Ухвала суду № 30372239, 27.02.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/32/13 13.02.2013 27.02.2013 27.02.2013

Провадження №22ц/784/408/13 Головуючий в першій інстанції Тішко Д.А.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Галущенка О.І.,

суддів: Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Дубовій К.В.,

за участю представника позивача Наріжної К.С.,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства

«Банк «Фінанси та кредит»

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2012 року по справі за позовом

Публічного акціонерного товариства«Банк «Фінанси та кредит»

(далі - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»)

до

ОСОБА_5

про звернення стягнення на предмет застави

та зустрічним позовом

ОСОБА_5

до

Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»

(далі - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»)

про припинення договору застави,

В С Т А Н О В И Л А :

20 травня 2009 року ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», яке в подальшому змінило назву на ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки LEXUS, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного останньому на праві власності.

Позивач зазначав, що 16 квітня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «НКО» було укладено кредитний договір № 32-04/07 про відкриття відновлювальної кредитної лінії на суму 1 280 000 грн. з процентною ставкою 23 % річних та строком повернення до 15 квітня 2009 року. З метою забезпечення зобов'язань ТОВ «НКО» за кредитним договором 26 вересня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_5 було укладено договір застави, згідно якого останній передав в заставу автомобіль марки LEXUS, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного останньому на праві власності.

Посилаючись на те, що станом на 28 квітня 2009 року у ТОВ «НКО» виникла заборгованість у розмірі 1 394 409 грн. 94 коп., просило звернути стягнення на предмет застави.

23 липня 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», який в подальшому уточнив, про припинення правовідносин, що виникли між ним і ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та припинення договору застави.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2012 року в задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено. Ухвалено припинити договір застави автомобіля марки LEXUS, модель GS, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 1-го МРВ ДАІ м. Миколаєва ВДАІ УМВС в Миколаївській області 18 вересня 2007 року від 26 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № 1435. Припинено правовідносини, що виникли між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_5 на підставі договору застави вищезазначеного автомобіля та вирішено питання щодо стягнення судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду є незаконним, необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно і всебічно дослідив обставини справи, надав їм належну оцінку, перевірив їх доказами, які були представлені сторонами і на підставі ст. ст. 609, 593 ЦК України, Закону України «Про заставу» прийшов до правильного висновку, що в зв'язку з ліквідацією ТОВ «НКО» припинилось зобов'язання за договором застави. Тому, суд правильно відмовив в задоволенні первісного позову та задовольнив зустрічний позов про припинення договору застави.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 26 вересня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси і кредит», яке в подальшому змінило назву на ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», та ТОВ «НКО» було укладено кредитний договір, а потім додаткові угоди до цього договору, про відкриття відновлювальної кредитної лінії на суму 1 280 000 грн. з процентною ставкою 23 % річних та строком повернення до 15 квітня 2009 року (а.с. 9-18).

З метою забезпечення зобов'язань ТОВ «НКО» за кредитним договором 26 вересня 2007 року між позивачем та ОСОБА_5 в забезпечення виконання вищезазначеного договору, було укладено договір застави, згідно якого останній передав в заставу автомобіль марки LEXUS, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного останньому на праві власності.

ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» належним чином виконало свої обов'язки за кредитним договором, але ТОВ «НКО» свої обов'язки за цим договором не виконало, у зв'язку з чим станом на 28 квітня 2009 року утворилась заборгованість, яка складає: 1 280 000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 114 409 грн. 94 коп. - відсотки за користування кредитом, а всього 1 394 409 грн. 94 коп. (а.с. 8).

Згідно довідки позивача, в період з 16 квітня 2007 року по 19 лютого 2013 року, ТОВ «НКО» були здійснені платежі по погашенню заборгованості за відсотками по кредиту у загальному розміру 370 828 грн. 09 коп.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10 квітня 2012 року ТОВ «НКО» визнано банкрутом та ліквідовано (а.с. 134).

Зі змісту ч. 5 ст. 111 ЦК України вбачається, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про її припинення.

Представник позивача в суді першої інстанції та апеляційної інстанції не заперечував факт внесення 24 квітня 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення ТОВ «НКО».

Відповідно до ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичних осіб (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Положенням ст. 593 ЦК України передбачено, що застава припиняється з припиненням зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави та в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення договору застави, тому що зобов'язання за кредитним договором припинилося.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 07 листопада 2012 року у справі № 6-129 цс 12.

Згідно ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїх діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що на час звернення до суду з цим позовом ТОВ «НКО» знаходилось на реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було виключено тільки 24 квітня 2012 року, і не було ліквідовано є безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону.

Доводи апеляційної скарги, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права також є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів, яка перевіряла законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді