Постанова № 30369547, 25.03.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7497/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Сировні Я.А.,

за участю:

представників позивача - Дорошенка С.О., Паюка О.А.,

представника відповідача - Плахотничого Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним (незаконним) та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" (надалі - позивач, ТОВ "Приват-Агро-Альянс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Карлівська МДПІ) про визнання протиправним (незаконним) та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092320 від 22.11.2012 року, визнання дій під час організації і проведення документальних позапланових виїзних перевірок згідно наказів № 459 від 24.09.2012 року, № 483 від 08.10.2012 року, № 576 віл 31.10.2012 року, № 582 від 05.11.2012 року протиправними.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що дії під час організації і проведення документальних позапланових виїзних перевірок згідно наказів № 459 від 24.09.2012 року, № 483 від 08.10.2012 року, № 576 від 31.10.2012 року, № 582 від 05.11.2012 року є протиправними з огляду на наступне:

- підстав організації та проведення перевірки згідно з наказами № 459 від 24.09.2012 року та № 483 від 08.10.2012 року не було, оскільки позивачем вчасно надавалась повна відповідь на запит Карлівської МДПІ № 1584/10/22-109 від 20.08.2012 року;

- дії під час організації та проведення перевірки на підставі наказів № 576 від 31.10.2012 року, № 582 від 05.11.2012 року також є протиправними, зважаючи на те, що підставою для перевірки не може бути пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а саме: випадки коли у своїй скарзі (запереченнях) платник податків посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, оскільки в своїх письмових запереченнях позивач не посилався на обставини, які не були дослідженні під час перевірки. Вказував на неможливість внесення змін до наказу про проведення перевірки в зв`язку із перебуванням посадової особи податкового органу на лікарняному, бо така процедура не передбачена чинним законодавством.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на думку позивача, № 0000092320 від 22.11.2012 року є незаконним з огляду на те, що винесене за наслідками перевірки, проведеної з порушенням порядку її організації і проведення.

Зазначено, що відповідачем збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 3 020 511 грн, з них: за основним платежем в розмірі 2 436 408 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 584 103 грн, на підставі висновків акту про порушення пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, п. 8-1.15 ст. 8 -1 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в деклараціях з ПДВ по розрахунках з бюджетом на суму 957 783 грн, а також п. 209.2, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, п. 8-2 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість", Постанови Кабінету міністрів України від 12.01.2011 року № 11 "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках", в частині використання не за цільовим призначенням сум податку на додану вартість в сумі 1500000 грн.

Такі висновки є безпідставними, оскільки:

по-перше, позивач правомірно включив до скороченої декларації суму податкових зобов`язань, що виникли відповідно до договору від 25.08.2011 року № 25/08-11 з ТОВ "Торговий дім "Приват", в розмірі 846 025 грн, так як постачання продукції за цим договором підтверджується первинною документацією і вимоги п.п. а) п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, згідно якого датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

по-друге, позивач правомірно відніс до скороченої декларації суму зобов`язання в розмірі 111759 грн, що була накопичена підприємством на спеціальному рахунку протягом 2-го півріччя 2009 року - 2010 року за господарські операції щодо надання послуг власною сільськогосподарською технікою і персоналом іншим сільськогосподарським підприємствам. Це відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" та Постанові Кабінету міністрів України "Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість";

по-третє, суми орендних виплат в розмірі 1 500 000 фізичним особам - орендодавцям за користування земельними ділянками є прямими виробничими витратами на виробничі цілі, а тому зазначені виплати не є нецільовим використанням сум ПДВ зі спеціального рахунку.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні.

У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000092320 від 22.11.2012 року зазначав, що по-перше, суми ПДВ з операцій по отриманню попередньої оплати згідно договору від 25.08.2011 року № 25/08/11 з ТОВ "Торговий дім "Приват" відображено позивачем в повному обсязі в складі податкових зобов`язань у скороченій декларації з ПДВ за вересень 2011 року (ПДВ - 846 025 грн), що порушує вимоги податкового законодавства, оскільки позивачем не здійсненні поставки сільськогосподарської продукції по вищевказаному договору; по-друге, послуги, наданні власною сільськогосподарською технікою і персоналом іншим сільськогосподарським підприємствам, не можуть бути віднесенні до сільськогосподарської діяльності, на яку розповсюджуються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", тому сума ПДВ 111759 грн, не підлягає внесенню до скороченої декларації, по-третє, встановлено нецільове використання коштів в розмірі 1500000 грн зі спеціального рахунку позивача з призначенням платежу "оренда землі", що суперечить п. 209.2, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України. За таких обставин позивачу донараховано, зокрема, податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 2 436 408 грн, та штрафні (фінансові) санкції - 584103 грн.

Стосовно позовних вимог про визнання дій під час організації і проведення документальних позапланових виїзних перевірок згідно наказів № 459 від 24.09.2012 року, № 483 від 08.10.2012 року, № 576 від 31.10.2012 року, № 582 від 05.11.2012 року протиправними, вказував, що такі перевірки проведені на підставі і в межах повноважень податкового органу, згідно з вимогами чинного законодавства України. Посадові особи Карлівської МДПІ на обидві перевірки були допущенні позивачем, що не спростовується адміністративним позовом, а отже дії податкового органу є правомірними.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Альянс», відповідно до Свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №100189696, є суб'єктом спеціального режиму оподаткування, а саме, платником фіксованого сільськогосподарського податку.

У період з 25.09.2012 року по 15.09.2012 року працівниками Карлівської МДПІ на підставі наказів № 459 від 24.09.2012 року та № 483 від 08.10.2012 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Приват-Агро-Альянс" (ідентифікаційний код 34397579), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.10.2012 року №138/22/34397579 (а.с. 21-56), в якому відображено порушення позивачем пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, п. 8-1.15 ст. 8 -1 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в деклараціях з ПДВ по розрахунках з бюджетом на суму 957 783 грн, а також п. 209.2, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, п. 8-2 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість", Постанови Кабінету міністрів України від 12.01.2011 року № 11 "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках", в частині використання не за цільовим призначенням сум податку на додану вартість в сумі 1500000 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 22.10.2012 року № 138/22/34397579 позивач подав заперечення на зазначений акт № 730 від 26.10.2012 року (а.с. 57-60, т.1).

Керуючись вимогами пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України начальником Карлівської МДПІ виданий наказ від 31.10.2012 року № 576 "Про організацію та проведення позапланової перевірки ТОВ "Приват-Агро-Альянс", код ЄДРПОУ 34397579 (а.с. 61, т.1), та сформовано направлення на перевірку від 01.11.2012 року № 000249 (а.с. 62, т.1).

На підставі наказу від 31.10.2012 року № 576 та направлення на перевірку від 01.11.2012 року № 000249 Карлівською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка позивача за наслідками якої складено новий акт перевірки від 08.11.2012 року № 149/22/34397579 (а.с. 66-92, т.1), в якому були підтвердженні висновки, викладені 22.10.2012 року № 138/22/34397579.

Під час перевірки відповідно до наказу від 31.10.2012 року № 576 та направлення на перевірку від 01.11.2012 року № 000249, у зв`язку з хворобою перевіряючого - ГДПРІ Людвік Н.М., було видано наказ від 05.11.2012 року № 582 (а.с. 63-64, т.1) та направлення на перевірку від 06.11.2012 року № 000255 (а.с. 65, т.1), на підставі яких склад перевіряючих був доповнений ГДПРІ відділу податкового контролю Беркі С.О.

На підставі акту перевірки від 08.11.2012 року № 149/22/34397579 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення № 0000092320 від 22.11.2012 року (а.с. 106, т.1), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3 020 511 грн, з них: за основним платежем в розмірі 2 436 408 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 584 103 грн.

Позивач не погодився із податковим повідомленням-рішенням № 0000092320 від 22.11.2012 року та діями під час організації і проведення документальних позапланових виїзних перевірок згідно наказів № 459 від 24.09.2012 року, № 483 від 08.10.2012 року, № 576 віл 31.10.2012 року, № 582 від 05.11.2012 року, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям під час організації і проведення документальних позапланових виїзних перевірок згідно наказів № 459 від 24.09.2012 року, № 483 від 08.10.2012 року, № 576 віл 31.10.2012 року, № 582 від 05.11.2012 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульовано статтею 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як визначено пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Карлівською МДПІ у зв`язку з отриманням податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення податкового законодавства, зокрема, позивачем, на адресу ТОВ "Приват-Агро-Альянс" направлений запит від 20.08.2012 року № 1584/10/22-109 (а.с. 15, т.1).

На зазначений запит позивачем листом від 28.08.2012 року № 514 надана відповідь (а.с. 16-17, т.1).

Оскільки, зазначена відповідь не була надана позивачем в повному обсязі, податковим органом правомірно прийнято наказ від 24.09.2012 року № 459 "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Приват-Агро-Альянс", що відповідає вимогам підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

На підставі зазначеної норми Податкового кодексу України начальником Карлівської МДПІ Полтавської області ДПС прийнято наказ № 483 від 08 жовтня 2012 року (а.с. 19, т.1).

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо організації і проведення документальних позапланових виїзних перевірок згідно наказів № 459 від 24.09.2012 року, № 483 від 08.10.2012 року є правомірними, такими, що вчинені на підставі та в межах повноважень Карлівської МДПІ Полтавської області ДПС.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Підпунктом 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Судом встановлено, що перевірка, за наслідками якої складений акт від 08.11.2012 року № 149/22/34397579, проведена на підставі наказу № 576 від 31.10.2012 року "Про організацію та проведення позапланової перевірки ТОВ "Приват-Агро-Альянс" (а.с. 61), що прийнятий відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1.ст. 78 Податкового кодексу України, внаслідок надходження заперечення ТОВ "Приват-Агро-Альянс" на акт позапланової виїзної документальної перевірки від 22.10.2012 року № 138/22/34397579, яке зареєстроване у податковому органі за № 2218/10.

У зв`язку з хворобою перевіряючого - ГДПРІ Людвік Н.М., було видано наказ від 05.11.2012 року № 582 (а.с. 63-64, т.1) та направлення на перевірку від 06.11.2012 року № 000255 (а.с. 65, т.1), на підставі яких склад перевіряючих був доповнений ГДПРІ відділу податкового контролю Беркі С.О.

В судовому засіданні встановлено, що наказ № 576 від 31.10.2012 року та наказ від 05.11.2012 року № 582 вже були предметом оскарження в Полтавському окружному адміністративному суді (справа № 2а-1670/6906/12), відповідно до постанови якого від 29 листопада 2012 року визнано протиправним та скасовано наказ Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №582 від 05.11.2012 року "Про внесення змін до наказу Карлівської МДПІ Полтавської області ДПС від 31.10.2012 року № 576. Однак постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року скасований і наказ Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 576 від 31.10.2012 року "Про організацію та проведення позапланової перевірки ТОВ "Приват-Агро-Альянс".

З урахуванням зазначених вище судових рішень у справі № 2а-1670/6906/12, зважаючи на те, що накази № 576 від 31.10.2012 року та № 582 від 05.11.2012 року, скасовані і судові рішення набрали законної сили, суд приходить до висновку про протиправність дій щодо організації та проведення перевірки на підставі відповідних наказів.

Однак, суд зазначає, що порушення Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби порядку організації і проведення перевірки на підставі наказів № 576 від 31.10.2012 року та № 582 від 05.11.2012 року, не є тим порушенням, що вплинуло на правильність висновків акту перевірки від 08.11.2012 року № 149/22/34397579, а тому не може слугувати безумовною підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Крім того, судом встановлено, що висновки акту перевірки від 08.11.2012 року № 149/22/34397579, та висновки акту перевірки від 22.10.2012 року № 138/22/34397579 в частині встановлених порушень по податку на додану вартість є тотожними.

При цьому суд зазначає, що власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства, які були виявлені у ході проведення перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2011 р. по справі К-13914/08 (номер у ЄДРСР 16848730) та від 02 червня 2011 р. по справі № К-23831/08 (номер у ЄДРСР 16526989).

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0000092320 від 22.11.2012 року (а.с. 106, т.1), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3 020 511 грн, з них: за основним платежем в розмірі 2 436 408 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 584 103 грн, суд виходить з наступного.

В актах перевірок відповідач зазначає, що ТОВ "Приват-Агро-Альянс" порушено пункт 209.2, підпункт 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України, ст. 8-1.2 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість», Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011р. №11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках» в частині використання не за цільовим призначенням сум податку на додану вартість в сумі 1500 000грн.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з наступних підстав.

Пункт 209.2 статті 209 Податкового кодексу України вказує на те, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пункт 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011р. №11, зазначає, що сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Представники позивача пояснили, що сума в розмірі 1500000 грн була перерахована зі спеціального рахунку ТОВ "Приват-Агро-Альянс" з призначенням платежу «орендна плата» на картковий рахунок ТОВ "Приват-Агро-Альянс", з якого через банкомати знімалися готівкові кошти, які в передбаченому порядку оприбутковувалися у касу підприємства. Після чого дані кошти були сплачені власникам земельних часток (паїв), як орендна плата за земельні ділянки, які позивач орендує для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, шляхом виплати готівкових коштів із каси підприємства, на підтвердження чого було надано видаткові касові ордери, відомості на виплату коштів по договорах оренди. Частина коштів була використана для закупівлі товарів, що були необхідні для сільськогосподарського виробництва, та для оплати послуг з ремонту техніки, що була задіяна в процесі сільськогосподарського товаровиробництва, шляхом оформлення видаткових касових ордерів та звітів про витрачання коштів виданих під звіт.

Дані пояснення позивач підтвердив прибутковими касовими ордерами, видатковими касовими ордерами, відомостями на виплату орендної плати іншими первинними документами про здійснення витрат коштів знятих зі спец рахунку (а.с. 47, т. 3 - а.с. 141, т.4, а.с. 46, т. 6 - 123, т. 7), довідкою про відриті рахунки позивача у ПАТ КБ Приватбанк (а.с. 124, т. 7), виписка по рахунку №26055054508133 за період з 01.06.2011 року по 29.02.2012 року (а.с. 135 - 144, т. 7), лист-відповідь ПАТ КБ Приватбанк від 21.03.2013 року (а.с. 152-153, т.7), виписка по картковому рахунку за період з 01.03.2011 року по 28.02.2012 року (а.с. 155-175, т. 7).

На підтвердження використання земельних ділянок для ведення сільськогосподарського товаровиробництва позивач надавав довідки сільських рад в яких вказано, яку площу землі орендує позивач по кожній сільській раді (а.с. 216-232, т.4), та статистичні звіти в яких вказано загальну посівну площу (а.с. 233-242, т.4). Дані документи свідчать про те, що земельні ділянки були використані для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Відповідно до підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України до виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит відносять товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Суд приходить до висновку, що в даному випадку виплата орендної плати проводилася за земельні ділянки, що орендуються позивачем виключно для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, а тому зазначені витрати відноситься до складу витрат на виробничі фактори.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 22.11.2012 року №0000092320 в частині донарахування податкового зобов'язання зі сплати 1500000 грн ПДВ, а також штрафної санкції за вказане порушення в розмірі 350000 грн підлягає скасуванню, як таке, що суперечить нормам податкового законодавства.

Також перевіряючими встановлено, що ТОВ "Приват-Агро-Альянс" занижено податок на додану вартість в деклараціях з ПДВ по розрахунках з бюджетом на суму 957783 грн. Виходячи з аналізу даного акту вбачається, що податковий орган виявив порушення при взаємовідносинах ТОВ "Приват-Агро-Альянс" та ТОВ "Торговий дім "Приват" з приводу поставки товару за договором, та порушення при наданні послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" іншим підприємствам, що виразилися в неправильному розподілі податку на додану вартість між скороченими та загальними податковими деклараціями. Зокрема, підставою для таких висновків податкового органа, що у свою чергу стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, став факт віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ з попередньої оплати за форвардним договором № 25/08-11 від 25 серпня 2011 року по поставці продукції, яка буде вирощена ТОВ "Приват-Агро-Альянс", що розцінено відповідачем як нездійснення фактичної поставки власної сільськогосподарської продукції, та зумовило висновок про те, що на вказану операцію не розповсюджуються вимоги пункту 209.2. статті 209 Податкового кодексу України. Внаслідок вказаних обставин суми ПДВ, отримані позивачем в якості передоплати підлягають відображенню не в скороченій, а у загальній податкової декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пункт 209.2 статті 209 Податкового кодексу України зазначає, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Щодо наявності порушень у відносинах з ТОВ "Торговий дім "Приват", а саме щодо заниження податку на додану вартість в деклараціях з ПДП по розрахунках з бюджетом суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що суму податку на додану вартість позивач відніс до спеціальної декларації керуючись тим, що ТОВ "Торговий дім "Приват" на підставі договору купівлі-продажу зерна сільськогосподарських культур (форвардного) № 25/08-11 від 25 серпня 2011 року (а.с. 178 - 180, т.1) придбавало продукцію (майбутній урожай 2011 року сільськогосподарських культур (кукурудзи)), що мала бути вирощена ТОВ "Приват-Агро-Альянс" на власних виробничих потужностях, а також тим, що ТОВ "Торговий дім "Приват" перерахувало на рахунок ТОВ "Приват-Агро-Альянс" у вигляді передоплати кошти за товар, що повинен бути переданий по відповідному договору.

Вищезазначений договір містять наступні умови поставки та оплати товару: орієнтована кількість та ціна товару, який Продавець зобов'язується передати Покупцю за договором: 3172,594 тн., орієнтовна ціна за одиницю товару/грн з ПДВ 1600грн. Згідно п.1.1. договору базиси поставки Товару в подальшому будуть узгоджені сторонами шляхом обміну листами або шляхом укладення додаткової угоди до цього договору. Згідно п.2.1 Договору Продавець зобов'язується виростити та передати Покупцеві Товар на умовах EXW Інкотермс (в редакції 2000 року) в строк визначений в п.1.1. цього договору, разом із усіма документами, що стосуються товару та підлягають переданню одразу разом із Товаром відповідно до вимог чинного законодавства України. Згідно п.2.2. Договору Покупець зобов'язується оплатити Товар, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в наступному порядку: 100% вартості товару у розмірі 5076150,00грн впродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору. Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 29 грудня 2012 року (а.с.187, т. 4), сторони дійшли взаємної згоди змінити кількість та ціну товару (кукурудзи) за договором купівлі-продажу сільськогосподарських культур.

На виконання умов форвардного-договору від 25 серпня 2011 року № 25/08-11 Покупець 01 вересня 2011 року перерахував на рахунок позивача в якості попередньої оплати за товар грошові кошти на загальну суму 5076150,00 грн, в тому числі ПДВ - 846025,00 гривень. На підставі чого позивачем було видано податкову накладну №1/2 від 01.09.2011 року (а.с.181, т.1). На день отримання попередньої оплати передача товару Покупцю не здійснювалась. Згідно умов договору - строк поставки до 31.12.2012 року.

Представники відповідача заперечували проти доводів позивача посилаючись на те, що на момент перерахування суми ПДВ на спеціальний рахунок ТОВ "Приват-Агро-Альянс" не здійснило фактичну поставку товару.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову сум.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Пунктом 209.2 статті 209 Податкового кодексу України визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Наявність у ТОВ "Приват-Агро-Альянс" статусу сільськогосподарського підприємства сторонами не заперечується.

Згідно з підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також: постачання товарів за рішенням суду.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно пункту 2 розділу VІ "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228 визначено, що у рядку 1 податкової декларації (скороченої) зазначаються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Тобто, у податковій декларації (скороченій) відображаються лише операції, пов'язані із реалізацією сільськогосподарської продукції, інші операції - у податковій декларації за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу зазначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс суму податку на додану вартість до спеціальної декларації після настання першої події, а саме після зарахування коштів від покупця на рахунок платника податку, як передоплати за товар, що підлягає поставці.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до форвардного договору купівлі-продажу від 25 серпня 2011 року № 25/08-11 визначено сільськогосподарську продукцію власного виробництва, позивач правомірно відніс до податкових зобов'язань суми за таким контрактом за правилом першої події у скороченій декларації, на підставі п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що право визначення податкових зобов'язань та віднесення їх до скороченої декларації не ставиться діючим законодавством в залежність від факту поставки такого товару.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору купівлі-продажу від 25 серпня 2011 року № 25/08-11, повідомив листом від 10.11.2011 року вих. №614 покупця (ТОВ "Торговий Дім "Приват") наявність на складі зібраного урожаю та готовність передати даний товар покупцю в повному обсязі (а.с.214, т.4). Листом від 21.11.2011 року вих.№08-2/11/2011 покупець повідомив позивача, що через відсутність у нього власних складських приміщень, необхідних для зберігання власної продукції, не має можливості забрати товар, однак зобов'язується невідкладно забрати товар, після того, як буде знайдено покупця на нього (а.с.215, т.4). Згодом, згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та видаткової накладної від 29 грудня 2012 року № 464 (а.с. 184-187, т.1) передав Покупцю кукурудзу (3 клас), що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

З огляду на вищевикладене, суд вважає помилковими висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ в деклараціях з ПДВ по розрахунках з бюджетом, оскільки будучи сільськогосподарським підприємством на яке розповсюджується спеціальний режим оподаткування ПДВ, передбачений статтею 209 Податкового кодексу України, підприємство позивача зобов'язане відображати суми ПДВ, нараховані на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів, у скороченій декларації з ПДВ. При цьому, чинним законодавством зобов'язано ТОВ "Приват-Агро-Альянс" відображати описані вище операції у своєму податковому обліку саме у тому податковому періоді, на який припадає дата виникнення податкового зобов'язання - дата зарахування коштів від Покупця.

Зазначене свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 22.11.2012 року №0000092320 в частині донарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 846 025 грн, а також штрафної санкції за вказане порушення в розмірі 211 506 грн 25 коп.

Під час проведення перевірки відповідачем також зроблено висновок, що суб'єктом господарювання не вірно розподілено суми податкових зобов'язань між загальною та скороченою деклараціями, в результаті чого підприємством до складу податкових зобов'язань податкової декларації по податку на додану вартість по розрахунках з бюджетом не включено суму податку на додану вартість у розмірі 111 759 грн. На думку Відповідача послуги, які надані третій особі, не можуть бути віднесені до сільськогосподарської діяльності, на яку розповсюджуються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість".

В ході судового розгляду встановлено, що ТОВ "Приват-Агро-Альянс" надавало послуги іншим сільськогосподарським підприємствам власною сільськогосподарською технікою з обслуговуючим персоналом, та такий вид діяльності був занесений відповідачем до Свідоцтва про реєстрацію платника податків суб'єктом спеціального режиму оподаткування.

На підтвердження наявності у позивача власної сільськогосподарської техніки та власного персоналу було надано копії технічних паспортів (а.с. 188-190, 213-220, т. 1) та накази про прийняття/звільнення з роботи (а.с. 191-212, т. 1).

Пунктом 8-1.2 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до пункту 3.5 розділу 6 Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість на підставі відомостей, вказаних у заяві про реєстрацію, поданій сільськогосподарським підприємством згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 цього розділу, податковий орган у Спеціальному свідоцтві зазначає виключний перелік видів діяльності, що підпадають під дію статті 8-1 Закону.

У Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що було видано позивачу, зазначено КВЕД 01.41.0 «Надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту». В КВЕД 01.41.0 входить надання послуг власною сільськогосподарською технікою з обслуговуючим персоналом.

Відповідно до підпункту 8-1.15.1б пункту 8-1.15 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» до виробничих факторів відносять надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

ТОВ "Приват-Агро-Альянс" надавало послуги сільськогосподарською технікою наступним підприємствам: ПП «Альфа Х», ТОВ «Компанія «Фармко», ТОВ «Сінокісне-Агро», ТОВ «Дукла», ТОВ «Агрофірма «Покровська», ТОВ «Коновалівське», СП «Біле Озеро», ТОВ «Агрофірма ім.Посмітного», ТОВ «Приват-Альянс».

Відповідачем було надано довідку згідно з якої вказані підприємства, окрім ТОВ "Приват-Альянс" є платниками фіксованого сільськогосподарського податку (а.с. 25, т. 5).

Відповідно до пункту 8-1.1 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Отже, суб'єктом спеціального режиму оподаткування може бути лише сільськогосподарське підприємство.

Позивачем було надано довідки про розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) ТОВ «Сінокісне-Агро» і ТОВ «Компанія Фармко». За даною довідкою, станом на 2009 рік, питома вага вартості поставлених сільськогосподарських товарів (послуг) ТОВ «Сінокісне-Агро» складає 100% від загальної кількості поставлених товарів за 12 місяців 2008 року

Відповідно до пункту 8-1.6 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Що ж стосується окремо контрагента Позивача - ТОВ "Приват-Альянс", то суд приходить до висновку, що на момент надання позивачем послуг такому підприємству, воно не було сільськогосподарським підприємством.

Судом встановлено відповідно до наданого Карлівською МДПІ розрахунку до податкового повідомлення - рішення № 0000092320 від 22.11.2012 року (а.с. 176, т. 7), що по взаємовідносинах позивача із ТОВ "Приват-Альянс" відповідачем нараховано суму основного платежу в розмірі 18599 грн 46 коп та суму штрафних (фінансових) в розмірі 4649 грн 87 коп.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що Карлівською ОДПІ правомірно нарахований позивачу податок на додану вартість в розмірі 18599 грн 46 коп та штрафних (фінансових) в розмірі 4649 грн 87 коп. (по взаємовідносинам з ТОВ "Приват-Альянс"). В іншій частині податкове повідомлення - рішення № 0000092320 від 22.11.2012 року є протиправним, а саме: в частині донарахування податкового зобов'язання в розмірі 93159 грн 54 коп., а також штрафної (фінансової) санкції за вказане порушення в розмірі 23289 грн 95 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2012 року №0000092320 такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме: необхідно визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення від 22.11.2012 року №0000092320 в частині нарахування основного платежу в розмірі 2417808 грн 54 коп. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 579453 грн 13 коп.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним (незаконним) та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 22 листопада 2012 року № 0000092320 в частині основного платежу в розмірі 2417808,54 грн. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 579453,13 грн.

Визнати протиправними дії щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" згідно Наказу №576 від 31.10.2012 року та Наказу №582 від 05.11.2012 року.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1856 грн 50 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2013 року.

Суддя І.Г. Ясиновський