Постанова № 30367707, 30.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р. справа № 2а-85/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Мельника В.В. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської кредитної спілки кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит»

на постанову: Запорізької окружного адміністративного суду від 10.02.2010р. у справі №2а-85/10/0870

за позовом: Мелітопольської кредитної спілки кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит», м.Мелітополь, Запорізька область

до: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 02.10.2009р. №0000761702/0, від 27.10.2009р. №0000761702/1, від 02.12.2009р. №0000761702/2, від 29.12.2009р. №0000761702/3.

Позов вмотивовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення щодо нарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 114200,00грн. та застосування штрафних санкцій -228400,00грн. винесено відповідачем з порушенням чинного законодавства. Позивач вважає, що податковий орган безпідставно дійшов висновку про порушення з боку позивача Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо неоприбуткування процентів за вкладами (внесками) до кредитної спілки. При цьому позивач посилається на норми Закону України «Про кредитні спілки», згідно з якими під процентами розуміється плата, що нарахована кредитною спілкою на пайові внески, оподаткування якої регулюється п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»із змінами, внесеними Законом України від 23.12.2004р. №2285-ІV. Тому позивач наполягає, що у податкового органу не було підстав для донарахування податкового зобов'язання.

Суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні позову з посиланням на те, що податкові повідомлення-рішення від 02.10.2009р. №0000761702/0, від 27.10.2009р. №0000761702/1, від 02.12.2009р. №0000761702/2, від 29.12.2009р. №0000761702/3 відповідають нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні. Суд також визначився щодо обґрунтованості висновків відповідача про заниження позивачем податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, зазначивши при цьому, що доходи фізичних осіб, отримані у вигляді процентів на пайові (основні та додаткові) внески членів кредитної спілки оподатковуються податком з доходів фізичних осіб за ставками, визначеними п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(на 2006р., 2007-2009рр.).

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує судове рішення в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що підставою для прийняття невірного судового рішення стало неповне з'ясування судом обставин справи та помилкове застосування норм матеріального права. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надана належна оцінка доводам позивача, не з'ясовано обставин, на підставі яких відповідачем зроблено помилковий висновок про порушення податкового законодавства з боку позивача. Апелянт також вказує на однобічність судового рішення та вважає, що висновки суду ґрунтуються на висновках хибного акту перевірки, що виключає їх об'єктивність та законність.

Як стверджує апелянт, на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень нараховані проценти на додаткові пайові внески членів кредитної спілки не були об'єктом оподаткування, оскільки оподаткування доходів у вигляді процентів на вклад до небанківських фінансових установ згідно із Прикінцевими положеннями Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»відстрочено до 01.10.2010р. а відтак донарахування податкового зобов'язання у розмірі 342600,00грн. (з урахуванням штрафних санкцій) є незаконним; просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову від 10.02.2010р. та прийняти рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено виїзну планову перевірку Мелітопольської кредитної спілки кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2009р. За результатами перевірки складно акт від 25.09.2009р. №1189/22/26073309, де зазначено про порушення підприємством ст.8, пп.9.2.3 п.9.2 ст.9, п.17.2 ст.17, пп.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: про ненарахування та неперерахування податку з доходів фізичних осіб з виплаченої членам кредитної спілки плати (процентів) на пайові внески на загальну суму 114200,00грн., в тому числі:

-за 2006р. в сумі 12350,00грн.;

-за 2007р. -13350,00грн.;

-за 2008р. -70200,00грн.;

- за І півріччя 2009р. -18300,00грн. (а.с.15).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2009р. №0000761702/0 про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 342600,00грн. (з них, за основним платежем -114200,00грн. та 228400,00грн. штрафних санкцій). За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень скарги позивача залишені без задоволення, а рішення податкового органу залишено без змін; податковим органом прийняті податкові повідомлення з позначками: /1,/2,/3, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування та виплата нерозподіленого доходу кредитної спілки позивача між її членами пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів) у 2006-2009рр. здійснювалось без утримання податку з доходів фізичних осіб ставками, встановленими Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв'язку з чим позивачем занижено податку з доходів фізичних осіб спірного періоду. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Аналіз норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне. Згідно зі ст.1 Закону України «Про кредитні спілки»(далі по тексту -Закон №2908-ІІІ) кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 ч.1 ст.21 Закону №2908-ІІІ кредитна спілка відповідно до свого статуту приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі, а також має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки (абз.1 ч.2 ст.21 Закону).

За приписами ч.3 ст.21 Закону №2908-ІІІ нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.

Отже, обов'язок розподіляти проценти на пайові внески членів кредитної спілки випливає з положень Закону України «Про кредитні спілки»і член кредитної спілки, який передає внесок/вклад до пайового капіталу кредитної спілки, фактично не може отримати договірні гарантії нарахування процентів у певному розмірі на такий пайовий внесок, оскільки таке нарахування прямо залежить від результатів діяльності кредитної спілки.

Відповідно до норм абз.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі по тексту -Закон №889-ІV) ставка податку становить 5% від об'єкту оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 01.07.2004р. №1985-ІV внесено зміни до пп.4.3.5 Закону №889-ІV, а саме підпункт «в» після слів «неприбутковими організаціями» доповнити словами «(крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ)», який набув чинності з 01.01.2005р. Таким чином, зазначений пункт з 01.01.2005р. припиняє регулювання оподаткування виплат (процентів), які здійснюються кредитними спілками.

Разом з тим, згідно з пп.22.1.4 п.22.1 ст.22 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»пп.4.2.12 п.4.2 ст.4 зазначеного Закону в редакції Закону від 01.07.2004р. №1985-ІV із змінами, внесеними згідно Законом №2273- ІV від 21.12.2004р. у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий розрахунок), вклад до небанківський фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп.9.2.1 і пп.9.2.2 п.9.2ст.9 зазначеного Закону в частині оподаткування процентів набирають чинності з 01.01.2010р.

Отже, законодавець відстрочив до 01.01.2010р. обов'язок небанківської установи щодо включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді, зокрема, процентів на вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково визначився щодо правомірності спірних податкових повідомлень-рішень. Враховуючи норму Закону №2273-ІV від 21.12.2004р., виплата процентів на внески членам кредитних спілок, включаючи проценти на пайові внески та на внески (вклади) на депозитні рахунки, підлягає оподаткуванню відповідно до п.7.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»з 01.01.2010р.

Позивач як кредитна спілка, неприбуткова організація та податковий агент на момент спірних відносин не мала обов'язку включати до загального місячного оподатковуваного доходу платників податку з доходів фізичних осіб доходу у вигляді розподілених спілкою процентів на вклад/внесок (пайовий членський внесок) до кредитної спілки та нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету цей податок у спірний період, у зв'язку з чим визначення податковим органом податкового зобов'язання з податку з фізичних осіб є неправомірним.

За таких обставин, доводи апелянта обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи. Судове рішення винесено з невірним застосуванням норм матеріального права та без врахування усіх обставин у справі, що є підставою для його скасування.

Апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду скасувати, позов слід задовольнити; спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Мелітопольської кредитної спілки кадрових військовослужбовців запасу «Товариство «Взаємний кредит»на постанову Запорізької окружного адміністративного суду від 10.02.2010р. у справі №2а-85/10/0870 задовольнити.

Постанову Запорізької окружного адміністративного суду від 10.02.2010р. у справі №2а-85/10/0870 скасувати.

Позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 02.10.2009р. №0000761702/0, від 27.10.2009р. №0000761702/1, від 02.12.2009р. №0000761702/2, від 29.12.2009р. №0000761702/3.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.П. Туркіна