Постанова № 30366635, 27.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Справа № 905/116/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М. Короткевича О.Є.розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області на ухвалувід 08.01.2013 р. Господарського суду Донецької області та постановувід 06.02.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№905/116/13-г господарського суду Донецької областіза заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької областідотовариства з обмеженою відповідальністю "Докучаєвськхліб", м. Докучаєвськ Донецької областіпробанкрутствопредставники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.01.2013 р. у справі № 905/116/13-г (суддя Гурова А.І.) заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області (далі-скаржник) про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Докучаєвськхліб" у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) повернуто без розгляду на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 9 Закону про банкрутство.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2013 р. (судді: Геза Т.Д. - головуючий, Кододова О.В., Мартюхіна Н.О.) ухвалу від 08.01.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права, зокрема ст. 7 Закону про банкрутство, ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає про наявність усіх передбачених законом підстав для порушення даної справи про банкрутство.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в заяві про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Докучаєвськхліб" скаржник вказував на наявність заборгованості боржника у сумі 7 406,88 грн. У той же час фактично ініціюючим кредитором надано докази безспірності його грошових вимог до боржника лише у сумі 3 161,94 грн.

Вказані обставини, на думку судів попередніх інстанцій, свідчать про недотримання скаржником приписів ст. 7 Закону про банкрутство, а саме недодання до заяви про порушення справи про банкрутство обов'язкового переліку документів, які підтверджують безспірність усієї суми грошових вимог ініціюючого кредитора.

Проте такі висновки судів не можна визнати законними та обґрунтованими з наступних підстав.

Заява про порушення провадження у даній справі була подана в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Інше передбачено ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, яка визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно з вказаною нормою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, за приписами Закону про банкрутство порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою банкрутства відсутнього боржника здійснюється незалежно від розміру безспірних грошових вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як встановлено судами, безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника в сумі 3 161,94 грн. підтверджуються виконавчим документом та постановою державної виконавчої служби про відкриття щодо боржника виконавчого провадження.

Таким чином, у даному випадку посилання судів попередніх інстанцій, як на підставу для повернення заяви без розгляду, на невідповідність зазначеної кредитором суми грошових вимог фактично наданим документам у підтвердження їх безспірності є такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону про банкрутство.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття або відмову в прийнятті заяви скаржника про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Докучаєвськхліб".

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 6, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Донецької області від 08.01.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2013 р. у справі № 905/116/13-г скасувати

3. Матеріали справи № 905/116/13-г передати до господарського суду Донецької області для вирішення питання про прийняття або відмову в прийнятті заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Докучаєвськхліб".

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич