Постанова № 30366577, 27.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Справа № 5015/1403/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мирошниченка С.В. (головуючий), Барицької Т.Л., Хрипуна О.О.розглянув касаційну скаргуУправління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської радина постановувід 10.10.2012

Львівського апеляційного господарського суду

у справі№ 5015/1403/12господарського судуЛьвівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Каменяр"доУправління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради, Дрогобицької міської радиза участюпрокуратури Львівської областіпровизнання недійсним рішення Дрогобицької міської ради № 389 від 02.12.2011 "Про розгляд протесту Дрогобицького міжрайонного прокурора", визнання недійсним рішення Дрогобицької міської ради № 498 від 27.01.2012 "Про затвердження програми приватизації комунального майна Дрогобицької міської ради на 2012 рік" в частині п. 195 Переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації у 2012 році; визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу між ТОВ "Книгарня "Каменяр" та Управлінням комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області укладеним з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі в редакції, запропонованій позивачем

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Лазора А.О.,

Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради - Чукли С.П.,

Дрогобицької міської ради - Годяка В.М.,

прокуратури - Романова Р.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Книгарня "Каменяр" звернулося з позовом до Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради та Дрогобицької міської ради, згідно з яким, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило визнати недійсним рішення Дрогобицької міської ради № 389 від 02.12.2011 "Про розгляд протесту Дрогобицького міжрайонного прокурора", визнати недійсним рішення Дрогобицької міської ради № 498 від 27.01.2012 "Про затвердження програми приватизації комунального майна Дрогобицької міської ради на 2012 рік" в частині п. 195 Переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації у 2012 році; визнати укладеним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу між ТОВ "Книгарня "Каменяр" та Управлінням комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі в редакції, запропонованій позивачем.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.07.2012 (суддя Чорній Л.З.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 (колегія суддів у складі: суддя Кузь В.Л. - головуючий, судді Желік М.Б., Малех І.Б.), позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення Дрогобицької міської ради № 389 від 02.12.2011 "Про розгляд протесту Дрогобицького міжрайонного прокурора"; визнано недійсним рішення Дрогобицької міської ради № 498 від 27.01.2012 "Про затвердження програми приватизації комунального майна Дрогобицької міської ради на 2012 рік" в частині п. 195 Переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації у 2012 році; визнано укладеним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу між ТОВ "Книгарня "Каменяр" та Управлінням комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області у редакції, запропонованій позивачем; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто судові витрати.

У касаційній скарзі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради просить рішення господарського суду першої інстанції від 09.07.2012, постанову апеляційного суду від 10.10.2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до протоколу загальних зборів учасників № 1 від 06.12.2005, п. 1.1. статуту ТОВ "Книгарня "Каменяр", нова редакція якого зареєстрована 05.08.2011, позивач був створений членами трудового колективу комунального підприємства книгарні "Каменяр". До основних видів діяльності віднесено, зокрема, здійснення торгівлі книгами та іншими друкованими виданнями; здійснення інших видів діяльності, не заборонених законом.

Рішенням Дрогобицької міської ради № 1055 від 29.01.2010 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Дрогобицької міської ради, що підлягають приватизації" нежитлове приміщення у м. Дрогобич по вул. Мазепи, 14 було виключено з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, затвердженого рішенням № 846 від 01.04.2009 та включено в перелік об'єктів, що підлягають приватизації (п. 2).

Рішенням Дрогобицької міської ради № 1077 від 11.02.10 "Про надання дозволу на приватизацію нежитлових приміщень" позивачу було надано дозвіл на приватизацію приміщення шляхом викупу і доручено Управлінню комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради здійснити приватизацію об'єкта відповідно до чинного законодавства.

Рішенням Дрогобицької міської ради № 1212 від 10.06.2010 "Про затвердження експертних оцінок об'єктів комунальної власності Дрогобицької міської ради, які приватизуються шляхом викупу" було затверджено висновок про вартість майна, складений ПП "Т.Е.Д." на суму 735577,20 грн. на який було надано рецензію № 300310-01 від 30.03.2010 на звіт про оцінку вартості майна.

Пунктом 2 вказаного рішення було передбачено включення до п. 5 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 237,7 м2 у м. Дрогобич по вул. Мазепи, 14 обов'язок покупця не змінювати цільового призначення магазину протягом 5 років від дати укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення.

Після прийняття вказаних рішень Дрогобицькою міською радою рішень, 01.11.2011 Дрогобицьким міжрайонними прокурором був внесений протест на рішення сесії Дрогобицької міської ради № 1077 від 11.02.2010 "Про надання дозволу на приватизацію нежитлових приміщень", у якому з підстав набрання чинності з 18.06.2010 Закону України "Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок", ст. 1 якого заборонено відчуження приміщень, в яких перебувають редакції засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, засновниками яких є органи державної влади, місцевого самоврядування, об'єднання громадян, державні науково-дослідні установи, навчальні заклади, трудові колективи, а також творчі спілки, прокурор вимагав скасувати рішення сесії Дрогобицької міської ради № 1077 від 11.02.2010 "Про надання дозволу на приватизацію нежитлових приміщень".

Рішенням Дрогобицької міської ради № 389 від 02.12.2011 "Про розгляд протесту Дрогобицького міжрайонного прокурора старшого радника юстиції Павича В.С. на рішення сесії Дрогобицької міської ради № 1077 від 11.02.2010 "Про надання дозволу на приватизацію не житлових приміщень" було скасовано зазначене рішення, а рішенням Дрогобицької міської ради № 498 від 27.01.2012 "Про затвердження програми приватизації комунального майна Дрогобицької міської ради на 2012 рік" додатком № 1 було затверджено відповідну програму приватизації в п. 195 Переліку об'єктів комунальної власності Дрогобицької міської ради, які не підлягають приватизації у 2012 році, до якої було включено спірне приміщення.

Визнаючи недійсними оспорювані рішення Дрогобицької міської ради, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Закон України "Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок" набрав чинності з 18.06.2010, тобто він не діяв на дату прийняття опротестованого рішення. У цьому зв'язку, на думку судів, відповідач-1 відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" повинен був протягом двох місяців з дня прийняття рішення про включення оспорюваного об'єкта до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, оформити у встановленій формі договір купівлі-продажу. Враховуючи, що відповідач-1 цього не зробив, суди визнали укладеним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу між ТОВ "Книгарня "Каменяр" та Управлінням комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області у редакції, запропонованій позивачем.

З такими висновками судів в повній мірі погодитись не можна.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок" (який був прийнятий 20.05.2010 та набрав чинності 18.06.2010) заборонено відчуження приміщень, в яких перебувають редакції засобів масової інформації, друкарні, видавництва, книгарні, підприємства книгорозповсюдження, засновниками яких є органи державної влади, місцевого самоврядування, об'єднання громадян, державні науково-дослідні установи, навчальні заклади, трудові колективи, а також творчі спілки.

Для цілей цього Закону під відчуженням приміщень розуміється укладення та виконання договорів купівлі-продажу, застави, іпотеки, внесення їх до статутних капіталів (фондів) суб'єктів господарювання, інших цивільно-правових актів, які передбачають перехід права власності або користування до інших юридичних та фізичних осіб, а також продаж майна під час провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ст. 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації, а відповідно до ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Як вбачається з матеріалів справи, з часу прийняття рішення Дрогобицькою міською радою про те, що нежитлове приміщення у м. Дрогобич по вул. Мазепи, 14 було включено в перелік об'єктів, що підлягають приватизації і рішення про надання дозволу на приватизацію нежитлового приміщення шляхом викупу та на час прийняття рішення судом першої інстанції між сторонами відбувались дії щодо укладення договору купівлі-продажу. Зокрема, здійснювалась підготовка об'єкта до приватизації, в тому числі і затверджувалася його оцінка та узгоджувалися умови договору купівлі-продажу між сторонами. При цьому, стадія виконання вказаного договору купівлі-продажу між сторонами ще не відбулася, оскільки матеріали справи не містять акта приймання-передачі об'єкта приватизації чи сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації.

Проте, вказані обставини справи у сукупності із вимогами ст. 1 Закону України "Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок" судами при прийняті оскаржуваних рішень враховані не були.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а тому рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів по даній справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

В ході нового розгляду суду належить врахувати наведені недоліки, з'ясувати фактичні обставини справи, у тому числі, визначити предмет та правові підстави вимог позивача, дослідити і дати правову оцінку поданим у справі доказам і, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно з вимогами процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 09.07.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 у справі № 5015/1403/12 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Суддя С. Мирошниченко

Суддя Т. Барицька

Суддя О. Хрипун