Рішення № 30370109, 01.04.2013, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 419/7645/12

Провадження № 2/204/323/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої - судді Нізік О.В.

при секретарі - Таран К.В.

за участю: представника позивача - Пелих Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, -

в с т а н о в и в:

11 жовтня 2012 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що між Відповідно до укладеного між сторонами Договору № DZL0G40000006949 від 16.04.2008 року ОСОБА_2 16.04.2008 року отримала кредит у розмірі 210 080 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом: з кінцевим терміном повернення 16.04.2018 року. Згідно заяви відповідача 08.08.2008 року кредитний Договір № DZL0G40000006949 від 16.04.2008р. переведено з валюти гривня на валюту Долар США. Розмір кредиту після проведення конвертації з урахуванням винагороди банку складає 45187,16 Доларів США, зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 14.04%. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Як стверджує позивач, відповідачка зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконала. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 07.09.2012 р. має заборгованість - 89444,07 доларів США, яка складається з наступного: 43134.90 [Долар США] - заборгованість за кредитом; 18310.55 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3950.36 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 19759.22 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору: 31.29 [Долар США] - штраф (фіксована частина); 4257.75 [Долар США] гри. - штраф (процентна складова). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Відповідач 17.04.2008 року уклали договір іпотеки № DZL0G40000006949. Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 45.40 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 328 250 гри. 00 коп. Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. і ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Вважає, що відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DZL0G40000006949 від 16.04.2008 року, в розмірі 89444.07 [Долар США]: що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07.09.20012 року складає 714658,12 грн.: звернути стягнення на квартиру загальною площею 45.40 кв.м., житловою площею 30.20 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № DZL0G40000006949 від 17.04.2008р.) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код СДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.; виселити Відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири; стягнути з Відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Справа розглядається в порядку ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Як встановлено в судовому засіданні, Відповідно до укладеного між сторонами Договору № DZL0G40000006949 від 16.04.2008 року ОСОБА_2 16.04.2008 року отримала кредит у розмірі 210 080 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом: з кінцевим терміном повернення 16.04.2018 року.

Згідно заяви відповідача 08.08.2008 року кредитний Договір № DZL0G40000006949 від 16.04.2008р. переведено з валюти гривня на валюту Долар США. Розмір кредиту після проведення конвертації з урахуванням винагороди банку складає 45187,16 Доларів США, зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 14.04%.

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Як стверджує позивач, відповідачка зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконала.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 07.09.2012 р. має заборгованість - 89444,07 доларів США, яка складається з наступного: 43134.90 [Долар США] - заборгованість за кредитом; 18310.55 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3950.36 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 19759.22 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору: 31.29 [Долар США] - штраф (фіксована частина); 4257.75 [Долар США] гри. - штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Відповідач 17.04.2008 року уклали договір іпотеки № DZL0G40000006949. Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 45.40 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 328 250 гри. 00 коп.

Аналізуючи спірні правовідносини суд приходь до висновку про те, що вони врегульовані ст. 1, 33, 35, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", та положенням укладеними між сторонами договору.

При вирішенні позовної вимоги про звернення стягнення на предмети іпотеки судом враховуються вимоги ст. ст. 35, 39 Закону України «Про іпотеку» та суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 35 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, та не потребує доказування у порядку ч.1ст. 61 ЦПК України, іпотекодержателем не була дотримана процедура звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки направлена банком письмова вимога, передбачена вищевикладеною нормою чинного законодавства, відповідачкою не була отримана, що має наслідком відмову в задоволенні позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки. Так, позивачем надано до суду реєстр відправки повідомлень, що не є належним доказом отримання відповідачкою письмової вимоги про усунення порушення (а. с. 10, 11).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Таким чином з огляду на обставини справи та вимоги Закону, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення.

Вирішуючи питання щодо виселення відповідачки з житла, яке є предметом іпотеки, суд виходить з наступного.

Частинами 2, 3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» регламентується певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці повинні на письмову згоду іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернено стягнення як на предмет іпотеки передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Проте в матеріалах справи відсутні письмова вимога, направлена на адресу відповідачів про добровільне звільнення предмету іпотеки.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3540 грн. 90 коп. понесені ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» віднести за його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 10, 57-60, 88, 209, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3540 грн. 90 коп. понесені Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» віднести за його рахунок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідачів, котра може бути подана протягом десяти днів із дня отримання копії заочного рішення.

Суддя О. В. Нізік