Ухвала суду № 30371442, 26.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16219/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Private Company Limited by Shares "Linkstar Limited", тертя особа - Державна податкова служба України про подовження дії спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, за апеляційною скаргою Private Company Limited by Shares "Linkstar Limited" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернулося у суд із позовною заявою до Private Company Limited by Shares "Linkstar Limited", у якій просило подовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України, застосованої до відповідача на термін до усунення ним порушення статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не усунуто причини, що стали підставою для застосування спеціальної санкції, а тому тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності підлягає подовженню.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем прийнято наказ № 279 від 28.03.2011 року «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності», який поширив свою дію, зокрема, на відповідача - Private Company Limited by Shares "Linkstar Limited".

Листом від 20.06.2011 року №4202-30/825 Мінекономіки звернулось до ДПА України стосовно доцільності подовження дії спеціальної санкції, застосованої до іноземного суб'єкта господарської діяльності Private Company Limited by Shares "Linkstar Limited".

Відповідь на вказаний лист Мінекономіки отримало 11.07.2011 року. Листом №8027/5/22-6016 від 08.07.2011 року ДПА України повідомило, що фірмою «Linkstar Limited» (Республіка Кіпр) не усунуто порушення статті 5 Декрету та у зв'язку з цим ДПА України вважає за доцільне подовжити дію тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності вказаного суб'єкта господарської діяльності на території України, застосованого на підставі наказу Міністерства економіки України від 18.03.2011 № 279 за порушення статті 5 Декрету, що підтверджено актом перевірки від 01.02.2011 № 320/23-1/00445392/0100.

Вищевказаним актом зафіксовані результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Молочник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.08.2010 року, за наслідками якої виявлено, що в період з 01.01.2009 року по 31.08.2010 року товариство здійснило виплату доходу нерезиденту Private Company Limited by Shares "Linkstar Limited" джерелом походження з України по ліцензійним договорам від 15.10.2004 року, від 15.12.2004 року та від 15.09.2008 року загальною сумою 1605556,37 доларів США без одержання індивідуальної ліцензії, що є порушення ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 16.04.1991 року № 959-XII (далі - Декрет) установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Статтею 5 Декрету визначені особливості ліцензування діяльності суб'єктів валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Відповідно до ч. 1 вказаної статті ліцензії поділяються на генеральні та індивідуальні.

За змістом ч. 4 статті 5 Декрету платежі у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя, операції зі здійснення разового вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей потребують наявності індивідуальної ліцензії, які видаються резидентам та нерезидентам.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року № 959-XII (далі - Закон «Про ЗЕД») суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Нормами статті 37 Закону «Про ЗЕД» визначено спеціальні санкції за порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, в тому числі передбачена така санкція як тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності щодо українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності означає позбавлення права займатися всіма видами зовнішньоекономічної діяльності, передбаченими статтею 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», - за визначенням п. 3.1 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.03.2000 року № 52 (далі - Положення).

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування (ч. 6 ст. 37 Закону «Про ЗЕД»).

Відповідно до ч. ч. 7, 8 статті 37 зазначеного Закону подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду. Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду.

Згідно з приписами частини 2 та 3 вказаного Закону санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики є Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, згідно з Положенням про Міністерство економічного розвитку та торгівлі України затвердженим, указом Президента України від 31.05.2011 року № 634/2011.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію. Аналогічні правила містяться в пунктах 4.1 та 4.2 Положення.

Колегія суддів погоджується, що подання ДПА України від 23.02.2011 року №2364/5/22-6016 за змістом відповідає вимогам вищевказаних положень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач звертаючись із позовною заявою про подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Відповідач звертає увагу суду на скасування наказу ДПІ у м. Житомирі №1737 від 09.11.2010 року «Про проведення виїзної планової перевірки ВАТ «Молочник», який став підставою для проведення перевірки названого товариства, у результаті якої складено акт від 01.02.2011 року, який у свою чергу став підставою для подання ДПА України до Мінекономіки щодо застосування санкції до Private Company Limited by Shares "Linkstar Limited". Колегія суддів не приймає даний факт, з огляду на те, що акт перевірки за своєю природою є документом, яким відображено результати перевірки. Викладені в акті від 01.02.2011 року результати перевірки спричинили застосування до Private Company Limited by Shares "Linkstar Limited" санкції у вигляді зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Відповідач оскаржив у суд таке рішення суб'єкта владних повноважень, відтак доказування правомірності чи неправомірності висновків перевірки перейшло в площину судового розгляду. Як випливає із постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2012 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року, суди перевірили правомірність застосування до відповідача санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічній діяльності, і дійшли висновку, що таку застосовано до товариства справедливо, що підтверджує висновки, викладені в результаті податкової перевірки від 01.02.2011 року.

З огляду на відсутність необхідності доказування обставин, встановлених судовим рішенням, яке набрало законної сили, за приписами ч. 1 ст. 72 КАС України, та враховуючи положення ч. 2 ст. 200 цього ж Кодексу про те, що не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, колегія суддів наголошує, що предметом даного позову є саме питання продовження дії спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України Private Company Limited by Shares "Linkstar Limited", а не повторне встановлення правильності застосування первинної санкції.

Із аналізу положень частин 10 та 12 статті 37 Закону України «Про ЗЕД» випливає, що спеціальні санкції можуть бути скасовані, змінені чи тимчасово зупинені у таких випадках:

у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України;

у разі надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону.

Наведені правові норми у будь-якому разі покладають на відповідача обов'язок доказування відсутності правових підстав для подовження дії санкції.

Однак, у матеріалах справи не міститься жодних доказів того, що відповідачем усунено порушення пункту 5 Декрету, або ж доказів неможливості здійснення ним такого усунення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, не довів, у відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Зважаючи на наведене, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Private Company Limited by Shares "Linkstar Limited" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М