Ухвала суду № 30369141, 03.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2012 р.справа № 2а-10897/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Алтухової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Білдінг Компані» та приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року

у адміністративній справі № 2а-10897/10/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Білдінг Компані» до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Білдінг Компані» до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська задоволено частково, та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська за № 0000922302/0 від 18.08.2010 р., яким підприємству донараховано податкові зобов'язання з комунального податку в розмірі 340,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 71,40 грн., а також податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська за № 0003051701/0 від 18.08.2010 р., яким підприємству донараховано податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 10534175,70 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 21058351,40 грн.

Водночас, вказаною постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» відмовлено в частині задоволення вимог про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 18.08.2010 р. за № 0000902302/0, № 0000912302/0, № 0000063500/0, якими підприємству донараховано податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток, та з податку на додану вартість.

Зазначену постанову суду першої інстанції до апеляційного суду оскаржив позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал Білдінг Компані» в частині відмови у задоволені вимог до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська стосовно визнання нечинним та скасування повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 18.08.2010 р. за № 0000902302/0, № 0000912302/0, та № 0000063500/0 - з підстав не врахування обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі по суті та помилкового застосування судом норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити їх вимоги у повному обсязі. В іншій частині постанову суду першої інстанції просить залишити без змін.

Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, яка не приймала участі у цій справі в суді першої інстанції, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року оскаржена в апеляційному порядку в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, а також недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим просить змінити постанову суду, та відмовити ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» у задоволенні позову в повному обсязі. Разом з тим, приватний нотаріус в апеляційній скарзі ніяким чином їх не обґрунтував підстави скасування постанови суду першої інстанції стосовно податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська за № 0000922302/0 від 18.08.2010 р., яким підприємству донараховано податкові зобов'язання з комунального податку в розмірі 340,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 71,40 грн. Не мотивував також приватний нотаріус в апеляційній скарзі і обставини, які свідчать про порушення її прав в цій частині постанови суду.

Крім того, у березні 2012 року відповідачем по справі - ДПІ в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду було подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції по цій справі, яку відповідно до ч.4 ст.189 КАС України залишено без руху у зв'язку з поданням її після закінчення установлених статтею 186 КАСУ строків, а вказані відповідачем у заяві підстави для поновлення строку визнані судом неповажними. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012 року (а.с.142 том 3) відповідачу було запропоновано протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вказати інші підстави для поновлення строку. Зазначена ухвала від 13.03.2012 року була вручена представнику відповідача 20.03.2012 року (а.с.143 том 3), з одночасним попередження під розпис про дату та час наступного судового засідання по справі - 03 квітня 2012 року (а.с.187 т.3). Станом на 03.04.2012 року відповідачем по справі вимоги суду відповідачем не виконанні, інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, ніж раніше зазначалися відповідачем в апеляційній скарзі, представниками відповідача суду не висловлені, заяв про відкладення розгляду справи на іншу дату відповідачем та його представниками до дня судового розгляду справи та в судовому засіданні 03.04.2012 року - не подавалося, що позбавляло судову колегію для перенесення розгляду даної справи на іншу дату.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволені вимог апеляційної скарги ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» з підстав наведених в скарзі, при цьому заперечував проти задоволення апеляційної скарги приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, вказуючи на її безпідставність, оскільки на законодавчому рівні податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку, передбаченому в статті 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», визначено не покупця нерухомості, а нотаріуса, який посвідчує відповідний договір, і саме на якого законодавцем покладено обов'язок визначення відповідної суми, тобто нарахування податку, а також контроль за здійсненням сплати податку шляхом перевірки відповідного платіжного документа та вчинення дії щодо подання відповідної інформації податковому органу, тому і відповідальність згідно з підпунктом 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 цього Закону повинен нести нотаріус, а не ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» .

Представник приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в свою чергу в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Індастріал Білдінг Компані», та підтримав апеляційну скаргу і зміни до апеляційної скарги приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, вказуючи на відсутність будь-яких порушень закону з боку нотаріуса ОСОБА_1 при посвідченні укладених між ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» та громадянином ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 14.01.2010 року. При цьому, представник нотаріуса акцентував увагу апеляційного суду на тому, що приватний нотаріус ОСОБА_1 під час посвідчення зазначених договорів діяла відповідно до роз'яснень податкового органу, які вона отримала первісно в усній формі за усним її зверненням до ДПІ в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, а у серпні 2010 року на свій письмовий запит отримала письмове роз'яснення податкового органу. Як підставу для скасування судового рішення першої інстанції в оскаржуваній приватним нотаріусом частині, її представник вважає не тільки відсутність вини нотаріуса у несплаті громадянином ОСОБА_2 податку з фізичних осіб по договорам купівлі-продажу нерухомого майна від 14.01.2010 року, а й відсутність у нотаріуса грошових коштів для сплати податку та штрафних санкцій замість ОСОБА_2, що призведе до ненадходження в державний бюджет суми податку за укладені між ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» та громадянином ОСОБА_2 зазначені договори купівлі-продажу нерухомого майна. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині, що стосується задоволення вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська за № 0000922302/0 від 18.08.2010 р., представник приватного нотаріуса в судовому засіданні ніяким чином не мотивував.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Індастріал Білдінг Компані», та наполягали на скасуванні постанови суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача, як того вимагає в апеляційній скарзі приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 Свою позицію щодо скасування постанови суду першої інстанції стосовно податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська за № 0003051701/0 від 18.08.2010 р. щодо донарахування податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 10534175,70 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21058351,40 грн., представники відповідача мотивували тим, що у даному випадку було два податкових агента, і у кожного були свої обов'язки, а саме: ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» зобов'язаний був визначити відповідну суму, тобто нарахувати податок і забезпечити його сплату (перерахування), та звітувати про це податковому органу, а приватний нотаріус ОСОБА_1 був зобов'язаний лише проконтролювати здійснення сплати податку сторонами договору шляхом перевірки відповідного платіжного документа, а також вчинити дії щодо подання відповідної інформації податковому органу. За вказаних обставин представники відповідача вважають, що відповідальність за несплату податку з доходу фізичних осіб по договорам купівлі-продажу нерухомості від 14.01.2010 року повинен нести саме ТОВ «Індастріал Білдінг Компані», який відповідно до приписів п.1.15 ст.1 та пп.8.1.1. пп.8.1.2. п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з фізичних осіб» виступав у даних правовідносинах податковим агентом, і якому за змістом договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 14.01.2010 року, нотаріус роз'яснював про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування.

Прокурор допущений до участі у даній справі за його ж ініціативою на стадії апеляційного перегляду, в судовому засіданні посилаючись на необхідність захисту інтересів держави в собі ДПІ в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, висловився про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача та про залишення без змін постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача.

Заслухавши пояснення осіб, що прибули в судове засідання за викликом суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень проти них, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг як позивача по справі так і приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, виходячи з нижченаведеного.

Під час розгляду даної справи, судом першої інстанції обґрунтовано було застосовано положення законів, чинних до набрання законної сили Податковим кодексом України, тобто тих, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, якими є: Закони України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР - далі по тексту: Закон № 334/94), «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97), «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі - Закон № 2181-III), та «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон № 889-IV)

Правильним судова колегія вважає визначення судом першої інстанції предмету спору по цій справі, яким є законність викладених в Акті перевірки № 5826/23-2-17/34885920 від 04.08.2010 р. висновків податкового органу про порушення ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» податкового законодавства в частині заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, не включення до об'єкту оподаткування та не сплати комунального податку, а також в частині не сплати до бюджету податку з доходів фізичних, саме у зв'язку з чим ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська і були винесені податкові повідомлення-рішення від 18.08.2010 р.: за № 0000902302/0 про донарахування ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11677,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3503,10 грн.; за № 0000912302/0 про донарахування підприємству зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 166233,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13116,50 грн.; за № 0000063500/0 про застосування до ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість в сумі 70000,00 грн.; за № 0000922302/0 про донарахування ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» зобов'язання з комунального податку в розмірі 340,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 71,40 коп.; а також за № 0003051701/0 про донарахування ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 10534175,70 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21058351,40 грн.

З урахуванням предмету спору у цій справі, судова колегія вважає помилковим розуміння приватним нотаріусом ОСОБА_1 норм процесуального права стосовно обов'язку суду першої інстанції залучити її до участі у справі відповідно до ст.53 КАС України, і порушення тим самим її права на участь у даній справі під час її розгляду в суді першої інстанції. Про безпідставність доводів апеляційної скарги приватного нотаріуса ОСОБА_1 в цій частині свідчить перш за все те, що спір по цій справі стосується лише законності винесених податковим органом податкових повідомлень-рішень від 18.08.2010 р. відносно ТОВ «Індастріал Білдінг Компані», що відповідно безпосередньо не могло зачіпати права та інтереси приватного нотаріуса ОСОБА_1

Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» та приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (ч.1 ст195 КАС України), судова колегія на підставі всебічно досліджених та ретельно проаналізованих доводів сторін по справі і наданих ними доказів в їх сукупності, повної перевірки встановлених судом першої інстанції всіх фактичних обставин та їх співвідношення до норм матеріального права, якими регулюються спірні у цій справі правовідносини, як в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Індастріал Білдінг Компані», так і в частині відмови у задоволені вимог позивача про визнання нечинним і скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про донарахування підприємству податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток та з податку на додану вартість - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду та про відсутність підстав для її скасуванню з підстав, наведених в апеляційних скаргах ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» та приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, і з наведених в судовому засіданні представниками відповідача та прокурором підстав.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішення від 18.08.2010 р. № 0000902302/0, № 0000912302/0, № 0000063500/0, якими підприємству донараховано податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток та з податку на додану вартість, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства України, зокрема положення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР, та п.4.9 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, тому оскаржувані в цій частині рішення ДПІ є правомірними, а доводи податкового органу доведеними в частині факту нікчемності правочину - договору № 55ИБК-09 від 02.11.2009 р., укладеного між ТОВ фірмою «Інтрон» та ТОВ «Індастріал Білдінг Компані».

Наведені висновки суду першої інстанції ґрунтуються на матеріалах справи, з яких вбачається, що підставою для визначення контролюючим органом позивачу податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток - стало завищення ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» валових витрат на суму 46708 грн., внаслідок включення до складу валових витрат звітного періоду витрат на придбання будівельних матеріалів згідно укладеного з ТОВ фірмою «Інтрон» договору № 55ИБК-09 від 02.11.2009 р., який має фіктивний характер, що призвело до заниження податку на прибуток за 2009 рік на суму 11677 грн., та відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-III є підставою для донарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання платнику податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, і для сплати цим платником податків штрафу у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом першої інстанції також обґрунтовано визнано правильним визначення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська позивачу податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в розмірі 166233,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13116, 50 грн. коп., а також 70000 грн., що нараховані податковим органом на підставі висновку про нікчемність договору № 55ИБК-09 від 02.11.2009 р. у періодах залучення до надання ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» будівельних матеріалів на загальну суму 1026000 грн., в т.ч. ПДВ 171000 грн., і завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Інтрон» за вказаним договором на загальну суму ПДВ 171000 грн., у тому числі: у листопаді 2009 року - 141705 грн., у грудні 2009 року - 29295 грн., що є порушенням позивачем п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97.

Судова колегія апеляційного суду повністю погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції зважаючи на відсутність у позивача по справі, і не надання ним податковому органу та суду документів, які б беззаперечно свідчили про факт придбання ним товару у ТОВ фірми «Інтрон». Між тим, наявність в матеріалах адміністративної справи доказів стосовно: відсутності ТОВ фірми «Інтрон» за місцезнаходженням і не встановлення його фактичного місцезнаходження; анулювання 30.03.2010 р. свідоцтва платника ПДВ ТОВ фірми «Інтрон» та подання ТОВ фірми «Інтрон» останньої декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 р. "до відома" (тобто з нульовими показниками); недекларування ТОВ фірми «Інтрон» зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» за жовтень 2009 р., що встановлено за даними додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»; а також порушення 08.07.2010 р. старшим слідчим з ОВС УБОЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області кримінальної справи за ч.1 ст.358 КК України по факту підроблення документів ТОВ фірма «Інтрон», з урахуванням пояснень ОСОБА_3, який хоча і числився директором вказаної фірми, але не був ним фактично бо навіть не знав про її існування, не мав відношення до її фінансово-господарської діяльності, ніколи не підписував первинних бухгалтерських документів та документів податкової звітності, й не мав печатки підприємства - на думку судової колегії свідчать про нікчемність укладеного між ТОВ фірма «Інтрон» та ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» договору № 55ИБК-09 від 02.11.2009 р., що в свою чергу свідчить про обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині.

Законність та обґрунтованість судового рішення першої інстанції в зазначеній частині не спростовується доводами апеляційної скарги позивача про те, що на час укладення договору купівлі-продажу № 55 ИБК-09 від 02.11.2009 р. з ТОВ фірма «Інтрон», вказана фірма була зареєстрована в ЄДРПОУ і як платник податку на додану вартість, та про наявність податкових накладних, оскільки зазначене не може слугувати безумовною підставою для включення до складу валових витрат звітного періоду позивача витрат на придбання будівельних матеріалів і для віднесення до податкового кредиту зазначених у податкових накладних сум, так як вказаний договір з ТОВ фірмою «Інтрон» та податкові накладні оформлені, підписані і видані фактично невстановленою особою, що не займалася і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи.

Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» у задоволенні вимог про скасування податкових повідомлень-рішення від 18.08.2010 р. № 0000902302/0, № 0000912302/0, № 0000063500/0, якими підприємству донараховано податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток та з податку на додану вартість по укладеному між ТОВ фірмою «Інтрон» та ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» договору № 55ИБК-09 від 02.11.2009 р.

Обґрунтованим судова колегія також визнає рішення суду першої інстанції і в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі № 0000922302/0 від 18.08.2010 р. щодо донарахування ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» зобов'язання з комунального податку в сумі 411,40 грн. (в тому числі 340 грн. - за основним платежем і 71,40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), оскільки податковий розрахунок з комунального податку за І квартал 2010 року з самостійним визначенням зобов'язання з вказаного податку в сумі 71,40 грн., підприємством було подано до податкового органу за допомогою кур'єрської доставки, а ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська не надав доказів про належне повідомлення позивача про неприйняття звітності позивача, тобто про отримання ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» листа від 12.05.2010 р. за вих. № 14789/10/28-1-13 з повідомленням платника податків про неприйняття його звітності з комунального податку, внаслідок чого твердження позивача про необізнаність необхідності дооформлення вказаної звітності, відповідачем не спростовано.

Судом першої інстанції підставно було взято до уваги той факт, що при формуванні податкового повідомлення-рішення з комунального податку № 0000922302/0 від 18.08.2010 р., відповідачем було допущено помилку в частині визначення донарахованого податку та фінансових санкцій, внаслідок чого помилково зазначено суму основного донарахування в розмірі 340 грн. замість 71,40 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 71,40 грн. замість 340 грн., а будь-які коригування для виправлення вказаної помилки податковим органом не вносилося. Більш того, всупереч зафіксованого в Акті перевірки факту не подання підприємством належним чином оформленого податкового розрахунку з комунального податку за І квартал 2010 року, тобто за один податковий період, відповідач нарахував і зазначив в податковому повідомленні-рішенні № 0000922302/0 від 18.08.2010 р. штрафні (фінансові) санкції в сумі 340 грн., що вдвічі перевищує передбачений законом розмір та суперечить вимогам п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III.

Заслуговує на увагу факт своєчасної сплати підприємством до бюджету комунального податку в розмірі 71,40 грн. шляхом перерахування різниці між переплатою комунального податку за даними свого особового рахунку, та сумою податкового зобов'язання з цього податку за 1 квартал 2010 р. в розмірі 44,20 грн., що підтверджено наданою позивачем копією платіжного доручення від 08.04.2010 р. (а.с.189)

Отже, у судової колегії немає підстав для скасування судового рішення в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська за № 0000922302/0 від 18.08.2010 р., яким ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» донараховано податкові зобов'язання з комунального податку в розмірі 340,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 71,40 грн.

Аналогічних висновків щодо необґрунтованості та незаконності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 0003051701/0 від 18.08.2010 р., суд першої інстанції дійшов і відносно визначення відповідачем ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» податкових зобов'язань та штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб на суму 31602527,10 грн. Такі висновки судова колегія погоджує, оскільки чинним на той час законодавством, яким регулювалися спірні правовідносини, чітко було встановлено, що: податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна за участю фізичної особи є нотаріуси, які посвідчують відповідні договори. Помилкове розуміння відповідачем норм матеріального права та трактування цих норм на власний розсуд, ніяким чином не змінюють змісту та суті самої норми закону.

При розгляді даної справи в частині, що зазначена у попередньому абзаці, суд першої інстанції встановив, що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 14.01.2010 року були посвідчені укладені між фізичною особою ОСОБА_2 та ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» договори купівлі-продажу об'єктів нерухомості оціночною вартістю 210683514,00 грн. та фактичною вартістю продажу 209848000,00 грн., на виконання яких ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» платіжним дорученням № 16 від 14.01.2010 року і № 18 від 15.01.2010 року перерахувано на банківський рахунок фізичної особи ОСОБА_2 кошти в сумі 209848000,00 грн. Крім того, платіжним дорученням № 4 від 14 січня 2010 року (а.с.59 том 2) ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» за вимогою нотаріуса було перерахувано на рахунок Пенсійного фонду 1% з придбання нерухомого майна в сумі 2098480,00 грн. Разом з тим, по вищезазначеним договорам податок з фізичних осіб - не було нараховано, не утримано та не сплачено.

Задовольняючи позов ТОВ «Індастріал Білдінг Компані», суд першої інстанції правильно розуміючи зміст положень п. 1.3 п.1.15 ст.1, п.2.1 ст.2, п. 7.2 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.11.1.1 п.11.1.2 п.11.1 п.11.3 ст.11, абз. "а" п.19.2 ст.19, п. а) 20.2 ст.20 Закону № 889-IV, та послідовно проаналізувавши зазначені норми закону і їх застосування до спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про те, що при нотаріальному посвідченні правочинів з відчуження нерухомого майна, обов'язок по нарахуванню та утриманню податку законодавець покладав не на сторону договору купівлі-продажу нерухомості, а на нотаріуса, який у даному випадку виступав податковим агентом. В зв'язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов висновку, що у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська були відсутні належні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003051701/0 від 18.08.2010 р. про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 10534175,70 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21058351,40 грн.

Відповідач у цій справі, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду першої інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність винесення ним податкового повідомлення-рішення № 0003051701/0 від 18.08.2010 р., що в сукупності підставно слугувало для висновку Дніпропетровського окружного адміністративного суду про задоволення позову ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» в наведеній частині, тобто для скасування прийнятого Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська податкового повідомлення-рішення № 0003051701/0 від 18.08.2010 р.

Такий висновок повністю відповідає обставинам справи та положенням Закону № 889-IV, яким з 1 січня 2007 року державою на нотаріусів покладені функції податкових агентів, з чітким закріпленням у п.11.3. ст.11 цього закону порядку оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження об'єктів нерухомого майна.

Виходячи з загальних правил застосування норм закону по принципу превалювання спеці альної норми над загальною, положення пункту 11.3 ст.11 Закону № 889-IV є спеціальною стосовно оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна, а положення п.1.15 ст.1 та п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 цього Закону є загальними нормами з цих питань, і відповідно мо жуть бути застосовані лише щодо питань, не врегульованих спеціальною нормою.

Згідно пункту 11.3 ст.11 Закону № 889-IV, що має спеціальний характер та відповідно підлягає застосуванню до спірних правовідносин, податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом. Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об'єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.

Оскільки при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 Закону № 889-IV, законодавець визначив податковими агентами - нотаріусів, зобов'язавши їх до посвідчення таких договорів визначати суму податку з доходів фізичних осіб, яка підлягала сплаті до бюджету за рахунок платника податку, а також поклавши на нотаріусів обов'язок інформувати про такі договори податкові органи шляхом заповнення та подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку - судова колегія вважає, що пунктом 11.3 ст.11 Закону № 889-IV (тобто, спеціальною нормою) чітко та повно врегульовано всі питання оподаткування отриманого фізичною особою доходу з відчуження об'єктів нерухомого майна, тому відповідно немає і підстав для застосування у цьому випадку загальних норм Закону № 889-IV, на які посилаються як представники відповідача по справі так і приватний нотаріус та його представник.

Інше застосування зазначеної законодавчої норми, в тому числі і у вказаний відповідачем спосіб (тобто, виконання у даному випадку обов'язків «податкового агента» двома особами: ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» та приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1.) - суперечить правовому розумінню «податкового агента», правосуб'єктність якого не може мати альтернативності виконання обов'язків, визначених Законом «Про податок з доходів фізичних осіб», а також суперечить пункту 11.3 статті 11 цього Закону № 889-IV.

Отже, вирішуючи спір в зазначеній справі суд першої інстанції правильно надав пріо ритет спеціальній нормі закону - пункту 11.3 ст.11 Закону № 889-IV.

Про відсутність підстав для будь-яких сумнівів щодо виконання нотаріусами функцій податкового агенту при нотаріальному посвідченні правочинів з відчуження нерухомого майна, свідчать також приписи Закону № 889-IV стосовно сплати податку громадянином - платником податку шляхом безготівкового розрахунку або готівкою до банківської установи попередньо нотаріальному посвідченню угоди до місцевого бюджету за місцем оформлення документів, тобто за місцем вчинення нотаріальної дії (за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса).

Визнання податковими органами нотаріусів податковими агентами при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в передбаченому в статті 11 Закону № 889-IV порядку, свідчать також листи ДПА України № 783/7/17-0117 від 19.01.2007 року та № 23934/7/17-0217 від 23.11.2007 року, якими саме податкові органи були зобовязані повідомити нотаріусів про реквізити відкритого рахунка (номер рахунка, МФО банку), на який сплачується податок по коду бюджетної класифікації ("податок з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності"), а також для спрощення процедури сплати податку надати зразки заповнення платіжних документів.

Факт офіційного повідомлення відповідачем про відкриття рахунку для сплати податку з доходів фізичних осіб та його реквізитів приватного нотаріуса ОСОБА_1, як податкового агента відповідального за сплату відповідної суми податку до бюджету та надання у встановленому порядку інформації до податкового органу - сторонами по цій справі та матеріалами справи не спростовується. Наведене свідчить про те, що сторони за договорами купівлі-продажу об'єктів нерухомості, в зв'язку з укладенням яких і виник спір по цій справі зі сплати податку з доходів фізичних осіб, об'єктивно мали можливість та повинні були отримати інформацію щодо сплати податку з доходів фізичних осіб, лише у визначений законом спосіб, тобто від податкового агенту - приватного нотаріуса ОСОБА_1, який саме і повинен був визначити суму податку з доходів фізичних осіб до нотаріального посвідчення договорів, що для платника податку було підставою для його сплати шляхом безготівкового розрахунку або готівкою до банківської установи за відповідним платіжним документом, заповненим по зразку, наданому нотаріусу державною податковою інспекцією. Копії платіжних документів про перерахування податку приватний нотаріус ОСОБА_1 повинен був додати до примірників посвідчених договорів, а оригінал квитанції "погасити" шляхом проставлення на ній відбитку своєї печатки та підпису. У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватний нотаріус ОСОБА_1 повинен був вказати суму перерахованого податку, дату та номер платіжного документа. У зв'язку з тим, що приватний нотаріус ОСОБА_1 як податковий агент був відповідальним за перевірку сплати відповідної суми податку до бюджету, саме він і повинен був надати у встановленому порядку інформацію до податкового органу.

Форма звітності, а також порядок її заповнення врегульовані наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 N 451 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.10.2003 за N 960/8281.

Обов'язок нотаріуса, як податкового агента, розрахувати на час виникнення спірних правовідносин податок з фізичних осіб при нотаріальному посвідченні правочинів з відчуження нерухомого майна свідчать не тільки вищенаведені нормативні акти, а й положення п.а) 20.2 ст.20 Закону № 889 та закону «Про порядок погашень зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», якими прописана фінансова відповідальність податкових агентів (нотаріусів) за невірний розрахунок (нарахування) податку, і за порушенні правил утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, а також визначено розмір штрафних санкцій за порушення норм цього закону, і процедуру погашення податковими агентами (нотаріусами) суми податкового зобов'язання або податкового боргу при одночасному звiльненi вiд будь-якої вiдповiдальностi самого платника податкiв. Такий підхід до спірного у цій справі питання, також знайшов своє відображення в Роз'ясненнях ДПАУ та Мін'юсту від 18.01.2005 №378\5\17-2166, №31-50\77 (адресованих безпосередньо приватним нотаріусам та їм розісланих). У вказаних роз'ясненнях Міністерство юстиції наголошує на тому, що якщо нотаріус порушить правила нарахування або сплати податку, то, згідно зі ст. 20 закону про податок на доходи фізосіб, нотаріус як податковий агент буде нести фінансову відповідальність, зокрема у вигляді штрафних санкцій. У випадку, якщо нотаріус не нараховуватиме податок або засвідчить договір відчуження нерухомого майна без сплати податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладатимуться на нього. При цьому платник податків - одержувач доходів звільняється від обов'язку погашення цієї суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Аналогічні до вищевикладених, Міністерство юстиції України надало роз'яснення в листі від 25.12.2006 року «нотаріуси, посвідчуючи договори купівлі-продажу нерухомості, виконуватимуть функції податкових агентів», надане додатково у зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2007 року статті 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яка встановлювала новий порядок оподаткування операцій з купівлі-продажу (або обміну) об'єктів нерухомого майна, з чітким зазначенням про те, що згідно з пунктом 11.3 цієї статті Закону, нотаріуси України, при посвідченні договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості, виконуватимуть функції податкового агента.

Наведені обов'язки нотаріуса, як податкового агента, повністю узгоджується з приписами п.12 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 (в редакції, чинній на момент вчинення нотаріальних дій) за змістом якого: нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб (1), у день подачі нотаріусу всіх необхідних документів; а також з п.33 цієї Інструкції, за змістом якого: за вчинення нотаріальних дій нотаріуси справляють державне мито, а в передбачених законом випадках перевіряють сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб як податкові агенти, про що повідомляють відповідні органи державної податкової служби.

До того ж, відповідний акцент законодавця в законі «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) про здійснення нотаріусами незалежної професійної діяльністі, і віднесення нотаріусів разом з фізичними особами - підприємцями до самозайнятих осіб, з урахуванням норм Закону «Про нотаріат», регламентуючих відповідальність нотаріусів за надання нотаріальних послуг (ст.ст.27, 28) та наказу ГПАУп від 29.12.2003 р. № 633 - безспірно означає, що нотаріуси, як і підприємці, несуть ризики, що повязані з наданням послуг, в тому числі і з питань сплати податків

Правильним судова колегія вважає посилання суду першої інстанції в оскаржувані постанові на безпідставність доводів відповідача про необхідність застосування при вирішенні спору листів-роз'яснень ДПА України від 07.10.2008 р. № 20313/7/17-0717, від 09.07.2009 р. № 14312/7/17-0717, у зв'язку тим, що вони суперечать положенням Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та правовій позиції Вищого адміністративного суду України з цього приводу, викладеною в листі № 1842/11/13-10 від 24.12.2010 р.

Покладення Законом України «Про податок з доходу фізичних осіб» саме на нотаріусів повноважень та обов'язків податкового агента у разі нотаріального посвідчення правочинів про відчуження нерухомого майна, повністю узгоджується з положеннями абз.10 ст.5 Закону України «Про нотаріат» (в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 року) яким чітко визначено, що нотаріус зобов'язаний виконувати інші обов'язки, передбачені законом, а також з п.2 Загальних положень Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1062/5 від 15.06.2009) яким визначено, що на нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.

За таких обставин та виходячи з системного аналізу норм права, судова колегія приходить до висновку, що у позивача по цій справі дійсно не було повноважень та обов'язків нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб при укладенні договорів купівлі-продажу нерухомого майна за участю фізичної особи ОСОБА_2, а у Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська були відсутні належні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003051701/0 від 18.08.2010 р. про визначення ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» суми податкового зобов'язання та штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 31602527,10 грн.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, с удове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, судова колегія апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доводи, та заперечення відповідача по справі стосовно скасування податкового повідомлення-рішення № 0003051701/0 від 18.08.2010 р. про визначення ТОВ «Індастріал Білдінг Компані» суми податкового зобов'язання та штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 31602527,10 грн - не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Білдінг Компані» та приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - належить залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

У х в а л и л а :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Білдінг Компані» та приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - залишити без задоволення

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року - залишити без змін

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов