Ухвала суду № 30370948, 23.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р. справа № 2а-4993/11 (9101/52051/2012)-06

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Шлай А.В.

при секретарі судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу: Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.09.2011р. у справі №2а-4993/11

за позовом: ОСОБА_1

до: інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ УМВС України в Чернігівській області ст. лейтенанта міліції Клименка Олександра Васильовича

про: скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про:

- визнання неправомірними дій інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ УМВС України в Чернігівській області ст. лейтенанта міліції Клименка Олександра Васильовича щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення від 06.08.2011р. серії СВ1 №051504;

- визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 06.08.2011р. серії СВ1 №051504;

- закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що висновки інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ УМВС України в Чернігівській області ст. лейтенанта міліції Клименка Олександра Васильовича про порушення з боку позивача правил обгону (здійснення обгону транспортного засобу за 50м. до пішохідного переходу) необґрунтовані та безпідставні. Позивач вважає, що підстави для накладення штрафу відсутні. Тому, просить постанову від 06.08.2011р. скасувати як незаконну.

Ухвалою від 05.09.2011 року Ленінський районний суд м.Дніпропетровська залишив без руху позов ОСОБА_1. При цьому суд першої інстанції посилався на ч.3 ст.106, ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства і зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 КАС України; та надав позивачу термін для усунення недоліків до позовної заяви шляхом надання документів, що підтверджують особу позивача, місця проживання, реєстрації у встановленому законом порядку.

Позивач оскаржує ухвалу від 05.09.2011р. в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу від 05.09.2011 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається про те, що оскаржувана ухвала прийнята судом з порушенням норм процесуального права, а саме ч.3 ст.106 КАС України. При цьому позивач зауважує, що норми КАС України, зокрема ст.106, не містять вказівок на те, що до позову обов'язково повинні додані документи на підтвердження особи позивача місця проживання, реєстрації у встановленому законом порядку. У зв'язку з чим, вважає висновок суду про неналежність позовної заяви помилковим; наполягає на тому, що позов повністю відповідає вимогам КАС України і підстав для залишення позову без руху не було.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з доводами апелянта і вважає помилковим рішення суду про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без руху.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції позов залишений без руху з посиланням на ч.3 ст.106 КАС України, відповідно до якої до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. При цьому суд зазначив, що позов не відповідає вимогам ст.106 КАС України, оскільки до неї не додано документів, що підтверджують особу позивача, місця проживання, реєстрації у встановленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта. Норми КАС України містять вичерпний перелік вимог до оформлення позову, проте надання документів, що підтверджують особу позивача, місця проживання, реєстрації у встановленому законом порядку не є обов'язковим в розумінні вимог ст.106 КАС України. Відповідного не вимагає і ч.3 ст.106 КАС України.

Слід зазначити, що суд першої інстанції не обґрунтував свою вимогу про надання документів, що підтверджують особу позивача, місця проживання, реєстрації у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу про скасування ухвали суду першої інстанції від 05.09.2011 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху слід задовольнити, ухвалу від 05.09.2011р. слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст.195,196,199,204,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.09.2011р. у справі №2а-4993/11 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.09.2011р. у справі №2а-4993/11скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч.2 ст.212 КАС України).

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай