Ухвала суду № 30368180, 13.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р.справа № 2а-7486/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Пасічник Т. В.

за участю представників:

позивача: - Дяченко С.М. дов від 11.01.2011

відповідача: - Товста Н.А. дов від 11.06.2012

Немченко О.В. дов від 11.06.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року

у справі № 2а-7486/10/0470

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексний науково-іноваційний центр наукоємних та інформаційних технологій «Менс»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплексний науково-іноваційний центр наукоємних та інформаційних технологій «Менс»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0000082305/0 від 30.04.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 8769,90 грн., із яких 6457,00 грн. -основний платіж, 2312,90 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимог обґрунтовані тим, що камеральна перевірка, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена відповідачем з порушенням встановленого порядку та строків проведення перевірок податковими органами. Крім того, висновки, зроблені відповідачем під час цієї перевірки, про порушення підприємством пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не відповідають фактичним обставинам.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (т.3 а. с.21), в якій просить скасувати постанову суду та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначає, що відповідачем здійснено невиїзну документальну перевірку позивача з питань нарахування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ за грудень 2009 року. В ході перевірки за результатами аналізу податкової звітності позивача встановлено, що підприємством завищено відємне значення попереднього податкового періоду по декларації з ПДВ за серпень 2008 року в розмірі 238170,00 грн. та заниження податку на додану вартість по декларації за вересень 2008 року у сумі 1714,00 грн. та по декларації за листопад 2008 року -у сумі 165,00 грн. Крім того, податковим органом було здійснено співставлення декларацій з ПДВ та декларацій з податку на прибуток за 2007-2009 роки, внаслідок чого податковий орган дійшов висновку про завищення підприємством податкового кредиту за 2008 рік на суму 4573,00 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Яв встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачем до податкового органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року (отримана відповідачем 12.01.2010), відповідно до якої позивачем визначено значення рядка 24 декларації «залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду»- 237320 грн.

Враховуючи нульове значення рядка 25 податкової декларації, сума 237320 грн. включена позивачем до рядка 25 податкової декларації за грудень 2009 року «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».

До податкової декларації поданий додаток № 2 -Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно цьому Додатку сума 237320 грн. складається з сум залишку від'ємного значення з ПДВ, які виникли в грудні 2007 року, січні, лютому, березні, липні , листопаді, грудні 2008 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, липні, серпні, вересні 2009 року.

29.04.2010 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка декларації з податку на додану вартість позивача за грудень 2009 року з питання нарахування суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за результатами якої складено акт № 4264/23-5/13463954 від 29.04.10.

За висновками в акті перевірки позивачем на порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»занижений податок на додану вартість у сумі 6457 грн.: по деклараціям за вересень 2008 року -у сумі 1714 грн., по декларації за листопад 2008 року -у сумі 165 грн., по декларації за грудень 2009 року -у сумі 4578 грн. та не зменшене від'ємне значення з ПДВ по декларації за грудень 2009 року у сумі 237320 грн.

На підставі означеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000082305/0 від 30.04.10, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 8769,90 грн., із яких 6457,00 грн. -основний платіж, 2312,90 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про неправомірність висновків податкового органу.

Як зазначено в акті перевірки від 29.04.2010, сума ПДВ задекларована платником в Додатку № 2 до декларації з ПДВ за грудень 2009 в розмірі 235148 грн. за даними платника виникла в грудні 2007 року. Проте, виходячи з даних цієї декларації, а саме: значень рядка 9 «податкові зобов'язання»та рядка 17 «податковий кредит», відповідач робить висновок, що позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту дорівнює 134 грн., фактично сума ПДВ в розмірі 235148 грн. не задекларована в податковому кредиті грудня 2007 року та не підтверджена податковими накладними. Наведені обставини за твердженням податкового орану свідчать, що підприємством в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит за грудень 2007 року, відображений в Додатку № 2 до декларації за грудень 2009 року.

Одночасно відповідачем зазначено, що аналізом податкової звітності позивача встановлено, що залишок від'ємного значення в розмірі 235148 грн. виник у серпні 2005 року. Посилаючись на приписи пп.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідач робить висновок, що позивачем завищений залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду по декларації з ПДВ за серпень 2008 року (термін спливу 1095 днів) в розмірі ПДВ 238170 грн.

Вказані висновки відповідача є помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та не узгоджуються з нормами законодавства, що регулюють питання оподаткування податком на додану вартість.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за вказані вище періоди, фактично визначена позивачем сума 235148 грн. за грудень 2007 року - це накопичене від'ємне значення ПДВ, яке відображено у рядках 24, 26 декларації з ПДВ за грудень 2007 року, тобто значення суми рядків 22.2, 26 декларації попереднього звітного періоду - листопада 2007 року.

Сума податку на додану вартість 134 грн. (різниця між податковим зобов'язанням

та податковим кредитом грудня 2007 року) підтверджена відповідними первинними документами, податковими накладними, які є у підприємства. Порушень податкового законодавства при визначенні цієї суми відповідачем не встановлено.

Накопичене від'ємне значення 235148 грн. (рядки 24, 26 декларації за грудень 2007 року) також підтверджене податковими накладними попередніх звітних періодів, у зв'язку з чим висновок відповідача про порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним, таким, що не ґрунтується на жодних доказах та нормам вказаного Закону.

Також не відповідає фактичним обставинам, наявним в матеріалах справи доказам висновок відповідача, що залишок від'ємного значення в розмірі 235148 грн. виник у серпні 2005 року.

В податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року значення рядка 24 має значення 1942 грн., а не 235148 грн., як зазначає відповідач. Підстави, за яких відповідач дійшов відповідного висновку, а також документи, в тому числі, первинні, які досліджувались відповідачем під час аналізу податкової звітності, відповідачем не визначені, ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі не зазначені. Таким чином, приймаючи до уваги дані податкової звітності позивача за серпень 2005 року, висновок відповідача про завищення значення рядка 23 декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року та заниження податку на додану вартість за вересень, листопад 2008 року є помилковим.

Як зазначено позивачем, не спростовано відповідачем та наявними в матеріалах справи доказами, у грудні 2006 року та липні 2007 року підприємству відшкодовано накопичене від'ємне значення згідно заяв про повернення суми бюджетного відшкодування від 08.08.2007, від 19.12.2006.

В Додатку № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року сума 235148 грн. в графі 3 складається із значення, яке відображене в рядку 24 податкової декларації за грудень 2007р., а в графі 5 Додатку № 2 - із значення рядка 26 декларації за грудень 2007 року. з урахуванням зменшення на суми податку на додану вартість у подальших періодах.

Також колегія суддів вважає безпідставним висновок відповідача про завищення податкового кредиту за 2007 рік на суму 4427 грн. та за 2008 рік -на суму 4573 грн. в результаті співставлення податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Жодна норма законодавства з питань оприбуткування не встановлює залежності значення податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість від значення валових витрат в декларації з прибутку підприємства та не визначає невідповідність даних в цих деклараціях в якості порушення платником податку Закону України «Про податок на додану вартість»з відповідними правовими наслідками.

Дані вказаних декларацій формуються в залежності від законодавчо визначених об'єктів оподаткування податком на додану вартість або податком на прибуток, відповідно, та повинні підтверджуватися первинними документами згідно з бухгалтерським та податковим обліками.

Відповідно до пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Документальне підтвердження установленого відповідачем завищення позивачем податкового кредиту за 2007 та 2008 роки з посиланням на відповідні норми Закону України «Про податок на додану вартість», які були порушені позивачем, податковим органом в акті перевірки та апеляційній скарзі не зазначено. Наявними в матеріалах справи доказами виявлені податковим органом факти не підтверджуються.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи в достатньому обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвали законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у справі № 2а-7486/10/0470 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко