, що унеможливлює здійснення господарської діяльності платником по операціях з поставки ТМЦ. Крім того, в ході перевірки була встановлена відсутність ПП «А-Ліра» за юридичною адресою, про що складено відповідний акт.

За результатами перевірки, на підставі акту №34/41-20/32417960 від 19.06.2012 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.07.2012 року №0000174300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4259733,99 грн., в тому числі за основним платежем на 2839822,66 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1419911,33 грн. (а.с.10).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним і скасування.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України), що набрав чинності з 01.01.2011 року, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою, такою датою вважається дата події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Як вбачається з матеріалів справи завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за лютий та квітень 2012 року в сумі 2839822,66грн. складається з наступних сум:

- 726126,46грн. за лютий 2012 року за податковою накладною №35 від 28.02.2012 р. (з урахуванням розрахунку коригування №3 від 28.02.2012 року),

- 2113696,20грн. за квітень 2012 року за податковою накладною №2 від 26.04.2012 р.

Загальний обсяг поставки за податковою накладною №35 від 28.02.2012 року складає 8610551,28грн., в т.ч. ПДВ 1435091,88грн.

28.02.2012 року у зв'язку із помилкою, допущеною при складанні вказаної податкової накладної, постачальник склав розрахунок-коригування №3 на суму (-568,80грн.), в т.ч. ПДВ (-94,80грн.).

Відповідачем в акті перевірки №34/41-20/32417960 від 19.06.2012 встановлено завищення податкового кредиту по операціях з поставки товарів за вказаною податковою накладною тільки на суму 726126,46грн.

Як вбачається з вищезазначених податкових накладних, а саме: №35 від 28.02.2012 року на суму 8610551,28 грн., у т.ч. ПДВ 1435091,88грн. (а.с.96), №2 від 26.04.2012 року на суму 12682177,20 грн., в т.ч. ПДВ 2113696,20 грн. (а.с.99).

Вищевказані податкові накладні відповідають вимогам ст.201 ПК України та були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.10 ст.201 та п.11 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, що підтверджено витягом із Єдиного реєстру податкових накладних(а.с.191).

Виявлені порушення відповідач обґрунтовує відсутністю у платника податку права на податковий кредит через відсутність реального товарного характеру угод між позивачем та ПП «А-Ліра», оскільки останнє не має необхідних умов для ведення господарської діяльності.

Висновки відповідача про нікчемність угод між ТОВ «КримТЕЦ» та ПП «А-Ліра» є необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку.

01.12.2011 року між ТОВ «КримТЕЦ» (Покупець) та ПП «А-Ліра» (Постачальник) було укладено договір поставки №01/12-11, за умовами якого Постачальник продає, а Покупець купляє макуху (жмих) соняшника українського походження врожаю 2011 року. (а.с.45-46).

Відповідно до вищезазначеного договору у лютому 2012 року позивач отримав від ПП «А-Ліра» макуху (жмих) соняшника у кількості 3027,42 тонн на загальну суму 8609982,48грн., в тому числі ПДВ 1434997,08грн., що підтверджено прибутковою накладною №РН-0000045 від 28.02.2012 (а.с.100) та актом приймання-передачі №1 від 28.02.2012 року (а.с.101,102). В квітні 2012 року позивачем частково повернуто ПП «А-Ліра» жмих соняшника у кількості 26,72 тони на суму 75 991,68грн., в т.ч. ПДВ 12 655,28грн. (а.с.109-111).

10.04.2012 року між ТОВ «КримТЕЦ» (Покупець) та ПП «А-Ліра» (Постачальник) було укладено договір поставки №10/04, за умовами якого Постачальник продає, а Покупець придбаває макуху (жмих) соняшника українського походження врожаю 2011 р. (а.с.43-44).

Відповідно до вищезазначеного договору у квітні 2012 року позивач отримав від ПП «А-Ліра» макуху (жмих) соняшника у кількості 5032,61т на загальну суму 12682177,20грн., в тому числі ПДВ 2113696,20грн., що підтверджено прибутковою накладною №РН-0000105 від 26.04.2012 (а.с.103) та актом приймання-передачі №1 від 26.04.2012 року (а.с.104,105).

Отриманий товар був частково позивачем оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 194,195).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Щодо використання отриманого позивачем товару у господарській діяльності позивача.

08.11.2011 року ТОВ «КримТЕЦ» укладено з ПрАТ «Дніпровський термінал» договір №08/11-ДТ-КТЕЦ/541 зберігання зернових вантажів та надання послуг, предметом якого є зберігання зернових та олійних культур врожаю 2011 року на складах ПрАТ «Дніпровський термінал» (а.с.47-55).

Передача жмиху соняшника у кількості 3027,42т та 5032,61т на зберігання підтверджена тристоронніми актами приймання - передачі.

01.12.2011 року між ТОВ «КримТЕЦ» (Комітент) та ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі.» (Комісіонер) було укладено договір комісії №01/12-11К, за умовами якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента наступні юридично значимі дії:

1) здійснювати реалізацію на експорт з України товару, що належить Комітенту. Найменування, асортимент, ціна та кількість товару визначаються в додатках до Договору;

2) укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах Комітента, а також діяти в інтересах Комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів. (а.с.57-62).

Відповідно до зазначеного договору комісії позивачем на комісію передано ДП «ТД «Херсон» КОВ «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі.» макуху (жмих) соняшника у лютому 2012 року у кількості 3027,42 тон, у квітні 2012 року у кількості 5032,61 тон, що підтверджено актами приймання-передачі (а.с.64-70).

Оскільки отримані ТОВ «КримТЕЦ» від ПП «А-Ліра» товари (макуха (жмих) соняшника), реалізовані ТОВ «КримТЕЦ», то такі товари були використані у господарської діяльності ТОВ «КримТЕЦ».

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, у тому числі ПДВ в ціні товару.

Нікчемність угод, укладених позивачем із своїм контрагентом податковий орган мотивує тим, що згідно акту перевірки неможливо встановити місцезнаходження останнього.

Проте, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження своїх заперечень.

Зокрема, акт перевірки, який є носієм доказової інформації та на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, містить посилання виключно на акт перевірки, який складений у травні 2012 році, тоді як спірні господарські операції відбувалися у лютому-квітні 2012 року.

За даними Реєстру анульованих свідоцтв платника ПДВ свідоцтва платника ПП «А-Ліра» не було анульовано на час здійснення операцій з поставки товарів позивачу (а.с.193).

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до частини 1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Вказані в акті перевірки порушення платником податків діючого законодавства не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Відповідно до статті 228 ЦК України (в редакції на момент вчинення правочинів) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Із наведеної норми слідує, що правочин може бути визнаний таким, що порушує публічний порядок якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави. За даних обставин, такий правочин може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань контрагентами позивача, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.11.12р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.11.12р. по справі 2а-8369/12/0170/11 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.11.12р. по справі 2а-8369/12/0170/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян