Ухвала суду № 30368054, 26.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2013 р. м. Київ К-37991/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Моторний О.А.,за участю: секретаря - Горголь І.С.

представника позивача -Бєляєвої Н.П.

представника відповідача -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Свердловантрацит»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2009 р.

у справі № 2а-333/09/1270

за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит»

до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Свердловантрацит»(далі -позивач, ДП «Свердловантрацит») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області (далі -відповідач, ДПІ у м. Свердловську Луганської області) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 р. позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Свердловську Луганської області від 01.07.2008 р. № 0000051840/3, № 0000041840/3 та № 0000031840/3.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2009 р. постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДП «Свердловантрацит», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2009 р. та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 р.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у м. Свердловську Луганської області, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2009 р. -без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Свердловську Луганської області провела невиїзну перевірку своєчасності внесення до бюджету сум податкового зобов'язання по платі за користування надрами загальнодержавного значення (видобування вугілля кам'яного) з 01.11.2006 року по 01.10.2007 рік по ДП «Свердловантрацит», за результатами якої складено акт № 1684-15-20-26349993 від 29.12.2007 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п.17.1.17 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у тому, що несвоєчасно сплачено узгоджені зобов'язання по платі за користування надрами за III, IV квартали 2006 року.

На підставі акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження, ДПІ у м. Свердловську Луганської області прийняла податкові повідомлення-рішення: від 01.07.2008 р. № 0000051840/3, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 81,56 грн.;від 01.07.2008 р. № 0000041840/3, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 594,19 грн.; від 01.07.2008 р. № 0000031840/3, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 22,43 грн.

Суд першої інстанції визнав необґрунтованим такий висновок податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 02.11.2006 р. надано до податкового органу розрахунок по платі за користування надрами за III квартал 2006 року, в якому визначено суму податкового зобов'язання у сумі 95 586,75 грн. Граничний строк сплати узгодженого зобов'язання настав 20.11 2006 р.

20.11.2006 р. позивачем платіжним дорученням № 1164 перераховано 95 586,75 грн. до Державного бюджету України. Згідно призначення платежу, оплату здійснено, як податок на надра за III квартал 2006 року.

Крім того, згідно розрахунку від 25.01.2007 року за IV квартал 2006 року, нарахована сума податкового зобов'язання у сумі 77 782,50 грн. Граничний строк сплати узгодженого зобов'язання настав 19.02 2007 р.

19.02.2007 р. позивачем платіжним дорученням № 128 перераховано 77 782,50 грн. до Державного бюджету України. Згідно призначення платежу, оплату здійснено, як податок на надра за IV квартал 2006 року.

Проте, ДПІ у м. Свердловську Луганської області вищезазначені платежі спрямувала на погашення заборгованості позивача зі сплати штрафних санкцій, застосованих податковим повідомленням-рішенням № 1051840 від 26.09.2006 р.

Згідно з пунком 2 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123. Наведена Інструкція не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий орган не має права змінювати призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

За таких обставин, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2009 р. підлягає скасуванню, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 р. має бути залишена в силі, як така, що помилково скасована.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 -215, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державного підприємства «Свердловантрацит»задовольнити.

2.Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2009 р. скасувати.

3.Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 р. залишити в силі.

4.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.А. Моторний