Ухвала суду № 30367629, 14.04.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2011 р.

справа № 2а-4186/08/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 року у справі №2а- 4186/08/0470,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОТРІС»

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії щодо передачі активів,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив:

- визнати нечинним рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі щодо передачі активів товариства з обмеженою відповідальністю «ФОТРІС»у податкову заставу;

- зобов’язати Центральну міжрайонну державну податкову інспекцію у м.Кривому Розі надати відомості державному підприємству «Інформаційний центр»по виведенню активів ТОВ «ФОТРІС»як об’єкта обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 3000 грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням про передачу активів товариства з обмеженою відповідальністю «ФОТРІС»у податкову заставу.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 30 грн. та покласти на відповідача витрати товариства, пов’язані з оплатою правових послуг у розмірі 500 грн.

Позивач надав уточнення до позовних вимог ( вих.№82 від 04 червня 2009р.), в яких зазначив, що у зв’язку із технічною помилкою, допущеною при підготовці позовної заяви, необхідно викласти позовні вимоги у наступній редакції: визнати протиправними дії Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі щодо передачі активів товариства з обмеженою відповідальністю «ФОТРІС»у податкову заставу; зобов’язати відповідача надати відомості державному підприємству «Інформаційний центр»по виведенню активів позивача як об’єкта обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 3000грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням про передачу активів товариства з обмеженою відповідальністю «ФОТРІС»у податкову заставу; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 30 грн. та компенсацію витрат товариства у розмірі 500грн., пов’язаних з оплатою правових послуг.

У засіданні суду першої інстанції 17 червня 2009р. представник позивача відмовився від позову в частині майнових позовних вимог.

На обґрунтування позову зазначалось, що відповідачем на підставі акту перевірки №1622/230/32974876 від 26.10.07р. винесено податкове повідомлення–рішення №0004042301/0 від 07.11.07р. про донарахування податку на прибуток підприємства у сумі 2326 грн. та про застосування штрафних санкцій до ТОВ «ФОТРІС»у сумі 582,7 грн., на загальну суму 2908,7 грн., а також прийнято податкове повідомлення–рішення №0004052301/0 від 07.11.07р. про донарахування підприємству податку на додану вартість у сумі 46988 грн. та застосування штрафних санкцій до ТОВ «ФОТРІС»у сумі 23494грн., на загальну суму 70482 грн. Таким чином, всього ТОВ «ФОТРІС»донараховано податків та застосовано штрафних санкцій на загальну суму 73390,70грн.

Позивач зазначив, що ним було заявлено до суду позов про визнання нечинними вищевказаних податкових повідомлень–рішень у зв’язку з тим, що результати перевірки оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, і суд відкрив по справах № 2а-1729/08 та №2а-1730/08. Позивач також зазначив, що листом вих.№41 від 19.03.2008р. ТОВ «ФОТРІС»проінформувало відповідача про своє звернення до суду. Однак, всупереч частині 4. п. 5.2.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем незаконно передано майно ТОВ «ФОТРІС»у податкову заставу з реєстрацією обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 08.04.2008р.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з посиланням на те, що станом на 11.03.2008р. (граничний термін сплати) донараховані суми податкових зобов’язань позивачем не були сплачені, будь-яких листів щодо подальшого оскарження рішень податкового органу з доказами направлення до ДПА України або до Дніпропетровського окружного адміністративного суду Центральна МДПІ не отримала. Тому донарахованим зобов’язанням надано статусу податкового боргу 11.03.2008р., що підтверджується карткою особового рахунку платника податків. Відповідач також зазначив, що звернення позивача до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень ТОВ «ФОТРІС»відбулося 17.03.2008р., отже позивачем було порушено граничні строки сплати та оскарження податкових повідомлень–рішень, в результаті чого на підставі п. 8 1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи підприємства були зверненні в податкову заставу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов задоволено; визнано неправомірними дії Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі щодо передачі активів товариства з обмеженою відповідальністю «ФОТРІС»у податкову заставу та зобов’язано Центральну міжрайонну податкову інспекцію у м.Кривому Розі надати відомості державному підприємству «Інформаційний центр» по виведенню активів ТОВ «ФОТРІС»як об’єкта обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

При цьому суд зазначив, що у відповідача в даному випадку не було підстав для застосування податкової застави, оскільки пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим органом, - з дня наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні. Проте оспорювані податкові повідомлення–рішення не є узгодженими. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність та неправомірність передачі активів товариства з обмеженою відповідальністю «ФОТРІС» у податкову заставу.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволені позову. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні обстави, що мають значення для справи, що і призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач наводить норми пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до яких у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. При цьому скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги –до контролюючого органу вищого рівня із дотримання зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. Так, абз. 6 пп. 5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначає, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Разом з тим, відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст.5 цього Закону (протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження), визнається сумою податкового боргу платника податків. Таким чином, позивачем порушено сам порядок оскарження податкових повідомлень–рішень в частині строків, внаслідок чого і виникла облікована сума податкового боргу.

Позивач надав до суду письмові заперечення, в яких просить залишити постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2009р. у справі №2а-4186/08/0470 без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно графіку проведення документальних перевірок, у період з 10.09.07р. по 19.10.07р. уповноваженими працівниками Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОТРІС»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки складено акт №1622/230/32974876 від 26.10.07р.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0004042301/0 від 07.11.07р., яким донарахував позивачу податок на прибуток підприємства у сумі 2326 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції у сумі 582,7 грн., (загальна сума 2908,7 грн.), а також податкове повідомлення-рішення №0004052301/0 від 07.11.07р. на загальну суму 70482 грн., з яких 46988 грн. податку на додану вартість та 23494 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Всього ТОВ «ФОТРІС»донараховано податків та застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму 73390,7грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржив до суду вищевказані податкові повідомлення-рішення (справи №2а-1729/08 та №.2а-1730/08). Листом вих.№41 від 19.03.2008р. ТОВ «ФОТРІС»проінформувало відповідача про своє звернення до суду щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 07.11.07р. №0004042301/0 та № 0004052301/0 та отримало відмітку податкового органу про одержання листа. Разом з тим, Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Кривому Розі було передало майно ТОВ «Фотріс» у податкову заставу з реєстрацією обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 08.04.2008р.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

У відповідності до пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

За приписами пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 вказаного Закону процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. При цьому день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно з пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків з урахуванням строків давності має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. В такому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Колегія суддів погоджується з тим, що матеріали справи спростовують доводи відповідача щодо ненадходження на його адресу листів підприємства позивача про подальше оскарження до суду вищевказаних податкових повідомлень-рішень. Так, у матеріалах справи наявний лист позивача на ім’я заступника начальника Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому розі вих. №41 від 19.03.2008р. із печаткою відповідача, який підтверджує факт повідомлення податкового органу про оскарження податкових повідомлень-рішень у судовому порядку.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у відповідача не було правових підстав для застосування податкової застави.

Згідно з пп.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні. Оспорюванні ж податкові повідомлення-рішення не є узгоджені.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 року у справі №2а-4186/08/0470 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 року у справі №2а-4186/08/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник